Розділ 38 - Імітаційний Бій із Монстрами (2)
[Епізод 5. Імітаційний Бій із Монстрами.]
Навчальні бої з монстрами розпочалися. Бек Ю-Соль трохи нервував через думку, що доведеться зіткнутися з сильним монстром, але іншого виходу не було. Він знав, що це лише ілюзія, тому всіляко намагався придушити страх, який стискав серце. Айзель повільно йшла за ним. Її кроки чомусь здавалися пригніченими, але зараз найважливіше було визначитися з напрямком, тому Бек Ю-Соль сказав:
— Спершу треба вирішити, на якого монстра полюватимемо. Я сам оберу, гаразд?
Вона мовчки кивнула. Коли Айзель погодилася, Бек Ю-Соль продовжив:
— Я не маю атрибута, а ти користуєшся льодом та блискавкою, тож краще вибрати супротивника, який тобі підходить, але...
За звичайних обставин маг Класу 1 міг самотужки впоратися з монстром першого рівня. Троє магів Класу 1 вже були здатні знищити Персональні Врата першого рівня, а п'ятеро — здолати сильного монстра першого рівня. Утім, це стосувалося лише звичайних ситуацій. Якщо ж врахувати сумісність атрибутів, бойовий досвід і особливості місцевості, можна було перемогти монстра на кілька рівнів сильнішого за себе. Наприклад, Загін Винищення Темних Магів мав найсильнішого бійця Ефірного Світу в поєдинках один на один. Маючи лише силу Класу 3, він самотужки здолав темного мага сьомого рівня. Саме таку різницю створювали сумісність, досвід і довкілля. Зважаючи на здібності Айзель, найкращим вибором були болота. Хоч вона й могла використовувати блискавку, це був лише допоміжний атрибут, тоді як її справжньою спеціалізацією залишався атрибут льоду.
— Тоді... ми йдемо на болота?.. — неохоче запитала вона.
Якби вони підібрали відповідного противника, удвох без особливих труднощів перемогли б монстра третього рівня. Однак Айзель прагнула отримати додаткові бали. За перемогу над монстром із невигідною сумісністю нараховувалися бонусні бали.
— Думаю, тобі сподобається будь-який мій вибір.
— ...?
Айзель явно не зрозуміла його слів, але це було неважливо. Зрештою, він об'єднався з нею не заради себе. Він хотів допомогти саме їй. Як усе було в оригінальній історії?Через постійний тиск із боку Хон Бі-Йон та її прибічників Айзель не могла нормально тренуватися й навіть не мала змоги знайти собі команду. Полювання на монстрів було однією із найважливіших подій. Через невдалий виступ під час навчального полювання Айзель втратила стипендію. Щоб компенсувати нестачу грошей, їй довелося працювати на кількох підробітках, де вона терпіла нескінченні приниження й зневагу. Урешті її психічний стан остаточно похитнувся, а замість зростання магічних здібностей сталася катастрофа.
В оригінальному романі пізніше її якимось чином урятував другорядний чоловічий персонаж. Проте, через існування Полум'яної в грі, Айзель була загнана в безвихідь, не маючи підтримки. Попри всі випробування, поруч із нею завжди знаходився хтось, хто простягав руку допомоги. Та поява Полум'яної та Бек Ю-Соля змінила перебіг подій. Хе Вон-Рян зацікавився Полум'яною, а Ма Ю-Сон, схоже, хотів зблизитися з Беком Ю-Солем. Хоча Ма Ю-Сон і Хе Вон-Рян мали непростий характер, до дорогих їм людей вони ставилися напрочуд тепло.
Без їхньої допомоги Айзель зрештою неминуче стала б на шлях загибелі. Вона залишилася б зовсім сама. І якось холодної зимової ночі назавжди застигла б, мов її власна магія льоду. Саме тому він простягнув їй руку. Айзель мала природний талант стати Крижаною Імператрицею. Якщо вона зможе розкрити цей потенціал у битвах проти темних магів, вони зроблять ще один крок до щасливого фіналу. Бек Ю-Соль був у цьому переконаний.
"Я й гадки не мав, що втручатимуся настільки..."
Та вони вже настільки зблизилися, що його присутність більше її не напружувала. Тому він і далі їй допомагав.
— ...
У повітрі зависла важка тиша. Айзель мовчки йшла палаючою ущелиною, терплячи нестерпний жар і палючий вітер. Нарешті вона несміливо порушила тишу.
— Гей...
Бек Ю-Соль озирнувся.
— Що таке? Уже важко йти?
Айзель озирнулася навколо. Дим клубочився між скелями, а вдалині один за одним вибухали спалахи, розсипаючи в небі дощі іскор. Здавалося, каньйон навмисно створили таким, щоб випробовувати витривалість студентів. Для неї це було нелегко.
— Ні... Просто хочу дещо запитати.
