Розділ 80: Падіння людства
"Якщо задуматися, це гнилий світ."
Я думав про це, споглядаючи міста з вікна нагорі.
На перший погляд усе виглядає цілком звичайно. Незліченна кількість людей, які жваво рухаються поміж висотних будівель. Здається, ніби немає жодної відмінності від світу, в якому я жив у своєму минулому житті.
Проте реальність кардинально інша. І переважно в жахливому сенсі.
По-перше, тут час від часу народжуються люди, які пробуджують суперсили. Якби ця суперсила була посередньою, ніхто б і не помітив. Але оскільки на світ з'являються виключно сильні покидьки, це і є справжня проблема.
Стардаст за бажання могла б зрівняти з землею десятки будівель. Те саме стосується й інших. В інших країнах ситуація ще гірша. Можна сказати, що майже кожна держава щомісяця переживає загрозу повного знищення.
Звісно, завдяки світовому балансу все якось продовжує еволюціонувати суто через те, що більшість героїв сильніші за більшість лиходіїв. Іншими словами, країни не змогли б функціонувати належним чином без героїв. Через це вплив уряду сильно зменшився порівняно з асоціацією. У президента від цього вже, мабуть, легка параноя.
І хіба лиходії — єдина проблема? Аж ніяк. Як можна судити з корпорації «Хан Ін», великі компанії просто збожеволіли. Секретні експерименти над людьми для них — базова річ, а їхній головний конкурент, корпорація «Юсон», так само контролює Республіку Корея з-за лаштунків, тиснучи на уряд та асоціації. Вони напевно вже потирають руки, прагнучи повністю поглинути Корею після краху «Хан Ін». Ну, для мене це навіть вигідніше. У такому разі мені потрібно контролювати лише одну людину — Лі Соль А.
Хай там як, ось що я намагаюся сказати. Цей світ ненормальний. Люди з суперсилами влаштовують теракти, уряд бездіє, компанії всім керують, ба більше — тут існують боги та потойбічний світ, коротше, повний хаос. Я так сумую за мирним старим світом.
— Площа…
Я продовжував дивитися у вікно.
Знаєте, що найкумедніше? Теперішній стан вважається вкрай мирним періодом.
Далі з'являтимуться ще сильніші лиходії, і світ дедалі більше занурюватиметься в хаос.
І Стардаст доведеться розгрібати все це самотужки.
— Кім Даїн, на що ти там так витріщився?
— …Та ні на що, ходімо вже.
Коли слова Хан Со Ін вихопили мене з роздумів, я повернув голову назад.
Ну що ж.
Зрештою, я буду тим, хто зупинить усе це.
Світ коміксу, в який я потрапив — «Стардаст!» — фанати умовно ділять на чотири фази.
Перша фаза розгортає сюжет навколо росту Стардаст та її повсякденного життя. Це теперішній час, наймирніший період.
А от друга фаза розпочинається на повну силу саме після інциденту з корпорацією «Хан Ін». З цього моменту на світ почнуть виходити дедалі потужніші лиходії.
І подія, яку фанати охрестили «початком другої фази», остаточно закріпила той факт, що цей всесвіт насправді повністю згнив.
Вторгнення корпорації «Хан Ін» у Сеул.
Тоді загинуло набагато більше людей порівняно з попередньою кризою з Бегемотом; Стардаст страждала від безпорадності та докорів сумління через те, що не змогла цьому завадити; асоціація та уряд були повністю паралізовані, а Сеул палав у вогні.
Жахливий інцидент, під час якого вся Корея була зруйнована до такої міри, що люди почали глузувати: "І що, в біса, ці герої робили досі?".
Центр міста перетворився на справжнє пекло! Зруйновані будівлі, людські жертви, палаючий ліс!
Проте…
Я вже чітко знаю, що все це має статися.
Корпорація «Хан Ін», вам хана.
Захоплива драма про помсту героям в оригіналі, яка закінчується героїчною загибеллю?
Не дочекаєшся, Кім Сун-У!!
— Муа-ха-ха-ха-ха.
— Кім Даїн, не можна так поводитися в людному місці…
— Кім Даїн…
— Він часто так робить?
— Кім Даїн…?
Поки ми спускалися з оглядового майданчика,
я й сам не помітив, як раптово розреготався зловісним сміхом, і вся команда почала мене засуджувати.
Я ж стараюся заради вашого ж блага.
— …Ти так смієшся тільки тоді, коли замислив щось лихе.
Пробурмотіла Хан Со Ін, яка вже тривалий час спостерігала за мною, з украй незадоволеним виразом обличчя.
Що значить лихе?
