Розділ 167
_-Кя-я-я-я-я-я-я-я-я-я-я-я-я!_
_-!_
Клаель і Юрій продовжували патрулювання, коли раптом пролунав пронизливий крик.
_-Гя-я-я-я-я-я-я-я-я-я-я-я-я!_
Наче у відповідь на той крик, Юрій присів і сам видав крик.
Джерело звуку було з туалету в кінці коридору.
Клаель залишив Юрія позаду й рвонув коридором.
_-Містере Юрій, зачекайте тут!_
_-Клаель-сенсей!_
_-Я піду перевірю!_
Юрій подивився на нього благальним поглядом, але попередній крик явно не був нормальним.
Клаель вбіг у туалет.
_-Це..._
Чоловічий і жіночий туалети.
Звісно, вони були розділені, але Клаель без вагань увірвався саме у жіночий.
Одна з Семи Таємниць відбувалася в дівочому туалеті, і, що важливіше, звідти відчувалася зла присутність.
_-Кіііііііііііііііііііііі!_
_-Ні… допоможіть…_
Усередині він побачив химерну сцену.
Дівчина у шкільній формі висіла в повітрі.
Чорні щупальця обвивали її тіло, стискаючи так, ніби викручували ганчірку.
_-Кіііііііііііііііііііііі!_
А… тією, хто піднімав дівчину, видаючи пронизливий крик, була жахлива жінка, огорнута чорною слизовою масою.
У неї не було нижньої частини тіла, а верхня половина виринала з дзеркала над умивальником.
_-«Мері в Туалеті»… я так і знав!_
Це була одна з Семи Таємниць — «Мері в Туалеті».
Колись учениця, яку цькували однокласники в цій академії, покінчила життя самогубством.
Її дух, померлий у шкільному туалеті, застряг у дзеркалі й тепер міг переміщатися між усіма туалетами академії.
_-«Священний спис»!_
_-Гі!_
Коли він випустив спис світла за допомогою святих мистецтв, Мері прибрала свої чорні щупальця.
Врятована учениця впала на підлогу й одразу знепритомніла.
_-Кіііііііііііііііііііііі!_
Мері переключилася на Клаеля.
Вона перетворила свої щупальця на лезоподібні коси й атакувала.
_-От же… страшно._
Клаель відскочив назад.
Він вийшов за межі туалету, використовуючи відчинені двері як бар’єр.
_-Гі!_
І тоді… атака різко зупинилася.
Коса не могла вийти з жіночого туалету й завмерла за кілька сантиметрів від Клаеля.
_-Я знаю твою слабкість… ти не можеш вийти з туалету, так?_
«Мері в Туалеті» могла вільно переміщатися між туалетами академії, з’являючись у різних місцях.
Але натомість вона не могла покидати межі туалету.
Щойно вона виходила назовні — її атаки ставали неможливими.
_-«Святий спис», «святий спис», «святий спис»!_
_-Кіііііііяяяяяяяяяяяя!?_
З-за меж туалету Клаель обрушив шквал святих мистецтв.
Мері корчилася від болю, щупальця безладно смикались… але зрештою вона слабко застогнала й почала повзти назад у дзеркало.
_-Кі… і…_
_-Думаєш, я дам тобі втекти?_
Тепер, коли вона була настільки ослаблена, страх зник.
Клаель зайшов у жіночий туалет, схопив Мері за шию й витягнув із дзеркала.
_-Кі… кі…_
_-Я розумію твою історію про цькування. Але дівчина, на яку ти нападаєш, не має жодного стосунку до тих, хто тебе кривдив. Не зганяй ненависть на інших._
_-Кі…!_
_-Саме тому, що ти застрягла в такому місці, твоя ненависть лише гниє всередині… Ходімо._
І продовжуючи тримати Мері, він силоміць витягнув її з туалету.
_-…А…_
Щойно вона опинилася поза межами, її тіло перетворилося на світло й зникло.
Частинки світла розчинилися в стелі.
_-Спочивай з миром._
У грі не пояснювалося, куди вона зникала, але Клаель сподівався, що вона знайшла спокій.
Друга з Семи Таємниць була розв’язана.
Кількість аномалій в академії зменшилася до п’яти.
.
.
.
(П.П Хм, Мері в Туалеті, це типу відсилка на криваву Мері, бо по легенді її можна призвати зайшовши до туалету, ставши перед зеркалом зі свічкою в руках, і промовивши її і'мя тричі. Як я зрозумів автор вирішив ці Сім таємниць Академії, зробити по типу відсилок на якісь страшилки та легенди, напевно книга в бібліотеці, це відсилка на Зошит Смерті, і остальні таємниці, напевно будуть на щось посилатись.)