Розділ 72: Вербування талантів
Усе заради Стардаст.
Це життєва мета, до якої я прагну вже дуже давно, відтоді як потрапив у цей світ.
Зрештою, головна зірка цього світу — Стардаст.
Так, я готовий спалити себе дотла заради неї, адже вона — мій улюблений персонаж.
Висновок, до якого я дійшов заради неї: давайте позбудемося всіх лиходіїв, які докучають Стардаст.
Але з ким тоді Стардаст битиметься?
Стояча вода неминуче загниває. Хіба можна називати героєм того, хто не має роботи?
До того ж Стардаст стає сильнішою, що більше випробувань вона проходить?
…Гаразд.
Я сам стану лиходієм і забезпечу їй такі випробування, з якими вона зможе впоратися.
Досі я важко працював, аби влаштовувати теракти.
І тепер настав час зробити крок уперед.
— Тероризм… Чи повинен я займатися цим сам?
Ну так.
Чи обов'язково мені робити це власноруч?
Ні, немає потреби. Доки немає жертв і лише Стардаст може рости, не має значення, якщо це робитимуть інші лиходії, а не я.
Тож,
якщо я створю щось на кшталт Союзу Лиходіїв і дозволю іншим лиходіям улаштовувати терор замість мене,
я… зможу піти на пенсію, правда?
Для цього необхідно знайти новий талант.
Хан Со Ін, Лі Су Бін та Лі Ха Юль — усе це група підтримки. Серед них немає нікого з реальною бойовою силою!
Ось чому зараз я збираюся підібрати нові кадри.
Це кафе.
Я сидів біля вікна, попиваючи каву й позираючи на стійку.
— Лі Су Бін, спробуй це теж.
— Гм. Полуничний торт тут також дуже смачний.
— Лі Чха Юн, ти повинен почистити зуби після їди.
А поруч зі мною Хан Со Ін, Лі Су Бін, Лі Ха Юль та Лі Чха Юн зібралися разом і теревенили про все підряд.
…..Хіба голова родини не може отримати трохи особистого часу?
Людина, яку я збираюся підібрати цього разу — дівчина на ім'я Чхве Се Хі.
Вона працює за стійкою в кафе, де я зараз перебуваю.
— …Так. З вас 7 000 вон.
Чхве Се Хі, яка має помаранчеве волосся й виглядає вкрай втомленою від усього навколо.
Цього разу я прийшов лише для того, аби потайки поспостерігати за її життям, тому просто тихо сидів у кафе.
….Тож я збирався піти в кафе, аби завербувати талант.
Оскільки це вихідні, усі вчасно впали мені на хвіст.
Усі зараз їли по шматочку торта.
— Кім Даїн. Тобі теж варто спробувати шматочок.
— Га? О, так. Давайте мені шматочок.
Смачно.
Я продовжував дивитися на стійку з повним ротом торта.
— ……
Тим часом у неї спробували попросити номер телефону.
Мені сподобалося, як вона напустила на себе суворий вигляд і відмовила.
— Гм…
Я продовжував спостерігати за нею й дійшов певного висновку.
Так, ми можемо розпочинати операцію прямо зараз.
— Кім Даїн, припини витріщатися на стійку й їж більше.
— Чи можу я замовити ще один медовий хліб?
— Ага, ага, замовляйте все, що хочете.
Спочатку давайте просто трохи поїмо й відпочинемо…
Я можу почекати до ночі.
Я поринув у роздуми, доїдаючи шматочок торта.
Чхве Се Хі.
Вона пробуджена, яка здатна випромінювати електрику.
В оригіналі вона — одна з лиходійок, що діють під іменем Електра.
Серед лиходіїв вона досить зухвала й має доволі палкий характер.
Вона одна з популярних персонажів серед читачів оригінального коміксу під прізвиськом "ілджин нуна".
