Розділ 431: Побічна історія - (Конвалія) (6)
[Шін Хару]
Знайоме ім'я з'явилося на екрані мого мобільного телефону, що вібрував від вхідного дзвінка.
Я поглянув на ім'я, злегка посміхнувся й відповів на дзвінок.
— Алло. Це Егостик.
Після невеликої паузи пролунав голос:
— …Е-е. Даїн. Це я, Шін Хару. Маєш хвилинку?
— Так. Чим можу допомогти?
На мої слова Стардаст відповіла втомленим зітханням і заговорила:
— …Той лиходій Крокодил, про якого ти казав? Ми його схопили. Це вже останній?
— Так, усе правильно. Залишилося ще кілька дрібних, але вони не становлять загрози.
— Хух, добре. Приємно це чути.
Здавалося, Стардаст полегшено зітхнула, почувши це.
Я мимоволі посміхнувся на таку її реакцію.
Тепер вам, мабуть, цікаво.
Як це я, лиходій, отак спокійно розмовляю зі Стардаст по телефону? Або навіть так: звідки у мене взагалі її номер?
Ця історія повертає нас на три роки назад.
Але в цій історії занадто багато деталей, тому давайте поки що опустимо їх.
"Стардаст? Я розповім тобі всю правду. Моє справжнє ім'я — Даїн. Мої основні здібності — телепортація та телекінез із побічними ефектами."
"Я знаю все про Асоціацію. Стардаст. Справжнє ім'я — Шін Хару. Зараз навчаєшся в університеті Йонхі. Ти отримала силу від Богині зірок, Сідус, і пробудила свої здібності."
"…Хто ти, в біса, такий?"
…Що ж, скажімо так, тоді було багато розмов.
Тепер, коли сили Бога Сонця зникли, світ перебуває в безпеці. Який сенс приховувати все далі?
Я розповів Стардаст більшу частину того, що знав, і після тривалого часу, протягом якого я доводив свою надійність діями… вона нарешті прийняла мене.
І тепер ми колеги.
Можливо, завдяки моїй непохитності, зараз вона мені досить сильно довіряє, і, ну, вона колись була моєю улюбленицею. Наші стосунки цілком хороші.
От тільки.
— …Хто це? Це Хару онні?
Я все ще розмовляв по телефону.
Со Ін, яка підійшла впритул до мене, схрестила руки на грудях, підозріло примружила очі й тихо прошепотіла.
…Ну так.
Проблема в тому, що вона все ще трохи остерігається Стардаст…
Щоразу, коли заходить мова про Стардаст або коли я розмовляю з нею, вона відразу починає нервувати.
Я вирішив закруглятися з розмовою.
— Добре. Дякую тобі, скоро побачимося…
— Зачекай.
Якраз коли я збирався покласти слухавку, Стардаст перебила мене й швидко промовила:
— Даїн. Со Ін зараз поруч із тобою?
"….."
— Ох…
Цікаво, чи можна взагалі приховати свій шепіт від гострого слуху людини з надлюдською інтуїцією?
Через проникливість Стардаст Со Ін миттєво замовкла.
Стардаст знову зітхнула й продовжила вже трохи м'якшим голосом:
— Добре, чудово. Це те, що Хан Со Ін також обов'язково має почути.
І з вуст Стардаст злетіли слова.
Слова, на які я, та й ми обидва, чекали весь цей час.
— Даїн, ми знайшли нові докази проти корпорації Хан Ін.
— …!
Почувши це, ми з Со Ін перезирнулися.
Нарешті пролунали слова, на які ми так довго чекали.
Аби зрозуміти ворожнечу між Со Ін та цією організацією, потрібно знати, чим саме вони займалися в оригінальній історії.
Корпорація Хан Ін — це великий південнокорейський конгломерат, який на перший погляд здається звичайною компанією…
Але насправді вони були тією самою «корумпованою корпорацією» з типових історій про супергероїв — групою лиходіїв, які таємно намагалися захопити владу в Кореї.
Вони досліджували різноманітні технології для підкорення країни.
Починаючи від монстра Бегемота й закінчуючи Проєктом Ікар для створення штучних надздібностей.
Вони з'являються як фінальний бос першої фази манґи «Стардаст» і атакують Південну Корею, зрештою успішно перетворивши Сеул на море вогню.
Тож який зв'язок має Со Ін із цими лиходіями?
Со Ін… жертва їхніх експериментів над людьми.
Суть Проєкту Ікар корпорації Хан Ін полягала в отриманні штучних надздібностей у людей.
Со Ін з самого дитинства вирощувалася як піддослідна, проходячи крізь виснажливі біологічні експерименти та справжні катування.
Якимось дивом їй вдалося втекти, але її серце було зламане, і вона повністю перехотіла довіряти людям.
Живучи на самоті, вона накопичувала в собі образу, поки зрештою не зненавиділа весь світ, який її покинув.
Зрештою вона використала свій геніальний інтелект — результат тих самих експериментів. Вона мала з'явитися як лиходійка S-класу, Біла Відьма, і влаштувати Велику втечу з в'язниці…
"Звісно, тепер цього не станеться."
