Розділ 113: Розділ 113

Розділ 113

Святкування новосілля Клаеля тривало до пізньої ночі, а потім нарешті завершилося.

Учителі, що були присутні, розійшлися по своїх кімнатах, а Клаель теж повернувся до своєї.

Здавалося, вже в перший день він зміг налагодити хороші стосунки з колегами... але, звісно, завжди бувають винятки.

Неможливо сподобатися всім. Були також люди, які затаїли надмірну ворожість до Клаеля.

-Хмпф... Який же він нестерпний чоловік. І така людина стала викладачем у престижній Королівській Академії... Стандарти академії справді впали.

Після завершення святкування той чоловік — Ареїджі Шоветт — повернувся до своєї кімнати.

Оточений книжковими полицями, перше, що він зробив, повернувшись — почав скаржитися на нового викладача, Клаеля.

-Викладачами академії мають ставати лише обрані еліти на кшталт мене, колишнього придворного мага. А зараз... молоді викладачі просто надто дружелюбні, підлизуються до всіх і лише завдяки цьому досягають успіху. Ні гордості, ні справжньої цінності — тільки й уміють, що підлещуватися до студентів...

Бурмотіння. Безкінечне бурмотіння...

Шоветт без упину виливав отруту.

Шоветт, який викладав у академії теорію магії, був доволі здібною людиною й безсумнівно володів магією найвищого рівня.

Однак... на жаль, схоже, його характер не відповідав його здібностям.

Колись він був придворним магом, але змушений був залишити посаду через нездатність ладнати з людьми.

Перед ним постав вибір: або пониження й відправка в провінцію, або переведення в академію як викладача. І він обрав шлях учителя.

«Викладач престижної Королівської Академії»

«Лише обрані еліти мають ставати викладачами академії»

Те, як він надмірно звеличував посаду викладача Королівської Академії, було лише самонавіюванням, аби переконати себе, що «його обрали, бо він особливий».

Звісно, не можна заперечувати, що бути викладачем академії — почесна професія.

Шоветт не мав комунікативних навичок, але його магічні здібності були видатними. Саме тому, попри все, йому й підготували цю посаду.

-Стати викладачем у такому віці... та ще й бути опікуном «Святої» й самому отримати визнання як «Святий»? Цей тугодум — «Святий освіти»? Немислимо, абсолютно неприйнятно... Це паплюження академії, паплюження священної професії вчителя... Ах, так. Такого не можна допускати. Виправити цю помилку — це справедливість. Так, правий саме я...!

Шоветт був похмурою людиною.

Бути асоціальним чи погано спілкуватися з людьми — не обов’язково погано... але в його випадку все було трохи гірше.

Шоветт мав глибокий комплекс неповноцінності щодо людей, у яких було багато друзів, веселий характер або які, будучи молодшими за нього, користувалися повагою оточення.

І якби він просто тримав цей комплекс у собі — це було б ще нормально.

Але він знаходив причини нападати на інших підлими способами, і саме це було проблемою.

-Кажуть, що він опікун «Святої», але я впевнений, що він користувався становищем співмешканця для непристойних речей. Ах, яка ж це гидота! Б’юся об заклад, тепер, ставши викладачем, він планує запустити пазурі й в інших студенток!

Клаель мав титул «Святого» — статус, якого досягали лише одиниці серед служителів храму — і вже встиг зблизитися з іншими викладачами.

До того ж він жив разом зі «Святою» — красунею Рейною. І через це Шаветт відчував до нього односторонню ворожість.

Те саме стосувалося й Рейни, але... схоже, Клаелю просто не щастило у стосунках із людьми.

Він ніби народився під зіркою, яка приваблювала надмірно ексцентричних людей та тих, хто мав злі наміри.

-Угх, як же мене це бісить! І мені доведеться працювати разом із таким типом...

-"Кума, кума"

-"Кума—"

Втім... якщо говорити про невдачу, то Шоветт теж не був винятком.

Шоветт, який самотньо бурмотів скарги у своїй кімнаті, навіть не помітив...

Що у вікно зазирала маленька тінь. Що охоронці, які були надчутливими до будь-якої ворожості щодо Клаеля, уже позначили його як «особу високого ризику».

-"Кума, кума—"

Якби він лише бурчав собі під ніс, його, можливо, й проігнорували б.

Але... якщо Шоветт зробить хоч щось конкретне — пощади йому не буде.

.

.

.

(П.П Ну тут любому хто проти Клаеля вийде, то йому пощади не буде, Рейна знищить всіх, якшо треба буде.)