Я намагаюся врятувати людство, і мені так прикро, що мене не розуміють.
Звісно, для учасників корпорації «Хан Ін» під керівництвом Кім Сун-У це дійсно будуть вкрай нервові часи.
Корпорація «Хан Ін».
Найбільший конгломерат країни таємно планував захопити владу в державі, прикриваючись тим доброзичливим іміджем, який вони завжди демонстрували на публіці.
Вони таємно проводили незаконні й нелюдські експерименти над людьми та створювали монстрів, поки не погоріли на інциденті з Бегемотом.
В результаті компанія розвалилася. Голова правління та інші вищі керівники втекли за кордон, але дослідники, які безпосередньо проводили експерименти під керівництвом доктора Кім Сун-У, не змогли виїхати.
В оригінальному коміксі Кім Сун-У викрав Бегемота й бився зі Стардаст, але зрештою зазнав поразки й утік.
Зрештою, працівники під його керівництвом усвідомлюють, що вони приречені, і оскільки їм усе одно кінець, вони планують влаштувати колосальний вибух і загинути разом з усіма.
Це і є вторгнення корпорації «Хан Ін» у Сеул.
І способом, який вони обрали, аби перетворити Сеул на море вогню,
було використання гігантської зброї.
— Тож ти хочеш сказати, що в найближчому майбутньому корпорація «Хан Ін» улаштує божевільну атаку відчаю й посеред ночі нападе на Сеул за допомогою гігантського робота?
— Це не робот, це зброя руйнування, але менше з тим. Так.
— Area…
Зал засідань підземної бази «Его».
Хан Со Ін, Лі Су Бін, Чхве Се Хі, яка щойно приєдналася до нас, та Лі Ха Юль. Зібравши всіх разом, я порушив цю тему.
— …А що саме являє собою ця гігантська зброя, про яку ти говориш?
— Величезна зброя розміром із цілу гору, щось схоже на восьминога, корпус якого складається з півсфер, а до нього прикріплені довгі сталеві кінцівки.
— Зачекай, зачекай, зачекай.
Чхве Се Хі, яка уважно мене слухала, перервала розмову й запитала з абсолютно безглуздим виразом обличчя:
— Гігантська зброя скоро нападе на Сеул? Звідки ти, в біса, про це знаєш?
— Я знаю абсолютно все.
— Ні, ну це просто… Якого біса…
Чхве Се Хі приголомшено витріщилася на мене, округливши очі від подиву, але я лише загадково посміхнувся.
Чоловік, який приховує багато таємниць, виглядає привабливо. Напевно.
— Хай там як, наш план полягає в тому, аби просто віджати цю гігантську зброю.
— Її? І як само?
— Що значить «як само»? Ми просто телепортуємося в кабіну керування, відгамселимо всіх тих покидьків, візьмемо контроль у свої руки, ось і все.
— Так просто?
— А що в цьому складного?
Так само, як людина помирає, коли вмирає її мозок — якщо ми зачистимо кабіну пілотів, з цією гігантською зброєю буде покінчено.
— …Але хіба вони не прорахували такий варіант і не підготувалися до нього заздалегідь?
— Звісно, вони підготувалися.
Якщо бути точним, вони розробили захист від Тіньового Блукача, який може телепортуватися куди завгодно суто в нічний час.
Взявши дані з експериментів над Бегемотом, вони просто покрили корпус спеціальною субстанцією проти темряви, аби завадити йому проникнути всередину.
Поки я пояснював це, Чхве Се Хі, яка все ще виглядала скептично, озвучила свій сумнів:
— …А як щодо тебе? Ти ж збираєшся телепортуватися туди?
— Я? Ну звісно, я навіть не розглядаю такий варіант.
— Це… Тому що ти не герой, а всього лиш лиходій…?
— Оу.
Вона видала кумедний звук, наче тільки-но збагнула цю просту істину. Боже, за кого ти мене взагалі приймаєш?
— Кім Даїн, але хіба ця машина настільки потужна? Ми не можемо просто підірвати її кількома бомбами?
— Не можемо.
Я заперечно похитав головою.
Це не просто звичайна зброя. В оригінальному коміксі вона настільки колосальна за своїми масштабами, що читачі в один голос кричали: "Це неможливо зупинити!", і це феноменальний об'єкт, який нереально пробити, хоч би чим ви в нього стріляли і з чого б він не був зроблений.
Його недарма називають фінальним босом першої фази оригіналу. Думаю, він справді вражає уяву. Усе, з чим Стардаст стикалася досі, не йде з ним у жодне порівняння. Абсолютний ультиматум.
Навіть Стардаст зрештою опустила руки.