Вона, працюючи щодня без перепочинку, зрештою вибухає, не витримавши накопиченого стресу.
Не в змозі протистояти природі руйнівного світла всередині себе, її електрика виривається назовні посеред міста вночі, і її тут же пригнічує Тіньовий Блукач.
Щойно вона вперше з'явилася, її одразу ж перевели до табору утримання, тому вона тривалий час не з'являлася в сюжеті, але згодом повернулася під час арки «Велика втеча з в'язниці».
Хай там як, оскільки її визначили як лиходійку А-класу, сама електрична атака є дуже потужною здібністю. З самого початку володіння стихійною магією вважається чудовою перевагою. Достатньо просто поглянути на Бурульку з її здатністю використовувати лід…
Вона мені в будь-якому разі потрібна.
Тож давайте зробимо це.
Глибока ніч.
Чхве Се Хі важкою ходою поверталася додому.
— Хаа…
Життя, де їй доводиться працювати щодня.
Вона гарує з ранку до вечора, а коли повертається додому, просто падає без сил.
— …Боже. Дідько.
Вона йшла нічними вулицями, тихо лаючись про себе.
Вона працює не тому, що їй катастрофічно не вистачає грошей. Звісно, не те щоб у неї їх було забагато, але вона все одно могла б не виснажувати себе так сильно.
Є лише одна причина, чому вона працює так, наче намагається забути про весь світ.
Дивна особливість, про яку вона ніколи нікому не зможе розповісти.
Просто для того, аби пригнічувати внутрішній руйнівний імпульс, який вона має.
— …..
Ідучи темними нічними вулицями, вона злегка підняла голову й озирнулася довкола.
Порожній провулок.
Глибоко в провулку, де немає жодної камери спостереження.
Переконавшись, що навколо нікого немає, вона дістала руку з кишені.
І підняла долоні догори.
Невдовзі на кінчиках її пальців заіскрилася електрика, стаючи помітною неозброєним оком.
І невдовзі, наче гілки дерева на темних вулицях, електричні розряди вишили в повітрі справжні зірки.
Мерехтливі жовті промені, що починалися від кінчиків її пальців і розліталися прямо перед нею.
Поки вона заворожено дивилася на картину, яку сама ж і створила,
— Це красиво.
Раптово ззаду пролунав чийсь голос.
— …!!
Злякавшись, вона поспіхом припинила випромінювати електрику й різко обернулася.
Позаду неї був лише темний провулок, де нічого не було видно.
— …Хто це?
Вона миттєво насторожилася, вдивляючись у темряву й готуючись у будь-який момент випустити електричний розряд.
Поки вона так стояла на сторожі,
із темряви донісся звук оплесків.
Хлоп-хлоп-хлоп-хлоп—.
— Божевільний покидьок.
Переконавшись, що опонент також не при собі, вона миттєво вистрілила електрикою вперед.
Електричний розряд просто розрізав повітря, наче перед нею нікого не було.
Але звук оплесків продовжував лунати без упину.
А потім невдовзі хтось вискочив прямо з темряви.
— Вітаю, панночко Чхве Се Хі.
Людина, яка з'явилася, вітаючись із нею,
був чоловік у чорному капелюсі чаклуна, чорній мантії, чорному плащі та масці, що закривала очі.
І цього чоловіка вона знала.
— …Егостик?
У той момент, коли вона, насупившись, вимовила його ім'я, він на мить завмер.
Невдовзі він знову відкрив рота й запитав її:
— Оу. Ти знаєш мене?
— Звісно, я знаю тебе. Тебе крутять щоразу, коли я вмикаю телевізор.
— ……Я й не підозрював, що ти мене знаєш.
Він на мить пробурмотів щось низьким голосом, сухо прокашлявся й продовжив:
— Ну що ж, тоді мені не доведеться витрачати багато часу на знайомство. Чхве Се Хі, чи не хочеш ти працювати зі мною?
