Розділ 14
-Чорт забирай! Цей виродок... Як він сміє відхилити мою пропозицію!
У торговельній компанії «Остер» її президент, Гез Остер, грізно вдарив кулаком по столу.
Товсті, випуклі вени на лобі Геза явно свідчили про те, наскільки він був розлючений і схвильований.
-Хоча я й обіцяв повернути гроші... Хоча я й запропонував абсурдну суму золота за якогось сільського священика, цей нахабний шмаркач! Невже він так зачарований тілом тієї нікчемної доньки!?
Цей чоловік, біологічний батько Рейни, лише кілька місяців тому продав свою дочку храму.
Але тепер, через два місяці після продажу, він намагався якось повернути Рейну.
Наразі Рейна була головною темою розмов у місті.
Ходили чутки про ангельську юну Сестру — надзвичайно талановиту дівчину, яка, незважаючи на те, що їй було лише десять, вміла користуватися цілющою магією.
Не вірячи, що це можливо, він доручив своїм підлеглим провести розслідування... і виявилося, що та, хто перебувала у святилищі, була ніким іншим, як його нікчемною дочкою Рейною, яка переродилася в зовсім іншу людину.
Його комерційний інстинкт підказував йому щось.
Рейна, такою, якою вона була зараз, могла принести шалені гроші.
Вона не була б просто другою дружиною якогось багатія.. Аристократи в столиці могли б накопичити стільки золота, що вистачило б на купівлю замку, лише заради того, щоб мати її.
-Я зазнав невдачі... Я зазнав невдачі... Я ніколи не думав, що ця дівчина так зміниться...!
-П-президенте, що нам робити? Чи варто чинити тиск на храм і силою повернути її?
Підлеглий, що стояв поруч, запропонував це.
Зазвичай, це був би хід, але Гез похитав головою.
-Ні. Вона має зв’язки з родиною Маркізів «Бірн». Тиск на неї матиме зворотний ефект.
Священик, який прихистив Рейну — Клаель Бірн — був членом родини Маркізів «Бірн», впливового дворянського дому в королівській столиці.
Було неясно, наскільки сильною була його підтримка з боку родини.., але якби вони прямо протистояли йому, то ризикували б перекрити свої торговельні шляхи та знищити свою компанію.
-Тоді... ми відмовляємося від цієї дівчини?
-Не будь дурнем. Вона — справжня золота курка. Я мушу повернути її будь-що-будь.
Гез склав руки на столі й задумався.
Той священик на ім'я Клаель добре розумів цінність Рейни. Саме тому він не погодився, коли йому пропонували гроші.
(Чи планує він продати цю жінку за великі гроші, так само, як зробив би я? А може, він збирається усиновити її в родину Маркізів «Бірн» й видати заміж за представника королівської родини? Або… чи не прагне він і її тіла?)
Гез ніколи не розглядав можливість справжньої доброї волі.
На думку Геза, люди були істотами, якими керували похіть і жадібність — він не вірив у такі почуття, як доброта чи співчуття.
Навіть священики були такими ж.
Хоча вони пишно називали себе духовенством, насправді всі вони були лише жадібними шахраями, які поширювали нікчемні вчення в ім’я Богині, аби набити власні кишені.
Він був переконаний, що Клаель Бірн нічим не відрізнявся від інших.
-Нічого не поробиш. Я накажу каналізаційним щурам викрасти її.
«Каналізаційні щури» — це підлеглі Геза, які займалися незаконною діяльністю, про яку не можна було говорити прилюдно.
Він змушував їх виконувати всіляку брудну роботу — нападати на конкуруючі компанії, вирощувати та продавати наркотики, викрадати молодих жінок для продажу в борделі...
-Ти впевнений у цьому? Якщо нас викриють...
-Поки нас не спіймають, все гаразд. Є безліч способів це зробити.
Навіть якби вони використали каналізаційних щурів, щоб витягнути Рейну, вони не змогли б утримати її ні в компанії, ні в особняку.
Але.., якби вони вивезли її за місто та замкнули у відповідному сховищі, ніхто б не дізнався, що за викраденням стояв Гез.
Коли ситуація заспокоїться, вони зможуть змінити їй ім’я й продати її.
(Може, мені варто використати зілля, щоб стерти її пам'ять. Або, можливо, я міг би завоювати прихильність аристократа, що стоїть у ранзі ще вище, ніж родина Маркізів «Бірн».)
-По-перше, ми маємо викрасти дівчину. Зробіть це, перш ніж родина Маркізів «Бірн» дізнається про наші плани та втрутиться.
-Зрозуміло. Я передам це щурам.
Підлеглий шанобливо вклонився та вийшов з кімнати.
З цим Рейна незабаром знову опинилася б у руках Геза.
-Хе... Я не знаю, що тебе так змінило, але не думаю, що ти зможеш втекти з рук батька.
Зрештою, та дівчина була лише інструментом.
Якби Гез того захотів, то, як би далеко вона не втекла, її завжди б повернули назад.
Інструмент не має власної волі чи свободи.
Я лише звичайний жрець (моб), але коли зрозумів, що цей світ — отоме-гра, вирішив виховати героїню.
Розділ 14: Розділ 14
Том 1