Розділ 91: Інше місце, інша людина
Лі Соль А останнім часом поводиться дивно.
— Тобі не здається, що Егостик — справді мерзенний виродок? Навіть у такого злочинця є власний фан-кафе, це просто кінець світу якийсь. Правильно?
— …Так.
Минуло вже кілька тижнів відтоді, як вона оселилася в будинку Лі Соль А.
Оскільки Соль А запросила її приїхати до свого маєтку в Пусані, аби відпочити від постійної стресової роботи героя, яка останнім часом не давала продиху, вона зазвичай просто проводила час і розважалася разом із подругою.
І ось, раптово, з одного прекрасного дня
Соль А почала вкрай дивно поливати брудом Егостика.
— Скільки вже разів він улаштовував терористичні акти? Це так жорстоко. Він просто холоднокровний монстр.
"……"
Хару мимоволі відчувала дискомфорт, коли бачила, як її подруга раптово й так часто починає говорити гидоту про Егостика.
Він, звісно, однозначно лиходій, але…
Проте вона, як герой, узагалі не могла захищати лиходія, тому завжди лише мовчки кивала головою.
— Цього паршивого виродка, я б залюбки відірвала йому кінцівки й убила на місці.
"….Це вже якось занадто…"
— Мені здається, він просто психопат, який думає виключно про себе.
"Ні, він урятував мене, ризикуючи власним життям."
— Як людина може влаштовувати терористичні акти проти сотень людей отак просто? Він — саме втілення чистого зла.
"….Але досі ще ніхто не загинув."
— До того ж, він постійно викликає на дуель саме тебе, Хару. Хіба це не моторошно?
"Не зовсім…"
Шін Хару просто ковтала ці відповіді у своїй голові, обмежуючись лише кивками.
Коли вона розглядала телевізор на стіні в будинку Соль А.
[СПЕЦВІПУСК! Глибокий аналіз Егостика!]
Здриг.
Раптова поява новинної програми змусила очі Хару затремтіти.
І, як і очікувалося.
— Оу! Цей покидьок!
Голос Соль А, що донісся з-за дивана, змусив її мимоволі зітхнути.
"Ох, ну ось знову."
Саме відео за своїм змістом було цілком звичайним.
Як люди вже могли приблизно бачити під час ефірів «Его-Стрім», існує висока ймовірність того, що Егостик у майбутньому сформує альянси з іншими лиходіями.
А районом, де розгортатимуться наступні терористичні атаки, обов'язково стане Сеул, і героєм, який протистоятиме йому, буде Стардаст.
До самої інформації жодних претензій не було.
Проблема полягала суто в Лі Соль А, яка сиділа поруч із пультом у руках і без упину лаяла його на чому світ стоїть.
"…….."
У цей момент Хару чітко збагнула, що коїться дещо дивне.
Чому вона раптово так одержима всім, що пов'язано з Егостиком? З якої радості?
Раніше Соль А завжди демонструвала байдужість, повторюючи: «Не переймайся так сильно», кожного разу, коли вони обговорювали Егостика.
І раптово все кардинально змінилося, відколи одного ранку дівчина почала шалено його проклинати.
І що ще дивніше..
— Причина, чому Егостик є настільки підлим лиходієм, полягає в тому, що якщо подивитися суто на це, то далі випливе ось що…
Зважаючи на її загострене чуття.
У словах Соль А вона взагалі не відчувала жодної щирості.
І це було найдивнішим у всій ситуації.
"……"
Ось так, тримаючи очі злегка опущеними, Хару мовчки вислуховувала палкі промови Соль А.
Величезний маєток у горах.
Великий будинок, також відомий як штаб-квартира «Его-Стрім».
Я стояв посеред кімнати, офіційно оголошуючи всій команді:
— Ми вирушаємо до Пусана.
— Що?
— Ти ж минулого разу вже їздив до Пусана сам-один. Ми знову туди вирушаємо?
Чхве Се Хі схилила голову набік, наче абсолютно не розуміючи моєї логіки.
— Кім Даїн. Навіщо нам їхати до Пусана?
