Повелителька Демонів тримає в руці білий шматок тканини, з великим інтересом розглядаючи його.
Білий шарф, який ще недавно носив герой.
"Шіорі, поглянь на це. Судячи з усього, він зроблений із павутинної нитки."
Командувачка Десятої армії демонів, відома лише як Шіорі, повертає обличчя до шарфа в руці Повелительки демонів.
Однак її очі залишаються заплющеними.
"Я чула, що серед людей він продається за високу ціну, але чи можеш ти повірити, що герой його носив?"- саркастично промовляє Повелителька Демонів. "Найва".
Вона розсіяно бавиться з білою тканиною, а потім раптом завмирає.
На її обличчі вимальовується невинна радість того, хто щойно придумав чудову ідею.
Принаймні, так це бачить вона сама. Для всіх інших це виглядає як злісна посмішка.
"Хіба молодший брат героя не був реінкарнацією? Тоді давай повернемо це йому."
Говорячи це, вона наповнює шарф у своїй руці магією.
"Ага, ага. Маленький подарунок для молодшого брата героя, сповнений божественного захисту Повелительки демонів. Досить хитро, чи не так?"
Шіорі мовчить, не висловлюючи своєї згоди.
"Ааа, як би я хотіла побачити вираз обличчя Ямади, коли він це отримає…"
Уявляючи це, на обличчі Повелительки демонів розпливається зловтішна посмішка.