Розділ 11 - Невдаха Класу S (4)
Сонце сіло за обрій, і вечірній серпанок ліг на небокрай.
Хон Бі-Йон та Бек Ю-Соль знайшли порожню авдиторію, де їм ніхто не заважав, і сіли одне навпроти одного за стіл.
Цей її важкий погляд з-під примружених повік неабияк гнітив його.
— …Я не розумію, чому ти готова платити лише щоб дізнатися, як розв’язати три питання зі вступного тесту.
— У мене є причина. Тобі потрібно лише пояснити.
Бек Ю-Соль передбачив, що вона скаже щось подібне.
— Але ж ти помилилася тільки в цих трьох питаннях. Бачиш? Ти розумна. А я неправильно відповів на всі інші. Тобі не соромно вчитися в мене?
Бек Ю-Соль посідав 1141 місце в рейтингу, тоді як вона була суперелітною студенткою, що підкорила п’ятий ранг.
— Мені не соромно. Навпаки, ще соромніше те, що я помилилася в цих питаннях і досі не знайшла відповіді. Я запитала б будь-кого, якщо він здатен відповісти.
"Ох… Відповідь справжньої зразкової учениці. Але чомусь звучить так, ніби ти дивишся на мене зверхньо…"
— Для початку… погляньмо.
Бек Ю-Соль одягнув Всевидці та знову подивився на завдання. Коли він його розв’язував, то не помітив цього, але тепер проблема здавалася абсолютно абсурдною.
"Боже мій. Вони влаштували грандіозний тест із магічної науки лише для того, щоб вставити туди безглузді питання. Гаразд, я взагалі зможу це нормально пояснити?"
Бек Ю-Соль спокусився словом «плата», тому й погодився, але тепер не знав, чи все вийде.
Він розгубився. Це був тест на креативність, тому навчити когось способу розв’язання було справді складно.
"Як узагалі таке викладати? Однак сцена вже підготовлена, і якщо я зараз відступлю, вона буде знущатися з мене аж до випуску. А це було б по-справжньому досадно. І до того ж… Я хочу отримати модифікацію Теріпона натомість, тож втрачати цю можливість було б марнотратством."
Бек Ю-Соль мусив щось вигадати. Пригадуючи всю інформацію про персонажа Хон Бі-Йон, він поставив їй запитання, щоб виграти трохи часу.
— Перш ніж я почну пояснювати, дозволь дещо запитати. Чому ти вирішила вчитися саме в мене?
Не те щоб у неї не було друзів. З огляду на її статус принцеси, варто їй лише попросити — і знайдеться безліч людей, які охоче все пояснять, хіба ні?
Вона коротко погралася пасмом волосся, а потім спокійно відповіла, ніби тут не було через що здіймати галас.
— Серед 1141 першокурсника лише троє студентів, включно з тобою, правильно відповіли на всі три диявольські питання.
— Що…?
"Що це означає?"
— Я чула, що це були питання пастки, створені так, щоб їх неможливо було розв’язати. Але ти, Ма Ю-Сон і Полум'яна все ж їх розв’язали. Через це в мене трохи розболілася голова.
— Ні, зачекай. Це були питання пастки? Справді? Ти хочеш сказати, що їх не мали розв’язати?
— Так. Ти хіба не знав?
— Це ж божевілля…
Саме тоді він зрозумів причину свого потрапляння до Класу S і те, чому Полум'яна так насторожено поводилася поруч із ним.
Питання пастки.
У грі їх ніколи не існувало.
Або, можливо, він просто не читав цього.
Недарма реакції студентів були такими дивними, коли я пояснював ті три питання…!
Він не знав подробиць чи розвитку сюжету, бо просто насолоджувався самою грою, не заглиблюючись в історію.
Проте сетинг романтичного фентезі-роману, який читала Полум'яна, був зовсім іншим. Вона не знала ігрової версії історії, але досить точно знала сюжет і більшість деталей цього світу.
Наприклад, ще до церемонії вступу вона знала, що там будуть три питання пастки…
Полум'яна легко розв’язала ці питання завдяки знанням із роману. Це було досягнення, яке зазвичай міг здобути лише Ма Ю-Сон, тому вона, ймовірно, хотіла підкреслити власну «унікальність», додавши своє ім’я до переліку досягнень, доступних лише Ма Ю-Сону.
Дівчина-геній іншого типу, ніж Ма Ю-Сон!
Але тут раптом з’явився статист, якого взагалі не існувало в оригінальному сюжеті, і втрутився.
Це означало, що вона звернула увагу на існування Бека Ю-Соля.
"Що за чорт…"
Його спиною пробіг холодок, коли він уявив безліч висновків, яких вона, мабуть, уже дійшла щодо нього.
"Чорт, треба було стриматися."
Бек Ю-Соль зітхнув у душі, відчайдушно намагаючись не показати цього зовні. Трагедія вже сталася.
— Ти маєш не дуже добрий вигляд.
— Тобі не потрібно про це хвилюватися.
Хон Бі-Йон злегка насупилася, ніби їй не сподобався його тон, але особливо не переймалася цим, адже вдома їй і так доводилося мати справу з демоном, тому вона проігнорувала це.
— Перш ніж я тобі щось розповім, ти ж не забула, що пообіцяла зробити мені послугу?
— Без проблем.
— Ти знаєш цей посох?
— Це Теріпон.
— Попроси коваля вашої королівської родини перетворити його на магічний спис… Ні, на магічний меч.
— ???
В одну мить вираз обличчя Хон Бі-Йон змінився. Вона була переконана, що почула неправильно.
— Ти все правильно почула.
— Холодну зброю використовують лише низькорівневі найманці. Навіщо магу щось подібне?
— Мені так подобається.
Хон Бі-Йон замовкла у відповідь на слова Бек Ю-Соля. Йому й самому було трохи важко, але він не збирався пояснювати все, навіть той факт, що був магом-калікою.
— Думаю, цього пояснення достатньо. Невже я маю розповідати тобі все про себе? То ти перетвориш його на магічний меч чи ні?
— Добре, зроблю. Це нескладно.
Зв’язки принцеси й справді були найкращими.
— Тоді… я покажу тобі простий спосіб розв’язати це питання.
Він подумав про особливості Хон Бі-Йон. Найсильніший маг вогню. Геніальні маги зазвичай використовували від двох до трьох атрибутів, але Хон Бі-Йон піднялася до рівня найкращих бойових магів, користуючись лише атрибутом вогню.
Але чи була вона такою від самого початку?
Ні.
На першому курсі академії вона була дуже сильною, але її межі були очевидні, і згодом Полум'яна перемогла її.
Слабкість полягала в тому, що її магія була надто шаблонною.
Вона реагувала лише на реальні ситуації та діяла виключно за підручниками, що було безглуздо й небезпечно.
Хон Бі-Йон вела бій без власних інстинктів, а Полум'яна виявила її слабкі місця, скористалася прогалинами й здобула перемогу.
Подолавши цю слабкість, Хон Бі-Йон другого курсу, отримала силу зовсім іншого рівня.
"Зміна мислення."
Хон Бі-Йон завжди усвідомлювала, що їй бракує креативності. Доказом цього були купи книжок на цю тему в її гуртожитку.
Однак усвідомлення прийшло надто пізно — вже на другому курсі.
"Я не можу дати тобі просвітлення прямо зараз, але можу дати кілька переконливих порад."
Повернувши тестовий аркуш у бік Хон Бі-Йон, він серйозно запитав:
— Для початку, ти знаєш, що це безглузде питання?
— Безглузде?
— Га? Ти не знаєш?
— Я чула про таке… але не знаю, що це.
"Ні, ти вже така доросла й не знаєш, що таке безглузде питання? Чим ти взагалі займалася все життя?"
І водночас він знову усвідомив, що перед ним Хон Бі-Йон.
"Тепер я переконаний. У такому домашньому середовищі це й справді можливо."
Навпаки, він одразу перейшов у наступ на Хон Бі-Йон, бо вирішив, що це хороша стратегія.
— У якої частини курки найбільше пір’я?
Раптове питання.
Але Хон Бі-Йон відразу посерйознішала й почала щиро міркувати, бо вірила, що він ніколи не став би ставити безглузді запитання.
Вона заплющила очі й постукала пальцями по передпліччю, а трохи подумавши, відповіла:
— Хвіст…?
— Неправильно.
— Тоді спина???
— Теж ні.
Вона подивилася на Бек Ю-Соля так, ніби вимагала відповіді, і він швидко сказав:
— Тіло.
— Чому?
— Я ж казав, що це питання креативності.
Хон Бі-Йон трохи розтулила губи й подивилася на нього страшним поглядом.
— Ні, невже це питання справді саме такого типу?
—Ти хочеш його розв’язати?
— Так.
— Подивися на це питання. Воно складається з формул і прийомів, яких ти не знаєш. Ти ж це розумієш?
— Звісно.
— Це означає, що розв’язати його можна лише завдяки креативності. Але хіба креативність можна завчити?
— …Ні.
— Саме так.
Він навіть не дав їй можливості заперечити. Немов скорострільна гармата, він випалював лише те, що хотів сказати.
— Знаєш що? Маги минулого повільно й поступово розвивали магію. Але в кожне маленьке вдосконалення вони додавали краплю креативності. А потім у якийсь момент настала сучасна епоха.
— Це… це правда.
Бек Ю-Соль читав це в сюжеті навчального режиму, але й гадки не мав, що колись використає таким чином.
— Знаєш чому? Важливо знати багато заклять і прийомів, але найважливіше для мага — вміти мислити ширше.
— Мислити ширше?
— Так!
Почувши знайомі слова, Хон Бі-Йон насторожилася. Бек Ю-Соль здогадався. Більшість фраз, які він вивалив на неї, були пов’язані із завданнями, що стосувалися Хон Бі-Йон.
Інакше кажучи, він зараз озвучував її найбільші переживання.
— Подивися на світ за межами власного мислення. Історія доводить, що магія може вибухово розвиватися навіть через найменші зміни. Але чому твоє мислення обмежується лише тим, що ти бачиш? Невже достатньо просто завчити закляття й користуватися ним?
— Це не… не так.
Хон Бі-Йон слухала його мов зачарована.
— Можливо, ти краща за мене в аналітичному мисленні, раціональних судженнях і структурованому мисленні, але тобі бракує креативності, яка життєво важлива для мага.
Якщо чесно, це майже було нісенітницею. Усі ці слова він просто висмикнув із тих дурнуватих коміксів, які колись любила читати Хон Бі-Йон.
— Я використав трохи складні слова, але ти ж розумна, тому, мабуть, усе зрозуміла, так?
— Звісно.
"Дивовижно. Навіть я сам не розумію, що щойно сказав."
Але ніби вона справді щось усвідомила, її вираз став ще серйознішим, ніж раніше.
"Що не так із цією дівчиною? Через брехню мені вже стає соромно…"
— Я радий, що ти зрозуміла. Зрештою, ти принцеса й від природи розумна. Відтепер я навчатиму тебе мислити ширше. Я можу пояснити, як розв’язати саме це питання, але якщо щось подібне трапиться знову, ти вже не зможеш скористатися тим самим методом.
Хон Бі-Йон одразу кивнула, ніби прекрасно зрозуміла його слова.
— Тоді почнімо просто зараз.
Хон Бі-Йон із передчуттям втупилася в його губи.
Він сказав:
— Чому курка перейшла дорогу?
У відповідь її обличчя скам’яніло.
Після такого довгого пояснення це знову виявилося безглуздим питанням. Хон Бі-Йон знову замовкла, але він не зупинився й продовжив атаку.
— Чому курка перейшла дорогу? Все просто.
— …Не знаю.
— Щоб перейти на інший бік дороги.
Хон Бі-Йон помітно занервувала, але цього разу вже не заперечувала Бек Ю-Солю.
Він продовжив тиснути.
— Які дві речі ти ніколи не зможеш з’їсти на сніданок?
— …Не знаю.
— Обід і вечерю.
— Що піднімається вгору, але ніколи не опускається вниз?
— …Не знаю.
— Твій вік.
Під його шквалом питань Хон Бі-Йон дедалі більше губилася.
Спостерігати за цим було доволі весело, і він відчував, ніби знайшов нову іграшку.
Але на відміну від попереднього разу, тепер вона більше не сперечалася. Схоже, крізь увесь цей потік маячні вона починала розуміти, що він має на увазі.
— Що стає мокрішим, чим більше сушиш? Рушник. Що можна підхопити, навіть якщо його не кидали? Застуду.
Це було цікаво.
Дуже цікаво.
Він так захопився жартами, що сам не помітив, як перейшов межу.
— Що буде, якщо курка впаде в окріп?
Щойно він це сказав, то зрозумів, що це вже не безглузде питання, а недолугий жарт.
"О ні. Це вже не те."
Вона нізащо не зрозуміє, навіть якщо я скажу правильну відповідь. Схоже, Хон Бі-Йон приречена розкусити мій потік маячні.
Але…
— …Буде бульйон?
Хон Бі-Йон відповіла правильно.
— Га? Га…? Ти вгадала.
Поки Бек Ю-Соль відповідав із ошелешеним виглядом, на обличчі Хон Бі-Йон з’явилася легка усмішка.
Ого, це вперше він побачив її усмішку і в грі, і в реальному житті.
— О, як і очікувалося від принцеси. Твоя креативність надзвичайна.
Хон Бі-Йон одразу зробила серйозне обличчя, коли він її похвалив, але кутики її губ усе ще були трохи підняті, тож, схоже, їй було приємно.
— Хм. Давай наступне питання.
І так він проводив для Хон Бі-Йон особливе заняття аж до пізньої ночі.
.
.
.
(П.П Meterlink - Під "рушник сушить" мається на увазі, що, витираючи ним, щось стає сухішим.)
.
(П.П Geus- Уті-путі, Хон Бі-Йон як дитина, треба всьому вчити, але як ми бачимо, вона любить коли її хвалять, бо судячи з попередніх розділів, її мати ще те стерво..)
.
ПРЕДМЕТИ:
Teripon– Теріпон – посох Бек Ю-Соля
Sentient Spectacles – Всевидці – окуляри Бек Ю-Соля