Розділ 202
Після цього в Королівській Академії відбулися рейтингові поєдинки серед учнів, які прагнули стати лицарями.
Були проведені тренувальні бої між охочими взяти участь студентами, і тридцять два найкращі отримали рекомендацію для виступу в основній сітці молодіжного дивізіону турніру бойових мистецтв.
Оскільки потрапляння до основної сітки майже гарантувало вступ до лицарського ордену, учні билися з неймовірним запалом.
У результаті перше місце та право представляти академію на турнірі, як і очікувалося, здобув один із головних героїв — зарозумілий красень Вінсент Флейм.
А друге місце посів хлопець, який, схоже, був суперником Вінсента — Ґардлі.
Колись ці двоє навіть влаштували бійку, через яку довелося втручатися викладачам, але після того жодних серйозних проблем більше не виникало.
Клаель не знав, що саме сталося між ними.
Можливо, вони відверто поговорили та порозумілися?
А може, просто зчепилися кулаками десь на березі річки?
У будь-якому разі... Клаель бачив, як вони невимушено розмовляли в коридорах академії, тож їхні стосунки явно налагодилися.
Він не був настільки самовпевненим, щоб думати, ніби це сталося завдяки його пораді... але усвідомлення того, що вони помирилися, приносило йому полегшення.
Таким чином були визначені тридцять два найкращі учні академії.
Проте... для тих, хто не потрапив до списку, все не було втрачено.
Вони могли взяти участь у відбіркових боях загальної категорії, і якщо переможуть там — також потраплять до основного турніру.
Відбіркові були надзвичайно складними, адже там брали участь і бійці з інших країн, але ті, хто мав і талант, і удачу, безумовно могли досягти успіху.
До речі... за сюжетом гри Рейна підтримувала Вінсента під час турніру.
А за лаштунками іноземні злочинці спричиняли низку інцидентів, які потім вирішувалися героями.
(Але... злочинців, які мали все це влаштувати, вже спіймали. Це означає, що подію вдалося уникнути, так?)
До того ж Рейна не була особливо близькою з Вінсентом.
Навряд чи вона сама захотіла б піти його підтримувати, а навіть якщо б він запросив її — швидше за все, вона б відмовилася.
Якщо її покличе хтось із друзів, то вона, можливо, й піде подивитися бій, але добровільно вболівати точно не стане.
(Є ще другорядні персонажі, які з'являються лише під час турніру бойових мистецтв... але якщо вона не піде, то й не зустріне їх, так?)
Іншими словами... під час цього турніру більше не повинно статися жодних ігрових подій.
На вихідні вони вже домовилися разом відвідати фестиваль... але окрім цього Клаель навряд чи матиме якесь відношення до турніру.
-Не те щоб камінь з душі впав... але мені стало значно спокійніше. Так.
Пробурмотівши це собі під ніс... Клаель відпочивав у своїй кімнаті в гуртожитку для викладачів після завершення робочого дня.
Під час турніру бойових мистецтв жодних серйозних проблем виникнути не повинно.
Нарешті Клаель міг спокійно розслабитися та нормально виспатися.
-Містер Бірн. До вас відвідувач.
Проте... незадовго до вечері комендант гуртожитку повідомив йому це.
-Га? До мене?
Сонце вже давно сіло... хто ж міг прийти до нього в такий час?
-Так, він чекає вас біля входу на першому поверсі.
Комендант, який спеціально піднявся до його кімнати, загадково посміхнувся.
Здивований цією дивною усмішкою, Клаель вирішив спуститися до входу.
-Га?
-Д-Доброго вечора... Клаелю.
І... побачивши людину, що стояла там, він широко розплющив очі.
-Вибач, що так раптово прийшла... але, може, повечеряємо разом?
-Еріка... це ти?
-Так... це я...
Перед ним стояла Еріка Джермі.
Авантюристка рангу A з групи «Мечі Феї».
Його колишня однокласниця стояла перед ним у зрілій фіолетовій сукні та ніяково усміхалася.
.
.
.
(П.П Початок кумедної арки про спробу Еріки фліртувати з Клаелем.)