Мої очі були прикуті до книги, що лежала переді мною.
"Що ти думаєш? Вражає, чи не так?"
Катія, донька герцога, яка раніше була Канатою, самовдоволено посміхнулася до мене.
З дня Церемонії Оцінювання вона почала часто приходити до мене в гості.
Спочатку я називав її Канатою, але це було неприродно для нас обох, тож вона сказала, щоб я використовував її теперішнє ім'я. Карнатія, або скорочено Катія.
Але Катія все одно називала мене Шун.
Оскільки моє теперішнє ім'я Шлейн, то Шун не звучало надто незвично як прізвисько, тож Катія наполягла на ньому.
Особисто я був не проти, але мене дратувало, що інші люди робили припущення про наші стосунки, оскільки ми називали одне одного прізвиськами.
Звісно, ми справді були близькі, але Катія вже була дівчиною.
Через це у деяких людей складалося неправильне уявлення.
На цьому фронті лідирувала моя сестра Сью.
Кожного разу, коли Катія приходила до нас потусуватися, Сью деякий час кипіла і дивилася на нас, а потім вперто займала позицію між нами.
Щоразу, коли це траплялося, Катія ледве стримувала хихикання.
Я знаю, що хотів бути ідеальним братом і все таке, але як же так вийшло...?
Останнім часом мені здавалося, що вона навіть заздрить Фей.
Ревнувати до подруги брата досить погано, але до домашнього улюбленця? Серйозно?
У цей момент Фей сиділа у мене на колінах, з цікавістю розглядаючи книгу, яку я тримав у руках.
Вона була такою розумною, що я іноді ловив себе на думці, чи розуміє вона тутешню мову.
Але, звісно, я не міг знати, чи це так, і навіть якби це було так, я дуже сумнівався, що вона змогла б читати на ній.
"Це енциклопедія навичок, що належить дому герцога, бачиш. У ній набагато більше інформації, ніж у тих, що можна знайти на вулицях."
Книга містила детальні пояснення відомих на той час умінь.
Звісно, в ній були описані їхні наслідки, але також і умови, необхідні для того, щоб навчитися та вдосконалити кожну з них.
Це був своєрідний посібник зі стратегії.
До речі, манера Катії говорити рідною мовою тут дуже відрізнялася від її японської.
Порівняно з її чоловічою інтонацією в японській, вона була вихована так, щоб розмовляти мовою країни в манерою, яка личить аристократичній дівчині.
Оскільки я знав, ким вона була в минулому житті, цей контраст спочатку збивав мене з пантелику, але до цього часу я вже звик.
Зрештою, ми розмовляли японською лише наодинці, а Сью зазвичай була поруч, коли ми тусувалися, тож я частіше стикався з її жіночною стороною, так чи інакше.
"Так, це дивовижно. Чи не міг би ти отримати стільки навичок, скільки захочеш, за допомогою цього?"
"Боюся, що ні. Зрештою, твій час обмежений. Я вважаю, що було б розумніше вибрати, які навички є найбільш пріоритетними, і витрачати час на них відповідно."
Я жадібно гортав сторінки.
Деякі навички я вже знав, інші - ні.
Коли я побачив незнайомі здібності з вражаючими ефектами, я не міг не зупинитися і не прочитати про них більше.
"Ви зі Сью вже володієте всіма основними статусними навичками, чи не так? У такому разі, вам варто якнайшвидше їх вдосконалити."
Базові статусні навички - це ті, що підвищують ваші показники, такі як життя, магія, сила тощо.
"Вони розвиваються на десятому рівні навичок. Ефект стає набагато більшим, і з кожним наступним рівнем ваші показники збільшуватимуться на значно більшу величину.
Переглянувши всі навички в енциклопедії, я зрозумів, до чого веде Катія.
Сью теж зазирала в книгу через моє плече, але, здавалося, не розуміла.
Вона виглядала спантеличеною, не кажучи вже про роздратування від того, що ми з Катією зрозуміли одне одного.
"Тут немає жодних навичок виготовлення предметів."
"Так, а якщо і є, то всі вони, здається, призначені для бою."
Так, хоча навичок було достатньо, щоб заповнити цілу книгу, жодна з них не була призначена для виробництва або будь-якого іншого небойового використання.
Було кілька, які здавалися потенційно корисними для виробництва, але все це були лише побічні ефекти бойових навичок.
З такою величезною кількістю навичок було дивно, що всі вони були так сильно спрямовані на одну мету.
Ми з Катею, мабуть, помітили це лише тому, що грали в ігри ще в Японії.
Люди цього світу, мабуть, просто вважали, що саме для цього й існують навички.
"Наче весь цей світ побудований навколо бою."- Моє власне спостереження трохи налякало мене.
Світ, де ти не можеш підвищити рівень, не вбиваючи істот.
Навички, які обертаються навколо битви.
Справді, це виглядало так, ніби цей світ заохочував своїх мешканців до боротьби.
"Мало хто знає про це, але я чула, що армія Повелителя Демонів швидко розширює свої ряди та озброюється."
"Тоді це означає..."
"Одного разу нас можуть відправити на поле бою. Так що до тих пір ми повинні намагатися стати настільки сильними, наскільки це можливо."
Єдиною відповіддю, яку я зміг зібрати на серйозні слова Катії, був мовчазний кивок.
Фей неспокійно ворушилася у мене на колінах, тож я погладив її по голові, щоб заспокоїти.