Розділ 12 — Невдаха Класу S (5)
Пізній вечір.
Завершивши особливе заняття, Бек Ю-Соль одразу покинув територію академії та вирушив до Арканіуму.
Йому треба було до книгарні.
— Невже вона справді у все це повірила?
Згадуючи те, що щойно зробив, він відчував сором і провину.
Хон Бі-Йон.
Вона безперечно була доброю та розумною, але мала один недолік — надто шаблонне мислення. Та це не означало, що він мав право користуватися цим.
— Ну, неважливо. Вона все одно лиходійка.
Бек Ю-Соль нічого не міг із цим вдіяти. Прямо зараз перед очима стояв образ Теріпона як магічного меча. Йому треба було як найшвидше перетворити Теріпон на магічний меч, щоб активніше впливати на події в академії.
— Досить про це думати. Треба ще книжки купити.
Йому були потрібні підручники для спеціальності, бо він збирався відвідувати практичні заняття та лекції.
Поки Бек Ю-Соль ішов вулицями магічного міста Арканіум, перед ним розгортався краєвид різнобарвних магічних веж та численних магічних академій.
У небі літали карети, запряжені пегасами, та ширяючі острівці. Вулиці були переповнені студентами, які, як і він, поспішно вийшли купувати книжки. Усюди прогулювалися хлопці та дівчата парами.
Усі виглядали такими щасливими.
Вулиці були гарно вимощені, а будівлі сяяли різнобарвними вогниками. Щойно він завернув у провулок, розглядаючи крамниці магічної інженерії, то активував "Blink" і швидко перемістився вперед.
— Це тут? Не пригадую.
У грі достатньо було натиснути — прослухати лекцію, але в реальності потрібен був підручник за спеціальністю.
Ще абсурдніше було те, що навіть оцінки залежали від того, за яким підручником ти вчився.
Він пам’ятав, як спочатку купував книжки в досить відомій книгарні в місті. Там був великий вибір і багато покупців, тому він думав, що це найкращий варіант.
Але помилявся. Пізніше гравці виявили, що по всьому місту були заховані особливі книги, які підвищували оцінки.
Особливо часто такі книги ховалися в безіменній книгарні. Її так називали через порожню вивіску.
Поблукавши провулком деякий час, Бек Ю-Соль нарешті дістався безіменної книгарні. Вона виглядала дуже старою.
Коли він відчинив дерев’яні двері напіврозваленої книгарні, яка могла б налякати навіть привидів, його зустрів запах старих запилених книг.
На касі дрімав старий.
Той збочений дід лише вдавав, що спить, а сам стежив за гостями за допомогою магії виявлення. Утім, довгожителі-маги завжди були трохи дивакуватими.
Не вагаючись, він пройшов усередину. Місце було старим, але саме тут лежали Нотатки з магічної інженерії Маели. Їх написала випускниця академії Стелла, яка десять років тому закінчила її будучи найкращою студенткою.
Він не знав, чому ці записи продавалися саме тут. Але якщо проходити курс магічної інженерії з цими рукописами, ідеальна оцінка була майже гарантована.
Оцінки Бека Ю-Соля не надто хвилювали через Всевидців, але всередині були приховані рецепти, які могли стати в пригоді пізніше.
— Якщо в мене буде це, решту можна буде вивчити й за звичайними книжками.
Зрештою, Бек Ю-Соль уже отримував найвищі бали завдяки Всевидцям.
— Так... здається, знайшов.
"Схоже, книгу ніхто не брав. На обкладинці чітко було написано ім’я Маели — Нотатки з магічної інженерії Маели."
Інших людей могли б дратувати брудні сліди від рук, але йому це подобалося. Старі книжки мали свій шарм.
Коли Бек Ю-Соль потягнувся до неї, з іншого боку раптом з’явилася біла рука й схопила ту саму книгу.
— ...?
— О?
Бек Ю-Соль трохи повернув голову й побачив дівчину з небесно-блакитним волоссям. Вона була трохи нижча за нього й миттєво відсмикнула руку від книги.
