Розділ 193
У грі «За межами райдужного сяйва» турнір бойових мистецтв був подією, зосередженою навколо Вінсента Флейма.
Вінсент мав брати участь у турнірі, а Рейна — підтримувати його та вболівати за нього.
Однак за лаштунками турніру діяли іноземні держави. Шпигуни ворожих країн проникали до королівства під приводом участі в турнірі та здійснювали різні злочини, зокрема замахи на членів королівської родини та викрадення державних скарбів.
До того ж мав з'явитися новий головний герой, який закохувався в Рейну з першого погляду... тож подія була досить насиченою.
-Цього має вистачити...
Клаель анонімно розіслав кілька листів.
Одержувачами були відділення військової поліції та лицарських орденів у королівській столиці. У листах містилися попередження про інциденти, які мали незабаром статися.
Він заздалегідь повідомив служби безпеки про злочини, які шпигуни ворожих держав планували вчинити під час турніру бойових мистецтв.
(Анонімне таємниче звинувачення. Воно може здатися надто підозрілим, щоб у нього повірили... але якщо так, то нічого не поробиш.)
І це був не один лист.
Він також відправив їх додому керівникам служб безпеки, зокрема капітану лицарів і командувачу військової поліції.
Навіть якщо вони не повірять змісту листів і інцидент усе ж станеться... це вже не буде відповідальністю Клаеля. Він зробив усе, що міг.
(До того ж сюжет уже сильно змінився, і немає гарантії, що ці події взагалі відбудуться... але краще перестрахуватися.)
Якщо вони вирішать, що листи — не чийсь жарт, то, ймовірно, почнуть шукати відправника.
Проте вийти на Клаеля вони не повинні.
Папір, чорнило та конверти були звичайними речами, які використовували всі.
У цьому світі не існувало методів дослідження відбитків пальців... а для певності він навіть писав листи в рукавичках. Простежити їх до Клаеля було неможливо.
-Клаель, ти вже закінчив свої справи?
-Рейна.
Коли Клаель повернувся після відправлення листів, його зустріла Рейна з трохи сором'язливою усмішкою.
Зараз Клаель і Рейна прогулювалися містом.
-Так, закінчив. Вибач, що змусив чекати.
-Нічого страшного. Тоді... продовжимо наше побачення?
-Ха-ха-ха... Побачення, кажеш? Це вже занадто.
Він криво посміхнувся, дивлячись на Рейну, яка сяяла від радості.
Так... вони були на побаченні.
Хоча назвати це побаченням було дещо перебільшенням — вони просто разом ходили по магазинах.
Останнім часом через наближення турніру бойових мистецтв по всьому місту з'явилися торгові ятки, а на площах виступали вуличні артисти.
Саме таким містом вони зараз прогулювалися.
-Ну що ж... куди підемо спочатку?
-Мені все одно. Поки я з тобою, Клаель.
Сказавши це, Рейна притиснулася до нього, немов маленьке цуценя, яке гуляє поруч із господарем.
Якби в неї був хвіст, він би зараз точно виляв немов віяло.
-Тоді почнемо з яток. Схоже, сюди приїхали й торговці з інших країн... можливо, знайдуться якісь рідкісні речі.
-Так, із задоволенням!
Рейна міцно обхопила руку Клаеля.
Вони зараз не досліджували «Перевернуту Академію», тож в такій близькості начебто не було потреби...
-Перед святом тут неймовірно людно. Якщо ми загубимося, це буде катастрофа!
-...Ну, тут ти не помиляєшся.
У словах Рейни була логіка.
Головна вулиця королівської столиці буквально кишіла людьми.
Якщо не триматися одне за одного, можна було легко загубитися.
-Саме так, тож нічого не поробиш.
"............"
Побачивши, якою незвично щасливою була Рейна, Клаель не зміг нічого заперечити.
Зрештою, це ж нічого йому не коштувало... хоча він не міг не задуматися, як вони виглядають в очах оточуючих.
(Учитель, який у вихідний гуляє з ученицею, наче на побаченні... хіба це не трохи проблематично?)
-Ехехехехе...
Ця думка промайнула в нього в голові... але усмішка Рейни, схожа на сяйво дорогоцінного каменя, змусила його проковтнути ці слова.
.
.
.
(П.П В цьому розділі, Рейня прям смакує побачення з Клаелем аххахах)
.
(Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділі та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga )