Я лише звичайний жрець (моб), але коли зрозумів, що цей світ — отоме-гра, вирішив виховати героїню.

Розділ 169: Розділ 169

Том 1

Роман Я лише звичайний жрець (моб), але коли зрозумів, що цей світ — отоме-гра, вирішив виховати героїню. читати онлайн українською

Розділ 169

Через шкоду, завдану Сімома Таємницями, заняття в академії було скорочено.

Відвідування стало добровільним і проводилося лише в першій половині дня, а проміжні іспити також були відкладені.

До академії прибули лицарі та священнослужителі, які розпочали розслідування інцидентів.

Через це здавалося, що шкода від Семи Таємниць незабаром припиниться... але, на жаль, цього не сталося.

-Ми захистимо цю академію! Ми неодмінно переможемо злих привидів!

-Так!

Посеред шкільного подвір’я стояла група сповнених ентузіазму хлопців і дівчат.

Усі вони були студентами академії.

-Ці діти... знову за своє.

-Я ж казав їм іти додому... серйозно, які ж вони клопітні.

Кілька викладачів, дивлячись на подвір’я з вікна вчительської, тяжко зітхнули.

Через скорочення занять і перехід на домашнє навчання більшість студентів уже після обіду поверталася додому.

Однак серед них знайшлися добровольці, які почали власне розслідування інцидентів.

Ігноруючи вказівки викладачів раніше йти додому, вони після занять проводили патрулювання та інші пошуки.

-Через те, що вони постійно тут тиняються, нам доводиться весь час бути напоготові... яка морока.

-Ха-ха...

Один із викладачів невдоволено пробурмотів.

Клаель криво посміхнувся і мовчки погодився.

Причин, через які студенти почали власне розслідування, було кілька.

По-перше, деякі студенти вже реально постраждали від Семи Таємниць.

Дехто, керуючись почуттям справедливості, не міг стояти осторонь після того, як постраждали їхні друзі, кохані чи однокласники.

По-друге, частина студентів зрозуміла, що ця ситуація може стати шансом для їхнього майбутнього.

Навіть у королівському палаці звернули увагу на інциденти, спричинені привидами в академії.

Деякі студенти вважали, що якщо їм удасться вирішити проблему, це стане великим досягненням для подальшого працевлаштування.

Але яке це досягнення — порушувати накази академії й проводити самовільне розслідування?

Саме так думав Клаель... однак спортивно налаштовані студенти, особливо ті, хто прагнув стати лицарями, дивилися на це інакше.

Ба більше, навіть серед вищого керівництва Королівських Лицарів були ті, хто підтримував їхні дії, кажучи: — "Який же це лицар, якщо він тікає від кризи в академії?"

(Зрештою, Королівська Академія існує для підготовки людей, які захищатимуть країну. Якщо для чиновників це ще не так важливо, то для майбутніх лицарів і магів закриття школи та втеча від небезпеки можуть виглядати як боягузтво.)

У Королівській Академії боротьба з монстрами була частиною навчальної програми, і навіть якщо хтось гинув під час таких занять, це просто вважалося наслідком нестачі здібностей.

Ця академія існувала не заради студентів, а заради держави. Безпека студентів не завжди була головним пріоритетом.

-Ем... присутність принца Еріка теж відіграє велику роль, чи не так?

-Містере Юрій...

-Якби Його Високість не був тут, думаю, значно менше студентів брало б участь у патрулюванні...

"............"

Після слів Юрія інші викладачі переглянулися й кивнули.

Центральною фігурою добровільної групи розслідування був Ерік Сейнкл.

Разом з іншими членами студентської ради.

Коли член королівської родини сам кидався в небезпеку, багато хто відчував, що не може просто втекти, тому й приєднувався до розслідування.

-У будь-якому разі, потрібно якнайшвидше вирішити проблему... коли все закінчиться, ніяких труднощів не буде.

-Серйозно... чим узагалі займаються лицарі та храм?

Зі стурбованим виразом обличчя озвався ще один викладач.

Лицарі та храм уже розпочали роботу над справою, але розслідування практично не просувалося.

Навіть коли вони перевіряли місця, де раніше спостерігалися аномалії... наприклад, бібліотеку, де з’являлася «Чорна Проклята Книга Бібліотеки», — нічого не відбувалося.

І все ж... студентська група розслідування вже неодноразово стикалася з надприродними явищами, і серед них уже були постраждалі.

-Можливо... Сім Таємниць з’являються лише тоді, коли поруч є студенти.

Клаель висловив своє припущення.

У центрі будь-якої шкільної страшилки завжди стоять саме учні.

Можливо, Сім Таємниць просто не з’являються перед сторонніми дорослими.

-Окрім містера Клаеля, який зіткнувся з аномалією під час нападу на студентку, жоден із викладачів-патрульних нічого не бачив. Така можливість справді існує.

Юрій погодився з думкою Клаеля.

Студенти постраждали, але серед викладачів і лицарських загонів розслідування жертв не було.

Схоже, що Сім Таємниць дійсно націлилися саме на студентів.

-Іншими словами... розв’язання цієї проблеми теж лягає на плечі студентів... можливо, дії принца Еріка не такі вже й помилкові...

"............"

У вчительській запанувала важка тиша.

Ерік не був неправий.

Як президент студентської ради та герой гри, він діяв правильно, намагаючись захистити інших студентів.

Проблема полягала в тому... що прибирати наслідки дій Еріка та інших студентів доводилося викладачам.

(Головні герої академії — це студенти... але за їхніми спинами залишаються викладачі, які ледь не плачуть від перевтоми...)

Здавалося, ніби він раптом побачив той бік шкільних ігор та аніме, який ніколи не показують глядачам.

І, сам того не бажаючи, опинившись по той бік лаштунків, Клаель виснажено опустив плечі.

.

.

.

(П.П Ну що ж Клаель познає складність бути вчителем хд)