Розділ 153
-Як і очікувалося, вони всього лише злочинці. Безбожні невіруючі, покинуті божественним провидінням... Не варто було покладатися на них.
Поки банда зазнавала поразки, її справжній організатор — єпископ Святої Держави Шайнкросс Кармайн Імарі — намагався перетнути кордон.
Завдяки доповіді шпигуна в королівському палаці він уже знав, що бандитів схопили.
Також було втрачено зв'язок із посередником на ім'я Гіраель.
Кармін поспішав якнайшвидше завершити свою змову в цій країні та повернутися до Святої Держави Шайнкросс.
Він їхав каретою гірським перевалом біля кордону.
Оскільки в'їзд був таємним, супровід був невеликим... але навіть так карету оточувало кілька кінних охоронців.
-Схоже, викрадення не спрацює. Наступного разу доведеться спробувати інший метод.
Попри провал, Кармайн не відмовився від думки заволодіти Рейною та Клаелем.
Цього разу йому просто не пощастило... Наступного разу все неодмінно вдасться.
Він мав безпідставну впевненість у цьому.
(Я — обраний. Народився в родині єпископів Святої Держави Шайнкросс. Я особливе створіння. Такий, як я, не може помилятися. Як людина, обрана Богинею, я неминуче досягну успіху.)
Він щиро вважав себе обранцем Богині.
Тому все, що він робив, було виправданим. Він не міг бути неправим.
Зрештою він отримає все.
Так було написано в його долі.
Інакше бути не могло.
Саме ця віра й була джерелом його самовпевненості.
-Так... Можливо, наступного разу варто використати медову пастку.
Останнім часом чоловікові на ім'я Клаель пропонували шлюбні союзи з різними жінками.
А «Свята» Рейна все ж лише жінка.
Якщо підсунути їй гарного чоловіка, вона напевно закохається.
-Інструменти повинні залишатися інструментами й покірно служити. «Свята» та «Святий» мають цінність лише тоді, коли ними користуються такі священнослужителі, як я...
На обличчі Кармайна з'явилася хитра, лискуча посмішка.
Не збираючись здаватися, він продовжував будувати у своїй голові нові плани.
-Зупиніть карету!
-Що!?
Але раптом карета різко зупинилася.
Саме в той момент, коли вони перетнули кордон із Святою Державою Шайнкросс.
Через різку зупинку Кармайн звалився із сидіння.
-Що це означає!? А якщо це божественне тіло постраждало б!?
Розлючений Кармайн закричав.
Що буде, якщо поранити такого обранця Богині, як він?
-П-пробачте нас... Просто... це воїни храму...!
-Га?
Кармайн насупився.
Воїни храму? І що з того?
Поки він намагався зрозуміти, дверцята карети відчинилися ззовні.
-Ви єпископ Кармайн Імарі?
-Т-ти... Як ти смієш поводитися так зухвало!?
-Вийдіть назовні! Це божественний наказ!
До карети увійшов лицар храму зі Святої Держави.
Кармайн був буквально витягнутий назовні лицарями власної країни.
-Кх... В-ви! Думаєте, вам це зійде з рук!?
Він недовірливо витріщився на них.
Зовні його вже оточувало понад десяток храмових лицарів.
Усі його охоронці були зв'язані...
А лицарі дивилися на нього так, ніби перед ними стояв злочинець.
-Слухайте уважно! Я передаю наказ Його Святості Папи — намісника Богині!
-Що!?
Кармін утратив дар мови.
У релігійній державі Шайнкросс Папа є найвищою владою та вважається представником Богині.
Нинішній Папа молодий і не має великої політичної сили...
Але його авторитет беззаперечний.
Навіть Кармайн, який народився в знатній родині єпископів, не смів перебивати такі слова.
-Єпископ Кармайн Імарі звинувачується у змові зі злочинцями на території Королівства Сейнт та у спробі викрадення важливих осіб цієї держави. У зв'язку з цим його титул єпископа анульовується. Відтепер він заарештований як злочинець!
-Що!? Ц-це безглуздя!
Неможливо...
Вони дізналися про його злочини.
-З-зачекайте! Ці звинувачення нічим не підтверджені!
-Нічим не підтверджені? Сумніватися у словах Його Святості — означає сумніватися у словах самої Богині. Ви усвідомлюєте, що зараз говорите?
-Н-ні, я не це мав на увазі... Але все ж...
Кармайн зблід.
Проте він не міг визнати провину й відчайдушно намагався виправдатися.
-Я... я перебував у цій країні з певних причин... Я не мав жодних справ із цими злочинцями...
-Це ваша версія?
-У вас є докази...?
-Доказів немає... Але багато людей бачили ваші дії.
-Га...?
Кармайн кліпнув очима.
Навіть якщо хтось щось бачив, це було неможливо.
Щоб уникнути підозр, він удав, що повернувся до Святої Держави, а сам таємно переховувався в Королівстві Сейнт.
-Це було божественне одкровення. Багато священників Святої Держави... включно з Його Святістю, бачили один і той самий сон. Сон, у якому ви збирали та керували бандою.
-Що...!
-Схоже, ви намагалися викрасти «Святого Клаеля Бірн» та «Святу Рейну Лорел», чи не так? Усі бачили цю сцену.
-Ц-це абсурд...
Його злочини побачили уві сні...
Для Кармайна саме ця ситуація була справжнім кошмаром.
-С-сон не може бути доказом...
-Зазвичай ні. Але якщо один і той самий сон побачило понад сотню людей, що це, якщо не божественне одкровення?
Один із храмових лицарів зв'язав Кармайна мотузкою.
Попри худорляву статуру, він не зміг чинити опір сильним чоловікам.
-Суд уже підготовлено. Хоч ви й носили титул єпископа Святої Держави, ви його заплямували. Готуйтеся.
-Не може бути...!
Кармайн остовпів. Він же мав бути обранцем. Улюбленцем Бога.
Навіть якщо він грішив... Навіть якщо вбивав чи ґвалтував...
Його становища мало вистачити, щоб усе приховати.
Невже... Невже такого, як він, тепер судитимуть через якийсь сон?
-Прокляття... Прокляття, прокляття, прокляття! Будьте ви проклятііііііііііііі!
Поки храмові лицарі тягнули його за собою, Кармайн сипав прокльонами.
〇 〇 〇
-Кума—
Високо в небі за Кармайном спостерігав один ведмідь.
Мускулистий ведмідь із ангельськими крилами задоволено кивнув із виглядом того, хто успішно виконав свою роботу.
Кармайн Імарі був доволі впливовою особою в Святій Державі.
Якби він просто зник або помер, це викликало б надто багато проблем.
Тому ведмідь-ангел показав його злочини у вигляді снів великій кількості людей у Святій Державі, видавши це за божественне одкровення, і таким чином привів до його арешту їхніми ж руками.
Так було усунуто ворога на ім'я Кармайн.
Крім того, це стало посланням усім честолюбцям у Святій Державі:
«Рейна і Клаель перебувають під захистом».
-Уваааааааааааааааааааааа!
-Кума, кума.
З саркастичною усмішкою дивлячись на чоловіка, що кричав від розпачу, ведмідь-ангел злетів у небо й зник зі швидкістю, за якою людське око не могло встежити.