Розділ 8: Загублений скарб Фрейї

— Хухуху.

Віід сидів на вершині пагорба, звідки відкривався вид на весь Лавіас, і задоволено сміявся, коли його плащ гойдався на вітрі. Полювання підняло його рівень до 175.

*Дзень*

= = = = =

Предмет: Сірий плащ мертвих

Довговічність: 20/20

Захист: 12

Пошарпаний плащ скелета-воїна. Попри поганий стан, все ще забезпечує певний захист.

Обмеження: Рівень 150,Сили 150

Екіпірування: Збільшує швидкість під час тривалих подорожей.

= = = = =

*Дзень*

= = = = =

Предмет: Сталевий пояс Грема

Довговічність: 25/25

Захист: 7

Має 10 швидких слотів для дрібних предметів, таких як кинджали, зілля, протиотрути тощо.

Обмеження: Рівень 110,Сили 200

Екіпірування: Швидкі слоти для зілля та протиотрут автоматично поповнюються з інвентарю.

= = = = =

*Дзень*

= = = = =

Предмет: Шкіряна броня Грема

Довговічність: 30/30

Захист: 25

Легка і тверда, але міцна броня, наповнена душею Лицаря-скелета Грема.

Обмеження: Рівень 130,Сили 300

Екіпірування:

+20% шанс ухилитися від магічних або далекобійних атак

+20 Сили

+5 Спритності

= = = = =

Від боїв із нежиттю Віід отримав чоботи, рукавички і навіть персні. За кожні 30 убитих Лицарів-скелетів він отримував Перстень Фарота, який покращував регенерацію мани на 10%.

Оскільки в «Королівській дорозі» дозволялося носити персні на 8 пальцях, і навіть кілька на одній руці, якщо вони не мали протилежних властивостей, Віід наполегливо працював, поки не мав по персню на кожному пальці.

Тепер персні збільшували швидкість відновлення його мани на 80%, що свідчило про те, скількох Лицарів-скелетів він убив.

Віід влаштовував табори біля місць появи монстрів і нещадно знищував будь-яких монстрів, які давали значні нагороди в досвіді чи предметах.

Могутні Лицарі-скелети Залу Мемфіса просто не могли з ним змагатися.

Завдяки новим персням він міг використовувати Імперську безформну техніку меча майже вдвічі частіше, а інше екіпірування ще більше підвищувало його ефективність. Завдяки новому мечу, персням та іншому спорядженню Віід нарешті виглядав як поважний авантюрист.

«Я відчуваю, ніби лечу з вітром. Ця свобода. Ця самотність!» З розпростертими руками Віід насолоджувався поривами вітру, що грали з його плащем. Але світ не давав йому розслабитися.

*Дзень*

= = = = =

Довговічність вашого плаща зменшилася

= = = = =

Нежить. Жоден із їхніх предметів не був нормальним. Предмети швидко зношувалися, навіть коли їх не використовували, і зазвичай мали низьку максимальну довговічність. Таким чином, хоча Віід виглядав чудово в усьому своєму спорядженні, зовнішність була оманливою.

Віід тихо розв’язав свій плащ і поклав його перед собою, а потім ударив по ньому, сказавши: «Ремонт!» Цієї дії було достатньо для завдання. Після того, як він зав’язав плащ, Віід знову відчув вітер, ніби нічого не сталося…

Він насолоджувався цим почуттям у «Континенті Магії». Післясмак очищення підземелля; насолода результатами власної майстерності. Тепер настав час залишити все це позаду і рухатися далі…

…Тоді раптовий порив кинув у його броню дрібні камінці.

*Дзень*

= = = = =

Довговічність вашої броні зменшилася

= = = = =

Це була рідкісна шкіряна броня, отримана від Лицаря-скелета на ім’я Грем. Предмет, непорівнянний із бронею новачка! Ще краще, вона не коштувала йому жодної монети!

— Ремонт!

На жаль, Віід був змушений постійно використовувати свою навичку ремонту, повертаючись до Лавіаса. Обладнання з низькою довговічністю було дуже крихким; тож він міг виглядати досить ефектно під час бою з монстрами, але насправді він параноїдально боявся пошкодити свої предмети. Через свою вроджену потребу в переробці Віід наполегливо використовував ці предмети, які інші б викинули чи продали за дешево.

