Розділ 224
Час трохи повернувся назад. Усередині елітного ресторану Клаель отримав удар від терориста, захищаючи Рейну.
-Ах...
Рейна була приголомшена цим видовищем і миттєво скрикнула. Клаель упав від удару. У той момент у голові Рейни повністю потемніло. Вона не могла думати, але її тіло зреагувало рефлекторно. Вона одночасно активувала Магію зцілення та магію підтримки на Клаеля, який саме падав.
Травми Клаеля миттєво загоїлися, і Рейна підхопила його на руки, захищеного тепер магією підтримки. Відчуття чоловіка у її обіймах трохи втихомирило гнів... але, менше з тим, вона мала виконати свою роботу.
-Гей, ти. Замри...
-«Виклик Ангела».
Щойно Рейна прошепотіла ці слова, відкрилися брами. У порожнечі появилися ворота світла, і один за одним звідти почали з'являтися м'язисті ангели. Кожен ангел мав голову плюшевої іграшки — Ведмедя, Пса, Кота, Кролика та Китоглава. Вони випромінювали ауру чистої люті, очевидно, піддавшись впливу емоцій Рейни.
Стривожені цією очевидною аномалією, терористи поспіхом підняли свої кийки.
-Що за... гх!?
-"Кума!"
Ангел із головою ведмедя провів потужний удар чоловіку, який ударив Клаеля. Той повалилися на спину, а ангел осідлав його і почав нещадно гамселити по обличчю.
-"Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума-Кума!"
-П-припини, гх, бе, ге, бог, габохх...!?
-«Вогняна куля»!
Інший терорист випустив заклинання, намагаючись атакувати ангела-ведмедя. Але перш ніж воно влучило, ангел-кролик став перед ним і зловив вогняну кулю прямо долонею.
-"Кью!"
-Тц... це прикликані істоти! Убийте дівчину!
Закричав терорист із мечем у руках. Попри те, що він потрапив у таку абсурдну ситуацію, це було дивовижно раціональне рішення.
-Тц...!
Маг-терорист спрямував руку на Рейну — але ангели, звісно ж, не збиралися цього дозволяти. Інші ангели вишикувалися перед Рейною, яка тримала Клаеля, блокуючи всі атаки.
-Тц...!
-Прокляття! Заручники...!
-«Біла Нова»!
Закричала Рейна. Тоді... чисте, бездоганне біле світло затопило весь ресторан, забарвивши у біле навіть вулицю ззовні.
-"Кума!"
-"Кью!"
-"Гав-гав!"
-"Няв!"
-"Тр-р-р-р-р!"
-Гва-а-а-а-а-ах!
У цьому сліпучому сяйві плюшеві ангели перейшли до дій. Поки вороги були осліплені, вони влаштували нещадний штурм, забиваючи їх до напівсмерті. Знешкодження терористів не зайняло багато часу.
-"Кума-кума."
"............"
Ангели повернулися, ніби кажучи «усе скінчено», але Рейна лише стурбовано подивилася на Клаеля у своїх обіймах.
-"Кума."
-Ах, точно. Зараз не час просто стояти.
Рейна підняла Клаеля на руки, як принцесу. Попри те, що Клаель був набагато вищим і важчим за неї, вона несла його абсолютно без зусиль.
-«Ворота Небес».
Перед Рейною постала біла брама. Пройшовши крізь мармурові ворота, які геть не пасували до інтер'єру ресторану, Рейна та Клаель зникли.
-Ах, зачекайте...!
Молодий офіціант ресторану в паніці спробував зупинити їх — але Рейна навіть не уповільнила крок і не озирнулася, просто розчинившись у брамі. Ангели, яких вона прикликала, теж зникли, залишивши після себе лише згасаюче світло та кілька пір'їнок. Навколо залишилися тільки приголомшені працівники ресторану, гості та побиті до нестями терористи.
-Ц-це що... вони втекли не заплативши...?
У наступну мить після того, як офіціант пробурмотів це, Ерік на чолі своїх лицарів увірвався до ресторану.
.
.
.
(П.П Смішно від слів офіціанта, Рейна тікишо врятувала їм життя, а він про бабло думає аххаха)