Розділ 176
Банші видала моторошний крик, від якого кров холонула в жилах.
Почувши його, багато студентів закричали, у них пішла піна з рота, і вони непритомними повалилися на підлогу.
Це була невибіркова атака по площі — «Крик Смерті».
Будь-яка людина, яка почує цей крик, потрапляє під прокляття, а ті, чия сила духу слабка, не можуть навіть залишатися при свідомості.
Якщо залишити їх без допомоги... зрештою вони ослабнуть і помруть.
-Чорт... Не можу повірити, що студенти постраждали, хоча я був тут...
-Клаель?
-А, нічого. Вибач, що налякав тебе.
Вибачившись, Клаель прибрав руки з вух Рейни.
Це було рішення, прийняте за мить, але йому вдалося захистити її від проклятого голосу.
Якби він запізнився хоча б на секунду, усе могло закінчитися набагато гірше.
«Крик Смерті» накладає прокляття на всіх, хто його чує, але якщо затулити вуха й заблокувати звук, можна уникнути його впливу.
(Хм... до речі, а чому зі мною все гаразд?)
Руки Клаеля були зайняті — він затуляв вуха Рейні.
Тож, власні вуха він прикрити не міг.
-Кума—
-А, то це був ти.
Але в якийсь момент позаду Клаеля з'явився плюшевий ведмедик.
Коли Клаель озирнувся, ведмедик показав йому великий палець угору (мабуть).
Схоже, саме він затулив Клаелю вуха.
Ведмедик прикривав вуха Клаеля, Клаель прикривав вуха Рейні, а Рейна затишно сиділа в його обіймах.
Картина була водночас зворушливою й трохи безглуздою.
-Клаелю, з тобою все гаразд?
-Схоже, з тобою теж усе добре, Рейно. Хоча... студенти виглядають повністю виведеними з ладу.
Після крику банші всі присутні студенти лежали на підлозі.
До їхніх тіл прилипав чорний серпанок.
Не було жодних сумнівів — вони потрапили під прокляття.
-Цц... Не можу повірити, що настільки втратив пильність...!
Єдиним, хто ще тримався, був Ерік.
Він теж отримав прокляття, але якимось дивом залишався при свідомості.
Він спробував підвестися, але сили не слухалися його.
-Хііііііі...
Побачивши, що всіх ворогів переможено, банші почала повертатися до книги.
Якщо дозволити їй утекти зараз, книга зникне, і вони втратять шанс її перемогти.
Клаель залишив Рейну позаду й різко відштовхнувся від підлоги.
-Клаель!?
-Рейно, підтримуй усіх своєю магією! За жодних обставин не атакуй!
Швидко віддавши наказ, він кинувся до банші, яка намагалася повернутися до книги.
-Непростимо...!
-Хііі!?
Схопивши банші за руку, Клаель силоміць витягнув її з книги.
А потім жбурнув у найближчу книжкову шафу.
-Хмф!
-НГОООООООООООООООООООООООООО!
З голосним виттям банші врізалася в шафу.
Вона люто витріщилася на Клаеля й підняла свою велетенську косу.
-«Посилення Сили», «Посилення Витривалості», «Посилення Швидкості», «Посилення Розуму»...!
Тіло Клаеля огорнули червоні, сині, зелені та інші кольорові спалахи.
Рейна застосувала магію підтримки, посилюючи його тіло.
-Дякую. Тепер я можу битися...!
-Хі-хі!
Клаель ухилився від удару косою й врізав банші кулаком просто в обличчя.
Він не використовував Священні Мистецтва.
Лише власну фізичну силу.
(Банші має неприродно високий опір магії. І до того ж... попри зовнішність, на неї зовсім не діють ні Священні Мистецтва, ні свята вода...!)
Вона була надзвичайно підступним монстром.
Зовні банші настільки нагадувала женця смерті, що новачки в грі завжди приймали її за монстра темної стихії.
Але насправді її атрибут був не «темрява».
Він був «світло».
Тобто Священні Мистецтва та свята вода були абсолютно марними.
(У цій грі банші вважаються посланцями небес... іншими словами, союзниками ангелів. А отже, вони належать до «Святих Духів» і «Святих».)
Справжня природа банші — ангел.
Як там було в Ірландії, Клаель не знав, але в цьому світі все визначалося саме так.
Через це атаки світлового атрибута не шкодили їй, а навпаки — підсилювали її, дозволяючи використовувати ще потужніші атаки по площі.
-НГОООООООООООООООООООООООООО!
-І ніби цього мало, її магічний опір такий високий, що доводиться бити її голими руками... Чесно кажучи, неприємно лупцювати дівчину, яка плаче. На душі аж важко.
Клаель тихо пробурмотів ці слова. Але іншого виходу не було.
Ерік був недієздатний.
Рейна не спеціалізувалася на ближньому бою.
Отже, діяти доводилося саме Клаелю.
На щастя, атаки банші були широкими, але повільними.
Навіть як священник, Клаель залишався бойовим цілителем, тому легко ухилявся від ударів зблизька.
(...А, точно. Тут же був плюшевий ведмедик. Я зовсім забув.)
Лише тепер він згадав, що всередині ведмедика мешкає «Святий Дух».
А «Святі Духи» теж є союзниками ангелів.
Було б сумно змушувати їх битися одне з одним, тому те, що Клаель сам вступив у бій, виявилося правильним рішенням.
-Вибач... Пробач мені!
-Хііііі...
Клаель завдав потужного прямого удару правою. Тіло банші розсипалося світлом і зникло.
На підлозі залишилася лише одна книга. Так завершилася битва.
.
.
.
(П.П Ну банші не винувати, вона виконувала наказ, котрому не могла протидіяти, тому її і правда жаль.)
.
(Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділі та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga )