Розділ 40 - Імітаційний бій із монстрами (4)
— Що ти щойно сказав?
Лі Хан-Воль потер вухо ручкою й розгублено перепитав.
— П'ять монстрів. Я зараз дам тобі список.
Лі Хан-Воль похитав головою, не в змозі повірити власним вухам.
— Ти остаточно збожеволів? Хоча, якщо чесно, я й раніше знав, що ти божевільний, але це вже занадто...
Бек Ю-Соль спокійно відповів:
— Коли це я збожеволів?
— Подумай як слід.
Бек Ю-Соль насупився, а тоді знизав плечима. Айзель тим часом оголосила список із п'яти монстрів.
— Будь ласка, закличте цих монстрів: дракона полум'я, тінерогого звіра, чорного богомола, блискавичну рибу та похмурого мисливця.
Її слова прозвучали переконливіше, і Лі Хан-Воль одразу кивнув, наказавши закликати монстрів. За кілька хвилин усі п'ятеро монстрів середнього рівня вже з'явилися на арені, а група дослідників монстрів, яка спостерігала за виступом, здивовано втупилася.
— Таке поєднання... Хм? — пробурмотів один із них, не в змозі приховати потрясіння від такого незвичайного набору монстрів.
Саме вони якнайкраще розуміли приховані властивості та особливості монстрів, тому вже встигли уявити таке поєднання у своїй голові. Однак лише люди з великими професійними знаннями або практичним досвідом, як у Лі Хан-Воля, могли одразу збагнути унікальність цієї комбінації. Інші присутні в залі, навіть старшокурсники, були спантеличені. Навіть професорам магії було важко зрозуміти задум, не кажучи вже про звичайних студентів, які не могли вловити жодного натяку в цьому загадковому поєднанні.
— Гей, Ма Ю-Соне. Ти розумієш?
— Не дуже...
Хон Бі-Йон і Ма Ю-Сон були так само спантеличені. Навіть Полум'я, яка мовчки спостерігала за всім, не могла знайти жодної підказки в цій загадковій комбінації.
— Призов завершено. Готові?
— Так.
Дивним чином Айзель і Бек Ю-Соль стали в центрі арени, оточені п'ятьма монстрами третього рівня. Айзель знову й знову намагалася заспокоїти шалене серцебиття. Зрештою, це був її перший раз, коли вона застосовувала такий метод у справжньому бою.
— Гей, ти зможеш?
— Звісно.
— Ти просто маєш повністю мені довіритися.
— Я ще довго це від тебе слухатиму?
— Вибач. Це була популярна фраза в моєму рідному місті.
— Ну, гадаю, там вона теж уже вийшла з моди. Ти звучиш як старий, який намагається похизуватися.
— Як ти дізналася?
— Хе-хе. Це було очевидно.
Айзель повернула голову й погладила свій посох. І раптом зрозуміла, що тепер почувається спокійно. Усе завдяки безперервному базіканню Бек Ю-Соля.
— Фух...
Коли Айзель почала заспокоюватися, Бек Ю-Соль поглянув на п'ятьох монстрів, що оточували його. Впоратися з усіма, маючи лише двох людей, було тяжко. Щоб битися з двома чи більше монстрами третього рівня в Ефірному Світі, гравцям доводилося долати безліч труднощів. Але, маючи сотні монстрів на вибір, можна було створити безліч різноманітних комбінацій.
Одного разу певний гравець виявив, що деякі монстри реагують на особливості інших монстрів. Після цього залишалося лише одне: глибше дослідити ці властивості та створити ситуацію, у якій монстри ворогуватимуть між собою. Це називали «позичити чужий ніж, щоб убити ворога». Стратегія полягала в тому, щоб убити ворога чужим мечем, не демонструючи власної сили.
— І ще одне. Хто склав цей список?
— Я.
— Розумію. Ти лицар, тож у таких екстремальних ситуаціях усе ще можеш набрати очки. Але священники так не можуть. Хіба ця стратегія не надто жорстока для священника?
У відповідь на гостре запитання Лі Хан-Воля Бек Ю-Соль упевнено відповів:
— Ні. Ця стратегія створена винятково для священників.
Після його слів люди зашепотілися, але Лі Хан-Воль злегка кивнув, певною мірою повіривши словам Бек Ю-Соля.
— Що ж, тоді почнімо.
Щойно пролунала команда, монстри прийшли до тями й повернули погляди на Бек Ю-Соля та Айзель у центрі арени. Відстань між ними була невеликою. Простого ривка вистачило б, щоб миттю дістатися до них. У коротку мить, перш ніж погляди монстрів остаточно сфокусувалися, Айзель зробила дещо несподіване. Вона відпустила посох і трохи піднялася над землею. Щойно з гучним гуркотом навколо розійшовся резонанс мани, професори здивовано схопилися зі своїх місць.
— Це... Гіперрезонанс! — недовірливо вигукнув один із професорів.
— Неможливо. Гіперрезонанс виникає лише тоді, коли маги шостого Класу або вище входять у стан цілковитого безсвідомого трансу...
Із заплющеними очима Айзель широко розкинула руки. Її посох обертався перед нею, збираючи ману. Це була глибока синя, холодна, крижана мана.
— Однак гіперрезонанс неможливо виконати, якщо безпека мага не гарантована повністю.
— Навіть якщо це лише ілюзія, існує ризик зворотного потоку мани, який може перетворити Айзель на каліку, щойно монстри нападуть.
— Гей, інструкторе! Негайно припиніть оцінювання! Це надто небезпечно!
Професори були в паніці, але Лі Хан-Воль не звертав на них уваги. Він не вважав, що Айзель справді загрожує небезпека, а сама вона здавалася спокійною.
"Вже почалося?"
Бек Ю-Соль на мить замилувався видовищем, що розгорталося перед його очима. Її здатність до концентрації була настільки неймовірною, що її цілком можна було назвати чудовиськом. Серед студентів Класу 3 лише жменька геніїв могла виконувати резонанс, і, крім Айзель, Бек Ю-Соль не знав жодного.
"Що ж, може, і мені варто спробувати."
Коли Айзель почала зосереджуватися на своєму завданні, настала черга Бек Ю-Соля.
[Blink]
Він перетворився на розмиту пляму й раптово з'явився за спиною монстра середнього рівня — дракона полум'я. Його меч Теріпон пробив тому живіт.
— Ааааааргх!
— Коли дракон полум'я відчуває біль, на його лобі з'являється червоне світло.
На лобі дракона полум'я спалахнуло червоне світло, і на нього відреагував інший монстр, схожий на могутнього бика.
— Тінерогий звір божеволіє, побачивши червоне світло, і кидається до нього, здіймаючи в повітря хмари пилу.
— Кру, кру, кру!
Тінерогий звір, чиє величезне мускулисте тіло нагадувало бика, кинувся на дракона полум'я. На жаль, Айзель опинилася просто на шляху скаженого бика, тож Бек Ю-Соль знову використав свою здатність до телепортації й перемістився поруч із ним.
Він щосили вдарив звіра, змусивши його змінити напрямок руху й промчати повз Айзель лише за волосину від неї.
— Що за...
Маги були цілковито приголомшені. Не діями Бек Ю-Соля, а незбагненно потужною концентрацією Айзель. Вона неодмінно мала чути рев тінерогого звіра, гуркіт його стрімкого натиску, не кажучи вже про потужний потік повітря, який той здіймав, але Айзель не припинила зосереджуватися.
— Неймовірно... Яка сила волі...
— Ні. Можливо, річ у тому, що вона повністю довіряє лицареві й вірить, що він бездоганно її захистить.
Гуп!!
Коли двоє монстрів зіткнулися, від тіла тінерогого звіра в центрі арени в усі боки розлетілася величезна кількість пилу. Пил торкнувся шкіри блискавичної риби, через що вона почала пересихати. Відчувши загрозу для свого життя, блискавична риба зупинилася й почала виділяти воду. Оскільки платформа була оточена бар'єром, вода почала накопичуватися.
— Якщо похмурий мисливець відчує вологу, його рев сягне щонайменше семи октав.
— Кі-і-і-і-о-о-о-о-о!!!
Чорний богомол був монстром, чутливим до звуків, і без розбору атакував усе, що вловлював звуки вище семи октав. Раптом усі п'ятеро монстрів середнього рівня почали заплутуватися один з одним, здіймаючи гучний гамір. Маги, які спостерігали за боєм, нарешті зрозуміли стратегію, що стояла за цим поєднанням. Від самого початку група Айзель досконало розуміла властивості та особливості монстрів і цілеспрямовано створювала саме таку ситуацію.
— Боже мій. Невже вони знають особливості всіх монстрів?
— Я спеціалізувався на монстрології, але навіть не думав про щось подібне...
— Це надто безрозсудно.
— Але...
Гуп! Гуркотіло!
Монстри були надто зайняті бійкою між собою, щоб звертати увагу на Айзель у центрі. Пил кружляв у повітрі, вода на землі продовжувала підніматися, а червоне світло ставало дедалі яскравішим. У самісінькому вирі подій Бек Ю-Соль бездоганно виконував свою роль лицаря. Як і личило його ролі, він мав захищати священницю та стримувати ворогів, поки та чаклувала.
Коли один із монстрів сліпо кинувся до Айзель, Бек Ю-Соль миттю телепортувався й ударив його мечем по щиколотках, змусивши впасти. Тієї ж миті на нього накинулися інші монстри, і він уже не міг підвестися. Інший монстр кинувся вперед, але Бек Ю-Соль перегородив йому шлях власним тілом. Водночас він використав [Blink], щоб перехопити атаку, яка насувалася з протилежного боку.
— Ого, неймовірно. Це так круто.
Він безперервно переміщався туди й сюди. Завдяки променю меча Теріпон щоразу, коли він використовував [Blink], у повітрі залишався слід розмитого світла. Повільно, але невпинно ці спалахи світла почали зачаровувати глядачів.
Він мчав на схід і мчав на захід.
Це було не просто красиво.
Його рухи були бездоганно ефективними, і він самотужки захищав священницю з усіх боків. Його постать уособлювала найпрекрасніший образ лицаря. Лицаря, який бездоганно захищав ту, кого йому доручили оберігати. У міру того як бій ставав дедалі запеклішим, монстри поступово виснажувалися й отримували поранення.
Блик!
Нарешті Айзель розплющила сині очі й схопила свій посох. Вода, що накопичилася на землі, замерзла, а високо в небі виросла величезна квітка. Це була крижана квітка, чиї пелюстки випромінювали холодне блакитне світло.
— Кришталева Квітка.
Видовище було сліпучим і прекрасним.
— Гарно...
— Ого...
Її краса була неперевершеною.
Професори більше не оцінювали магію студентки. Вони просто насолоджувалися видовищем. Її магія була настільки високорівневою, що Айзель уже не можна було вважати просто студенткою. Жоден маг не міг створити настільки прекрасну магію.
Монстри третього рівня звивалися на землі. Через поранення та виснаження вони не могли рухатися, а крижана вода, що майже сягала їхніх щиколоток, додатково стримувала їх. З часом лід зрештою розколовся б, а через потужну атаку увага монстрів переключилася б на Айзель.
— Розсипся.
Однак перш ніж це сталося, прекрасна квітка розлетілася на шматки, перетворившись на гостру зброю, що посипалася в усі боки.
Свист! Свист! Хрусь!
— Креук! Креук!
Сотні величезних крижаних списів пробили тіла чудовиськ. Їхня шкіра одночасно розривалася й замерзала, а коли монстри намагалися поворухнутися, рани розходилися, завдаючи нестерпного болю.
Однак бій іще не було завершено.
Шшшш...!
Саме в цей момент із тіла похмурого мисливця почала виходити пара. Це була одна з його прихованих здібностей. Коли він відчував надмірну вологу й холод, то виділяв величезну кількість тепла. Завдяки цій здатності замерзле озеро почало поволі танути.
— А...
— Зрештою, вони не змогли завершити бій.
— Стратегія була добре продумана, а бій прекрасний, але вони не врахували цю приховану здатність.
— Шкода. Але для їхнього рівня вони все одно отримають високі бали.
Стратегія не спрацювала.
Щойно всі вже збиралися дійти такого висновку, Айзель простягнула руку в повітря. До цього моменту ніхто не помітив. Скупчення блакитного світла, яке слугувало пелюстками кришталевої квітки, досі не зникло. Усі вважали, що воно було частиною крижаної квітки, адже розквітло разом із льодом і перетворилося на пелюстки. Але це було помилкове уявлення. Її особливістю була магія, яка одночасно поєднувала лід і блискавку.
Цззз! Цззз!
Маги ахнули, побачивши іскри, що розліталися в повітрі. Оскільки лід був майже ізолятором, він не міг ефективно проводити електрику. Тому всі припускали, що, створюючи Кришталеву Квітку, Айзель пожертвувала своєю іншою особливістю — блискавкою. На жаль, їй було недостатньо просто народитися з благословенням льоду. Вона також надзвичайно любила блискавку. І не могла втриматися від бажання викликати її.
Бек Ю-Соль придумав надзвичайний план.
— А чому б нам не заморозити її, а потім знову розтопити?
Крап!
Крап!
Звук води, що капала з льоду, який танув, луною рознісся навколо. Вода у твердому стані могла бути чудовим ізолятором.
— Е-е...?
— Стривайте, невже...?
Але рідка вода була не менш чудовим провідником. Коли люди нарешті зрозуміли, що відбувається, вони почали розпачливо стогнати.
— Удар.
Промінь блакитного світла врізався в землю.
Трісь!
Оглушливий гуркіт блискавки рознісся околицями. Світ залило блакитним сяйвом, і розквітла квітка. Цього разу це була не крижана й не кришталева квітка.
Це була блакитна квітка.
Квітка, що сяяла яскравіше й пишніше за все на світі.
Хіба можна було сказати, що чиста краса, створена магією, не є мистецтвом? Усе, що здатне відгукнутися в людській душі, можна назвати витвором мистецтва. Її магія була близькою до мистецтва — надзвичайно руйнівного мистецтва, створеного для знищення ворогів. Поки її атаки не влучали в Бек Ю-Соля, кожен міг лише дивуватися красі створеного нею витвору.
— Ха-а...
Айзель порожнім поглядом дивилася на видовище, яке сама створила.
"Це моя магія..."
Вона ледве могла в це повірити. Навіть грізна Хон Бі-Йон не демонструвала такої магії. Це була магія, можлива лише завдяки їй.
— Що це взагалі за план? Він же ідеальний, правда? — запитала вона.
— Звісно. Ну... може, на один відсоток.
"Що він сказав?"
Айзель пригадала, як була приголомшена, коли вперше почула план Бек Ю-Соля.
— Решта дев'яноста дев'ять відсотків залежить від тебе. Якщо ти не впораєшся - мені кінець.
— Від мене...?
Вона не могла повірити, що він доручив їй свій грандіозний план із перемоги над п'ятьма монстрами третього рівня.
— Ти зможеш.
— Це...
— Ні, ти мусиш це зробити. Від тебе залежить моя оцінка.
Вона подумала, що він божевільний. Якщо він робив це лише для того, щоб підбадьорити її, то його план цілковито провалився. Айзель була переконана: хоч би який план він задумав, той неминуче провалиться, якщо він довіриться й покладеться на таку, як вона. Але Бек Ю-Соль упевнено всміхався, коли говорив, і, здавалося, довіряв їй більше за будь-кого іншого.
— Я вірю в тебе.
— Це...
— Тож просто повір мені хоча б раз. Бо ти справді можеш це зробити.
Це був перший раз, коли він говорив настільки серйозно. Хоча він і досі всміхався, його вираз обличчя та тон були щирими, і від цього в грудях Айзель виникло дивне відчуття тягаря. Однак це не було неприємне відчуття.
— Ти зможеш, правда?
Айзель неохоче кивнула.
— Так.
Якось вона почала йому довіряти. Невже її переконали його безглузді слова? Вона й сама цього не знала. Той, хто міг би встояти перед його щирим проханням, мусив бути безсердечним. Тож вона зрештою зробила таку небезпечну річ, цілковито поклавшись на віру в Бек Ю-Соля.
— А...
Але потім...
— Гарно...
Він навіть не знав, що вона здатна зробити це настільки бездоганно. Айзель повільно заплющила очі, і її свідомість знову відтворила тендітну блакитну квітку, яка охопила весь світ. Вона була людиною, яка жила лише з крихітною іскрою надії. І навіть ця маленька надія поступово згасала. Аж поки Бек Ю-Соль не розбудив її словами: «Ти зможеш».
До цього часу їй здавалося, що вона дрейфує в безкрайньому морі. Хоч би як сильно вона намагалася плисти вперед, часом її охоплювали сумніви: чи правильним шляхом вона йде?
Але більше ні.
Далеко попереду Бек Ю-Соль залишив світло посеред безкрайнього моря. Воно нагадувало зорю в нічному небі або маяк. Це світло показувало їй, скільки ще потрібно пройти. Скільки ще зусиль докласти. Тож вона вирішила йти за ним. Можливо, тепер вона більше не загубиться.
.
.
.
П.П Meterlink
(Було б сумно, якби монстрів викликали (на проходження ВЛК) або призивали (в армію), тож будуть вони закликатися та бути закликаними.)
(Чиста вода сама по собі майже не проводить електричний струм. Щоб струм ішов, у воді мають бути розчинені мінеральні солі (наприклад, звичайний натрій хлор, кальцій, магній або інші мінерали). Коли ці солі потрапляють у воду, вони розпадаються на іони — дрібні частинки із зарядом «плюс» або «мінус». Саме ці заряджені частинки вільно рухаються у рідині та переносять електрику від одного полюса до іншого.
Коли вода замерзає і перетворюється на лід, всі молекули та іони міцно фіксуються в одній позиції. Оскільки заряджені частинки більше не можуть вільно пересуватися, струм просто не може текти. Також, при замерзанні молекули води виштовхують усі сторонні домішки та солі назовні, щоб сформувати чисту кристалічну ґратку льоду (тому айсберги в океані прісні, а не солоні). Лід стає чистим від мінералів, що робить його ізолятором.
У ситуації на арені магічний лід спочатку був чистим і твердим, тому блискавка через нього не проходила. Коли лід розтанув під дією тепла, він перетворився на рідку воду та миттєво змішався з величезною кількістю пилу, яку до цього здійняли монстри. Цей пил містив у собі солі та мінеральні частинки, які розчинилися у воді та перетворили тале озеро на провідник, що й дозволило струму вдарити по монстрах.)
.
АКТИВНІ НАВИЧКИ:
Crystal Flower - Кришталева Квітка (навичка атаки)