Справді, це була найбільша ознака бідності. Однак таке життя скоро закінчиться: щойно він досягне середнього рівня навички ремонту, він зможе відновлювати будь-які втрати до максимальної довговічності. Тоді він зможе позувати, не відчуваючи неспокою.

— Чи віриш ти в долю? Не здається, що порятунок нашого міста і нас разом із ним був простим збігом.

— Га?

— Деякий час тому жрець Ордену Фрейї прийшов попередити нас про підйом злих армій. Вони чинять свій вплив у нижчих, холодніших і темніших куточках цього світу. Жрець сказав мені, що лише справжній мужній герой може їх зупинити! Потім він дав мені повноваження обрати цього героя.

— …

— Я не розумів, що він мав на увазі тоді, але тепер розумію. Є секрет, якого я тобі не розповів: насіння, яке передається в нашій родині, служить для того, щоб вести до нового місця.

— Жрець сказав, що для пошуку загубленого скарбу Фрейї потрібно знайти Сіґалла. Будь ласка, стань героєм, який перемагає зло!

*Дзень*

= = = = =

Отримано інформацію про Загублений скарб Фрейї

= = = = =

Віід не забув підказку, яку він отримав від старійшини села Баран, Ґандільви.

«Мені потрібно знайти Сіґалла і виявити Загублений скарб Фрейї!»

Це точно був ланцюговий квест і пахнув великими нагородами. Більшість квестів від храмів було важко отримати, але вони були дуже вигідними, оскільки храми і палаци могли відвідувати лише ті, чия слава перевищувала десять тисяч.

«Я знайду Сіґалла!»

Хоча Віід знав усі куточки Лавіаса, він ніколи не стикався з кимось на ім’я Сіґалл. Він намагався розпитувати всіх, кого зустрічав, але не отримував відповіді. Лише коли він заговорив про Загублений скарб Фрейї, він нарешті отримав деякі відповіді.

— Сіґалл? Звісно, я його знаю. Він травник, який без вагань заходить у небезпечні підземелля і має достатньо сміливості, щоб протистояти нежиті.

— Ти не знав? Усі трави, що продаються в магазинах, від Сіґалла.

Кожен птах надавав якусь інформацію про Сіґалла, але не його місце знаходження. Віід вирушив на ринок і розпитав далі.

— Хочеш знати, де Сіґалл? Він може бути в Склепі Бархана.

— Склеп Бархана?

— Це місце завжди лунає криками привидів. Ми намагалися їх підкорити, але не змогли, оскільки вони не мають фізичних тіл. Я б не радив туди йти, але й не зупинятиму тебе. Вхід до склепу знаходиться на горі за містом. Шукай ділянку синіх квітів біля п’ятнадцятого великого валуна.

Підготувавшись, Віід з ентузіазмом вирушив із міста в пошуках Склепу Бархана.

«Чудово. Які корисні вказівки», — подумав він саркастично. Віід зітхнув через абсурдність ситуації. Птахи могли літати, тож, виходячи за межі міста, вони піднімалися в небо.

Їхній зір також був надзвичайно хорошим; настільки хорошим, що вони навіть могли бачити комах, що повзають по землі.

Тому вказівки птахів не мали сенсу з людської перспективи. П’ятнадцятий великий валун на горі…

Що це взагалі означає?! Прокляті птахи!

Він не міг бачити всі валуни одночасно, оскільки йшов пішки. Зрештою, він просто обшукував кожен достатньо великий камінь.

Щоб ускладнити ситуацію, коли він таки знайшов сині квіти, які мав знайти, вони були заховані високою травою!

Проте, після довгих, наполегливих і ретельних пошуків, він нарешті знайшов вхід.

Це була невелика будівля з доступом через сталеві ворота. І все. Решта була під землею. На кривій, погано доглянутій табличці було написано наступне повідомлення:

*Дзень*

= = = = =

Мертві.

Ті, чия кров і плоть згнили.

Ті, чиї смертні тіла більше не існують.

Ця могила для них.

= = = = =

Кинувши швидкий погляд, Віід штовхнув сталеві ворота і увійшов із беземоційним обличчям.

