Розділ 185
Йдучи за Еріком, вони успішно врятували Вінсента та Вілла.
Однак вони все ще поняття не мали, ким насправді була «вона».
Оскільки таємниця поглиблювалася, п'ятеро з них рушили далі коридором Перевернутої Академії.
-Це наступна кімната. Я відчуваю дуже злісну присутність.
Під керівництвом Рейни, вони йшли п'ять хвилин.
Вони дісталися до четвертої кімнати.
Судячи з попередніх закономірностей, місцем, де, швидше за все, перебував Луєй Біскіт, мав бути кабінет музики.
Коли вони підійшли до дверей, зсередини кабінету музики почувся звук флейти.
-Флейта... Це Луєй грає на ній?
-Якщо згадати, він добре вмів грати на інструментах. Він казав, що особливо любить флейту.
Ерік нахилив голову, а Вілл додав.
Луєй був флейтистом, і навіть була подія, де він грав для героїні.
Так само, як і під час тієї події, можливо, він грав на флейті для «неї».
-Ходімо... Вінсенте, Вілле, ви готові?
-Ага, доручи це мені.
-Я готовий йти.
На заклик Еріка двоє його друзів кивнули.
Як зазвичай, Клаель і Рейна залишалися позаду.
Цього разу вони знову вирішили залишити все їм. Хоча частково це було справою гордості, «вона» була пов'язана з романтичними персонажами.
Отож вони розсудили, що краще залишити це їм, ніж Клаелю та Рейні виходити вперед.
-Луєй! Ти в порядку!?
Ерік навстіж відчинив двері.
Як і раніше... всередині кабінет музики був пофарбований у яскраво-червоний колір і перевернутий догори дриґом.
-Так, так, саме так. Намагайся дихати витонченіше.
-Ось так?
-Добре. Це ідеально — продовжуй у тому ж дусі!
Як і очікувано, хтось грав на флейті всередині кабінету музики.
Від їхніх очікувань відрізнялося те, що грав не Луєй, а «вона».
Ще більш неочікувано — «вона» сиділа на підлозі кабінету музики, а Луєй поклав голову їй на коліна.
"～～～～♪"
-Так, так, у тебе чудово виходить, Оне-чан... але, можливо, тобі варто трохи більше використовувати діафрагму.
-Ой! Ні, Луєй-кун. Не чіпай мене там.
-Ехехехе. Стегна Оне-чан такі м'які.
"............"
Під поглядами всіх присутніх Луєй гладив її стегна і терся обличчям об її живіт.
-Бачиш, бачиш, твоє дихання стає важким — зосередься більше!
-Я-а-ай, я ж казала тобі, якщо ти чіпатимеш мене там, я не зможу грати як слід!
-Тобі все ще потрібно більше тренуватися. Можливо, нам потрібно провести трохи спартанську практику.
-К'я-а-ах, ні-і-і!
Луєй дурнувато вискірявся, сексуально домагаючись «неї».
Це могло бути... просто ще однією сторінкою молодості, але у сторонніх спостерігачів була лише одна думка: «Що за бісівщину ми дивимося?»
(Їх проковтнуло Підземелля, команда розділилася, і до цього причетна таємнича дівчина зі Студентської ради... хіба ця ситуація не мала бути таємничою та серйозною?)
Спостерігаючи за цією сценою, Клаель відвів від них очі.
Було безглуздо хвилюватися бодай на один відсоток.
-Добре, ще одна помилка — і час для покарання. Постарайся, Оне-чан!
-Н-ні за що...
-Ой, ти помилилася. Час для покарання обіймами грудьми!
-К'я-а-ах!
-Меч Блискавки!
Не в силах більше цьогоі терпіти... Ерік вивільнив свій магічний меч.
-Полум'яний Розріз!
-Вітряний Шторм!
-Припливна Хвиля!
-Біла Нова!
Атака Еріка, мабуть, стала сигналом.
Вінсент, Вілл, Клаель... і навіть Рейна обрушили атаки на ганебну парочку в кабінеті музики.
-Ва-а-а-а-а-а-ах!?
Крик Луєя луною рознісся... і в центрі кабінету музики пролунав масивний вибух.
.
.
.
(П.П В мене до вас питання, ви теж хочете прибити Луєя?)