Розділ 255
Як Ерік і обіцяв, сукні доставили близько полудня того ж дня. Разом із ними прибули дворецький і покоївка, які, схоже, були королівськими слугами.
Слово «доставили» звучить просто, але Ерік ніяк не міг знати розмірів Рейни та інших трьох дівчат.
Купець, який, очевидно, був місцевим, приніс до готелю величезну кількість суконь і запропонував їм обирати все, що заманеться.
-Ну... як і очікувалося від принца. Він справді виклався на повну...
Побачивши гору суконь, принесених до холу готелю, Клаель роздратовано зітхнув.
Там були сотні суконь. Якщо їх підготували за такий короткий термін, він, мабуть, витратив чималу суму грошей.
Вперше до нього по-справжньому дійшло, що Ерік — кронпринц цієї країни.
-Ого, дивовижні сукні! Такі гарні!
-Як і очікувалося від Його Високості... Я чула, що це буде лише невелика вечірка, але підготувати стільки суконь...
-Нам справді дозволено це одягнути?
Очі подруг Рейни заіскрилися від захоплення.
Хоч вони й були дворянськими леді, які, безумовно, звикли до гарних суконь... сотні вбрань, розкладених перед ними, все одно приголомшували.
-Його Високість уже за все заплатив. Будь ласка, сміливо приміряйте все, що вам подобається.
-Мої леді, ми підготували примірочну ось тут. Будь ласка, сюди...
Вишукано одягнені дворецький і покоївка квапили дівчат приміряти сукні.
Інші гості готелю повертали голови в бік холу, дивуючись, що відбувається, але готель, схоже, попередили заздалегідь. Персонал ввічливо просив їх не заважати.
-«Свята», ви теж, будь ласка, приміряйте щось.
-Так... я зараз піду, Клаелю.
-Ах, так. Не поспішай.
Клаель провів Рейну поглядом.
Так само, як сукні підготували для Рейни та інших, для Клаеля теж приготували смокінг.
На відміну від дівчат, йому не потрібно було обирати з таким ентузіазмом. Він просто взяв той, що підійшов за розміром, і прийняв його.
-А тепер, моя леді. Давайте приміряємо сукню, га—
-Що— ні, ви все переплутали! Я мужик!?
-О, який жарт... Але не хвилюйтеся, у нас є сукні, які підійдуть і для тендітної статури.
-Що— Клаеееееееелю!
З криком Юрій був утягнутий покоївкою.
В голові Клаеля почала грати мелодія «Dona-Dona».
За якийсь час з'явилися Рейна та інші дівчата, вже вбрані в елегантні сукні.
-Ох... ну треба ж.
Клаель був настільки вражений, що аж не знаходив слів.
Перед ним стояла прекрасна дівчина, яку можна було сплутати з русалкою. Це була Рейна, вбрана в перламутрову сукню «русалка».
Сукня-русалка, яку одягла Рейна, була зроблена з тонкого шовку, прикрашена розсипом дрібних дорогоцінних каменів, які яскраво іскрилися.
Вона навіть нанесла легкий макіяж, і її краса була здатна руйнувати країни.
Лише від однієї її посмішки та кількох слів незліченна кількість чоловіків могла б почати війну й знищити королівство.
-Як я виглядаю, Клаелю?
-Вона тобі дуже личить... Чесно кажучи, я був зачарований.
-Я така щаслива! Я обрала сукню, яка, як я думала, тобі сподобається, Клаелю.
Щоки Рейни спалахнули рум'янцем, коли вона грайливо посміхнулася і нахилилася до нього.
Клаель раптово зніяковів і прокашлявся: «Кхм...»
-Ви всі також виглядаєте чудово.
-Дякую, містер Бірн.
Подруги Рейни теж елегантно причепурилися.
Одягнені в червону, синю та жовту сукні, вони також підібрали аксесуари.
-Ох... чому я теж...
-...Містер Юрій, ти виглядаєш досить звабливо... я б сказав, навіть лякаюче звабливо.
Юрій теж був у пурпуровій сукні з силуетом «риб'ячий хвіст».
Сукня з асиметричним подолом сміливо оголювала передню частину ніг Юрія.
Хоч Юрій і мав дитяче обличчя, дизайн сукні був зрілим і провокаційним.
-Ч-чому все дійшло до цього...
-Ну, не питай мене...
-Я піду приміряю іншу сукню, добре? Я дуже хочу, щоб ти її побачив, Клаелю!
Поки Юрій ридав у розпачі, чотири дівчини, схоже, розважалися на повну.
Навіть Рейна, яка спочатку неохоче збиралася на вечірку, тепер із захватом приміряла сукні.
Зрештою, вони вирішили піти на вечірку в тих перших сукнях, які обрали.
Клаель одягнув смокінг. Юрій, пригнічений шаленим натиском покоївки з королівського палацу, в результаті пішов саме в тій сукні.
.
.
.
(П.П Аххахах бідний Юрій, спутали з жінкою і вбрали в сукню, ахаххаха.)