Я став генієм телепортації в Академії магії.

Розділ 2: Розділ 1 Телепортація.(1)

Том 1

Я став генієм телепортації в Академії магії.

Розділ 1-Телепортація(1)

На Бек Ю-Соля хвилею нахлинув спогад.

— Мамо, коли виросту, я обов’язково стану великим магом!

Бек Ю-Соль одразу зрозумів.

Це були спогади іншого Бек Ю-Соля.

Інакше кажучи, персонаж Ефірного Світу, Бек Ю-Соль, мав те ж ім’я, що і він.

— Авжеж. У тебе все вийде.

​У світі, де все вирішувала магія, люди без хисту до неї ставали нижчим прошарком суспільства.

Родина персонажа Бек Ю-Соля була саме такою.

Бек Ю-Соль виріс у бідній родині, де ні батько, ні мати не мали хисту до магії, та, попри злидні, він палко мріяв стати магом.

Батьки все ж змогли назбирати грошей і купили йому дорогу вживану книгу з магії. А Бек Ю-Соль учився до нестями, аж поки в очах не починало рябіти.

Проте в ньому виявили фатальну ваду.

— Л-лікарю… Ви сказали, що в мого сина синдром витоку мани?

Він не міг накопичувати ману у своєму тілі. Для мага це було вироком.

Маючи настільки рідкісну будову тіла, що з’являлася лише раз на сто років, він хотів проклясти весь світ, але все одно не відмовився від мрії стати магом.

Навіть із недоліком витоку мани він міг вільно використовувати одну магічну навичку, і це був "Blink".

Відтоді він почав відточувати цю навичку.

————

— Хаа!

Жадібно вдихнувши повітря та різко підвівшись, Бек Ю-Соль трохи прояснив свідомість.

— Угх. Ах…!

Пульсуючий біль накрив його, і він мимоволі схопився за голову. Разом із ним хлинули дивні, але водночас дивно знайомі спогади.

"Божевілля…"

У реальному світі його звали Бек Ю-Соль.

І персонажа, яким він грав в Ефірному Світі, теж звали Бек Ю-Соль.

Але вони не були однаковими.

Справжній він і Бек Ю-Соль із гри були різними.

"Ні… Чи вони обидва — це я?"

"Що за чортівня…?"

Коли Бек Ю-Соль розплющив очі й озирнувся, він помітив, що підлога під ним розвалюється.

Трісь!

Дошка хитнулася під холодним зимовим вітром і впала на землю.

Разом із моторошним звуком вона миттєво розлетілася на шматки.

Стискаючись від пронизливого холоду, Бек Ю-Соль помітив дзеркало. Воно було тріснуте й валялося в кутку без догляду.

Його наступна дія була майже інстинктивною.

Він підняв дзеркало, щоб подивитися на своє обличчя, і незабаром не зміг повірити власним очам.

"Я… помолодшав?"

Йому було двадцять дев’ять років.

Він звик чути, що виглядає молодше за свій вік, але це точно не було обличчя підлітка.

Обличчя Бек Ю-Соля в дзеркалі виглядало юним, ніби час повернувся до його середньої та старшої школи.

Було важко правильно усвідомити ситуацію.

І в цей момент перед його очима з’явилося повідомлення, що перекрило зір.

_____

[Епізод 1]

[Втеча від переслідувачів!]

_____

— Е-е…?

Замість того щоб дивуватися повідомленню, що висіло в повітрі, він більше здивувався знайомій фразі.

Хіба це не був прологовий квест персонажа Бек Ю-Соля?

В Ефірному Світі існувала величезна кількість персонажів, і більшість епізодів починалися з церемонії вступу до академії.

Але дивним було те, що цей епізод починався з втечі від нападників.

"Невже…"

Він дуже добре знав причину, тому змушений був підвестися.

На Бек Ю-Солі був старий і зношений одяг простолюдина у фентезійному стилі. До пояса був прив’язаний кинджал для самозахисту та фляга з водою. У кишені на поясі лежали печиво та різний дріб’язок — кілька монет і сертифікат про вступ до Академії Стелла.

— Це не сон?

Це був точнісінько стартовий набір Пек Ю Соля.

Він поспіхом торкався себе й щипав, але реальність перед очима вперто залишалася незмінною, змушуючи усвідомити, що це не сон.

Передусім пронизливий холод переконував його, що все це реально.

"Чому… саме зараз?"

Оскільки більшість інших персонажів походили з аристократичних сімей, вони мали досить щедрі стартові предмети. Проте Бек Ю-Соль походив із бідної родини простолюдинів, тому починав буквально ні з чим.

Для хардкорного гравця такий недолік був перевагою, але в реальності це означало смерть.

"Треба мислити спокійно."

Бек Ю-Соль поспіхом прокрутив у голові спогади про момент перед тим, як опинитися тут.

"Справжня кінцівка."

Він був упевнений, що там говорилося щось таке.

Але це ж отоме-гра з безліччю можливих фіналів, і єдиної справжньої кінцівки взагалі не існувало.

Може, за десять років жоден користувач так і не побачив кінець гри?

Не те щоб справжньої кінцівки не існувало; цілком логічно, якщо її просто ніхто не досягав.

"Чорт забирай."

Він відклав думки про справжню кінцівку й швидко вирішив розібратися з ситуацією прямо перед собою.

Засніжені гори в заметілі, напівзруйнована хатина, кинджал і сертифікат про вступ.

"Наскільки пам’ятаю, щойно я прокинувся, переслідувачі зайшли в хатину…"

Щойно ця думка промайнула, він почув далекі кроки.

— Ти, покидьок, як далеко ще збираєшся тікати?!

— Там є хатина!

— Ідіть і перевірте!

"Я в дупі."

Бек Ю-Соль пригнувся й сховався під напівзламаною дошкою, щоб не попастися одразу, але це було лише питанням часу.

Крізь щілину в дошці він перевірив зброю та одяг переслідувачів.

Броня зі сталі чи якогось невідомого металу та зброя з дивними магічними рунами.

У тому світі таку зброю використовували лише вуличні найманці, які пасли задніх за бойовою силою.

Та оскільки весь бойовий досвід Бек Ю-Соля обмежувався вуличними бійками в початковій школі, навіть без магічної зброї його кінець був неминучим.

"Що робити? Як…?"

_____

[Ви можете використати навичку "Blink".]

_____

— О?

"Blink".

Щойно він згадав ці знайомі слова, перед очима з’явилося повідомлення.

___

["Blink"]

[Клас: 0]

[Максимальна дистанція: 9 м]

[Максимальний заряд: 1]

[Перезарядка: 3 секунди]

____

Єдиною магічною навичкою та водночас останньою надією Бек Ю-Соля був "Blink".

І саме цю навичку він тренував найзапекліше все своє життя.

"Але ж це було лише в грі, під керуванням мишки та клавіатури…!"

Та іншого виходу не було; кроки ставали дедалі ближчими.

Бек Ю-Соль стиснув зуби, виліз зі схованки, відчинив двері хатини й вибіг назовні.

— Я знайшов його!

— Спіймати й убити!

Найгірший недолік "Blink" полягав у тому, що без суворого контролю дистанції ця навичка могла вбити самого мага.

Але коли ним користувався він, усе було інакше.

"Спокійно."

Хіба він уже не використовував його незліченну кількість разів?

Інстинкти розуміють таймінг краще за мозок.

"Blink"

У мить тіло Бек Ю-Соля телепортувалося вперед, і дерево, що здавалося далеким, миттєво опинилося перед ним.

— Стійте. Що?!

— "Blink"? Він маг?!

Дехто з переслідувачів розгубився, та досвідченіші вже брали Бек Ю-Соля на приціл.

Вони розраховували на дві секунди скутості після використання "Blink".

Проте таке обмеження не діяло на нього.

Бо він був Бек Ю-Солем — магом "Blink".

Гуп!

