Розділ 111: Розділ 111

Розділ 111

-Гаразд… час заносити речі!

Оголосив Клаель і оглянув коридор гуртожитку для викладачів.

На другому поверсі, де жили чоловіки-викладачі, окрім Клаеля нікого не було. Лише купи багажу стояли вздовж коридору.

-Спочатку треба перевірити кімнату…

Він відімкнув двері та оглянув кімнату зсередини.

Планування було 1DK. Кімната була доволі просторою, із власним туалетом і ванною.

Кухня була обладнана краном та грилем, що працювали на магічній силі, тож готувати їжу тут було цілком можливо.

Залежно від району… якби це було в центрі міста, оренда, мабуть, коштувала б десь 150 тисяч єн.

Такі меблі, як ліжко, комод і письмовий стіл, вже були на місці. Вони не здавалися особливо дорогими... але цього було більш ніж достатньо для самотнього життя.

-Так, непогана кімната.

Єдиним мінусом була відсутність телевізора та відеоігор… але тут уже нічого не поробиш.

До нього повернулися спогади з минулого життя. Коли він уперше почав жити самостійно після переїзду з рідного міста. У вихідні він постійно грав у ігри.

-Тут не те що телевізора… навіть кондиціонера нема… хоча це й очевидно.

Клаель криво всміхнувся та вийшов назад у коридор.

Ще раз переконавшись, що поруч нікого немає… він відкрив одну з коробок.

-Агов, можете виходити.

-"Кума—"

З коробки визирнув плюшевий ведмедик. І не один — їх було аж три.

Червоний, синій і жовтий ведмедики, зроблені з різнокольорової тканини, весело повискакували назовні.

-"Кума—"

-Ну що ж, допоможіть занести решту речей.

-"Кума, кума—"

Троє ведмедиків почали один за одним підіймати багаж і носити його до кімнати.

Деякі речі були досить важкими... але вони легко їх пересували.

Неймовірна сила. Із магією підтримки Клаель теж зміг би це підняти… але точно не так невимушено.

-…Ви просто неймовірні. Справді дуже допомагаєте.

Рейна подарувала йому цих трьох, і він щиро був їй вдячний.

У гуртожитку для персоналу була надійна охорона, але навіть попри це, світ не був мирним місцем.

Обережність ніколи не завадить.

-"Кума, кума."

-А, це віднесіть у спальню.

-"Кума—"

-Це змінний одяг, тож покладіть перед комодом.

Після того як вони занесли речі, Клаель відкрив коробки й почав розкладати багаж.

Видовище, де плюшеві ведмедики акуратно складали одяг та білизну в комод або вішали речі на вішалки, було досить сюрреалістичним.

-"Кума, кума."

(Дивно, що життя з цими хлопцями вже стало для мене нормою… Зазвичай, якщо лялька починає рухатися сама по собі — це сюжет для жахів.)

На цьому етапі, навіть якби звичайна плюшева іграшка з магазину почала рухатися, він би, мабуть, не здивувався. Навіть якщо це світ гри, він повністю звик до всього незвичайного.

(Скоро почнеться навчання в академії. Доведеться викладати тим галасливим «романтичним персонажам»… це буде виснажливо.)

Він уже зустрічався з ними під час поїздки на пляж… і вони виявилися ще шумнішими та яскравішими, ніж у грі.

Якщо бачитися з ними щодня, то нудьгувати точно не доведеться.

-"Кума—"

-Гм? А, поставте це в той куток. Там якраз є місце.

-"Кума, кума—"

-Дякую, дуже виручаєте.

Ведмедик простягнув йому напій, схожий на спортивний.

Вони й справді були напрочуд турботливими створіннями. Таких уважних ведмедів ще пошукати.

-"Кума, кума, кума."

-Це… га?

Жовтий ведмедик поставив щось на стіл.

Щось знайоме… ні, певною мірою незнайоме.

Це була фотографія Рейни в рамці. Її зробили магічною камерою, і якість майже не відрізнялася від реальності.

-Не пам’ятаю, щоб брав таке із собою… і це ще й фото в купальнику…

На столі опинилася фотографія з їхньої недавньої поїздки на пляж.

Іншими словами... це було фото в купальнику.

Чоловік, який демонструє на столі фото дівчини, яку виховував як доньку чи молодшу сестру, у купальнику… це вже було надто моторошно.

-Д-давайте приберемо її, добре? Немає потреби спеціально виставляти таке…

-Кума? Кума, кума!

-Ні, класти її на ліжко ще гірше! Який нормальний чоловік тримає фото родички в купальнику біля подушки!?

Він спробував забрати рамку в жовтого ведмедика… але той почав тікати, і Клаель не зміг його впіймати.

У результаті фото залишилося стояти в кутку столу, і відтоді щоразу, коли Клаель працював за ним, він постійно зустрічався поглядом із фотографією Рейни в купальнику.

.

.

.

(П.П Ахахаха, ангели такі (Ти повинен дивитись на Рейну постійно, ми хочемо щоб ви вже стали парою), а Клаель як завжди..)

.

1DK — це японське позначення планування квартири/кімнати.

Розшифровується так:

-1 — одна окрема житлова кімната.

-D (Dining) — зона для їжі / їдальня.

-K (Kitchen) — кухня.