Побачивши її, він теж розгублено прибрав руку.
— Е... Айзель?
— Що? Ти мене знаєш?
— А? Ну... ти ж відома.
Айзель Морф, також відома як Хибна Головна Героїня, дивилася на нього, притискаючи до грудей стару вживану книгу.
Вона відкинула хвилясте небесно-блакитне волосся й уважно придивилася до нього.
— А, це ти... той хлопець із минулого разу?
— Еге. Ну хоч пам’ятаєш мене. Ми ж бачилися вже двічі.
Айзель постояла так кілька секунд, а потім похитала головою.
— Мені сподобалася та дискусія. Шкода, що ти не пояснив усе до кінця.
Якщо подумати, навіть Айзель не змогла розв’язати всі ті задачі. І поки вона намагалася знайти відповіді, сюжет міг піти шляхом зближення з Ма Ю-Соном.
— У будь-якому разі, приємно було зустрітися.
Вона холодно відвернулася й пішла до іншого боку полиць.
Зачекай... чому вона взагалі в книгарні старих книг?
Він поспішно витягнув записник Маели. Раз він не втратив його, усе йшло чудово.
Потім він почав одну за одною вибирати інші книги, час від часу поглядаючи на Айзель.
Вона теж брала книги одну за одною, але дивним чином постійно дивилася на цінники.
— А, ось у чому справа.
Ця книгарня здебільшого продавала вживані книги, тому сюди майже ніхто не заходив, окрім бідних студентів на кшталт нього.
Втім, до п’яти престижних академій Арканіуму вступали лише справді багаті люди. Це означало, що такі студенти, як він, мусили витрачати всі заощадження, залишені батьками, аби оплатити навчання.
Інакше кажучи, якщо Айзель приходила сюди... виходить, вона теж ледве зводила кінці з кінцями.
"Трохи сумно."
Після падіння своєї родини, Айзель була змушена жити далеко від колишньої розкоші. За кілька місяців вона втратила все. Тепер вона стояла в книгарні й перевіряла цінники старих книжок. Вона вже звикла економити на кожному прийомі їжі й не мала грошей навіть на нормальний підручник.
До того ж навіть в оригінальному романі на неї чекав трагічний фінал. А в цьому світі, де роль головного героя перебрала Полум'яна, Айзель була приречена померти ще до того, як дійде до свого трагічного кінця. Зрештою, ця жінка все життя мала бути нещасною й загинути на очах у всіх.
"Та байдуже."
Поки Бек Ю-Соль вибирав книги, перед ним уже лежала купа з понад десяти томів.
Він поклав їх на прилавок. Старий здивовано розплющив очі.
— Га?
Навіть із заплющеними очима Бек Ю-Соль відчував на собі його погляд.
— Е? Як ти взагалі це все знайшов?
— Ну... очима?
Подивившись убік, він помітив, що Айзель, тримаючись на відстані, примруженими очима уважно роздивлялася вибрані ним підручники.
— Чого?
Бек Ю-Соль хотів щось сказати, але Айзель несподівано заговорила першою.
— Та нічого... просто мені здалося, що ти вибрав доволі дивні предмети.
"Звучить як образа."
— Наприклад?
— Та майже все. Навіщо тобі Поглиблена теорія запечатування?
— А, це? Цей предмет безперспективний.
Запечатування було давньою магією, яка використовувала предмети на кшталт посохів, щоб втілювати магію. Але після розвитку алхімії та магічної інженерії з’явилися технології зачарування, і це мистецтво природно занепало.
Казали навіть, що єдиним його досягненням стало створення посоха.
Магічний уряд припинив фінансування досліджень запечатування, тож науковці втрачали роботу, студентів майже не було, і курс опинився на межі закриття.
Але він знав, що предмет не скасують і він проіснує до самого кінця. На нього можна було витрачати менше часу, ніж на будь-який інший предмет, і при цьому отримувати високі бали.
— Ти ж знаєш, що це безперспективний предмет. То чому...?