*Дзень*

= = = = =

Нове підземелля: Ви першим відкрили Склеп Бархана

Переваги: Слава зросла на 200 (+200).

Подвійний досвід і подвійний шанс випадання предметів.

Перший убитий монстр дасть предмет найкращої якості, який він може дати.

= = = = =

Перед тим, як прийти сюди, він зібрав деяку інформацію від птахів про це місце. Він знав лише, що в Склепі Бархана були Духи, Привиди[1] і Примари[2] рівня 130. Духи були душами, прив’язаними до світу з лихими бажаннями. Привиди були просто розмитими примарами.

«Це місце слабше, ніж я очікував».

Віід повільно оглядав кладовище.

Привиди і Примари іноді з’являлися, але він просто ігнорував їх, і вони йшли, не турбуючи його. Причиною було вбивче наміри, що виходили від Вііда, що було ефектом характеристики Духу боротьби.

= = = = =

Дух боротьби:

Ви можете тимчасово викликати надлюдську силу або змусити слабших монстрів підкоритися вашій волі лише силою погляду. Вам заборонено розподіляти бонусні очки на цю характеристику, і вона зростатиме спонтанно, залежно від дій аватара, особливо якщо ви довго б’єтеся з монстрами або часто стикаєтеся з монстрами, сильнішими за ваш поточний рівень.

= = = = =

Дух боротьби для більшості гравців воїнського типу зазвичай становив від 20 до 30. Бійці ближнього бою, як ченці чи асасини, могли мати трохи більше, але рідко хто мав понад 50 очок у цій характеристиці.

Хоча було багато коментарів і аналізів щодо характеристики Духу боротьби, більшість вважала її марною. На відміну від Сили чи Спритності, підвищення Духу боротьби не давало очевидних ефектів.

Багато персонажів, заснованих на інтелекті, як маги, взагалі не мали цієї характеристики, але не мали більше труднощів у полюванні.

Хоча деякі гравці працювали над підвищенням Духу боротьби, усі вони мали виховувати своїх персонажів із цією метою з самого початку. Іншими словами, це не мало великого ефекту.

Хоча Дух боротьби зростав автоматично, його було нелегко покращити. Навіть убивство сильних супротивників усіма силами часто було недостатньо, щоб підвищити характеристику хоча б на одне очко. До того ж характеристика зменшувалася щоразу, коли персонаж помирав або втікав від бою. Таким чином, дуже мало людей мали високий Дух боротьби.

Однак Дух боротьби Вііда становив 193; додавання 35 бонусних очок від класу Місячний скульптор робило його 228. Оскільки він бився з сильнішими супротивниками, як божевільний, характеристика значно зросла. Монстри того ж рівня більше не намагалися з ним битися. Якщо Віід атакував першим, монстр бився, але в значно ослабленому стані через силу вбивчого наміру.

Віід блукав лабіринтоподібним склепом, відлякуючи монстрів одним лише поглядом. Після ретельних пошуків він помітив пораненого птаха.

— Чорт…!

Віід поспішив до птаха, чиє тіло було вкрите шрамами і лихоманило від отрути.

— Бинт!

Він наклав на рани трохи трав і забинтував їх. Якби птах був дуже близьким до смерті, знадобилося б зілля, але для звичайних травм навички бинтування було достатньо. Після обробки травм, Віід дав птаху зілля.

— Ухх…

Через деякий час птах прокинувся, похитуючи головою.

— Я… я знепритомнів. Я був так поранений, що не міг нічого зробити і мало не помер тут. До речі, хто ти?

— Я Віід.

— Віід? Ти, мабуть, людина, яка прибула до Лавіаса. Мене звати Сіґалл.

Сіґалл! Нарешті Віід знайшов Сіґалла.

— Так. Я помітив. Але де Загублений скарб Фрейї?

— Скарб Фрейї? Як ти про нього дізнався?

— Ну, по правді…

Сіґалл слухав із болісним виразом обличчя, коли Віід розповідав йому, що сталося в селі Баран.

*кашель*

— Ти зробив велику справу. Хай Фрейя буде з тобою. Загублений скарб Фрейї тут, у Склепі Бархана.

Віід кивнув. Він читав щось подібне в історії континенту Версай на домашній сторінці «Королівської дороги». «Бархан стосувався його, чи не так?» Бархан Демоф був темним магом, який оволодів некромантією. Він шукав безсмертя і викрадав багатьох дітей для експериментів. Хоча його пошуки безсмертя закінчилися невдачею, він задумав завоювання з армією нежиті.

Його армія здавалася непереможною. Некромантія Бархана дозволяла йому постійно розширювати свою армію під час битви, що давало очевидну перевагу. Його орда нежиті складалася з кількох тисяч Зомбі, Скелетів і Дуллаханів на чолі з Лицарями Смерті та ще жахливішими створіннями, які могли бути лише кошмарами.

Лише коли королівства з усього світу об’єднали свої сили, їм вдалося покласти край загрозі Бархана. Віід дізнався про це після прибуття до Лавіаса. Справді, Небесне Місто було збудоване, щоб ізолювати нежить.

— Чи не могли б ви повернути Загублений скарб Фрейї який був викрадений слугами Бархана?

*Дзень*

= = = = =

Квест: Вкрадений скарб Фрейї

У часи хаосу, коли темні маги укладали угоди з демонами і вбивали тисячі, континент був просякнутий кров’ю у війні між божевільними королями. Святий вплив занепав, і світ поринув у анархію. Ті, хто мав силу, хизувалися нею, тоді як дурні, які тримали мечі догори дригом, і ті, хто мав легковажні уста, здобували владу. Померлі не могли знайти вічного спокою, а живі корчилися від болю і відчаю. Саме в цей час скарб Фрейї був вкрадений.

Складність: C

Штраф за відмову: -100 Слави.

Відносини з Орденом Фрейї погіршаться.

= = = = =

Віід на мить задумався, а потім кивнув.

— Я поверну Загублений скарб Фрейї.

*Дзень*

= = = = =

Ви прийняли квест!

= = = = =

— Дякую. За тим, що я чув, Святий Грааль охоронятиме Лицар Смерті. Я чекатиму тут, поки відновлюся від травм. Будь ласка, поверніть скарб його законному власнику.

— Я зроблю це.

Віід пройшов повз Сіґалла і заглибився в склеп.

Навіть проти Лицарів Смерті Віід більше не відчував напруги. Після того, як Дуллахани стали для нього надто легкими, він перестав уникати Лицарів Смерті і бився з ними.

У своїй першій битві проти Лицаря Смерті він не зміг заблокувати його атаку і помер. Штрафом була 24-годинна заборона на вхід у гру. Крім того, його рівень знизився, а майстерність усіх навичок зменшилася на 5%. Підняти рівень знову було б досить легко, але втрата майстерності навичок була фатальною. Ремісничі навички, як Скульптура чи Кулінарія, було важко покращувати.

На щастя, нікого не було поруч, щоб вкрасти його предмети.

У цій справі, однак, Віід був дуже впертим. Він активно уникав Лицарів Смерті, але коли випадково стикався з одним, залишався і бився. Зрештою… він помер п’ять разів. П’ять днів заборони на вхід у «Королівську дорогу», зниження рівнів і 25% зменшення навичок!

Після цього він підвищував свій рівень і набирав досвід, поки не зміг битися з Лицарями Смерті на рівних. Звісно, підвищення рівня було важливим, але він вважав, що досвід боїв із сильнішими монстрами був ціннішим. Якби він не думав так, він би збожеволів від жалю за втратами. Якби не Лицарі Смерті, він міг би мати на 10 рівнів більше. Він відчував себе нещасним через дні, коли не міг увійти в гру під час подвійного досвіду і вікна для предметів.

Завдяки своїм унікально високим характеристикам Віід міг битися з Лицарями Смерті на 115 рівні. Йому завжди подобалося битися з сильнішими супротивниками. Зазвичай клас Скульптора був допоміжним класом, для якого нормально бути слабшим за воїнські класи, але Місячний скульптор надавав багато сильних переваг для бою. Реміснича майстерність, посилені здібності, додаткові характеристики і Скульптурний клинок! Це був ідеальний клас, про який не було на що скаржитися. У підземеллях або темними ночами він посилював його здібності ще на 30%, тож монстри еквівалентного рівня були легкою здобиччю.

Привиди і Примари блукали навколо, спокушаючи його досвідом і предметами. Проте він ігнорував їх і зосередився на пошуку Лицарів Смерті. Це було дуже не схоже на Вііда, який зазвичай очищав усі підземелля, які зустрічав, без винятку. Віід мав подвійний досвід і шанс випадання предметів, але він просто дозволяв Духам і Примарам іти.

«Нема потреби битися з ними зараз». Віід чекав на серйознішу здобич: Лицарів Смерті.

Однак вони рідко залишали корисні предмети, а кілька Лицарів Смерті, що залишилися, було важко знайти. Той, що охороняв Загублений скарб, безсумнівно, був би сильнішим за інших, тож він був ціллю Вііда.

Віід був першим, хто відкрив це підземелля. На першому вбивстві випадав найкращий предмет, який міг дати монстр. Тепер Віід міг дозволити собі розкіш використати таку перевагу.

Привиди, Примари і Духи йшли за ним, коли він обшукував Склеп Бархана, створюючи моторошне видовище. Глибоко під землею Віід нарешті зіткнувся з Лицарем Смерті.

— Куку, дур… дурна людино. Ти прий… прийшов сюди, щоб пом… померти?

Віід беземоційно дивився на Лицаря Смерті. Лицар Смерті носив плащ, меч і шолом на своєму кістлявому тілі. Його блискучий срібний шолом здавався дуже рідкісним предметом.

«Це… це буде велика здобич!»

Віід посміхнувся. До речі, у нього не було власного шолома, і тепер він нарешті міг його отримати.

Грааль Хелайн, який, очевидно, був Загубленим скарбом Фрейї, був установлений за Лицарем Смерті. Це точно був унікальний предмет, адже він сяяв яскравим світлом навіть у глибинах темного підземелля.

— Хьяя! — Віід кинувся до Лицаря Смерті без попередження. У такий вдалий час, коли досвід і шанс випадання предметів були подвоєні, він не мав часу на зволікання.

— Скульптурний клинок! — Віід розпочав зі своєї фірмової атаки, відомої як смертельна для нежиті.

Лицар Смерті підняв свій меч, що тепер вирував темною аурою, і атакував. Скульптурний клинок зіткнувся з ударом Лицаря Смерті, викликаючи поштовхи в обох бійців.

Відчувши удар, Віід стрибнув, тримаючи свій меч проти меча Лицаря Смерті, і завдав удару ногою по його черепу.

— Кук!

Поки Лицар Смерті відступив на крок назад, Віід швидко зробив два кроки до нього.

Між ворогами не було потреби обмінюватися люб’язностями, лише атаки з убивчим наміром. На відстані витягнутої руки вони билися. Це була вигідна відстань для Вііда: хоча небезпека зростала з близькістю, для Вііда, який міг реагувати, лише читаючи рухи плечей Лицаря Смерті, це було безпечніше. Якби Лицар Смерті, з рівнем понад 200, використав свої атакувальні навички, ситуація стала б складною.

— Помри, людино!

Лицар Смерті розмахував мечем у захваті.

Віід приймав атаку, тримаючи її подалі від життєво важливих точок. Біль пронизував його, наповнюючи екстазом битви! Він відчував напругу в атмосфері, убивчий намір і ворожнечу, що випромінювалися від Лицаря Смерті. Він витримував атаки ворога, бився віч-на-віч, щоб розчавити його. Лев ніколи не недооцінить свою здобич, навіть якщо це кролик.

Він вичікував, і в ту секунду, коли кролик рухається, кидався на нього.

*Дзень*

= = = = =

Стійкість зросла на 1 пункт (+1)

= = = = =

Нагорода за прийняття атаки ворога і витримку всього болю була такою. Віід отримував удари майже в усіх своїх битвах; результатом був величезний захист завдяки неймовірній Стійкості. Коли він бився з ворогами вищого рівня, характеристика зростала ще швидше. Хоча підвищення рівня було важливим, покращення характеристик було ще важливішим.

Після кожної битви його навичка Бинтування також швидко покращувалася. Якщо вважати інвестиції марною тратою, людина не могла б нічого досягти за все своє життя. Чим нижчий рівень, тим більше потрібна інвестиція в Бинтування. Коли у Вііда залишилося 205 очок здоров’я, він почав атакувати серйозно.

Він ухилявся від атак Лицаря Смерті в ближньому бою, збиваючи ворога з пантелику, рухаючись ліворуч, а потім праворуч. Потім, із лютими атаками, він переміг Лицаря Смерті.

— Ку… ук.

Лицар Смерті, який бився із захватом, тепер відчув тиск неймовірного Духу боротьби Вііда, і завдяки його чудовій майстерності меча Лицар Смерті був легко переможений.

— Тепер Лицарі Смерті стають нудними, — пробурмотів Віід, вкладаючи свій Глиняний меч у піхви. Він перемагав Лицарів Смерті на 125 рівні, тож тепер битися з ними було трохи нудно.

Той, з ким він щойно бився, був приблизно вдвічі сильнішим за більшість інших, можливо, тому що він був слугою Бархана. Інакше Віід отримав би кілька додаткових ударів, перш ніж почати битися серйозно.

Навіть так він не відчував великої загрози для свого життя. Багато хто вважав, що бій у ближньому бою небезпечний, але дивитися ворогу в очі і відчувати його убивчий намір під час битви було підбадьорливим.

Потрібно було відчувати дихання ворога. Хоча Віід тримав меч, він бився на значно ближчій відстані, ніж зазвичай. Якщо звикнути до бою в близькості, бій на більших відстанях ставав би прогулянкою в парку.

Навіть якби Лицар Смерті використав свої навички і бився з усією силою, різниця була б незначною. Однак, якби Віід дозволив сильні удари, був ризик пошкодити броню, і його Стійкість не зростала б так швидко, тому він бився впритул.

— Ремонт!

Віід зняв своє спорядження і вдарив по ньому молотком. Броня та інше спорядження, які були на межі поломки, швидко відновилися до максимального стану.

На жаль, його навичка Ремонту була лише 8 рівня, тож спорядження виглядало лише як нове: довговічність кожного предмета була на мінімумі. Якби інші люди носили таке спорядження і билися, воно б зламалося ще до закінчення дуелі. Носити таке спорядження було б неможливо без ретельного догляду, подібного до поводження зі старим автомобілем.

Навичка Ремонту зростала швидше, ніж Скульптура чи Кулінарія, тому що це була піднавичка, а не основна навичка. Це була піднавичка, пов’язана з ковальством, тож вона мала швидке зростання.

З іншого боку, Скульптуру можна було практикувати будь-де, Кулінарія зростала завдяки характеристиці Мистецтва і наполегливій праці, але Ремонт не можна було покращити без поламаних зброї чи спорядження. Для Вііда, який полював наодинці в Лавіасі, Ремонт був чимось, що не можна було легко покращити.

Віід перевірив здобич від Лицаря Смерті.

*Дзень*

= = = = =

Предмет: Магічний шолом Ван Хока

Довговічність: 90/90

Захист: 25

Шолом, який носив Лицар Смерті. Куполоподібний, повністю закриває голову; забезпечує чудовий захист. Містить силу Ван Хока.

Обмеження: Рівень 200,Сили 400

Екіпірування:

+30 Сили

+10 Спритності

+15 Життєздатності

+10 Інтелекту

+15 Опору темній магії

+10 Спорідненості з нежиттю

Дозволяє командувати нежиттю до 50 рівня.

Ранг і кількість підлеглих нежиті залежатиме від Харизми.

= = = = =

*Дзень*

= = = = =

Предмет: Каламорійський меч

Довговічність: 65/65

Шкода: 35-40

Використовувався лицарем Імперії Каламор — Ван Хоком.

Особисто вручений імператором Теодором на честь Ван Хока в 651 році імперії. Передає лютий дух і ауру шляхетності.

Обмеження: Рівень 200,Духу боротьби 300

Може використовуватися лише лицарями

Екіпірування:

+20 Сили

+10 Шляхетності

+10 Елегантності

+10 Лояльності

+30 Слави

= = = = =

*Дзень*

= = = = =

Предмет: Криваве намисто життя

Довговічність: 50/50

Виготовлено за допомогою стародавньої темної магії. Містить таємничу силу.

Створено правителем нежиті Барханом для своїх слуг.

Обмеження: Невідомо

Ефекти:Невідомо

= = = = =

Віід глибоко вдихнув.

— Це… це велика здобич.

На першому полюванні він отримав найкращі предмети, які міг дати монстр. Але вони були занадто хорошими.

Магічний шолом Ван Хока — Ван Хок, ймовірно, було ім’ям Лицаря Смерті.

Предмети, з їхнім чудовим захистом і ефектами, перевершили його очікування. Каламорійський меч мав набагато кращу атаку, ніж його Глиняний меч.

Не було додаткової морозної шкоди, але це був чудовий меч, який використовували переважно лицарі.

Саме в цьому була проблема: цей меч був мечем лицаря. Віід, який був скульптором, не міг його використовувати. Звісно, якби він дуже захотів, був простий спосіб екіпірувати його: він міг піти до імперії чи королівства, пройти тест, заплатити внесок і стати сертифікованим лицарем.

На відміну від мечників, яким доводилося проходити другу перевірку, щоб стати лицарем, йому лише потрібно було отримати ліцензію. Якби він це зробив, він міг би використовувати цей меч. Однак він все одно не міг використовувати ці предмети зараз через обмеження рівня.

— Ідентифікувати

= = = = =

Не вдалося ідентифікувати предмет!

= = = = =

— Ідентифікувати

= = = = =

Не вдалося ідентифікувати предмет!

= = = = =

Криваве намисто життя не вдалося ідентифікувати, незважаючи на кілька спроб; його рівень навички Ідентифікації був просто занадто низьким.

— Ну, я нічого не можу зробити, якщо це моя удача.

Він зібрав усю здобич і пішов до Грааля, який стояв на вівтарі. Він був зроблений із золота, і коли рука Вііда торкнулася його, він яскраво засяяв.

«Гаряче!» Рука Вііда відчула, ніби вона горить.

Він відчував, як Свята сила сильно огортає його. Його шрами від битви з Лицарем Смерті, що відбулася кілька хвилин тому, повністю загоїлися, втома також зникла...

*Дзень*

= = = = =

Предмет: Скарб Церкви Фрейї: Грааль Хелайн відновлено!

= = = = =

Світло від Грааля Хелайн повільно згасло, залишаючи за собою чисте, свіже відчуття. Віід із цікавістю оглянув грааль.

— Ідентифікувати

= = = = =

Предмет: Грааль Хелайн

Довговічність: Нескінченна.

Один із трьох священних предметів, дарованих богинею Фрейєю. Символ краси та достатку богині. Надає нескінченну силу тим, хто має сильну віру. Перетворює воду на Святу воду через добу. Свята Вода смертельна для нежиті. Якщо розлити її на ґрунт, принесе рясний урожай.

Обмеження:

Клас, пов’язаний із духовенством, або ті, кого прийняв Орден Фрейї.

900 Віри

Ефекти:

+100 Віри.

+300 Слави.

Генерує Святу Воду.

= = = = =

Предмет, що нескінченно генерує Святу Воду… як і очікувалося від священного предмета релігії Фрейї, це був безцінний скарб. Коли Свята Вода використовувалася на ґрунті, урожай того року зростав удесятеро. Для нежиті це була найсмертоносніша зброя. Лише класи, пов’язані з духовенством, могли її використовувати, що трохи розчарувало Вііда.

«Непогано».

Віід відремонтував свій меч, готовий продовжити полювати на Духів і Привидів, яких він просто проходив без роздумів.

Подвійний досвід і шанс випадання предметів триватимуть рівно тиждень у Склепі Бархана; він не міг пропустити таку золоту можливість.

Саме тоді він почув голос… «Поспіши. Прокинься, оппа».

Єдиною, хто називав Вііда «оппа», була його молодша сестра, Хаян. Вона кликала Вііда через мікрофон, прикріплений до ігрової капсули.

«Ха… І саме зараз…»

Віід оглянувся навколо і вийшов із гри.

[1] Привид - більш широким і загальним терміном для позначення духу померлої людини або тварини, який залишається у світі живих.

[2] Примара - часто асоціюється з привидом, який є більш зловісним або загрозливим. Іноді їх пов'язують з тими, хто помер насильницькою смертю або не може знайти спокій через сильний гнів чи бажання помсти.