Розділ 146
«Зал Підношення Білому Дракону» був місцем, яке Рейна відвідувала під час однієї з подій гри... але спочатку нічого не відбувалося, навіть якщо дістатися самих руїн.
З погляду гравця це було лише місце із загадковою кам'яною плитою і більше нічим. Там не з'являлися монстри, не було навіть скринь зі скарбами — просто дивні руїни, що залишали самі лише запитання.
Однак у міру розвитку сюжету можна було отримати пароль, який дозволяв пройти глибше всередину руїн.
Рейна, яка використала цей пароль і проникла в глибини руїн, зустрічала «Святого Дракона», що колись боровся пліч-о-пліч зі «Святою». Вона отримувала важливу підказку для перемоги над відродженим фінальним босом — злим богом, але зараз це не мало жодного значення.
-Якщо знаєш пароль, то можеш пройти далі навіть без сили «Святої»... Це ідеальна клітка, щоб заманити сюди тих ідіотів.
-ГРУООООООООООООООООООООО!
-УВААААААААААААААААААААА!
Поки Клаель холодно промовляв це, бандитів навколо атакували монстри.
Тими, хто напав на банду, були двоногі ящери з червоною лускою — так звані ящеролюди.
У залі, що був навіть більшим за кімнату з кам'яною плитою, чатувала незліченна кількість ящеролюдей.
Вони один за одним накидалися на бандитів, розмахуючи кістяними дворучними мечами та впиваючись у них іклами.
-Ч-Чорт забирай! Чому тут стільки монстрів!?
-Прокляття! Не підходьте... НЕ ПІДХОДЬТЕЕЕЕЕЕЕ!
Крики бандитів рознеслися по всьому приміщенню.
Ще кілька хвилин тому саме вони оточували Клаеля та його супутників із самовдоволеними посмішками... але тепер самі опинилися в оточенні значно більшої кількості чудовиськ, і викрадення Клаеля вже нікого не хвилювало.
-Містере Бірн, ми готові!
-Гаразд! Тоді покажімо, на що здатні!
Храмові лицарі біля Клаеля скинули свої шоломи.
Під ними виявилися четверо любовних персонажів гри.
На чолі з кронпринцом Еріком вони замаскувалися під храмових лицарів і супроводжували Клаеля.
-Для вас це, мабуть, не проблема... але ящеролюди зовсім не слабкі. Будьте обережні!
-Зрозуміло... Усі, вперед!
-УУУООООО!
На заклик Еріка четвірка вступила в бій.
Ерік, магічний мечник, одночасно орудував мечем і чаклував.
Вінсент, воїн, розмахував своїм велетенським мечем.
Вілл, маг, тримався на відстані та обсипав ворогів закляттями.
Луєй, що виконував роль підтримки, посилював союзників допоміжною магією.
Вони одночасно відбивали атаки ящеролюдей і розправлялися з членами банди.
(Як не подивися... вони й справді неймовірно сильні...)
На морському курорті їм майже не випало нагоди показати себе, але четверо любовних персонажів справді були дуже могутніми.
(Відтоді як Рейна вступила до Академії, минуло лише пів року. За мірками гри це ще середина сюжету... але їхні рівні просто ненормально високі...)
Попри те, що жодного прогресу в романтичних стосунках із Рейною не було, вони стали настільки сильними.
Це справді залишалося загадкою. Може, вони потайки тренувалися самостійно поза основним сюжетом?
(І якщо вже про це думати... чому в кронпринца Еріка тепер афро? Серйозно, як усе взагалі дійшло до такого?)
-Ой... мені теж час рухатися.
Не можна було перекладати всю роботу лише на любовних персонажів.
Зрештою... була причина, чому Клаель вирішив розібратися з бандою, не залучаючи ні Рейну, ні навіть плюшевих ведмедиків.
Він хотів вирішити проблему так, щоб Рейна була залучена якомога менше.
(Усе це пов'язано з моїм ідіотом-старшим братом... Я не хочу, щоб Рейна страждала через помилки моєї родини. Я хочу покінчити з цим так, щоб вона навіть не дізналася.)
Щойно в справу втрутилися любовні персонажі, говорити про те, що він усе зробить самотужки, вже не доводилося... але з цим Клаель змирився.
У кожного були свої переконання, від яких вони не могли відмовитися.
-«Посилення Сили». «Велике Посилення Сили». «Прискорення». «Велике Прискорення». «Захист»...
Клаель застосував Святі Мистецтва, посилюючи власне тіло.
Відтоді як він почав жити разом із Рейною, його сили помітно зросли... а можливо, свою роль відіграв і бонус титулу після отримання статусу «Святого».
-Хаа!
-ГЯЯЯЯЯ!?
Клаель різко кинувся вперед і замахнувся металевим посохом.
Удар, посилений усією відцентровою силою його тіла, забив бандита в підлогу.
-Ось як виглядає бойовий священник... Я не якась там героїня, яку Рейна повинна постійно рятувати. І зараз я це доведу!
Голосно заявивши це, Клаель обрушив шквал атак на членів банди.