Розділ 0 - Пролог
Приблизно через десять років після виходу гри, гравці стали настільки досвідченими, що вже буквально гнили в ній.
Через відсутність нового контенту, деякі гравці почали займатися дивними речами — наприклад, проходити рейди на босів у самій лише білизні. Інші зосереджувалися на проходженні підземель і встановленні нових рекордів швидкості. Дехто навіть доходив до того, що перегравав уже наявний контент знову і знову, поки не вичавлював із нього все до останнього.
Серед таких гравців були й ті, хто наважувався брати так званих сміттєвих персонажів, до яких ніхто інший навіть не торкався.
І я був одним із них.
Гра називалася Ефірний Світ. Спочатку її випустили як симулятор побачень для жінок, але, завдяки видовищному бойовому стилю, нескінченному контенту та величезній кількості ігрових персонажів, ця унікальна гра несподівано привабила більше чоловіків.
Деякими персонажами було легко грати, і, при цьому, вони показували найкращу ефективність, тоді як інші були абсолютним сміттям із настільки жахливим рівнем складності, що навіть ветерани не наважувалися до них торкатися.
Саме так.
Я був диваком, який цілих десять років грав за Бек Ю-Соля — персонажа з жахливим рівнем складності, найгіршою ефективністю та більшою кількістю недоліків, ніж переваг. Якщо чесно, я й сам не розумів, навіщо взагалі існував такий персонаж.
У фентезійному Ефірному Світі , де все оберталося навколо магії та кожен міг нею користуватися, Бек Ю-Соль був єдиним, хто не міг.
Через це персонаж узагалі не був популярним, та сприймався як статист.
Звісно, це не означало, що Бек Ю-Соль зовсім не міг користуватися магією.
Він мав одну магічну навичку — "Blink".
"Blink" була навичкою, яку міг вивчити будь-який маг, але через довге перезарядження, надмірне споживання мани та двосекундне оглушення після використання, нею користувалися дуже рідко.
І це все?
Ні.
По суті, "Blink" випадково телепортував користувача на відстань від трьох до десяти метрів, і навіть напрямок телепортації був випадковим.
Якщо людині особливо не щастило, вона могла врізатися в землю або вилетіти крізь стелю чи стіни, що призводило до миттєвої смерті.
Інакше кажучи, Пек Ю Соль був персонажем, який не міг використовувати жодну магію, окрім сміттєвої навички, яку ніхто ніколи не вивчав і не використовував.
Звісно, певні переваги все ж існували. Персонаж Бек Ю-Соль довів "Blink" до абсолютного максимуму. Він міг коригувати напрям руху та пересуватися в межах фіксованої дистанції, усунувши двосекундне оглушення. Крім того, оскільки Бек Ю-Соль із самого початку не мав характеристики мани, йому не потрібно було хвилюватися про її витрати.
Але на цьому все.
У підсумку, можливість трохи покращити сміттєву навичку була межею його потенціалу.
"Blink", фактично, був навичкою надшвидкого пересування. Настільки швидкого, що якщо врізатися в стіну після невдалого контролю дистанції, можна було миттєво померти від жахливого удару.
Тому в боях у вузьких просторах із великою кількістю ворогів Бек Ю-Соль зазвичай перетворювався на марного персонажа.
Саме тому контроль дистанції "Blink" був майже обов’язковим і водночас надзвичайно складним. Через це персонаж не користувався популярністю. Зрештою, хто стане розвивати сміттєвого персонажа без жодної магічної навички, окрім "Blink", у грі, де інші персонажі могли легко та ефективно користуватися магією?
Безліч хардкорних гравців приймали цей виклик, але, зрештою, всі здавалися.
Поки всі інші кидали, я продовжував знову й знову тренувати "Blink", доки повністю не опанував його.
Коли я зрозумів, що особливість "Blink" дозволяє стрімко просуватися вперед, я навчився переривати навичку посередині, що дало мені контроль над дистанцією.
Сказати це було легко, але насправді "Blink" займав приблизно 0,1 секунди, тому контролювати його міг далеко не кожен.
Я повністю занурився в гру за персонажа з однією-єдиною навичкою і, на відміну від інших магів, покладався виключно на точний контроль, щоб долати все. Більшу частину часу я присвячував боям проти інших гравців-магів.
І після десяти років цього…
[Ви перемогли фінального боса, Тринадцятий Оніксовий Місяць.]
«Ее?»
У підсумку я вбив фінального боса, про існування якого навіть не знав.
«Що?»
Я просто виконував раптовий квест із пошуку головної героїні, яка несподівано зникла. Чому раптом нізвідки виліз чорний дракон із таким пафосним ім’ям?
— Фінальний бос?
Зачекайте, у грі для жінок взагалі був фінальний бос? Хіба все не мало закінчуватися тим, що головний герой сходиться з героїнею й одружується?
— Вперше граю в таку гру, тож не знаю.
Хоча насправді мій перший раз був уже десять років тому.
Чомусь у мене було відчуття, що битися з босом доведеться дуже довго, перш ніж він помре. Попри те, що я по черзі екіпірував легендарні артефакти й прокачав характеристики до максимуму, це була боротьба на межі. На щастя, я переміг. Було б прикро втратити звання хардкорного гравця.
«Що це взагалі був за дракон?»
Демонічний Чорний Дракон, Тринадцятий Оніксовий Місяць.
Усе ж це був фінальний бос, тому я з цікавості побіжно прочитав його передісторію.
— Хм…
Історія була такою.
Існувала божевільна окультна організація, яка зветься чорними магами, що проникла й сховалася в різних куточках цього фентезійного світу. Їхньою кінцевою метою було осквернити світ Брамою Втілення підземного світу. Коли темні маги повністю охоплювали світ Брамою Втілення, з’являвся Демонічний Чорний Дракон.
Мене мало цікавив сюжет, я просто насолоджувався алхімією, крафтом і тим, чим там займалися NPC, тому навіть не здогадувався, що десь на фоні відбуваються такі речі.
— Ого. Увесь світ зруйнований.
Подивившись на карту, я побачив, що 90% континенту було стерто Брамою Втілення та перетворено на попіл, і лише головна локація гри — Академія Стелла — залишалася неушкодженою. Проте вона була залита червоним, і ситуація виглядала вкрай похмурою.
Я був надто зайнятий перемогами над іншими гравцями на інтегрованому PvP-сервері й абсолютно нічого не помічав.
Мені стало цікаво, як відреагує спільнота, якщо я зроблю скріншот і викладу його, тому вперше за довгий час я зайшов на форум Ефірного Світу. І на мій подив…
Пости небагатьох гравців, що ще залишалися, уперше за дуже довгий час вибухнули активністю.
"Тред: А-а! Ця клята гра! Раптом з’явився якийсь Чорний Дракон, і всі мої дані полетіли до біса."
"Тред: Що це взагалі за Чорний Дракон? У мене написано, що персонаж помер, і тепер я навіть увійти не можу."
"Тред: Воу! Я повернувся через довгий час, бо SNS вибухнув повідомленнями, і що ви думаєте? Мого персонажа видалили. Що це взагалі таке?"
Форум був переповнений постами людей, які повернулися через довгий час і виявили, що їхніх персонажів видалено.
«Що?»
Я зрозумів, що фінальний бос з’явився не лише в мене. Він одночасно виник у всіх гравців.
«Як дивно.»
Але було дещо ще дивніше.
Я довго гортав активні теми, але ніде не було жодного поста про те, що хтось переміг Чорного Дракона.
Неважливо, скільки легендарних артефактів було на моєму персонажі — Бек Ю-Соль усе одно залишався сміттєвим персонажем. Було набагато більше гравців, які використовували лазівки й експлуатували персонажів, рівних або сильніших за мого.
Чорного Дракона вже мали перемогти десятки разів. І саме тоді я натрапив на пост відомого топового гравця, і мої очі широко розплющилися від здивування.
"Назва: Народ! Цього боса взагалі не можна перемогти!"
"Вміст: Та бляха! У цього клятого Чорного Дракона пасивка на 99% опору магії, безкінечне поглинання магії без перезарядження, і він постійно спамить «Magic Release». Як нам узагалі його вбивати? Серйозно, що це за багнутий монстр? Треба реально писати розробникам."
— А, точно… Було щось таке.
Звісно, здатність нейтралізовувати магію у світі магії була трохи нечесною.
Але для мене все було інакше. "Blink" був лише навичкою телепортації, тому я не мав вибору, окрім як розвинути виняткові бойові навички.
У результаті я став єдиним гравцем у грі, який розвивав фізичну атаку замість магічної, і, відповідно, єдиним, хто зміг убити Демонічного Чорного Дракона.
— Ого. Схоже, я єдиний, хто його переміг.
Переповнений захватом, я вже збирався закинути на форум широкий провокаційний пост під назвою Соло Вбивство Чорного Дракона коли — [Біп!]
— А…?
Раптом разом із пронизливим звуком, що ніби лунав по всьому світу, сили покинули моє тіло, а світ почав крутитися.
[Через досягнення хибної кінцівки, 90% Ефірного Світу було знищено.]
«Що… що це…?»
Стеля віддалилася.
Мій зір затуманився.
Світ ставав дедалі нечіткішим.
[Але ви є гравцем, найближчим до справжньої кінцівки.]
«Я… Я ж переміг Чорного Дракона… Я мав зараз цим хвалитися…»
До моїх вух долинув дивний моторошний шепіт, але він здавався неймовірно далеким.
[Я щиро сподіваюся, що ви досягнете справжньої кінцівки.]
Мій світ занурився в темряву
.
.
.
(П.П (Magic Release – вивільнення магії. ) Певно, автор мав на увазі, що дракон безперервно плюється магічним полум’ям з пащі. Так, лише з пащі.)
.
Активні навички:
Blink – телепортація на надкороткі відстані
SNS – Social Network Service. Будь який месенджер або форум. Це загальна назва для будь-яких соціальних мереж та платформ для спілкування (на кшталт Facebook, X/Twitter чи Instagram), де люди мають свої сторінки, публікують новини та обмінюються повідомленнями.