Розділ 192
До Королівства Сейнт наближалася зима.
Холодний вітер зривав із дерев останнє листя, залишаючи їх голими та самотніми.
Далекі гори вкрилися білими шапками снігу, а люди на вулицях міста почали вдягатися тепліше.
Поки вся країна поступово забарвлювалася в кольори ранньої зими, жителі королівської столиці були дивно схвильованими та сповненими очікування.
Наближався щорічний великий захід... турнір бойових мистецтв.
-Ого, всі так стараються. Ось вона, молодість, чи не так?
-Так, хоча я сподіваюся, що ніхто не перестарається й не отримає травму.
На слова завідувача кафедри Амлета, Клаель відповів із задумливим виразом обличчя.
Учительська Академії. Вони вдвох пили каву, дивлячись на тренувальний майданчик унизу.
На майданчику студенти, які мріяли стати лицарями, старанно тренувалися, розмахуючи мечами та списами.
-У турнірі бойових мистецтв бере участь багато звичайних учасників, але... чимало студентів Академії теж виступають. Усі, мабуть, наполегливо працюють, щоб пройти відбір.
Попри початок зими, Амлет ходив із розстебнутою на грудях сорочкою, без потреби випромінюючи мужню харизму.
Пити гарячу каву й одночасно обмахуватися через розстебнуту сорочку... так і хотілося запитати, йому спекотно чи холодно.
-Якщо потрапиш до основного турніру, то місце в лицарському ордені майже гарантоване. Звісно, усі будуть відчайдушно старатися.
Клаель гірко посміхнувся, відпиваючи каву.
Турнір бойових мистецтв поділявся на категорії «до 18 років» і «старше 18 років», а для молодшої категорії Королівська Академія мала спеціальні рекомендаційні місця.
Тридцять два найкращі студенти отримували рекомендацію до основного турніру й могли пропустити відбіркові змагання.
Оскільки на основний турнір запрошували короля та почесних гостей з інших країн, участь у ньому значно полегшувала вступ до лицарського ордену або службу під керівництвом впливових осіб.
Навіть без рекомендації можна було потрапити до основного турніру через відбіркові бої... але там доводилося змагатися зі звичайними учасниками, талановитими бійцями простого походження та претендентами з інших країн, тому конкуренція була надзвичайно жорсткою.
-Іноді навіть серед простолюдинів трапляються приховані майстри... Одного мого однокласника повністю розгромила одна така людина.
Клаель згадав свої студентські роки.
Його друг, Ройвуд Белен, на жаль, не потрапив до числа тридцяти двох найкращих студентів і був змушений проходити загальний відбір.
Однак саме тоді, коли він уже майже пройшов його... він програв одній жінці-авантюристці й не зміг потрапити до основного турніру.
-Ораааа!
Із тренувального майданчика долинув гучний крик.
-Ви що, розслабилися?! Думаєте, з таким настроєм потрапите на турнір бойових мистецтв?!
Тим, хто підбадьорював інших студентів, був один із головних героїв — Вінсент Флейм.
-Гаразд, наступний! Нападай!
-Я нападаю!
Вінсент без жодного пропущеного удару перемагав студентів одного за одним.
-Не бійтеся! Ви програєте ще до бою через свій дух! А ти там — занадто напружений. Через це твої м'язи даремно сковуються!
-Так, сер!
-Наступний, будь ласка!
Вінсент навчав інших студентів.
Усі присутні боролися за рекомендаційні місця Академії... але, попри те що вони були його суперниками, він щедро ділився порадами, немов сипав сіль на ворога.
-Вінсент, га... Він справді змінився, чи не так?
Амлет промовив це з цікавістю.
-Раніше він був егоїстичним... або, можливо, просто йому бракувало зрілості. Але за останні кілька місяців він почав активно допомагати іншим студентам і, схоже, справді подорослішав. Можливо, це завдяки наставництву містера Бірна?
-Ні, я взагалі нічого не робив.
Це була не скромність — це була правда.
Вони лише кілька разів опинялися разом під час різних інцидентів або випадково перетиналися... на цьому все.
(Якщо вже когось і називати причиною... то це, мабуть, Рейна...)
У грі Рейна та Вінсент, здається, майже не були пов'язані між собою... але навіть так вона, напевно, якось вплинула на нього.
Можливо, щось у її вчинках надихнуло Вінсента змінитися.
(Рейна ніби й не надто взаємодіє з головними героями... але принц Ерік отримав афро, Вінсент і Вілл подорослішали як люди, а Луєй перетворився на збоченця... Рейна точно на них впливає.)
Хоча звинувачувати Рейну в останньому було б трохи несправедливо.
У будь-якому разі, Рейна справді впливала на життя головних героїв як героїня.
-Містер Бірн навряд чи буде безпосередньо залучений до турніру бойових мистецтв, але щороку знаходяться гарячі голови серед студентів, які створюють проблеми. Тож уважно за ними стежте, гаразд?
-Так, зрозумів.
Кивнувши на слова Амлета, Клаель допив каву у своїй чашці.
.
.
.
(П.П Що до Луєя, то він з самого початку був ізвратом, просто в грі його як я зрозумів показували більш лайтово.)