Бек Ю-Соль підняв брову.
— Що саме?
Айзель трохи повагалася, міцно заплющила очі й випалила:
— Чому ти вибрав мене напарницею?
Бек Ю-Соль промовчав. Чим довше не було відповіді, тим сильніше вона хвилювалася.
"Чому... саме я?"
Це питання не давало їй спокою ще з того моменту, як Хон Бі-Йон принизила її. Навколо було безліч магів, талановитіших за неї. То чому саме вона?
— У світі є багато видатних магів, — нарешті сказав Бек Ю-Соль. — За руйнівною силою ніхто не зрівняється з Хон Бі-Йон. А за універсальністю й контролем магії навряд чи знайдеться хтось талановитіший за Полум'яну.
Його спокійний голос лише ще більше пригасив вираз її обличчя.
— Ма Ю-Сон — найсильніший серед першокурсників, тут і говорити нічого. Шін Хваран, яка спеціалізується на знищенні одиночних цілей, або Адалін, що користується прокляттями, теж чудово зі мною поєднувалися б.
— Тоді чому...
Айзель уже хотіла запитати, чому він усе ж обрав саме її, але Бек Ю-Соль перебив.
— Але... — промовив він, навіть не дивлячись їй в обличчя. — Я все прорахував і дійшов висновку, що працювати разом із тобою буде краще, ніж із ними.
Айзель завмерла.
— Га?
— Просто мені здалося, що з тобою буде краще. Жодної особливої причини.
Вона не могла збагнути, що саме він мав на увазі.
"Що це взагалі означає? Він справді вважає, що зі мною працювати краще, ніж із тими геніями? Мабуть... це просто сказано мимохідь. Та йому ж байдуже, кого брати в команду. З його здібностями він упорається з будь-ким. Але... на якого монстра ми взагалі полюватимемо?"
Зазвичай команда із шести студентів боролася з одним монстром. Більшість на цьому й зупинялася. Лише найкращі студенти наважувалися полювати на особливих монстрів. Подумавши про це, Айзель раптом пожвавилася.
— Ми збираємося полювати на особливого проміжного монстра?
На жаль, Бек Ю-Соль не належав до еліти, здатної перемагати таких чудовиськ силою. Натомість він мав інший підхід — підхід гравця.
— Ні. Ми полюватимемо на звичайних монстрів.
— Розумію...
Помітивши її розчарування, Бек Ю-Соль лукаво усміхнувся.
— Але відразу на п'ятьох.
— ...Що?
Айзель різко зупинилася й витріщилася на нього. Якби це був жарт, він уже давно засміявся б. Та він говорив цілком серйозно.
— Що... що ти таке кажеш?..
— Просто хочу набрати багато балів. Так буде найкраще.
— Ти хоч знаєш приказку: поспішиш — людей насмішиш? Якщо поженешся за п'ятьма проміжними монстрами й зрештою не переможеш жодного, залишишся ні з чим!
— Але якщо ми здолаємо всіх п'ятьох, то й балів отримаємо набагато більше, правда?
— Легко сказати!
Ще мить тому Айзель сумувала, а тепер уже мало не кипіла від злості. Та Бек Ю-Соль лише безтурботно засміявся.
— Насправді це зовсім нескладно.
— Ох...
Айзель важко зітхнула. Але Бек Ю-Соль був абсолютно впевнений. Убити одразу п'ятьох проміжних монстрів було не так уже й важко.
Серед гравців Ефірного Світу завжди знаходилися ті, хто полюбляв дивакуваті випробування, і ті, хто не хотів виконувати навіть найдрібніших завдань. Одного разу хтось запропонував спробувати одночасно перемогти двох монстрів. Щоправда, це був лише початок епізоду, тому навіть із другорядними персонажами характеристик і спорядження бракувало, щоб здійснити такий задум. Навіть використовуючи найсильніших персонажів на кшталт Полум'яної чи Ма Ю-Сона, усі дійшли висновку, що, маючи силу лише Класу 3, це неможливо.
Та одного дня ветеран гри, який спостерігав за цією спробою, продемонстрував абсолютно нестандартну тактику й таки переміг двох монстрів одночасно. Після того як стратегія стала відомою, інші досвідчені гравці вдосконалили її, підлаштували під себе й згодом навчилися перемагати навіть дев'ятьох проміжних монстрів за один раз. Бек Ю-Соль свого часу зберіг цю інформацію в архіві. Тож, якби захотів, легко впорався б навіть із дев'ятьма. Щоправда, підготовка була надто клопіткою й вимагала участі кількох особливих студентів. Тому він вирішив обмежитися лише п'ятьма.
Інакше кажучи, якщо він був здатний здолати дев'ятьох, то п'ятеро не становили для нього жодної проблеми.
— П'ять монстрів... П'ять монстрів...
Айзель, яка нічого про це не знала, могла лише безпорадно стогнати.
— Гаразд. Спершу виберімо нашу першу здобич.
————
Тим часом Хон Бі-Йон разом із Ма Ю-Соном брели морем криги.
— Ні, цей не підійде. У нього льодяний атрибут.
У крижаному морі мешкали два різновиди монстрів — зі стихіями льоду та води Крижані були слабкі проти вогню. Водяні монстри ж, навпаки, мали перевагу над ним. Хон Бі-Йон наполягала, що вони повинні битися саме з противником, який має перевагу над її атрибутом.
— Це справді обов'язково?
— Так. Бек Ю-Соль неодмінно зробить так само. Я не можу дозволити собі програти.
Вона швидко перебрала в голові, на яких монстрів можуть полювати Бек Ю-Соль та Айзель. Бек Ю-Соль був нейтрального типу. Якщо вже визначати точніше, то він був бійцем ближнього бою, який володів клинком. Найкращою протидією йому були монстри з надзвичайно міцною бронею. А оскільки крижаний атрибут Айзель був слабкий проти вогню, найімовірнішим вибором здавалися лише пекельні големи.
— Хоча... не думаю, що Бек Ю-Соль вибере щось настільки банальне.
— Хм. Ти його зовсім не знаєш. До речі, який у тебе головний атрибут? Кажеш, володієш трьома, але, мабуть, жоден із них не є основним.
— Гм...
Ма Ю-Сон справді мав три атрибути — землю, блискавку й вогонь. Та свій справжній головний атрибут він приховував. Усі три були лише допоміжними. Розкрити правду він не міг, тому назвав той, яким володів найкраще.
— Думаю... земля.
— Думаєш? Ти навіть не знаєш власного головного атрибута?
— Вибач.
— Та нічого. Якщо земля — твій основний атрибут, то в повітряних боях тобі буде важко. Хоча навряд чи за блискавку там дадуть додаткові бали.
Вона невдоволено закотила очі.
— Серйозно... І навіщо ти вивчав стільки непотрібних атрибутів?
— Просто... як хобі.
"Який ще божевільний маг вивчає три атрибути заради хобі? Хоча, якщо подумати, Ма Ю-Сон ніколи й не був нормальною людиною."
Після цього Хон Бі-Йон ще довго шукала відповідного монстра. Здавалося, вони витрачали більше часу на пошуки, ніж на саме тренування. Раптом вони натрапили на групу студентів, які з криками тікали геть.
— Ого! Чому воно тут?!
— Н-нехай і несправжнє, але я все одно злякався...
— Ходімо назад...
Зацікавившись, Хон Бі-Йон повільно рушила до джерела переполоху.
— О... це...
На подив, в очах Ма Ю-Сона теж промайнуло зацікавлення. Перед ними з'явився монстр. Його тіло вкривала гладенька міцна броня, поверх якої тягнувся слизький шар. У повітрі він тримався завдяки двом плавцеподібним крилам. Мав руки й ноги, а голова нагадувала голову коропа, через що виглядав вкрай моторошно. Хон Бі-Йон пригадала, що вже читала про нього в енциклопедії монстрів. Колись це була розумна раса, яка панувала в морях завдяки величезній чисельності. Та багато століть тому їх спіткало прокляття, яке позбавило їх розуму. Відтоді вони перетворилися на дурнуватих чудовиськ.
— Водяний Король Риб.
Попри те що це був водний монстр, він умів літати. Завдяки водному атрибуту він повністю ігнорував атаки блискавкою — головну слабкість більшості літаючих істот. Він мав ідеальну перевагу над усіма атрибутами Ма Ю-Сона. Хон Бі-Йон мовчки перевела погляд на нього.
Той лише коротко кивнув.
Кутики її губ повільно піднялися.
Сам по собі цей монстр уже вважався надзвичайно небезпечним. А через повну несумісність атрибутів перемога над ним була б неймовірно складною... І водночас принесла б величезну кількість додаткових балів.
— Ти ж не збираєшся відступати? Я не маю наміру програти якомусь простолюдину.
— Я теж.
Між ними майже не було нічого спільного. Та цієї миті вони відчули дивне відчуття єдності. Їх об'єднувало одне-єдине бажання — будь-що розгромити спільного ворога.
.
.
.
П.П Meterlink
(Для вказівки на атрибут льоду та супутні речі, я також використовуватиму слово "крига" для різноманіття.)
(Хочу зауважити, що, хоч тут мова йде про атрибути як магів, так і монстрів, перші зовсім не обов'язково повинні володіти одним атрибутом. Також нема жодної проблеми з використанням печатей, пасток та одноразових вибухових пристроїв інших атрибутів. Магія це лише один з інструментів для досягнення цілей, у той час як для монстра атрибут є визначальним для встановлення сильних та слабких сторін через сильну залежність від місця проживання та вузький світогляд.)