Пояснивши всім, наскільки ця штука сильна, велична та феноменальна, я завершив свою промову однією реплікою:
— І цей трофей я збираюся повністю прибрати до своїх рук.
Я й сам не помітив, як на моєму обличчі з'явилася підступна посмішка.
Усе правильно. Яка моя головна мета в цьому світі?
Забезпечити Стардаст такі випробування, які вона здатна витримати.
А цей кошмар вона за жодних умов подолати не зможе.
І якщо все саме так,
хіба я не повинен особисто перетворити цю катастрофу на випробування, з яким вона зможе впоратися?
— Усе це станеться вже цього тижня, тому давайте всі підготуємося заздалегідь. Особливо ти, Чхве Се Хі, ти йдеш зі мною.
Сказавши це дівчатам, я взявся за детальне планування.
Це ідеальний шанс для Стардаст вирости над собою, а також нагода остаточно стерти з лиця землі корпорацію «Хан Ін».
Зокрема Кім Сун-У та інших учасників цієї банди.
Цікаво, які вирази будуть на їхніх обличчях, коли цей останній козир, який вони так ретельно готували, буде вщент розгромлений.
Му-ха-ха-ха-ха-ха-ха.
Глибоко в провінції.
Секретна база корпорації «Хан Ін», сектор C.
Посеред величезного підземелля, кінця-краю якому не було видно, хаотично рухалася незліченна кількість людей.
Усі вони виглядали вкрай виснаженими, буквально шкіра та кістки, і були настільки брудними, що виникало запитання, чи мали вони взагалі змогу бодай колись помитися.
Проте в їхніх очах палав смертоносний вогонь.
Поки вони метушилися в білих халатах, повз них рішуче крокував чоловік.
Він виглядав найстаршим серед усіх.
І найвиснаженішим.
Чоловік, у чиїх очах смертоносна отрута палала найяскравіше.
Він був головним керівником проєкту «Бегемот» у корпорації «Хан Ін».
Той, кого рада директорів просто кинула напризволяще, змусивши залишитися в Кореї.
Доктор Кім Сун-У.
Він різко кинув слова досліднику, який поспіхом ішов слідом за ним:
— То як. Фінальну інспекцію закінчено?
— Так, пане директор. Усе, що нам залишається — це розпочати атаку.
— Я мушу перевірити це особисто.
Він дійшов до місця призначення.
Неймовірних розмірів порожній зал, який виглядав так, наче величезне місто повернули вертикально й закопали глибоко під землю.
І весь цей простір повністю займало дещо грандіозне.
Останній шедевр, створений корпорацією «Хан Ін», у який вони вклали залишки свого затятого полум'я, аби все зруйнувати, зрівняти з землею та посіяти тотальний хаос.
Цей проєкт мав назву «Октопас» — зброя, створена виключно задля тотального винищення.
— Так… Нарешті ми це зробили.
Побачивши його, Кім Сун-У міцно зціпив зуби й пробурмотів під ніс.
Після цього він уже не міг стримати свого шаленого збудження й голосно закричав до всіх працівників, які перебували в залі:
— Усім співробітникам, слухати мою команду!!!
Цей громоподібний голос повністю заповнив величезну аудиторію.
Дослідник поруч поспіхом налаштував мікрофон, і його слова розійшлися по всьому об'єкту.
Голос лунав луною глибоко під землею:
— Скільки всього ми принесли в жертву досі заради корпорації Хан Ін та заради розвитку цієї держави!
— А ці люди лише звинувачують нас за наше прагнення створити кращий світ! Що, в біса, вони самі зробили для цієї країни!
— Які ж вони жорстокі, а тепер навіть намагаються знищити нас, тих, хто прагнув створити абсолютно нову історію людства через еволюцію!
— Нам більше не потрібна ця гнила країна!
— Зараз! Останнє, що нам залишається зробити — це втопити це місто в морі вогню! Власними руками!
— Завтра!
Він виплюнув це останнє слово, буквально процідивши його крізь зуби з палаючим поглядом.
— Ми знищимо Сеул.
Наприкінці його промови зал вибухнув криками підтримки, солідарності та палкого бажання побачити море вогню. Тотальне винищення. Лють.
Стоячи посеред цього шаленого гамору, він повільно заплющив очі.
Усе правильно. Завтра.
Сеул нарешті збагне, що таке справжній кінець світу, який опинився в його руках.
— Тож який твій план щодо того, аби віджати цю зброю?
— Зайти в їхнє лігво й улупити того виродка, який нею керує, за допомогою Розвідного Ключа. Ось і все. Після цього вона наша.
— …Це справді так просто?
— Так.
Простіше не придумаєш, чи не так?