— ……Я зараз взагалі не вловлюю суть розмови. Ти переслідуєш людину вночі, а потім раптово пропонуєш стати партнерами? Ти серйозно?
— Оу, боже. Гадаю, моє пояснення було дещо недостатнім. Ну, я маю на увазі, тероризм.
— …Ти пропонуєш мені влаштовувати теракти разом із тобою?
— Так. Чи маєш ти якісь думки щодо того, аби разом зайнятися тероризмом?
— Чортів божевільний покидьку. Забирайся геть!
Чхве Се Хі в гніві вистрілила в нього електрикою.
Її життя й так повне лайно, а тепер вона не могла повірити, що її намагаються завербувати в терористи.
Проте електричний розряд, який вона випустила, знову лише розрізав повітря, оскільки він миттєво випарувався зі свого місця.
А потім знову почувся голос за її спиною:
— Подумай як слід. Хіба ти не відчуваєш величезного болю через те, що не можеш продемонструвати свої здібності? Якщо ти будеш зі мною… тобі більше не доведеться пригнічувати свої інстинкти…
— Забирайся геть!
Вона знову різко розвернулася.
Але він просто зник прямо перед її очима.
— Ми ще зустрінемося наступного разу. Сподіваюся, ти подумаєш про це до того часу.
— Плювати, змився!
Вона озирнулася назад, важко й часто дихаючи.
І знову — порожній провулок.
Ось так, у провулку, де не було чутно нічого, окрім її власного дихання, вона знову важко зітхнула.
— Хаа… Дідько. Чого я тільки не натерпілася у своєму житті.
Дівчина вилаялася й без жодної причини штурхнула ногою камінь на узбіччі дороги. Навіть якщо вона не збирається ставати героєм, вона точно не має наміру ставати лиходійкою. Вона й подумати не могла, що з нею зв'яжеться справжній терорист. У неї просто слів не було.
Відчуваючи роздратування, вона на мить озирнулася, аби перевірити, чи ніхто її не переслідує, а потім попрямувала назад додому.
Він повернеться наступного разу? Що за маячню він верзе, наступного разу вона просто перетворить його обличчя на електрогриль.
Ось так, розвіваючи своє помаранчеве волосся, вона крокувала вперед.
— ….
Продовжуючи йти, вона підняла голову й поглянула на свої долоні.
"Але це було справді чудове відчуття, коли я щойно випустила свою силу, випромінюючи електрику з рук."
Вона відчула справжнє визволення, наче її серце нарешті відкрилося.
Здавалося, що весь той стрес, який накопичувався всередині, здуло в одну мить.
— ……
"Невже він мав на увазі, що вона зможе постійно відчувати цю свободу, якщо буде з ним?"
— Дідько. Що за маячня.
Вона знову вилаяла саму себе, а потім прискорила крок.
Вона не якась там руйнівниця чи психопатка.
Вона за жодних умов і ніколи не стане терористкою.
— Кім Даїн, як просувається твій план із вербування нового колеги?
— О, це? Усе йде за планом. Думаю, зараз вона все заперечує, але їй знадобиться не так багато часу, аби зламатися.
Я підняв ложку з локшиною швидкого приготування.
Важко постійно телепортуватися, тому потрібно вчасно набивати шлунок.
Я ввімкнув свій смартфон, сьорбаючи локшину.
І зайшов на фан-кафе Стардаст, де я є менеджером.
Усе правильно. Життя, у якому я впорядковую дописи про Стардаст після довгого робочого дня. Це просто ідеально.
Поруч зі мною Лі Су Бін дивилася на мене вкрай складним виразом обличчя. Чому…?
Хай там як, я знову подумав про Чхве Се Хі. Вона — та сама пробуджена електрика, яку я вирішив завербувати.
Враховуючи її відмову та запеклу відпугиваючу поведінку щодо тероризму…
Гм.
Одного тижня буде цілком достатньо.