Розділ 190
Біле світло згасло, і на його місці з'явилося червоне сяйво.
Світло відкидало довгу тінь від тіла Клаеля, що простягалася по підлозі даху.
-Де... я?
Клаель озирнувся навколо.
Щойно він перебував у білому, чистому просторі, але непомітно для себе повернувся до реального світу.
Коли він підняв голову, небо було червоним.
Але це був уже не той неприродний червоний колір «Перевернутої Академії», а небо, забарвлене сутінками.
-Клаель, тепер усе гаразд.
-А...
Прямо перед Клаелем стояла Рейна.
Вона більше не була в білому священному вбранні жриці й знову носила свою академічну форму.
Правою рукою Клаель міцно стискав її за руку, настільки сильно, що пальці врізалися в шкіру.
-Я-перепрошую! Це боляче!?
-Ні, я щаслива, що ти торкнувся мене, Клаель.
-Що...?
-Хе-хе-хе...
Рейна сором’язливо посміхнулася.
Її щоки здавалися трохи почервонілими, але, можливо, це було лише через світло вечірнього неба.
У тому білому просторі вона випромінювала ауру справжньої «Святої», але зараз виглядала просто дівчиною свого віку.
-Д-до речі... що з тією дівчиною...
Чомусь відчувши незручність, Клаель змінив тему.
Коли він перевів погляд за плече Рейни, то побачив «її», яка лежала попереду в шкільній формі.
Там же були й четверо головних героїв. Вони виглядали спантеличеними, не розуміючи, що щойно сталося.
Помітивши непритомну дівчину, Ерік кинувся до неї.
-Ти...!
-Ах...
Ерік обережно підняв її.
Її заплющені очі повільно відкрилися.
-Принце Еріку... я...
-Ти прокинулася... Слава Богині...
Ерік із полегшенням зітхнув.
Вінсент, Вілл і Луєй теж поспішили до неї.
-Ти в порядку? Схоже, ти не поранена.
-Ті чорні щупальця теж зникли. Яке щастя.
-Ем... з вами все добре?
Попри те, що саме вона стала причиною всіх цих подій, ніхто з чотирьох не звинувачував її.
Єдиною, хто розгубився через це, була сама дівчина, якій допомогли підвестися.
-Я-я... ну...
-Усе добре. Просто заспокойся.
-Так. Ти була одержима якимось незрозумілим чудовиськом. Не дивно, що ти почуваєшся погано.
-Ми одразу відведемо тебе до лазарету. Усе буде добре. Ми поруч.
-Так-так! Тут ще й містер Бірн і Рейна, тож можеш розслабитися!
Почувши їхні добрі слова... «Вона» знову заплакала.
(Знову плаче... Яка ж вона плакса.)
Судячи з її непримітної зовнішності, вона, мабуть, була боязкою та дуже вразливою дівчиною.
Саме тому «зло» скористалося нею. Вона стала його жертвою.
-Але... схоже, тепер усе справді закінчилося.
-Так. Я в цьому впевнена.
Рейна, яка непомітно знову опинилася ближче до Клаеля, погодилася з ним.
-Зло, що оселилося в ній, було очищене. Решту можна залишити іншим.
-Так... Якими б вони не були, на них можна покластися.
У чотирьох головних героїв було чимало проблем.
Та попри це, вони мали й добрі, надійні сторони.
Було багато приводів для хвилювання... особливо через Луєя, який був суцільним джерелом клопотів, але далі все можна було залишити їм.
-Вибачте... усі, я...
-Я просто радий, що ти в безпеці... Ти добре себе почуваєш?
-Ах...
-Я багато про що хочу тебе запитати... але спершу скажи мені ось що.
Ерік подивився їй в обличчя і м’яко запитав:
-Скажи мені... як тебе звати?
-............Так.
Підштовхнута словами Еріка...
«Вона» нарешті назвала своє ім’я.
І так завершилася історія про Сім Таємниць Академії.
Завдяки Клаелю, «Святій» Рейні та чотирьом головним героям.
Дівчину, яка стала причиною всіх подій, незабаром відправили до храму, де мали перевірити її тіло та душу на наявність будь-яких аномалій.
Інші студенти, які постраждали від інциденту, без проблем повернулися до Академії.
І всі справи були мирно владнані.
.
.
.
(П.П Ну що ж, закінчилась арка таємниць академії, і починається нова, до кінця тайтлу лишилось не багато, всього 155 розділів.)
.
(Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділі та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga )