Яйце...
Це незамінний інгредієнт у кулінарії, від простих страв, таких як варені яйця та яєчня, до більш складних страв, таких як японські омлети та заварний крем.
Вони чудові самі по собі, але в поєднанні з іншими інгредієнтами відкривають світ безмежних кулінарних можливостей.
Так, яйце — король всіх продуктів, настільки, що в кожному холодильнику є місце, призначене спеціально для їх зберігання.
Я постійно їла їх у рамені швидкого приготування.
Ззз. Позіхання... Ааа, я добре виспалась. Майже занадто, достатньо, щоб зробити мене млявою.
Можливість безпечно спати — чудова річ. Ліниве життя — найкраще. Дякувати Богу за мій маленький дім.
Після того, як я з'їла свого братика чи сестричку та жабку, я не відчуваю себе надто голодною.
Може, павуки можуть зберігати їжу в шлунку довше, ніж люди?
Коли я прокидаюся з безліччю пустих думок у голові, я відчуваю, як вібрує одна з моїх ниток.
Я не дуже голодна, але, мабуть, все ж таки варто їсти, коли є можливість.
Зрештою, якщо я пропущу цю можливість, хто знає, коли мені випаде наступний шанс.
Так, що я маю зараз?
А?!
Людину?!
Чоловік з якимось круглим предметом люто б'ється в моїй павутині.
На ньому такий одяг, який можна було б очікувати від шукача пригод у фантастичному світі.
Можливо, ця професія дійсно існує тут.
Що мені робити?
Зачекай, цей хлопець весь у крові. З ним все гаразд?
Він мене помітив. Схоже, він в паніці.
Серйозно, що мені тут робити?
Він щось витягнув.
Що?! Воно горить?!
Чоловік кидає предмет, який він витягнув, на землю, і з нього починає вивергатися божевільне пекло.
Тепер він весь охоплений полум'ям.
Що він, в біса, робить?!
Вогонь перекидається на павутину і спалює її. Він самопідпалився, щоб позбутися моїх ниток чи що?
Мабуть, так. Тепер він катається по землі, гасячи полум'я на своєму тілі.
Але тепер він весь в опіках.
Він і так був закривавлений, а тепер ще й обпалений. Не треба бути експертом, щоб зрозуміти, що він, швидше за все, не виживе.
Тим не менш, чоловік збирає останні сили, щоб кинутися навтьоки.
Досить вражаюче, що він здатен бігти в такому стані.
Тепер залишилися тільки я і кругла річ, яку він ніс.
Що це?
<Яйце>
Я використовую "Оцінку" і дізнаюся, що це яйце.
Воно приблизно такого ж розміру, як і я, тож, мабуть, три фути в діаметрі або близько того.
Ну, це має бути яйце монстра. Що за людина залишить таку річ десь тут?
Судячи зі стану хлопця, можливо, батьки яйця напали на нього?
Воно ж не вилупиться раптово?
Або ще гірше, його батьки не прийдуть його шукати, чи не так?
Сподіваюся, що ні. Страшно.
Наразі я маю почати відбудовувати свою павутину, бо чувак, схожий на шукача пригод, спалив її.
Про решту подумаю пізніше.
Минув цілий день.
У моєму будинку досить спокійно.
Мабуть, батьки яйця так і не з'являться.
Може, злодій вислизнув від них перед тим, як прийти сюди, а може, вони й не поспішали за ним гнатися за здобиччю з самого початку.
Я не знаю, що сталося з крадієм яєць після цього, але, судячи з цих ушкоджень, я сумніваюся, що він вижив.
Це означає, що я можу це з'їсти, так?
Мабуть, це дуже рідкісний екземпляр.
Може, ще й дуже смачний.
З моменту свого переродження я їла лише гидоту на кшталт мого брата і жаби, тому навіть сире яйце здається мені набагато пристойнішою їжею.
У мене немає причин не їсти його, та й ця людина ризикувала своїм життям, щоб дістати це яйце, буде страшенно не ввічливо так зневажити його важкі зусилля.
Тож я вирішила взятися до справи.
Спочатку я розбиваю шкаралупу.
Я стукаю по ній передніми лапами. Нічого.
Б'ю ще раз з більшою силою. І знову безрезультатно.
Зневірившись, я б'ю по шкаралупі з усієї сили. І знову нічого.
Хаф... хаф...
Чому це яйце таке тверде?!
Такими темпами я не зможу його з'їсти, навіть якщо захочу.
Але все ж... Якщо ти думаєш, що я звичайний павук, то дуже помиляєшся!
Станьте на коліна перед славною мудрістю колишньої людини!
Я прикріплюю нитку до яйця. Потім прикріплюю нитку до стелі і петлею спускаю її назад до землі.
Я тягну за шнур, піднімаючи яйце майже до стелі. Воно досить важке.
Нарешті я відпускаю, і сила тяжіння тягне мою страву до землі.
Шльоп! ...Чи ні?!
Незважаючи на падіння з близької відстані, яйце абсолютно неушкоджене. Що відбувається з цією шалено міцною шкаралупою?
Хм. Очевидно, мені потрібно вжити більш радикальних заходів.
Гаразд. Далі я кидаю його на гострий камінь.
Знову піднімаю яйце до стелі.
Потім розміщую його над особливо гострим каменем і даю йому впасти.
Цього має бути достатньо, щоб воно розбилось... Чи ні?
Насправді, яйце фактично розкололо камінь... Що?!
Гаразд, я не збираюся розбивати цю штуку.
Гаразд, як щодо того, щоб обмотати його еластичними нитками?
Я смутно пригадую експеримент, коли люди обмотували кавун сотнями гумових кульок, поки він не лопнув.
Може, так і яйце розбилося б?
Варто спробувати.
Тож я почала створювати гумові нитки і обмотувати їх навколо яйця, знову і знову.
Від таких повторюваних завдань мене починає хилити в сон, тож я вирішую використати цей час, щоб обміркувати те, що мене турбувало.
А саме — про навички.
Звісно, є питання, що саме це за навички, але ця дотична не дасть відповіді, тож я не буду над цим заморочуватися.
Набагато важливіше, що я хочу подумати про здібності, якими я володію зараз, і про ті, які я могла б отримати в майбутньому.
З того, що я можу сказати, я вже набула п'ять з них: [Оцінка LV 1], [Стійкість до кислот LV 2], [Стійкість до отрут LV 1], [Табу LV 1] і [Єретична магія LV 1].
Я також отримала "Оцінку", витративши очки навичок. Ці очки — ще одна загадка.
Однак я вирішила поки що не турбуватися про них.
Чесно кажучи, оскільки у мене 0 очок навичок і я не знаю, як їх отримати, то немає сенсу про це зараз турбуватися.
Так чи інакше, на відміну від Оцінки, я отримала Табу і Єритичну магію, отримавши звання, чи може краще називати це титулами, ну так звучить крутіше, тому нехай будуть титули.
Після цього я спробувала купу інших речей, але так і не отримала жодного нового титулу.
Не знаючи, які титули доступні і що мені потрібно зробити, щоб їх отримати, напевно, буде складно отримувати титули цілеспрямовано.
Поки що я просто вважатиму, що мені пощастить, коли я його отримала.
Я продовжую намотувати гумову павутину. На даний момент я зробила багато, але в яйці все ще немає видимих змін.
В усякому разі, хоча я отримала деякі навички через титули або очки навичок, спосіб, у який я натрапила на кислотостійкість, був зовсім іншим.
Гадаю, я отримала її, бо була атакована і отримала ушкодження від кислоти.
Тож якщо я можу впоратися з болем від цього процесу, я впевнена, що зможу набути більшої стійкості.
Наприклад, якщо мене атакують вогнем, чи отримаю я стійкість до вогню?
З точки зору самозахисту, чим більше стійкості я маю, тим краще.
Отже, відтепер я завжди повинна приймати перший удар ворога, якщо він мене не вб'є?
Хм... Ні. Я не хочу постраждати, і немає ніякої гарантії, що я взагалі отримаю якісь навички опору.
Не варто наражати себе на зайву небезпеку, як мінімум. Так, це не тільки тому, що я не хочу мати справу з болем протягом тривалого часу.
Коли мене вдарила жаба, я не тільки отримала стійкість до кислот, але й підвищився мій рівень стійкості до отрут.
Отже, якщо те, що сказав Божественний Голос (тимчасове ім'я), було правдою, це означає, що я мала навичку стійкості до отрут з самого початку.
Ну, я павучиха, і я використовую отруту, тож не дивно, що я мала би мати трохи більший імунітет до таких речей.
Але навіть якщо так, що це за система, яка не говорить вам, які навички ви маєте в першу чергу?
Якби Божественний Голос не згадав про це, я б і не здогадалася, що маю стійкість до отрут.
Стривай, а це не означає, що у мене є ще якісь навички, про які я ще не знаю?
Напевно, це має сенс, так? То які ж у мене є навички? Атаки отрутою?
Хотіла б я перевірити, але не знаю, як це зробити.
Може, якщо мій рівень навички "Оцінка" підніметься, я зможу це побачити?
Оцінювання... рівень? Вміння?
Гей, зачекайте, може, я зможу підвищити рівень майстерності?
Майстерність, в основному, означає лише те, наскільки ти знайомий з чимось, чи не так?
Отже, якщо Оцінка залежить від рівня майстерності, як і навички типу Опір, то чи не підвищиться вона, якщо я буду використовувати її багато разів?
Оскільки я отримала його за очки навичок, я припустила, що зможу підвищити його рівень лише за допомогою більшої кількості очок, але, можливо, це не так.
Все ще обмотуючи яйце гумовою ниткою, я починаю оцінювати все, що потрапляло мені на очі.
Тонна непотрібної інформації, на кшталт <стіна> і <підлога>, вливається в мій мозок.
Це неприємно. Наче сп'яніння від надмірної кількості даних.
<Вміння досягло необхідного рівня. Вміння [Оцінка LV 1] стало [Оцінка LV 2].>
Воно того варте! Ого! Він піднявся лише на один рівень, але я відчуваю, що зробила величезний крок уперед! З деяким нетерпінням я спробую оцінити себе.
<Маленький менший таратект Безіменний>
Ууу! Тепер є щось схоже на назву виду!
Я все ще не отримала багато інформації, але порівняно з першим рівнем, коли вона видавала лише <Павук>, це все одно суттєве покращення.
Водночас, чому "малий" і "менший"? Це звучить так, ніби я якась неповноцінна...
Гаразд, тепер мій азарт щодо підвищення рівня навички Оцінювання потроху вщухає. Я не очікувала багато, але мені й на думку не спадало, що я можу бути такою дріб'язковою... Втім, такою я була і в минулому житті, тож, гадаю, це не така вже й велика проблема.
Важливіше те, що я повинна продовжувати оцінювати і підвищувати свій рівень майстерності!
Коли я обмотую гумові нитки навколо яйця, я трохи тренерую рівень Оцінювання.
...Він не піднімається.
Я продовжую оцінювати стіну знову і знову, але мій рівень майстерності не підвищується ні на йоту.
До речі, результат цього аналізу був <Стіна підземелля>. Не дуже корисний.
Це не така вже й велика проблема, але чому мій рівень не зростає?
Хм...
Найвірогідніше пояснення полягає в тому, що ваш рівень зростає лише тоді, коли ви оцінюєте щось уперше. Інакше було б занадто легко його підвищити, чи не так?
Щоб бути впевненою, я оцінюю кожен куточок свого будинку. Але рівень майстерності не підвищується.
Схоже, я не маю достатньої майстерності.
А це означає, що якщо я хочу розвивати свою Оцінку, мені доведеться вийти з дому і використовувати її для інших речей. Згадуючи, я оцінила цілу купу монстрів, коли вміння було ще 1-го рівня.
Можливо, саме це допомогло мені пройти більшу частину шляху до 2-го рівня.
Хоча зовні... Угх. Тепер, коли у мене є цей безпечний, комфортний будиночок, навіщо мені виходити на вулицю?
Якщо я хочу жити в спокої, найкраще залишатися вдома.
Але якщо я хочу підвищити свій рівень майстерності, мені потрібно виходити на вулицю.
В обох випадках є свої плюси і мінуси, але небезпека виходу назовні — це, безумовно, досить значний мінус.
До того ж, хоча це, мабуть, не так, не виключено, що батьки яйця десь там блукають.
Гаразд. Вирішено.
Я залишаюся всередині.
Коли я продовжую працювати над яйцем у себе вдома, одна з ниток моєї павутини знову починає вібрувати. Це особливий випадок: мій другий улов. Якраз вчасно! Я якраз трохи зголодніла.
Я трохи підстрибую, прямуючи до своєї здобичі.
...Це трохи сюрреалістично, коли павук стрибає, навіть для мене.
Минулого разу я втратила пильність і отримала несподіваний удар в обличчя, тому цього разу наближаюсь з обережністю.
Цікаво, що за здобич я спіймала цього разу...?
<Жаба Елро>
Це ще одна жаба. Знову ти! Чому, чорт забирай?! У цьому підземеллі повно інших монстрів! Які шанси зловити одного і того ж монстра двічі поспіль?!
Ха... ха...
Упс, я трохи захопилася. Правда, хоча...
Шльоп! Ніііііііііііііііііііііі!
Поки я заклопотана комедією одного актора в моїй голові, жаба націлилася на мене з плювком. Ніколи в житті я не була так шокована! Я така ідіотка!
А... Гаразд.
Біль частково приводить мене до тями. Цього разу мій опір не піднявся. Мабуть, я ще не достатньо натренувала майстерність. Ну, неважливо.
Обмотую жабу павутиною, щоб вона не могла опиратися. Потім кусаю її зверху. Кусь!
Перша жаба не померла після одного укусу, тож ця, мабуть, теж має певний опір.
Проте, якщо я знерухомлю її і вкушу один раз, це повинно значно послабити її.
Я швидко заношу замотану в павутиння жабу до свого будиночку, потім повертаюся і одразу ж відновлюю розірване павутиння.
Минулого разу я залишила павутину так, як було, і з'їла свою здобич прямо на місці. Але подумавши про це пізніше, я зрозуміла, що залишила себе абсолютно беззахисною.
Якби в цей момент з'явилися інші монстри або навіть люди, я була б атакована, не маючи павутини для захисту.
Тому цього разу я спочатку обмежу рух жаби, відремонтую свою павутину, а потім закінчу і з'їм її, коли буду повністю готова.
Коли я повертаюся до жаби, то бачу, що вона звивається, намагаючись втекти, незважаючи на те, що повністю загорнута в павутину.
Хм.
Гадаю, один укус не мав такого великого ефекту.
Кусь! Я кусаю її знову.
Першого разу я перемогла жабу, кусаючи її знову і знову, але, мабуть, це було зайвим. Усе, що потрібно — просто вчепитися в неї зубами й продовжувати впорскувати отруту через ікла.
<Вміння досягло необхідного рівня. Навичка [Отруйне ікло LV 1] стала [Отруйне ікло LV 2].>
О! Я щойно підняла рівень навички! Це вперше!
У той самий момент, коли моє вміння вдосконалюється, жаба, що досі пручалася, здригається востаннє й завмирає. Це так несподівано, що я навіть трохи злякалася.
О, але це, напевно, означає, що підвищення рівня збільшило силу моєї отрути. Чудово!
<Досвід досяг необхідного рівня. Індивід: малий менший таратект — підвищено з LV 1 до LV 2.>
Хм? Хм? Ах, моє тіло відчуває себе дивно! А?! Що це?! Моя шкіра... лущиться?!
Линяю? Я линяю?!
<Всі базові атрибути збільшилися.>
<Отримано бонус за підвищення рівня навичок.>
<Навичка досягла необхідного рівня. [Стійкість до отрути LV 2] → [Стійкість до отрути LV 3].>
<Навичка досягла необхідного рівня. [Павутинна нитка LV 2] → [Павутинна нитка LV 3].>
<Отримано очки навичок.>
Щ-що?! С-секунду!!
Я щойно отримала купу важливої інформації?!
Повтори! Ще раз, будь ласка!
Божественний Голос (тимчасово) мовчить, ігноруючи мої прохання.
Трясця... серйозно?
Ні, ні, ні.
Треба заспокоїтись і згадати. Там було сказано, що я підвищила рівень, так?
Я так відволіклася на раптову линьку, що не все розчула!
Але ж я не могла просто так почати линяти без причини, чи не так?
Може, моє тіло оновилося саме через підвищення рівня?
Так чи інакше, стара шкіра ще прилипла до мене, тож я її здираю. Ого, на спині є ділянки, що виглядають пошкодженими — мабуть, саме там мене обпекла жаб’яча кислота. Тепер бачу, наскільки серйозною була рана.
О, до речі — мій зір повністю відновився!
Ооо! Отже, підвищення рівня повністю зцілює тіло? Дуже елегантно! Круто!
Гаразд.
Отже, це справді було підвищення рівня. Моє тіло тепер почувається легким і свіжим.
Напевно, це сталося тому, що я перемогла жабу й отримала досвід.
Я починаю їсти жабу, поки намагаюся все обдумати.
Так, давайте згадаємо крок за кроком.
Спочатку — мій рівень підвищився. Линька почалася одразу після цього, і поки я панікувала, Божественний Голос (тимчасово) повідомив ще кілька речей.
Що там було... Навички? Так, кілька навичок піднялися одночасно. Чому?
Ага — перед цим було сказано "отримано бонус за підвищення рівня навичок"!
Тобто, коли я підвищую рівень, до моїх навичок додаються бонусні очки.
Ось чому одразу дві навички виросли — "Стійкість до отрути" і "Павутинна нитка".
Виходить, робота з нитками теж рахується як окрема навичка.
Якщо продовжувати робити павутину, вона й надалі буде зростати.
Це корисна інформація.
І наприкінці там було щось про очки навичок, так?
Виходить, я отримую їх щоразу, коли підвищую рівень.
Підсумуємо: коли я підвищую рівень, моє здоров’я повністю відновлюється, характеристики ростуть, і я отримую очки навичок.
Я зможу перевірити точну кількість пізніше.
А найголовніше — з рівнем приходить бонус до вмінь.
Не знаю, скільки саме це дає, але якщо одразу дві навички піднялись, то бонус чималий.
Виходить, підвищення рівня — ефективний спосіб тренувати навички.
Рівні, га...
Оскільки тут є навички й титули, я й так здогадувалася, що рівні існують, але все одно — бачити це на власні очі трохи дивно.
Я намагалася не думати про цей світ як про гру, бо боялася, що почну ставитися до всього надто легковажно. Але, схоже, вже запізно.
Хоч як би там було, моя душа геймерки вже не може втриматися.
Наразі моя мета — розбити це яйце. Хоч зараз це здається неможливим: шкаралупа занадто міцна.
Обмотування гумовими нитками не допомогло.
Але якщо я продовжуватиму зростати й покращувати свої характеристики, то зрештою зможу його розколоти.
Хе-хе-хе. Чекай мене, яйце!
Я все одно тебе розіб’ю й з’їм, навіть якщо це буде останнє, що я зроблю!