Вона дивилася на Бека Ю-Соля так, ніби хотіла сказати — ти ж розумієш, що це повна дурня?
Бек Ю-Соль не міг сказати, що бачив це в грі. Це було б занадто соромно.
— Усі думають так само, як ти. Тому хороші оцінки там отримати навіть легше. Ну гаразд, мені вже час.
Продовжувати розмову було незручно, тому він хутко вислизнув з книгарні.
Озирнувшись, він побачив, що Айзель із зацікавленим виразом дивиться на "Вступ до запечатування". І цей вираз не віщував нічого доброго.
Наступного дня.
Насправді, це був перший день занять.
— Перша лекція...
Айзель перевірила розклад і побачила, що першою парою в академії Стелла була лекція — "Як зазирнути в Порожнечу".
Ходили чутки, що там легко отримати високі бали, тому, хоча предмет і не був популярним, вона поспішила записатися.
— Ти теж на курс Порожнечі?
— Ти теж? Ох... мені кінець. Ти вчишся краще за мене.
— Ти теж прийшла сюди за оцінками?
— А хіба не очевидно? Я думала, про це знають лише кілька знайомих, але тут стільки людей. Мені кінець уже з першого семестру...
Оскільки чутка про легкі оцінки швидко поширилася, на курс зібралося багато студентів. Особливо тих, хто не отримував стипендію через низьке місце в рейтингу.
— Хм... складно.
Для Айзель це була погана новина, адже вона постійно мусила триматися серед найкращих, щоб отримувати стипендію.
— Доведеться старанніше працювати над іншими предметами.
Часу було мало, а вчити потрібно багато. На шкодування не було часу.
Айзель швидко йшла коридором, коли раптом почула, як студенти навколо жваво обговорюють меню обіду.
Її живіт голосно забурчав.
Вона дістала з кишені пачку з шістдесяти академічних талонів.
За них можна було поїсти в академії шістдесят разів, але цього ніяк не вистачило б на весь семестр, тому доводилося постійно економити.
— Сьогоднішній обід несмачний, тож доведеться купити хліба в їдальні.
Звісно, вона могла дозволити собі лише звичайний хліб за 1200 кредитів.
Айзель уже рушила до їдальні, щоб швидко перекусити, але раптом зупинилася, проходячи повз аудиторію.
Це була аудиторія "Вступу до запечатування" — предмета, який обрав студент Бек Ю-Соль, із яким вона зустрілася вчора.
Вона крадькома зазирнула всередину й помітила Бек Ю-Соля вдалині.
Він сидів із порожнім виразом обличчя та слухав викладача. Його прозорі чорні очі здавалися туманними й загадковими.
Айзель перевела погляд на інших студентів.
— Га? Чому тут так мало людей?
Студентів було настільки мало, що курс ледве тримався на плаву, і професор, нервово гризучи нігті, читав лекцію з тривожним виразом.
Ба більше, навіть студенти, які прийшли сюди, виглядали неспокійними.
— А що як... я теж запишуся на "Вступ до запечатування"? ...Тоді я зможу отримувати хороші оцінки, не витрачаючи надто багато часу на цей предмет. А якщо використати зекономлений час на інші дисципліни, то, можливо, я зможу піднятися в рейтингу й отримати більше стипендій?
"Невже він справді знав, що на цьому курсі легко набрати бали?"
Айзель подивилася на Бек Ю-Соля. Що більше вона дивилася на нього, то менше розуміла.
"Він сонний? Медитує? Чи, можливо, це частина його ретельно продуманої стратегії вибору курсів?"
У голові Айзель промайнуло безліч думок, але вона швидко похитала головою, відганяючи їх.
— Про що я взагалі думаю? Це просто збіг.
.
.
.
(П.П Meterlink - Крилаті коні звуться пегасами. Не дарма дивився My little pony.)
.
АКТИВНІ НАВИЧКИ:
Blink – телепортація на надкороткі відстані (навичка переміщення)
ПРЕДМЕТИ:
Teripon– Теріпон – посох Бек Ю-Соля