Розділ 175
Прокляту книгу, яку вони шукали, було знайдено.
І з усіх можливих місць... вона з'явилася просто біля ніг Луєя, через що хлопець із дитячим обличчям перекинувся, ніби послизнувся на банановій шкірці.
-Це... проклята книга!?
-Клаелю, будь ласка, відійди назад!
Ерік тривожно вигукнув, а Рейна миттєво стала перед Клаелем, ніби живий щит.
-Чорна Проклята Книга... чому вона з'явилася саме зараз...!?
Проклята книга виникала перед людьми, які носили в серці образу на когось іншого, спокушаючи їх записати ім'я того, кого вони ненавиділи.
Той, чиє ім'я було записане, починав хворіти через прокляття і зрештою помирав.
Навіть той, хто записав ім'я, через провину за смерть іншої людини врешті потрапляв до пекла.
Інакше кажучи... ніхто, хто мав справу з цією книгою, не міг знайти щастя.
Вона справді була проклятою.
-Чому книга... ні, доки в неї не записано ім'я, вона не повинна бути небезпечною. Треба негайно знищити її магією...!
-Принце Еріку, назад!
Клаель вигукнув, схопив Рейну за плечі й різко відскочив.
-К'ЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯ!
Одразу після цього з книги вирвалася чорна тінь.
Довге фіолетове волосся, що звивалося, наче живе.
Чорна, мов ніч, мантія. І... величезна коса в руці.
Істота, яку можна було описати лише як «женець смерті», вистрибнула з проклятої книги та розмахнулася своєю гігантською косою.
-Цц... ледь встигли!
-Кяя!
Ерік прикрив собою студентку та впав на підлогу.
Лезо коси просвистіло просто над їхніми головами.
Клаель же, який ухилився заздалегідь, уже опинився на безпечній відстані разом із Рейною на руках.
-Це було небезпечно... Я й подумати не міг, що проклята книга раптом з'явиться просто біля наших ніг...
-Клаелю... ця поза мені дуже подобається.
-Га?
Клаель опустив погляд на Рейну.
Діючи інстинктивно, він під час стрибка підхопив її на руки.
Струнке, але водночас м'яке тіло Рейни ідеально лежало в його обіймах.
-Якщо можливо, я хотіла б, щоб ти робив так щодня... ні, хоча б раз на три дні теж буде достатньо.
-...А я б волів не потрапляти під атаки женця смерті так часто.
-Я жартую. До речі... що це за привид? Я відчуваю злісну ауру, але вона трохи відрізняється від звичайного привида чи нежиті.
-Як і очікувалося від тебе.
Клаель зітхнув. Рейна інтуїтивно відчула правду що до сутності жнеця.
Жнець смерті, який вистрибнув із книги... цей моторошний ворог насправді був феєю, що називається банші.
Банші — істота з ірландського фольклору, яку часто перекладають як «плачуча жінка».
Кажуть, вона з'являється на кладовищах у вигляді молодої дівчини та голосно ридає вночі.
І якщо хтось почує її плач, незабаром у селі чи місті хтось помре.
-Усередині книги запечатана банші, яку стародавній маг колись упіймав і використав для прокляття та вбивства своїх ворогів. Саме через її силу люди потрапляють під прокляття, коли в книзі записують їхні імена.
Сталося це понад сто років тому.
Той маг використовував силу банші для усунення політичних супротивників і завдяки цьому здобув великий вплив при королівському дворі.
Він піднявся на вершину влади, стоячи на купі людських трупів...
Але зрештою сам загинув від руки вбивці.
Банші, яку він так і не встиг звільнити, залишилася запечатаною та з часом опинилася в Королівській Академії.
Такою була ця історія.
-К'ЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯ!
Жнець смерті... ні, банші, продовжувала несамовито кричати й розмахувати своєю велетенською косою.
Зазвичай вона не становила небезпеки, доки в книгу не записували ім'я.
Однак творець наклав на неї додаткове закляття — атакувати кожного, хто спробує знищити книгу.
-Принце Еріку!
-Усі, допоможіть Його Високості!
Побачивши, що Ерік опинився під ударом, студенти, які до цього шукали книгу, кинулися вперед.
-Не підходьте ближче! Швидше тікайте!
Клаель панічно закричав.
Однак студенти, сповнені рішучості врятувати Еріка, студентку біля нього та непритомного Луєя, який ударився головою й знепритомнів, уже почали атаку на банші.
-Це привид! Використовуйте Священні Мистецтва! Кидайте святу воду!
-«Очищення»!
-Тримай!
Студенти одночасно обрушили на банші заклинання очищення та пляшечки зі святою водою.
Світлові атаки одна за одною летіли в ціль.
Але банші, продовжуючи свій моторошний плач, люто втупилася в них.
-Це небезпечно! Тікайте!
-ШААААААААААААААААААААААААААААААААААААА!
Бібліотекою прокотився ще пронизливіший крик.
Мороз пробіг по шкірі від цього голосу мертвих.
-УВААААААААААААААААА!?
-КЯААААААААААААААА!?
Студенти, уражені криком банші, схопилися за вуха й один за одним попадали на підлогу непритомними.
.
.
.
(П.П Ля як же мені подобається те як Рейна фліртує з Клаелем, це і смішно і мило.)