Розділ 253
-Фух...
-Гаряча вода така приємна, містер Клаель...
Вони насолоджувалися катанням на лижах, а коли настала ніч, ніжилися в гарячих джерела.
Відкрита купальня у готелі була просторою та наповненою каламутною білою водою.
З неба падав білий сніг. Він не був густим, а скоріше допомагав підкреслити комфорт гарячої води та додавав шарму неймовірному краєвиду засніжених гір, що відкривався з джерела.
У тому гарячому джерелі були Клаель та Юрій.
Рейни та трьох її подруг там не було. Зрештою, це була чоловіча купальня.
-Дійсно. Я думав, що купатися на вулиці під снігом може бути холодно, але це дивовижно приємно.
-Так, це неймовірне відчуття... Дякую, що запросив мене.
-Та ні... мене ж теж запросили, зрештою.
Поки він говорив, Клаель м'яко перевів погляд на Юрія.
Оскільки вони купалися, було цілком природно, що Юрій був голим. Звісно, Клаель теж.
Юрій, з його блідо-рожевою шкірою у воді, витягаючи свої стрункі кінцівки, виглядав неймовірно звабливо. Якби хтось сфотографував цю сцену і помістив її в туристичний журнал, цей готель точно став би шалено популярним.
(Але він мужик... Хоча, це не те щоб справді має значення.)
Клаель гірко посміхнувся.
Коли вони вдвох увійшли до відкритої купальні, там були інші гості, але побачивши Юрія, вони закричали і розбіглися геть.
Навіть попри те, що їм пояснили, що вона — ні, він — чоловік, вони все одно не змогли з цим змиритися.
Підійшов працівник готелю, і це призвело до невеликого галасу, але зрештою їм вдалося спокійно скупатися.
(Гарячі джерела у світі з середньовічним європейським антуражем... Я думав, це дивно, але навіть в іноземних країнах є гарячі джерела. В Стародавньому Римі вони були, тож це не так уже й дивно.)
-А, містер Клаель. Он там написано, для чого корисні ці гарячі джерела. Від затерплості плечей та болю в попереку... а ще вони корисні для шкіри. Пишуть вона буде гладка, як шовк!
-Для чоловіків це не має особливого значення... ну, мабуть, це упереджене мислення.
Існує навіть такий термін, як «чоловіки, що дбають про красу». Для чоловіків цілком нормально піклуватися про свій зовнішній вигляд також.
-Клаелю, ти там?
-Рейно?
Голос долинув з іншого боку сусідньої стіни. Це був голос Рейни.
Очевидно, по той бік стіни була жіноча купальня. Окрім Рейни, також було чути голоси її подруг.
-Ого, вода біла!
-На вулиці холодно, але... ах, гаряче!
-Дівчата, спочатку обполосніть тіло. Це елементарні манери.
"............"
Жвава балаканина дівчат лунала навколо.
Відчуваючи невиразну ніяковість, Клаель замовк.
-Як там у вас? Клаелю?
-Почуваюся чудово. Зима справді ідеальна пора для гарячих джерел.
-Так. І все ж... як така тепла вода береться з-під землі? Може, це благословення Богині?
-Ні, я не думаю, що гарячі джерела мають якесь відношення до Богині.
У відповідь на голос Рейни через стінку Клаель дав пояснення.
-Гарячі джерела, гарячі тому, що під землею тече магма — фактично вогняні ріки, які нагрівають підземні води, що потім пробиваються на поверхню. Тим не менш, саме Богиня створила закони цього світу. Тож у цьому сенсі це її божественне творіння.
-Ах, іншого від тебе й не очікувала, Клаелю. Ти такий обізнаний.
-Справді? Я цього теж не знав.
Почувши пояснення Клаеля, не лише Рейна, а й Юрій висловив своє захоплення.
-Га? Містер Юрій, чому ви в чоловічій купальні?
Це питання поставила Мейлі, одна з подруг Рейни.
-Чому, питаєш... Я чоловік, тож, звісно, я буду тут.
-Ах, точно.
-Я просто не сприймаю містера Юрія як чоловіка. Оскільки вас не було в жіночій купальні, мені було цікаво, де ви.
Шерон і Ванесса також підтримали розмову розслабленими тонами.
Але... серед усього цього тон Рейни впав на рівень нижче.
-Ах... точно. Містер Юрій купається з Клаелем...
-Рейно?
-Це нечесно... Я останнім часом не мала змоги купатись із ним...
Почулося глухе бурмотіння.
Це була правда, що до певного часу Клаель і Рейна зазвичай купалися разом.
Але відтоді, як Рейна вступила до академії, це припинилося.
-Е-е...
-Це нечесно... Це нечесно...
-Л-леді Рейно?
-Містер Юрій — чоловік, ти ж знаєш.
-Тихіше, будь ласка, заспокойся. Тобі не можна вирощувати крила чи щось таке!
-Що ти збираєшся робити з цим списом, який ніби чимось керує!? Ніяких руйнувань стіни!
-Ведмідь, кіт, пес, лисиця... га!? Що це за плюшева іграшка птаха з таким меланхолійним обличчям!?
-Чекайте... що взагалі відбувається?
Тривожні голоси лунали з жіночої купальні... але, схоже, подругам вдалося її заспокоїти, і Рейна так і не пробила стіну.
Клаель, хоч і нервував, зміг насолодитися гарячим джерелом.
.
.
.
(П.П Рейна перегрілась, і тепір її ще більше тяне до Клаеля хахахах.)