Розділ 22
З'явилась «Свята».
Серед священиків Великого Храму, які почули цю новину, реакції були двоякими.
Ті, хто радів сходження «Святої» особи, посланої богами, і щиро благословляли її.
І... ті, хто висловлював невдоволення, почувши, що «Свята» походить з простого люду.
-Чому «Свята» з'явилась з простого люду!? Нехтуючи такими благородними людьми, як ми!
-«Свята» має бути кимось нарівні з королівською особою... Хіба ми, дворяни, повинні шанувати брудну простолюдинку!?
Більшість священиків у Великому Храмі походили зі знатних родин, і, природно, вони були дуже гордими.
Вони справді ненавиділи поважати «Святу» з простого люду та ставитися до неї як до когось вищого за себе.
-Простолюдинка «Свята» замість мене, дочки родини «Дюк Лорел»!? Я не можу цього прийняти!
І це почуття не відрізнялося від того, що панувало в родині Герцога «Лорела», яка прийняла Рейну як прийомну дочку... цій родині також належало місце народження попередньої «Святої».
У родині «Дюків Лорел» була дочка того ж віку, що й Рейна, яка була розлючена тим, що «Святою» стала дівчина простолюдинка, а не вона сама.
-Я маю ту саму кров, що й попередній «Свята», і народилась у престижній родині «Дюк Лорел», наріжному камені Великого Храму — хіба я не повинна бути «Святою»!? І все ж, простолюдинка вкрала посаду «Святої»... Я просто не можу цього пробачити!
Кардинал обрав родину Герцога «Лорела» новим домом для Рейни, думаючи, що оскільки це будинок, де народилася та виросла попередня «Свята», вони знатимуть, як поводитися зі «Святою».
Однак, це міркування повністю виявилося протилежним.
Донька родини Герцога «Лорела»... Морква Лорел була готова знущатися з Рейни, коли та прибуде до особняка.
-Приємно познайомитися, мене звати Рейна. З сьогоднішнього дня я буду під вашою опікою.
-Що...!
Однак, побачивши Рейну, Морква завмерла від шоку.
Дівчина, яка вийшла з карети та з'явилася біля входу до герцогського маєтку... була просто ангелом.
(В-вона така мииииила!?)
З'явилася прекрасна дівчина, одягнена в чисту білу сукню.
Її срібне волосся майоріло, а нефритові очі блищали.
Так гарно, так чисто.
Її бездоганну зовнішність можна було описати лише як божественний витвір мистецтва.
(...Н-Ні! Вона — лиходійка, яка відібрала у мене місце «Святої»! Я мушу поставити її на місце!)
-Я-як сміє дівчина з простого люду приходити до родини «Дюк Лорел»!
Морква стримала бажання корчитися від жалю на підлозі й відчайдушно намагалася виглядати мужньою.
-Ми приймаємо тебе лише тому, що про це попросив кардинал... але насправді така брудна простолюдинка, як ти —
"............"
-Г-гидота... Гидота... Гид...
(Я... я не можу цього сказати!? Я навіть не можу збрехати й назвати цього ангела гидким!?)
Морква впала на землю, а сльози текли їй по обличчю.
Морква захоплювалася «Святими» з дитинства і наполегливо тренувалася, сподіваючись сама стати однією з них.
Вона поринула в книги, опанувала Священні Мистецтва та присвятила себе волонтерській роботі.
Вона не змогла стати «Святою», але завдяки своїм зусиллям стала нареченою кронпринца, наступного короля.
Однак навіть ця позиція похитнулася з приходом Рейни.
Деякі люди, дізнавшись про появу «Святої», стверджували, що ця свята, яка щойно зійшла на землю, більше підходить на роль нареченої наслідного принца.
-Чому я маю втрачати Його Високість через дівчину, яка з'явилася нізвідки!?
-Як може простолюдинка, яка нічого не зробила, забрати результати всієї моєї важкої праці!? Я цього не можу терпіти!
Спроба Моркви мучити Рейну значною мірою випливала з її бажання захистити себе.
-З-зачекай, га!? Ти в порядку!?"
Рейна в паніці кинулася до Моркви.
Вона допомогла ридаючій Моркві підвестися і подивилася на неї очима, зачервонілими від сліз.
-Я... я здаюся...
-Га...?
-Я... дам тобі кронпринца... Ти наступна королева...
-Еее!? Ні, він мені не потрібен!
Рейна здивовано вигукнула, коли їй раптово запропонували стати королевою.
-Така простолюдинка, як я, нізащо не може стати нареченою наслідного принца! Стосунки з такою різницею в статусі ніколи не складуться!
Рейна рішуче заявила.
Вона ніжно посміхнулася Моркві та заспокоюючи тримала її за руку.
-Той, хто мене виховав, завжди казав мені: «Ніколи не підходь до чоловіка, який уже має наречену. Особливо до принца — ні в якому разі». Навіть якби така проста людина, як я, одружилася з королівською особою, я б прожила лише життя, сповнене тривог і труднощів.
Це був урок, який Клаель неодноразово давав Рейні, коли та росла.
Після вступу до академії, Рейна познайомилася з кількома чоловіками і зрештою закохалася в одного з них... але якщо вона піде шляхом кронпринца, на неї чекатиме неймовірно сувора історія.
Наречена та зведена сестра наслідного принца... Морква Лорел жорстоко знущалася з неї. Її прихильники нападали на неї. Навіть покоївка з герцогського маєтку, яка обожнювала Моркву, отруїла її.
І навіть після того, як Моркву засудили та усунули, буря не закінчувалася.
Вона стала б мішенню для вбивства з боку покараних послідовників, їхні родини повстали б і спричинили б масові жертви, а Морква, вигнана з герцогського дому, воскресила би Злого Бога.
Саме тому Клаель навчив Рейну ніколи не обирати наслідного принца.
-Я також знаю, що леді Морква — наречена кронпринца. Ти ж так старанно працювала з самого дитинства, чи не так?
-Так... але... я не можу стати «Святою»..
-Бути «Святою» не має значення. Саме ти, яка народилася і виросла як дочка герцога, як ніхто інший гідна стати нареченою наслідного принца. Будь ласка, тримай голову високо піднятою.
Рейна посміхнулася, і з її спини засяяло божественне світло.
Осяяна тим неймовірно чистим світлом, Морква пролила ще більше сліз.
-«Свята»...
-Будь ласка, називайте мене Рейною, Сестро Морква.
-Т-ти називаєш мене сестрою, хоча я намагалася сказати такі жахливі речі... Ах, ти справді справжня «Свята»...!
Морква склала руки, ніби молячись, і прийняла Рейну.
Отоме-гра «За межами райдужного сяйва». Морква Лорел — персонаж-суперник у сюжетній лінії з наслідним принцом і фінальний бос усієї історії.
Зла зведена сестра зазнала поразки вже в перший день після того, як Рейна стала прийомною донькою.
Я лише звичайний жрець (моб), але коли зрозумів, що цей світ — отоме-гра, вирішив виховати героїню.
Розділ 22: Розділ 22
Том 1