— Щоби влаштувати теракт.
На мою коротку й просту відповідь Хан Со Ін перепитала так, наче в неї в голові це не вкладалося:
— Теракт у Пусані? Але ж ти завжди бився зі Стардаст суто в Сеулі!
— Усе правильно. Такий палкий фанат Стардаст, як ти, збирається влаштувати заварушку в іншому місці?
Усі дівчата витріщалися на мене з абсолютним недовір'ям.
Ні, ну серйозно. З якого дива у мене з'явився такий імідж? Це звучить так, наче я маніакально одержимий Стардаст. Звісно, я буквально живу заради Стардаст, але це ж не означає, що я думаю про неї двадцять чотири години на добу без упину. Ні, ну аж ніяк.
Хай там як, я гучно кашлянув, аби розрядити атмосферу.
— Послухайте. Ви всі неправильно мене розумієте, я не настільки одержимий Стардаст.
— Ну, Кім Даїн, якщо ти так кажеш, то чому ти тоді взагалі керуєш фан-кафе Стардаст?
Лі Су Бін вислухала мене й озвучила вкрай влучне зауваження. Досить гостро підловлено, мушу визнати. У таких випадках найкращий варіант — плавно перевести тему розмови.
— Гм. Менше з тим, саме з цієї причини я й вирішив цього разу влаштувати теракт в іншому регіоні, де діють інші герої, окрім Стардаст.
Я пішов на цей крок суто через те, що Лі Соль А дуже сильно мене про це благала, але я також мав на меті продемонструвати всьому світу, що не зациклений виключно на Стардаст. Навколо й так уже розвелося занадто багато шипперів.
До того ж, таймінг просто ідеальний. Можливо, ті виродки теж скоро прибудуть до Пусана.
— Для цієї місії ти, Чхве Се Хі, вирушаєш разом зі мною.
— Га? Я?
Чхве Се Хі здивовано покліпала очима, вказуючи пальцем на себе. О боже мій.
— Ну звісно, ти. Ти єдина серед нас володієш бойовою суперсилою, хіба це не очевидно?
— А, ну взагалі-то в цьому є логіка.
Чхве Се Хі кивнула головою, наче повністю переконалася. Поміж пасмами її рудого волосся, що розвівалося, позаду виднілося вкрай ображене обличчя Хан Со Ін.
— …Мені потрібно швидше повертатися до роботи…
Пробурмотіла вона щось собі під ніс, і я раптово відчув якесь паршиве передчуття.
Поки я мигцем зиркав на Со Ін, Чхве Се Хі, яка продовжувала кивати, раптово запитала, наче щойно згадала дещо важливе:
— Зачекай, але. Хіба я не брала участі в теракті минулого разу? Цього разу мені теж доведеться це робити?
Зустрівши її сповнений сумнівів погляд, я заперечно покрутив пальцем. Усе зовсім не так.
— Ні, цього разу ми не братимемо безпосередньої участі в терористичному акті.
— Тоді як?
— Ну звісно, я просто змушу когось іншого зробити це замість нас.
Промовив я з підступною посмішкою.
Що я вам казав? «Его-Стрім». Хіба я не заявляв, що збираюся створити Союз Лиходіїв? Тоді, звісно, настав час об'єднатися з іншими злочинцями.
Ну, це не зовсім союз, якщо бути відвертим, я просто збираюся використовувати їх як своїх шісток і керувати ними. Кхе-кхе-кхе.
Поринаючи в такі підступні думки, я також звернувся до Лі Су Бін:
— І Су Бін. Ти ж умієш керувати човном, правильно?
— Що? Оу, ну великим кораблем я керувати не вмію, але якщо це невелике судно, то так, певною мірою впораюся.
— Я так і знав. Су Бін, ти теж. Цього разу ти вирушаєш зі мною.
Я клацнув пальцями. Чудово, усе повністю готове. Тепер залишається лише зв'язатися з Лі Соль А.
— Уже наступного тижня ми вирушаємо до Пусана.
Ось так було остаточно затверджено наш наступний терористичний напад.
