Розділ 170
-Гаразд, усі. Доповідайте про інформацію, яку вдалося зібрати.
Той, хто взяв на себе тягар турбот викладачів, був не хто інший, як кронпринц... Ерік Сейнкл. Але він не діяв настільки безрозсудно, як вони побоювалися.
Спершу Ерік об’єднав усіх учасників розслідування та розподілив між ними ролі відповідно до їхніх здібностей.
Після цього... він централізовано керував усією інформацією. Якщо хтось знаходив щось підозріле, то мав негайно повідомити про це, не наближаючись до об’єкта. І лише після ретельної підготовки вони бралися за справу.
-Принце Еріку! Одне з вишневих дерев на подвір’ї почало витягувати гілки та нападати на людей!
-Одного з членів групи розслідування атакували та висмоктали в нього кров. Його врятували інші учасники, і він уже повернувся. Лікування надано, життю нічого не загрожує!
-Гаразд, вирушаємо негайно!
Більшість учасників займалися пошуком інформації та розслідуванням.
А коли вони знаходили справжню аномалію, на її придушення вирушав загін під керівництвом Еріка.
-Усі за мною! Не відставайте!
-Також не робіть нічого безрозсудного, Вінсент-семпай!
Вінсент Флейм широко посміхався, тримаючи в руках дворучний меч.
Позаду йшов розумний хлопець в окулярах... Вілл Райліс.
-Гаразд, рознесемо його! А після цього Рейна-тян дозволить мені полежати в неї на колінах!
Звісно ж, Луєй теж був тут.
Це була звична четвірка цілей для романтичної лінії.
Рейни, героїні, яка мала бути серед них, не було... але замість неї приєдналася одна з дівчат зі студентської ради.
Першокурсниця, яка зайняла місце Рейни в студентській раді.
-Уперед, усі! Ми власноруч врятуємо академію!
-Не плутайтесь під ногами, Вілле, Луєю!
-Це ви кому кажете, Вінсенте-сенпай?
-Хмф! Головною зіркою буду я, і саме мене похвалить Рейна-тян!
Усі п’ятеро помчали до місця події.
Там стояло вишневе дерево, вкрите червоними квітами, попри те що вже настала осінь. Його коріння та гілки звивалися наче щупальця й нападали на студентів.
Хоч воно й розкидало красиві пелюстки, Ерік одразу зрозумів, що колір цих квітів був кольором крові.
Одна із Семи Таємниць Академії... «Вишня, Що Закликає Смерть».
-Не дозволяйте цим щупальцям схопити вас! Вони висмоктують кров!
-Тримайтеся, поки не прибуде підкріплення!
Студенти навколо тримали дистанцію, ухилялися від щупалець і атакували дерево стрілами та магією.
-Усі відступіть!
-Ваша Високосте...!
Почувши голос Еріка, студенти відчутно заспокоїлися.
Ерік та інші члени студентської ради були елітою академії з найвищою бойовою силою.
І, за рідкісними винятками... ніхто не міг перемогти їх.
-Оооооооооооооооооо...!
З «Вишні, Що Закликає Смерть», долинув сповнений ненависті стогін.
Згідно із зібраною інформацією... під цим деревом була похована учениця, яка закохалася в одного з викладачів.
Вона мала з ним роман і завагітніла.
Той викладач уже мав дружину й дітей, тому, щоб захистити свою сім’ю та кар’єру, задушив дівчину й закопав її тіло під цією вишнею.
«Вишня, Що Закликає Смерть», була просякнута її ненавистю.
Висмоктуючи людську кров і поживні речовини, вона намагалася народити дитину, яку носила за життя.
-Якби це дерево отримало достатньо крові, могла б народитися дитина диявола... Схоже, ми встигли вчасно.
У полі зору Еріка висів червоно-чорний мішок, підвішений до гілки.
Його поверхню вкривали вени, а сам він пульсував — це був плід, який носила дівчина.
Саме заради народження цієї дитини «Вишня, Що Закликає Смерть», нападала на студентів і пила їхню кров.
-Я щиро співчуваю твоїй долі... але як президент студентської ради я зобов’язаний захистити цю академію!
-Еріку! Воно атакує!
Вінсент попередив Еріка що задумався.
Наступної миті «Вишня, Що Закликає Смерть», вдарила своїми щупальцями по членах студентської ради.
-Оооооооооооооооооо!
-Усі ухиляйтеся!
Ерік уникнув удару.
Інші також ледве встигли відскочити.
-Кьях...!
Але дівчина, яка стояла позаду, не встигла.
Ерік миттєво кинувся вперед і мечем відрубав щупальце.
-Ти в порядку?!
-Т-так... Дякую вам, Ваше Високосте...!
-Не переймайся. Відступай і займися лікуванням. Ми самі впораємося!
-Оооооооооооооооооо!
-Хааа!
Ерік з усієї сили замахнувся мечем.
Вінсент вийшов уперед і рубав щупальця, Вілл прикривав їх магією, а Луєй підтримував команду допоміжними закляттями, одночасно прицілюючись із лука в мішок, що висів на гілці.
-Попавсяяяяя!
-Ооооооооооо...
Скориставшись можливістю яку йому надали інші, Ерік ударив по центру стовбура мечем, наповненим магією.
У ту ж мить магія Вілла спалила підвішений мішок.
«Вишня, Що Закликає Смерть», видала сповнений ненависті крик, коли полум’я почало охоплювати її цілком.
-Пробач... Будь ласка, знайди спокій.
Ерік із сумом промовив слова прощання до духа нещасної дівчини.
.
.
.
(П.П Як же мене бісить ця четвірка, особливо Луєй, котрий вважає що Рейна йому щось винна і тд.. Можу комусь вони і подобаються, но вони дегенерати -=-)
.
(Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділі та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga )