Розділ 23
-Мене звати Рейна. Приємно познайомитися.
Рейна, яка щойно підкорила прихильність своєї майбутньої зведеної сестри Моркови Лорел, біля входу привітала главу та спадкоємця родини герцогів Лорел.
Побачивши, як Рейна граційно тримається за спідницю та схиляє голову, двоє чоловіків, які стали її вітчимом та зведеним братом, онімілі.
-А, дякую, що прийшли. Я Зеронт, голова родини «Дюків Лорел». Можете вважати мене своїм справжнім батьком, якщо хочете.
(Отже, це «Свята»... Розумію, яка приголомшлива краса та харизма.!)
Глава родини герцогів Лорел, Зеронт Лорел, здихнув подумки.
Він чув, що нововідкрита «Свята» походить з простого люду, але щойно він її побачив, будь-яка думка про те, щоб дивитися на неї зверхньо, зникла.
Рейна була сліпуче красивою, а її манери були бездоганними.
Кожен рух був настільки вишуканим, що легко можна було повірити, ніби вона знатна дама з родини Маркізів чи вищого сану.
(Подумати тільки, нам пощастило усиновити цю дівчину.. Якщо Морква стане королевою та займе центр королівства, а Рейна правитиме на вершині святилища як «Свята», сила нашої родини буде неймовірною..)
-Так. Дуже приємно познайомитися… Тестю.
.
"(Я не розумію при чому тут Тесть, але таке було і в оригіналі, і в англійському прекладі.)"
.
-Га...!
Хоча Зеронт палав амбіціями всередині, коли Рейна повернула до нього свою сяючу посмішку, його раптово накрила хвиля провини.
(Ч-чи справді я можу використовувати цю дівчину як політичний інструмент? Чому мені здається, що я роблю щось жахливо неправильне..!?)
Хоча такий світський чоловік, як Зеронт, не міг цього побачити, з-за спини Рейни сяяло божественне світло — безперервне диво, дароване Богинею.
Купаючись у тому святому світлі, яке спалювало зло, Зеронт повільно очищався.
Тим часом інший чоловік, що був присутній там... Забель Лорел, спадкоємець родини Герцогів «Лорел», стояв із роззявленим ротом, зачарований Рейною.
Хоча Забель мав бути зведеним братом Рейни, його очі чітко відображали хтивість, і навіть божественне світло не могло очистити його роспаляне плотське бажання.
-Гей, Забель. Хіба тобі не варто також представитися?
-Забель!
-Г-га, так!?
Почувши, як батько знову його кличе, Забель у паніці випрямив спину.
-Я — Забель Лорел.., старший син родини «Дюк Лорел», а це означає, що я твій старший брат!
-Так. Дуже приємно познайомитися, шурине Забелю.
.
"(Все ще не розумію до чого тут це, можливо вона звертається до них так із-за сестри Моркви, типу що вона наречена принца і тд., але все ж не розумію, дайте свої ідеї до цього в коменти.)"
.
-Ух...!
Побачивши, як Рейна вітає його з посмішкою, Забель важко пирхнув носом.
(Вона така гарна..! Я зроблю її своєю дружиною, незважаючи ні на що..!)
З блиском в очах Забель твердо пообіцяв собі.
Цей чоловік, у якому таїлася така хіть, що її не могло очистити навіть божественне диво... насправді був одним із персонажів, з якими можна було завести романтичні стосунки, у грі «За межами райдужного сяйва».
У грі він був благородним дворянином, але краса Рейни повністю полонила його, перетворивши на раба бажання.
-У-у будь-якому разі, будь ласка, не поспішайте сьогодні та відпочиньте після подорожі.. У нас не було часу підготувати кімнату, тому, будь ласка, скористайтеся гостьовою кімнатою на сьогоднішній вечір.
— Сказав Зеронт, прокашлявшись.
По правді кажучи, він ніколи не мав наміру довго тримати в будинку «Святу» з простого люду і планував негайно відправити її до Великого Храму, тому місця не підготували.
-Ми підготуємо вашу кімнату до завтра. Будь ласка, почувайтеся як удома, ніби це ваш власний будинок.
-Щиро дякую, тестю... Однак, у цьому немає потреби.
-Хм?
-Я планую піти до Великого Храму вже завтра. Я хочу негайно розпочати своє навчання.
-Т-тобі не потрібно так поспішати! Це твій дім. Будь ласка, залишайся та розслабся!
— Схвильовано сказав Забель.
Він нарешті зустрів жінку, яка перевершувала навіть його ідеали, і тепер вони мали прощатись — це було нестерпно.
Щойно вона почне навчання у Великому Храмі, не було відомо, коли вона повернеться.., а з її красою існував цілком реальний шанс, що з'являться інші залицяльники.
-Я чув, що ти вже опанувала основи Священних Мистецьких Наук. Немає потреби поспішати до Великого Храму!
-Як сказав Забель, чому б не залишитися тут хоча б до вступу до академії?
Зеронт також благав, але Рейна лише похитала головою, не втрачаючи своєї ніжної посмішки.
-Ні... Як «Свята», я хочу виконати свій обов'язок якомога швидше.
-Ммм... але все ж...
-Є людина, до якої я хочу наблизитися, хоч би трохи. Тому я не можу собі дозволити стояти на місці.
-Я щиро прошу вибачення у всіх членів сім'ї «Дюк Лорел», які погодилися мене підтримати..
-Ні... Якщо ти так бажаєш, то нічого не поробиш.
Відчувши щось непохитне у твердому тоні Рейни, Зеронт кивнув.
-Якщо щось трапиться, будь ласка, завжди звертайтеся до родини «Дюк Лорел». Не соромтеся, зрозуміло?
-Так, дуже дякую! Тесть!
Рейна та Зеронт обмінялися посмішками, але лише Забель мав похмурий вираз обличчя і виглядав дуже стурбованим.
Забель Лорел, один із героїв, з якими можна завести романтичні стосунки... Жоден із цієї усміхненої пари не помітив пристрасті, що тліла в його серці.
Я лише звичайний жрець (моб), але коли зрозумів, що цей світ — отоме-гра, вирішив виховати героїню.
Розділ 23: Розділ 23
Том 1