Звісно, влаштувати теракт з кондачка в Пусані не так просто, і мені знадобиться певний час, аби переконати інших лиходіїв діяти за моїм планом.
Тепер настав час довести всьому світу, що я не є фанатом Стардаст. Я — всесвітній терорист! Стардаст просто трохи більш особлива для мене, але це не означає, що я думаю суто про неї. І особливо.
"Я можу використати це, аби повернути свій борг, правда?"
…Той день, я без упину згадую обличчя Шін Хару, яка злегка посміхнулася мені й вимовила ці слова, і це справді перетворилося на проблему.
Думаю, мені варто на деякий час триматися від Стардаст на відстані.
Почнімо підготовку до теракту.
— Наступного тижня? Чудово. Яхта? Ха, за кого ти мене приймаєш? Я Лі Соль А з Юсон Group. Я підготую найкраще судно, тому навіть не переживай і просто приїжджай.
— Оу, і до речі, я останнім часом постійно говорю Хару різні гидоти про тебе, але мені здається, що це взагалі не дає жодного ефекту, знаєш? Усе одно продовжувати в тому ж дусі? Ну гаразд…
— Тоді домовилися, усе зрозуміло. Скоро побачимося.
Лі Соль А поклала слухавку після тривалої розмови й на самоті голосно розсміялася у своєму кабінеті.
У її голові вже шалено прораховувалися різні комбінації. Цього разу її визнання, популярність та супутній вплив на суспільство суттєво зростуть, оскільки Егостик улаштує терористичні атаки безпосередньо в Пусані.
— Ідеально.
Після телефонної розмови з ним план уже почав активно розроблятися. По-перше, Хару казала, що за кілька днів збирається повертатися додому, тому жодних проблем не виникне… Вона вважає, що було б просто бездоганно використати ті дані, які він їй надіслав.
Вона вперше за довгий час відчула справжнє піднесення. Усе просувається точно за наміченим планом. За такого розкладу вона зможе досягти своєї головної мети вже за кілька років…
З цим полегшеним серцем Лі Соль А вирушила додому.
Коли вона прибула до маєтку, Хару саме ласувала манговим морозивом, яке знайшла в її холодильнику.
— Хару!
— Га? Оу, привіт.
Щойно переступивши поріг дому, Лі Соль А міцно обійняла Хару, яка махала їй рукою, усе ще тримаючи морозиво в роті.
Хух. Вона відчула справжнє зцілення, просто притиснувшись до Хару.
— Га? Що це з тобою раптом сталося?
Хару зніяковіла від таких раптових обіймів, але не стала відштовхувати подругу й просто стояла нерухомо.
Власне, Соль А дуже подобалася ця риса в Хару. Коли вона працює як герой, вона більш праведна й сильна за будь-кого іншого, упевнено викрикує слова на адресу лиходіїв, але в реальному житті Хару — вкрай тиха й спокійна дівчина. Вона наче миле кошеня, яке ні разу не виявляє примхливості. Вона поводиться смирно й без жодного опору, навіть коли Соль А отак стискає її в обіймах.
"Її MBTI насправді належить до типу I, тож вона інтроверт?" З цією думкою Соль А нарешті випустила Хару з обіймів. Хару поглянула на неї сповненим запитань поглядом.
Соль А лише щиро посміхнулася їй у відповідь:
— Та нічого такого. У мене просто останнім часом чудовий настрій, от я трохи й перегнула палицю.
— …Справді?
Хару здивовано схилила голову набік.
І ось так, протягом усього дня, Соль А виглядала просто наче в екстазі. Куточки її уст були постійно підняті догори, вона перебувала на шаленому позитиві й вперше за довгий час узагалі не згадувала Егостика, наче геть забула про необхідність його лаяти.
І спостерігаючи за своєю подругою.
Хару чомусь відчувала дедалі більше й більше розчарування всередині.
……Вона й сама не знала, чому виникає це відчуття.
Ось так день, коли Егостик уперше розпочне свій терористичний напад на Пусан, невблаганно наближався.