Ми з Катією байдикували.
Ми вдвох тренувалися на подвір'ї замку, намагаючись підвищити свій рівень майстерності.
Точніше, нас було троє, якщо рахувати Фей.
Так чи інакше, ми закінчили на даний момент і відпочивали в саду, дивлячись на квіти.
"Ох, це було важко. Мої магічні показники непогані, але над фізичними ще треба попрацювати." Оскільки Сью цього разу не було поруч, Катія сьогодні говорила японською.
"Так. Але все одно, наші рефлекси кращі, ніж у минулому житті, і приємно, що з тренуваннями їх стає набагато легше вдосконалювати."
"Безумовно. Завжди здавалося безглуздим, коли нам доводилося бігати марафони в школі і таке інше, але кожен крок, який ти робиш тут, розвиваєш свою витривалість."
У цьому світі навички та статистика покращуються лише тоді, коли ви їх використовуєте.
Оскільки я ще не міг підвищити рівень, єдиний спосіб покращити свої показники - це тренуватися по-старому.
Але ці старомодні тренування - це все, що вам потрібно було робити, щоб стати сильнішими. Це було важко, але коли ти знав, що це окупиться, було набагато легше залишатися вмотивованим.
"Ти можеш бути дівчиною зараз, але всередині ти все ще хлопець. Особисто я не маю бажання так інтенсивно тренуватися."
"Ти так кажеш, але ж ти теж тренуєшся."
"Ну, я не маю особливого вибору."
"Що ти маєш на увазі?"
"Ну, мабуть, це не так очевидно зараз, коли я вже не в яйці і не щойно вилупилася, але я, по суті, була на межі смерті."
"Га? Відколи? Я й гадки не мав."
"Ну, звичайно, ні. Я ніколи тобі не казала."
"То що сталося?"
"Ти ж знаєш, що мене знайшли в підземеллі під назвою Великий лабіринт Елро, так? Так от, виявляється, я була у великій небезпеці в той час. Я була у павучому гнізді, і павук мало не з'їл мене."
"Серйозно?!"
"Серйозно. Але павук виявився якогось нижчого виду, тому не зміг пробити панцир яйця і здався."
"Ого, схоже, ти ледь не загинула."
"Тоді ти могла померти ще до того, як народився."
"Точно. На відміну від Японії, у цьому світі тебе можуть вбити будь-якої миті, тож у тебе немає іншого вибору, окрім як ставати сильнішим, наскільки це в твоїх силах. Крім того, я повинна еволюціонувати."
Еволюція відбувається, коли монстр задовольняє певні умови, наприклад, досягає певного рівня. Зазвичай, це пов'язано з новим зовнішнім виглядом, кращою статистикою і так далі.
"Ви чули пані Анну, чи не так? Якщо я не еволюціоную з цієї форми протягом десяти років або близько того, я помру."
Поточний вид Фей був монстром, який називався коліфт Елро, і мав короткий термін життя.
Щоб продовжити своє життя, вона повинна була еволюціонувати.
Для цього їй потрібно було перемагати інших монстрів і підвищувати свій рівень.
А для цього вона повинна була стати сильнішою.
На відміну від нас, у Фей була реальна потреба стати сильнішою.
Саме тому вона добровільно брала участь у наших тренуваннях.
"Ну що? Як у тебе справи?"
"Мої навички Миттєвості, Наполегливості, Сили та Твердості піднялися до восьмого рівня."
Я використовував Камінь оцінки в руці, щоб перевірити свій статус. Це був камінь 9-го рівня, що належав родині Катії.
Цей предмет можна було б вважати національним надбанням, але Катія "випадково" позичила його з дому. Мені було цікаво, чи герцог не проти, але оскільки це було зручно, я вирішив просто бути вдячним і користуватися ним.
"Твої навички швидко зростають, друже. Це просто різниця в природному таланті чи що?"
Катія виглядала трохи розчарованою.
Хоча ми робили однакові речі, я набирала рівні швидше. У цьому світі кожен може стати сильнішим, докладаючи зусиль, але швидкість прогресу різна.
Кажуть, що це пов'язано з різницею в талантах.
"Я маю на увазі, що в родині герцога мене все життя називали вундеркіндкою. Як ти можеш бути набагато швидшим за мене? Брехливий бовдур!"
"Може ти б мені теж дав трохи свого таланту."
Я уникав заздрісних поглядів Катії та Фей. Не схоже було на те, що я міг щось вдіяти...
Навички Катії та Фей теж постійно зростали, але не так сильно, як мої. Фей чомусь мала вогнестійкість і стійкість до скам'яніння, і я трохи заздрив цьому. Але я подумав, що вона розсердиться, якщо я скажу це, тому я тримав це при собі.
"До речі, ти вже використав якісь очки навичок?"
"Ні, я ще не встиг їх використати, тож я їх ще зберігаю."
"О, я думаю, я знаю, що ти маєш на увазі. Ти хочеш зберегти їх на той випадок, коли це буде дійсно буде важливо, так?"
Очки навичок можна використовувати для набуття нових навичок або підвищення рівня майстерності тих, які ви вже маєте.
Зазвичай люди народжуються без них, але як бонус за реінкарнацію чи щось таке, Катія, Фей і я мали їх вдосталь від народження.
"У тебе сто тисяч балів? Ти чітер, буржуазний падлюка!"
"Гей, це ще зліше, ніж раніше!"
У мене, правда, руки ще не дійшли ними скористатися.
Спочатку я хотів опанувати магічні навички, але Анна заборонила мені використовувати магію, тож я відступив. Вона, мабуть, не знала, що в мене є очки навичок, але скористатися цим і здобути навички таємно було б схоже на зраду.
Відтоді мені просто не хотілося їх використовувати.
"Це означає, що ви двоє використали частину своїх?"
"Лише сотню балів, необхідних для отримання телепатії."
"А ти, Катія?"
"...Лише тисячу."
Якщо я правильно пам'ятаю, у Катії було 50 000 балів.
З огляду на її поведінку під час розмови, я припустив, що вона їх усі використала, але вона до них майже не торкалася.
"А ти на що потратила?"
"...Не скажу."
"Що? Ну д бо, просто скажи нам."
"...Обіцяєш не сміятися?"
"Так, обіцяю. Скільки?"
"О, я готова сміятися, не хвилюйся."
"Гей! Та пофіг. Купила оцінку, ясно?"
Я не засміявся, але, мабуть, виглядав спантеличеним.
Не думаючи, я обмінявся поглядами з Фей.
Оцінювання - це більш-менш єдина навичка, якої не варто набувати.
Якщо вже на те пішло, то мені було дуже цікаво, чому вона це зробила.
"Навіщо ти це зробила?"
"Я нічого не могла вдіяти! Оцінка - основний елемент історій про реінкарнацію. Важко збирати інформацію в новому світі, чи не так? Тож якби це був роман чи щось подібне, головний герой був би супер-здібним в оцінюванні. Я просто хотіла зробити теж..."
"Але оцінювання - це наче злочинець номер один у списку паскудних навичок. Навіщо ти витрачаєш свої бали, щоб отримати його, знаючи це?"
"Слухай, чувак, я тоді цього не знала! Я була ще дитиною, коли отримала цю навичку! Ти ж пам'ятаєш, як важко було нічого не розуміти? Тож, звичайно, я хотіла спробувати отримати більше інформації. І як тільки я почала думати про Оцінювання, до мене заговорило Слово Боже! Тож, звісно, я купила його імпульсивно!"
Так, в її словах був сенс.
Я пам'ятав свою тривогу, коли був ще немовлям.
Нерозуміння того, що говорили люди навколо мене, теж викликало у мене стрес.
А оскільки Слово Боже говорило японською, то цілком природно, що ти хотів би за нього вчепитися.
"То що, оцінювання справді таке погане, як про нього говорять?"
"Так. Це відстій. Вона абсолютно марна, якщо тільки це не супервисокий рівень, у мене болить голова щоразу, коли я її використовую, і як бонус, ви не отримаєте майстерність від оцінювання однієї і тієї ж речі двічі, якщо не почекаєте багато часу між ними, так що її до смішного складно підвищити рівень. Я роблю все можливе, щоб підвищити свій рівень, коли у мене є вільний час, але я все ще лише четвертого рівня. Це розбиває мені серце."
Просто чути про це дратувало.
Усе ще тримаючи Камінь Оцінки, я переоцінив своє поле очок навичок.
Як тільки я це зробив, на екрані з'явився список доступних навичок разом з необхідною кількістю очок навичок.
Я переглянув його, поки не знайшов уміння "Оцінювання".
"О, агов, я можу отримати Оцінку за сто очок."
"Що? Справді?"
Сто балів/очок - це найменша кількість, необхідна для отримання будь-якого вміння.
Навички, які можна було отримати за дешеві сто балів, були або однаково неефективними, або особливо сумісними з користувачем.
Той факт, що Катії довелося витратити 1000 балів, щоб отримати Оцінку, доводить, що це не було дійсно неефективним умінням.
Звичайно, на низькому рівні вона не була дуже корисною, але якщо її підняти достатньо високо, то вона може стати великим активом. Моя низька ціна означала, що я був особливо сумісний з умінням Оцінювання.
Після хвилинних вагань я придбав "Оцінку".
Мій залишок очок навичок зменшився до 99 900.
"Я отримав Оцінювання."
"Що? Справді?" повторила Катія. "Ну, тоді не приходь до мене плакатися, якщо потім пошкодуєш."
"Ну, я прокачаю її, якщо мені буде потрібно. Все одно у мене ще багато балів."
"Ніхто не любить людей без планів, ти ж знаєш."
Поки що я вирішив притримати решту балів для більш важливого часу.