Розділ 154
Після того як переполох на місці паломництва було владнано, Клаель повернувся до Великого Храму.
Не зробивши навіть перепочинку, він навідався до кардинала та доповів про все, що сталося.
-...Ось так усе й було.
-Розумію... Отже, вам вдалося знищити банду, яка полювала на «Святу»?
Вислухавши звіт Клаеля, кардинал Ділет Хорст кивнув, склавши руки на столі.
-Я радий, що все закінчилося благополучно. «Святий Бірн» не постраждав?
-Ні, все гаразд. Я заздалегідь добре підготувався.
-Розумію...
Кардинал тихо зітхнув і подивився на Клаеля поглядом, у якому змішалися подив і захоплення.
-...І що це за погляд?
-Ну... як би це сказати, ви набагато різносторонніший, ніж я собі уявляв. Я чув, що в Академії ви викладаєте не лише теологію, а й музику. А тепер виявилося, що ви ще й здатні битися... Монстри під тим місцем паломництва мали бути доволі сильними, чи не так?
-А, то ви знали про підземелля під ним.
-Звісно... Хоча пароль для спуску вниз мають знати лише одиниці...
-А...
От халепа. Проговорився.
Як не подивися, знати неопублікований пароль — украй підозріло.
Поки Клаель гарячково шукав виправдання, кардинал похитав головою.
-Гаразд, не переймайтеся. Схоже, у вас є власні обставини... Я не буду допитуватися.
-Д-дякую...
-Ви справді загадкова людина... Може, ви насправді божественний посланець, якого відправили вести «Святу»?
-...Хто знає.
Клаель знизав плечима.
Якщо чесно, його зустріч із Рейною й справді здавалася доленосною.
Можливо... за цим стояла воля когось або чогось надприродного.
-У будь-якому разі... цього разу ви дуже нам допомогли. Завдяки храмовим лицарям, яких ви нам позичили, ми змогли схопити їх усіх, не дозволивши нікому втекти.
-Не варто мені дякувати... Я також несу відповідальність за те, що втягнув вас у небезпеку.
-Ви про проголошення «Святим»?
"............"
Обличчя кардинала скривилося.
Якби Клаеля не проголосили «Святим», можливо, він узагалі не став би мішенню.
-...Отже, це правда. Від самого початку я був лише приманкою, так?
-...Мені справді шкода через це.
Кардинал не став заперечувати його слів.
Клаель давно ставив собі питання... чому саме його визнали «Святим»?
Так, він виховував і вчив Рейну.
Це безумовно було великим досягненням.
Але чи достатньо цього, щоб отримати титул «Святого» — титул, який за всю історію отримували лише одиниці?
-Можливо, тут замішана Свята Держава... Проголосивши мене «Святим», вони хотіли відвернути увагу від ворогів?
Насправді бандити більше полювали на Клаеля, ніж на Рейну.
Рейна була жінкою, але жила у Великому Храмі та пересувалася під охороною храмових лицарів.
З іншого боку, Клаель мешкав у гуртожитку Академії...
У нього не було охорони, його було легко виманити назовні, тож він був набагато зручнішою ціллю.
-О, я не злюся. Навпаки... я вдячний.
Якщо роль приманки гарантувала безпеку Рейни, він був цілком задоволений.
Чесно кажучи, сама думка про те, що Рейна могла опинитися в руках банди десь у невідомому місці, викликала в нього мороз по шкірі.
-Прошу й надалі ставити Рейну на перше місце. Якщо це заради неї, я не проти, щоб мене використовували.
-Якщо вже говорити відверто... вас проголосили «Святим» не лише для того, щоб зробити щитом для «Святої». Хоча це й було однією з причин.
-Що ви маєте на увазі?
-Ви стали «Святим». А тепер ще й отримали нову величезну заслугу, захопивши стільки злочинців, які полювали на «Святу». Ваше «становище» й надалі тільки зростатиме.
"............?"
Клаель зовсім не розумів, до чого веде Ділет.
Побачивши його спантеличений вираз, кардинал криво посміхнувся.
-Це означає, що вас поступово затискають з усіх боків. Втім, якщо ви самі цього ще не помітили, то, мабуть, так навіть краще.
-Га?
-На сьогодні можете бути вільні. Як щодо того, щоб переночувати у Великому Храмі замість повернення до гуртожитку?
-...Зрозумів. Із вдячністю прийму вашу пропозицію.
Власне, він і сам уже думав, що повертатися до викладацького гуртожитку Академії буде надто клопітно.
Якщо йому пропонують місце для ночівлі, немає сенсу відмовлятися.
-Тоді дозвольте відкланятися.
Клаель схилив голову та вийшов із кабінету кардинала.
.
.
.
(П.П Походу кардинал тепір сам помагає Рейні, типу чим краще становище Клаеля (титул, досягнення і тд), тим більша ймовірність що народ і тд, приймуть те що Рейна вийде заміж за Клаеля, і визнає для всіх що його кохає і тд...)