Розділ 178
Клаель привів Рейну до сходів на східному боці головного корпусу, які вели з першого поверху до підземної комори.
Біля сходів уже стояли Ерік і Луєй, а трохи згодом до них приєдналися Вілл і Вінсент.
Інших студентів поблизу не було, тож, імовірно, вони розділилися для пошуків.
-Принце Еріку, де той монстр?
-Містер Бірн.. Вибачте, я втратив його з поля зору. Але я впевнений, що він був десь тут...!
Ерік із досадою скривився.
Одну з учасниць студентської ради викрали прямо в нього на очах, і його хвилювання було більш ніж очевидним.
-Не можу повірити, що дозволив цьому статися... Що її отак забрали...
-Щодо тієї дівчини... Принце Еріку, я хотів би дещо запитати.
Клаель трохи понизив голос.
-Вона учасниця студентської ради, так? Першокурсниця?
-А, так... Спочатку я запросив Рейну, але вона відмовилася. Серед дівчат вона мала найкращі оцінки після Рейни, тому я запросив її.
-А як звати «ту дівчину»?
-Га...?
Ерік здивовано кліпнув.
Невже він ще не помітив?
Увесь цей час Ерік називав викрадену дівчину лише «та дівчина» і жодного разу не вимовив її імені.
-Її звати... Її звати...
Ерік розгубився.
Здавалося, він уже майже усвідомив, що щось не так, але не міг дійти до суті.
-А ви? Хтось із вас знає її ім'я?
-Ні... Я не знаю.
-...Я теж.
-А в тієї дівчини взагалі було ім'я...?
Інші романтичні герої теж виглядали спантеличеними.
Як і очікувалося, ніхто не знав її імені.
-Клаелю, це...
-Так... Схоже, що саме вона є ключем.
Клаель кивнув Рейні, яка смикнула його за рукав.
Дівчина з чубчиком, що закривав очі, чиє ім'я ніхто не пам'ятав...
Вона, без сумніву, була важливою частиною Таємниць Академії.
-Усі, дивіться туди!
У цей момент вигукнув Вілл.
Він указував на ті самі сходи.
-Кьокьокьокьокьокьокьокьо...
Там стояла постать у червоному плащі та масці — «Відьма Після Уроків».
Помітивши, що на неї дивляться, істота швидко розвернулася і побігла вниз сходами.
-Стій!
-За нею!
Ерік та інші миттєво зреагували.
Вони кинулися навздогін і побігли вниз.
Сходи мали вести до підземної комори. Вона повинна була бути замкненою, а далі мав бути глухий кут, але...
-А...
Монстр, що збіг униз сходами, і четверо головних героїв були поглинуті чорною імлою та зникли.
Чорний туман накрив їх, а потім повільно почав розсіюватися.
-Клаелю...!
-Рейно, підемо й ми?
-Так!
Рейна міцно схопила Клаеля за руку.
Так міцно, ніби хотіла сказати, що ніколи не дозволить йому піти самому.
Клаель стиснув її руку у відповідь і кинувся вниз сходами, пірнувши в чорну імлу.
-Це місце...!
За чорною імлою була Академія.
Але вона була явно ненормальною.
Тому що Клаель і Рейна стояли на стелі Академії.
-Тут усе... догори дриґом?
Рейна здивовано розширила очі.
Рейна широко розплющила очі від шоку.
Саме так... За чорною імлою знаходилася Королівська Академія, перевернута догори дриґом.
Ба більше, стіни, підлога й стеля були пофарбовані в отруйно-фіолетовий колір.
Одна з Таємниць Академії... **«Тринадцята Сходинка до Пекла».**
Міська легенда, що чекала за сходами.
Вони ступили до іншої Академії, прихованої за справжньою.
.
.
.
(П.П Я навіть хз що сказати про цей розділ ахахах.)
.
(Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділі та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga )