Розділ 13 - Практика в підземеллі (1)
— Усі знають про походження магії, але лише коли Білий Маг, якого також називали Прабатьком Магії, поширив магію по світу, люди та інші раси змогли нею користуватися.
Насправді магічні дисципліни були дуже вузькоспеціалізованими.
Траєкторія мани це предмет, що слугує вступом до поглибленої базової магії, та вивчає взаємозв’язок між практичністю та ефективністю.
В будь-якому світі лекції були нудними. Особливо непопулярним в академії був професор Рейден із дисципліни "Місячні Дослідження" через свій різкий та агресивний голос, що тиснув на слухачів.
— Після того як Прабатько Магії передав ельфам природну магію, дварфам — магію керування металом, а людям — стихійну магію, він зник.
— Тоді хто-небудь знає, куди Прабатько Магії вирушив далі?
— Я!
— Відповідай.
— Він піднявся до Небес і навчив ангелів магії світла, а потім передав демонам Підземного Світу темну магію.
— Правильно.
Бек Ю-Соль хотів спати просто нестерпно. Неважливо, знав він щось чи ні — урок був нудним.
"Як мені слухати це три роки…"
Однак ця дисципліна була доволі важливою. Адже тут могла міститися інформація, що наблизить його до Справжньої Кінцівки.
Професор Рейден щось креслив маркером на дошці, продовжуючи дратувати своїм звично неприємним голосом.
— Але існувало дещо, чого Прабатько Магії не очікував. Людська цікавість не обмежилася лише стихійною магією. Маги-люди почали подорожувати світом і красти магію інших рас. Так і виникла сучасна магія.
Бек Ю-Соль тихенько позіхнув і озирнувся довкола. Трохи далі сиділа Айзель, і він мимоволі звернув на неї увагу.
"Спочатку вона теж ходила на цей предмет?"
Наскільки він пам’ятав, ніхто з головних героїв лекції Рейдена не відвідував.
— Але й цього людям виявилося замало. Вони прагнули ще більше знань і ще більше магії. Проте люди більше не могли вивчати нову магію. Причиною стало зникнення Прабатька Магії, який залишив після себе Дванадцять Божественних Місяців. Хтось знає про Дванадцять Божественних Місяців?
Нарешті пролунало головне, і Бек Ю-Соль одразу насторожився.
Один зі студентів підняв руку, і професор Рейден дозволив йому говорити.
— Відповідай.
— Кажуть, що Дванадцять Божественних Місяців – це вартові, залишені підтримувати баланс світу. Також говорять, що ще тисячу років тому вони були розкидані по всьому світу й наглядали за континентами.
— Вірно. Кожен із них захищав окремий континент своєю особливою силою. Наприклад, Багряний Літній Місяць, що символізує вогонь, був червоним полум’ям, яке ніколи не згасало. Подейкують, що навіть зараз це червоне полум’я можна побачити, якщо ввійти до Безодні Аламанки. Якщо цікаво — перевірте самі.
Він не жартував, але студенти вибухнули сміхом.
Безодня Аламанки була абсолютною забороненою зоною, якою правив Морський Король Аламанка. Це не місце, куди могла ступити сухопутна істота.
Схоже, сьогодні був єдиний день у році, коли професор Рейдена сказав щось смішне.
— Зосередьтеся.
У повітрі мерехтів світловий екран, і сміх миттєво стих, щойно професор заговорив. Погляди студентів зосередилися на кількох зображеннях у повітрі.
Безодня Аламанки.
У глибинах моря, де довкола панувала лише темрява, яскраво-червоне полум’я, здатне освітити цілий світ, було оточене величезним восьминогом. Восьминіг спав, скутий ланцюгами, але дивним чином полум’я не обпалювало його, хоч і торкалося тіла.
Наступне фото було зроблене на узбережжі Левієна.
Посеред моря утворився величезний вир. Катастрофічний водоворот діаметром у п’ятсот метрів був повністю скутий кригою, силою Синього Зимового Місяця.
Явище, яке важко пояснити навіть магією.
Навіть сонливість Бек Ю-Соля зникла від подиву.
— Як бачите, кожен Божественний Місяць має унікальні здібності, а ще кажуть, що, коли всі Божественні Місяці зберуться разом, станеться щось надзвичайне.
— Що саме?
Питання одного зі студентів уперше позбавило професора Рейдена слів.
— Це… Ніхто не знає. Адже ще жодного разу всі Божественні Місяці не були зібрані разом. Саме так. Божественні Місяці не пробуджувалися відтоді, як заснули тисячу років тому.
Під час гри Бек Ю-Соль стикався з деякими з Дванадцяти Божественних Місяців.
Ті, хто проходив їхні події, отримували особливі навички або предмети від Божественних Місяців, тому він просто не міг не зацікавитися ними.
У результаті йому вдалося знайти п’ять Божественних Місяців.
І навіть це стало можливим лише після об’єднання інформації від інших гравців. Ті п’ять Місяців були знайдені ціною величезних зусиль, і жоден інший гравець не зібрав більше за нього.
Саме тому він вважав, що існування Дванадцяти Божественних Місяців може бути безпосередньо пов’язане зі Справжньою Кінцівкою.
Десять років.
Десять років незліченна кількість гравців проходила гру, випробовуючи безліч варіантів та досягаючи безліч фіналів. Але якщо ніхто так і не побачив Справжню Кінцівку, то хіба відповідь не прихована в контенті, до якого ніхто не дістався?
І цим контентом були Дванадцять Божественних Місяців.
Навіть у грі, попри нелюдську складність, він зібрав п’ять Божественних Місяців, неодноразово балансуючи на межі смерті…
Щоб побачити Справжню Кінцівку, йому не залишалося нічого іншого, окрім як спробувати знову…
Після лекції Рейдена, Бек Ю-Соль ішов коридором на наступне заняття, коли хтось покликав його ззаду.
— Перепрошую.
— Га?
Це була Айзель. Вона підійшла з трохи невдоволеним виразом обличчя й запитала:
— Чому ти відвідуєш лекції з цього предмета?
— Чому відвідую? Яке дивне питання.
— Відповідай.
— Ем… Ну…
Насправді дисципліна про Божественні Місяці, яку він узяв, не була популярною.
Основою магії були математичні розрахунки, впорядкування та контроль потоку мани, але Місячні Дослідження не мали з цим майже нічого спільного.
Якщо проводити аналогію, це більше нагадувало чаклунство чи шаманство. Молитви Дванадцятьом Місяцям, які могли десь існувати, щоб позичити їхню силу та успадкувати особливі здібності.
Подібно до професора Рейдена, багато людей поклонялися Божественним Місяцям і практикували магію Місяців. Однак цей метод не набув широкого поширення, оскільки його переваги над традиційною магією не були очевидними.
У деяких регіонах членів Церкви Місячної Тіні навіть вважали єретиками та виганяли.
— Я ходжу сюди, бо мені цікаво.
— …І все?
— Так.
— …
Вона на мить замовкла, замислилася, а потім після довгого погляду знову заговорила.
— Ну тоді… Хм. Це якось пов’язано з оцінками?
— Місячні Дослідження — моє хобі.
Він теж помітив дещо дивне.
— Схоже, тебе не було на вступній лекції Місячних Досліджень. Коли ти записалася?
— Ну, це…
Якщо подумати, період зміни дисциплін ще тривав.
— Ти випадково не записалася на Місячні Дослідження? Невже тобі теж відкрилася їхня чарівність?
— Ні? Про що ти взагалі?
Після цих слів Айзель розвернулася й пішла.
— Та невже? Що з тобою таке?
Залишивши це питання позаду, Бек Ю-Соль попрямував на наступну лекцію.
Заняття тривали до самого дня.
"Бах! Бах!"
Гігантське опудало-лялька спалахнула полум’ям.
На лекції з практичного бою студенти атакували ціль стихійною магією.
— Недостатньо просто стріляти сильно й швидко. Головне — точність. Яким би сильним не було ваше заклинання, від нього немає жодної користі, якщо ви не влучаєте в ціль, зрозуміло?
Щойно професор вогняної стихії Хон Йі-Ель договорила, опудало зменшилося та почало бігати.
Закляття студентів вибухали в повітрі, не в змозі навіть зачепити ціль. Те саме стосувалося й магії Хон Бі-Йон.
"Гуп!"
Вона насупилася, нервово витягла посох і створила кулю полум’я.
Її вогнева міць була неймовірною, але вона не могла ні в що влучити.
Хон Йі-Ель пройшла повз неї й тихо прошепотіла:
— Це жалюгідно, Бі-Йон.
Обличчя Хон Бі-Йон зблідло від цих слів, але вона міцно заплющила очі, намагаючись не показати свої бурхливі емоції. Прикусивши тремтячі губи, вона знову підняла посох.
Раптовий напад гострої зневіри в собі змусив її опустити руки — посох вислизнув і впав на підлогу
— Хмм…
Жахливий тиск невдачі здавив їй груди, і вона ледве дихала, поки холодний піт стікав чолом.
— Не можна показувати цього. Не можна показувати свою слабкість.
Хон Бі-Йон почувалася так, ніби ось-ось знепритомніє, але трималася завдяки нелюдській силі волі.
До неї підійшла дівчина.
— Вау, принцесо, ви неймовірна.
— …Що?
— Ви використали ту саму магію, що й я, але її сила була втричі більшою.
"Вона знущається, чи просто говорить не думаючи?"
— І що з того? У цьому немає сенсу. Я навіть не впевнена, що зможу влучити. Я тобі заздрю. У тебе висока точність.
— Але якщо принцеса трохи потренується, то хіба не перевершить когось на кшталт мене дуже легко?
— Що ти маєш на увазі?
Хон Бі-Йон проігнорувала слова дівчини, підняла посох і встала. Завдяки цій розмові тиск у грудях трохи ослаб.
— Якщо подумати, вона теж маг вогняної стихії? Здається, я вже чула про неї. Її звати Аршуан.
У зовнішньому світі ходили чутки, що з’явився найвидатніший талант вогняної стихії за всю історію.
Трохи подумавши, Хон Бі-Йон пригадала це, але коли Аршуан вступила до академії, її магічні здібності були настільки жалюгідними, що не йшли ні в яке порівняння з Хон Бі-Йон.
І це було цілком природно.
Хон Бі-Йон була не просто генієм свого часу — вона була генієм світового рівня. Вона не відчувала особливої гордості через перемогу над суперницею, яку й так мала перемогти.
— Фух…
До кінця заняття Хон Бі-Йон відчайдушно намагалася влучити в рухоме опудало, а щойно лекція закінчилася — одразу вибігла з аудиторії.
Їй було важко навіть мить дивитися в обличчя своєї матері.
— Фух…
Вона зайшла до кімнати відпочинку й безсило опустилася на диван. Навіть ноги заніміли, і вона майже не відчувала тіла.
Можливо, причина була в тому, що вона витрачала у два чи три рази більше сил, ніж інші студенти. А може, справа була в психологічному тиску.
— Принцесо.
— Єтерін, ти тут. Принеси мені щось попити. І цукерки з червоного женьшеню теж.
— Ось.
Особиста охоронниця принцеси Хон Бі-Йон, Єтерін, була високою для жінки — майже сто сімдесят сантиметрів заввишки. Хон Бі-Йон, чий зріст становив сто шістдесят, доводилося трохи піднімати голову, щоб дивитися їй в очі.
— До речі, є якісь новини?
— Так. Це щодо модифікації посоха, яку ви наказали провести днями.
— А, це.
Хон Бі-Йон потерла підборіддя й замислилася.
Вона чула, що алхіміки іноді користуються модифікованими посохами, але ніколи не бачила, щоб так робив маг.
— Він у багатьох сенсах дивний.
Хлопець, який був останнім у всій академії, але зміг увійти в резонанс із посохом верхнього-середнього рангу та пробитися до Класу S.
— Створити магічний меч можливо?
— Оскільки сам жезл дуже якісний, проблем із виготовленням хорошого виробу не буде. Але є одна дивна річ.
— Дивна?
— Цей жезл постійно намагається висмоктати ману власника.
— Що? Це темний артефакт?
— Не зовсім. Схоже, він постійно входить у резонанс із природною маною.
— Що це за дивний жезл йому дістався? Та й сама Академія Стелла якась дивна.
Постійно поглинати ману користувача й одночасно резонувати з природною маною? Навіть звучало це абсурдно.
— Чому такий мотлох має верхній середній ранг?
— Саме тому він лише верхнього середнього рангу.
— Що це означає?
— Його початкову силу оцінювали як вищого рангу через ефект вибухового посилення магічної сили користувача, але ранг знизили до середнього, бо жезл висмоктував ману під час контакту.
— В-Вищого? Як студент взагалі може тримати таку річ?
— Для мене це теж загадка.
Хон Бі-Йон чудово знала, що жезл від самого початку не був налаштований на резонанс.
Тоді як він узагалі зміг увійти з ним у резонанс?
— Що робить цей дивний простолюдин?
Звісно, це не означало, що вона захотіла той жезл.
Так, він дивним чином неймовірно посилював магію, але штраф у вигляді втрати мани був надто великим.
— Не думаю, що він користуватиметься ним, навіть якщо я віддам його назад. Не знаю, чи в нього просто багато мани, чи її немає зовсім.
І це теж було дивно. Якщо в людини немає мани, вона не може бути магом. Тоді навіщо взагалі користуватися жезлом?
— Не знаю. Простолюдин сам розбереться. Я просто зроблю те, що мені сказали.
Цей посох був так само унікальним, як і його власник.
Хон Бі-Йон ніколи раніше не забивала собі голову думками про простолюдинів, але Бек Ю-Соль ще довго не полишав думки.
.
.
.
(П.П Meterlink - З опису посоха можу сказати, що Теріпон це бракована хрінь. Може, на нього не вистачило реагентів, які мали б забезпечити самовідновлення запасів мани із зовнішнього середовища, та це відверте сміття. Якби я був магом, я б або продав цей непотріб, або знайшов би спосіб зачарувати посох на поглинання і запасання мани. Користуватися бракованими інструментами небезпечно для здоров'я та нервів.)
.
(П.П Geus - Момент із ростом Хон Бі-Йон мене розвеселив, я представив як вона до мене підходить, а я кладу руку на її голову, і погладжую її по голові, бо я 178см ростом, а вона 160см, то мені десь до підборіддя буде хахахах)
.
ПРЕДМЕТИ:
Teripon– Теріпон – посох-меч Бек Ю-Соля