Перекотившись уперед менш ніж за дві секунди, він уникнув зливи магічних атак і зброї, що обрушилися на місце його приземлення.

Якби всі атаки влучили, від нього нічого б не залишилося.

Швидко озирнувшись, він знову кинувся вперед, поки переслідувачі стояли приголомшені.

— Що це за хлопець? Як він рухається?

— Не знаю! Хапайте його негайно!

Невдовзі переслідувачі знову сіли йому на хвіст.

Місцевість була жахливою — каміння, дерева й навіть плавучі камені в повітрі. Вони знали: якщо він неправильно використає "Blink", його чекатиме лише смерть.

Бек Ю-Соль добре знав, чому ця місцевість саме така.

Завдяки магічним чоботам переслідувачі були швидшими за нього.

Якщо хочу втекти, мушу правильно використовувати "Blink".

Це був навчальний епізод Бек Ю-Соля.

Гравці, які не опанували контроль "Blink", ніколи не переходили до наступного епізоду й постійно помирали.

Цілих 99% гравців, які брали Бек Ю-Соля, провалювали це навчання, а той 1%, кому вдавалося пройти, зрештою все одно ламався через жахливі обмеження контролю дистанції та малої кількості активацій "Blink".

"Обережніше. Ще обережніше."

"Blink"

Шух!

Ніби притягнуте магнітом, тіло Бек Ю-Соля природно ковзало крізь складний рельєф і мчало нескінченною гірською дорогою.

Швидкість була не такою високою, як очікувалося.

Правильніше було б сказати, що різниця між керуванням мишкою та реальним рухом була як небо й земля.

Під час перезарядження йому все ще доводилося бігти, і після тридцяти хвилин спринту слизькою засніженою дорогою він задихався.

— Кха, хаа! Чому цей виродок такий швидкий?!

— Використовувати "Blink" на такій місцевості? Він божевільний.

— Чорт! Що роблять маги?!

— Вони вже надто виснажені!

— Хоча б стріляйте з луків!

Друга контрольна точка: ухиляйтеся від стріл і магічних атак за допомогою "Blink".

Але в грі я міг бачити все на моніторі, навіть атаки зі спини…?

Стріла, зачарована вітром, майже переслідувала Бек Ю-Соля вигнутими траєкторіями, і щоб ухилитися, потрібно було використати "Blink" з ідеальним таймінгом. Одна помилка — і смерть.

Раптом у повітрі з’явилося нове повідомлення.

[Застосовується навичка "Mana Leakage Delay".]

[Застосовуються похідні навички "Mana Leakage Delay" — "Sixth Sense" та "Cognitive Acceleration".]

Світ навколо став набагато чіткішим.

​Це знайоме відчуття повернулося.

​

Він смутно відчував кожен предмет, що летів ззаду, наче його спина перетворилася на надчутливий радар.

​

Адже все у цьому світі підпорядковувалося непорушним законам.

​

Інакше кажучи, мана пронизувала геть усе, і будь-який рух під її дією миттєво фіксував його організм, проклятий Синдромом витоку мани — тіло, з якого щосекунди вивітрювалася магічна енергія.

Стріла, що летіла в його талію. Спис, який цілився в спину, прорахувавши майбутній маршрут. Широкомасштабна магія полум’я в радіусі трьох метрів із ним у центрі.

Бек Ю-Солю здавалося, що він може ухилитися від усього, і менш ніж за 0,3 секунди він використав "Blink" з бездоганним таймінгом, уникнувши перехресної атаки.

Гуп! Бабах!

На місце, де він щойно був, обрушився дощ стріл.

Серце Бек Ю-Соля шалено калатало. Якби він затримався хоча б на мить, то помер би.

— Їх семеро. Двоє відстали.

Було логічно, що вони втомлювалися — їм доводилося бігти гірською дорогою у важкій броні, тоді як він рухався за допомогою "Blink".

Але він теж був виснажений.

Терпіти цей холод у такому тонкому одязі було боляче, а бігти слизькими горами — ще важче, але найгіршим залишалося постійне використання "Blink".

Помилишся один раз — помреш.

Його концентрація була на межі, і з кожною активацією в голові все сильніше паморочилося.

— Він прямо перед нами!

— Він на межі!

Відстань між Бек Ю-Солем і переслідувачами становила близько ста метрів.

Але попереду ще наступна контрольна точка…

Вууух!

————

Урвище.

Наприкінці гірської дороги його чекало гостре засніжене урвище.

Між кам’яною стіною та прірвою через кожні п’ять-шість метрів у повітрі плавали камені, і перейти на інший бік можна було лише за умови ідеального контролю дистанції "Blink".

Якщо Бек Ю-Соль подолає це урвище, він зустріне інших мандрівних магів і, можливо, буде врятований, а навчання завершиться.

Проте щоб перетнути урвище, потрібно було скасувати "Blink" за 0,1 секунди.

Одна помилка - і ти труп.

Сказати легко, але більшість гравців, яким вдалося пройти, зробили це лише через неймовірну удачу після сотень і сотень спроб.

Рівень складності був просто захмарним.

Плавучих каменів було понад двадцять, і помилка в процесі означала смерть.

"Але… якщо чесно…"

"Це не буде надто важко."

Під час підйому в гору він уже знову звик до контролю дистанції.

Деякі ділянки легко проходилися короткими активаціями "Blink".

Проблемою було те, що переслідувачі наблизилися сильніше, ніж очікувалося.

Урвище було вузьким, але довгим.

Як він мав використати "Blink" із перезарядженням у три секунди, щоб дістатися іншого боку?

"Неможливо. Мене просто пристрелять стрілами й магією на одному з плавучих каменів."

Навіть у цей момент дистанція скорочувалася.

Часу на роздуми майже не залишалося.

Найефективніший спосіб вижити.

"Схоже…"

Був лише один.

"Мені доведеться вбити переслідувачів."

Дивно, але сама думка про вбивство людей не викликала відрази.

Можливо, через те, що, за сюжетом, вони були ворогами його батьків?

Бек Ю-Соль просто думав, що може перемогти.

Що так буде безпечніше.

Якби цей світ був грою, атакувати переслідувачів було б неможливо.

Але це місце було реальним, і жоден злочинець не стане сліпо дотримуватися вказівок ігрової системи.

— Фух…

"Це божевілля. Чому я думаю про таке, якщо за все життя навіть толком не бився, не кажучи вже про вбивство?"

"Я настільки холоднокровний чи просто сміливий перед смертю?"

"Не знаю."

Та замість хвилювань Бек Ю-Соль обережно торкнувся кинджала на поясі.

— Кха! Хаа! Урвище!

— Чорт! Куди він подівся?

Переслідувачі дісталися краю урвища.

Питання про те, чи зможе він це зробити, він відкинув убік. Він ще не до кінця розумів свою ситуацію, але одне було очевидним.

"Якщо не зроблю цього зараз — помру."

Єдиним досвідом із кинджалом у його житті було хіба що нарізання овочів…

Користуватися кинджалом було просто.

Наблизитися настільки швидко, щоб ворог не встиг зреагувати, і встромити зброю в життєво важливу точку.

Ховаючись за каменем, Бек Ю-Соль швидко перекотився й трохи визирнув, визначаючи їхні позиції.

— Ось він! Швидко спіймати й убити його!

Дистанція до цілі — 8,70 метра.

Бек Ю-Соль обрав лучника, який кричав і водночас наводив на нього лук.

"Blink"

— … Га?

Пхак!

Бек Ю-Соль встромив кинджал.

.

.

.

(П.П Meterlink - я б переживав за героя значно сильніше, якби не п'ятсот з гаком розділів попереду.)

.

Активні навички:

Blink – телепортація на надкороткі відстані

Magic Release – вивільнення магії.

Mana Leakage Delay - затримка витоку маги

- Sixth Sense - шосте чуття

- Cognitive Acceleration - прискорення мислення