Со Ін, яка зараз живе зі мною, ходить до школи, заводить друзів і насолоджується життям, ніколи б не вчинила нічого подібного.
Але… проблема полягала в самій корпорації Хан Ін.
[Термінові новини: Керівництво корпорації Хан Ін, одного з провідних конгломератів світу, зникло вночі. З підвалу головного офісу вилучено докази підготовки державного перевороту… Шок]
"Ні, ці виродки просто втекли?"
Одразу після інциденту з втратою сил, перш ніж я встиг щось вдіяти, верхівка Хан Ін просто накивала п'ятами… Вони буквально випарувалися з Кореї.
Мій початковий план полягав у тому, аби дочекатися моменту, коли Бегемот вирветься з підвалу Хан Ін, і використати це як привід для знищення всієї корпорації… але все це було зруйновано.
Тож хоча Асоціація, яка почула від мене всю історію, і виявила їхні сліди, вони досі не змогли їх упіймати.
Особливо Кім Сун-У, технічного директора Хан Ін та фактичного ідеолога плану з повалення державної влади.
Саме тому, бажаючи покласти край хаосу в Кореї та помститися за Со Ін… я продовжував вистежувати Хан Ін.
І ось сьогодні наші зусилля, схоже, нарешті принесли плоди.
~Головний офіс корейської Асоціації Героїв, величезна зала для оперативних нарад~
Я увійшов із невеликим запізненням і невимушено привітався з присутніми:
— Вітаю, пані Лі Соль А. Давно не бачилися.
— Хм. Пане Даїн, ви прийшли. Так, дійсно давно.
Першою мене привітала дівчина зі світло-блакитним волоссям, яка сиділа в кріслі й пила вино. Це Лі Соль А.
Колись вона була героїнею класу А, Бурулькою, але тепер, коли її сили зникли, вона стала просто головою корпорації Юсон.
…Але чому вона п'є вино прямо зараз? Ну, керування такою величезною компанією точно несе в собі купу стресу. Я поставлюся до цього з розумінням.
— …Егостик. Ти тут.
Наступним мене привітав Тіньовий Блукач.
Він утомлено сьорбав каву, втупившись у монітор комп'ютера, але потім поглянув на мене, злегка кивнув і знову повернувся до роботи.
Що стосується Тіньового Блукача, він втратив майже всі свої здібності… за винятком кількох речей, на кшталт підвищеної сили в нічний час та легкого світіння очей. Деякі його риси все ж збереглися.
Звісно, я без поняття чому, та й це не така вже й корисна здібність, тож зараз він просто офісний працівник із величезним польовим досвідом…
Я якось пожартував із цього приводу, і у нього ледве сльози на очі не навернулися, тож давайте краще закриємо цю тему.
Тож я продовжив йти далі й нарешті дістався до самого кінця столу.
— …Даїн. Ти прийшов.
Довге світле волосся, блакитні очі, облягаючий геройський костюм та обличчя, що завжди виражало непохитну рішучість — єдина й неповторна героїня Кореї, Стардаст.
Колись моя улюблена героїня, а тепер дівчина, якій більше ніколи не доведеться пережити ту трагічну долю, що чекала на неї в оригіналі.
…Мені було б ніяково перед Со Ін, якби я зараз почав без упину розписувати її красу, тому давайте краще стримаємося.
Хай там як.
Стардаст стояла перед великим екраном із картою, пильно вдивляючись у неї, а потім, відчувши мою присутність, повернулася до мене.
— Так, це я. Привіт, Стардаст.
— Ага… Але зачекай, хіба Хан Со Ін не прийшла з тобою?
Відповівши на моє привітання легкою посмішкою, Стардаст озирнулася навколо мене й здивовано насупилася.
На це я лише невимушено знизав плечима:
— Ну так. Вона не дуже любить натовп…
"…Ох. Оппа. Я все одно можу послухати всі новини Асоціації з дому, тому йди сам."
"Справді? Ти впевнена, що все буде гаразд?"
"Так. Та й не думаю, що я сильно допоможу, якщо піду туди…"
Що ж, вона сказала саме це, але я чудово розумів її справжні мотиви. Со Ін просто вкрай сором'язлива.
…Навіть попри те, що вона вже бачилася зі Стардаст раніше.
— Ну, це цілком у її стилі. Гаразд, Даїн уже тут, тому давайте розпочнемо нашу нараду. Тіньовий Блукачу, розбуди он того сплячого голову Асоціації.
— Чому саме я… Ха-ха, добре.
— Тху… Стрім… бавовна….. Ох! Кху-кху, хм. Хм. Що відбувається?
І голова Асоціації нарешті прокинувся.
— Гаразд. Давайте обговоримо нові докази, які ми отримали щодо корпорації Хан Ін.
Нарешті засідання Асоціації Героїв розпочалося в повну силу.
У цей самий час у чисто-білій лабораторії.
"……"
Там чоловік із довгим волоссям у білому халаті стояв спиною до кімнати, коли збоку пролунав чийсь голос:
— Докторе. Ми повністю готові.
На слова дослідника доктор Сун-У на мить поправив свої окуляри, перш ніж заговорити:
— Добре. Починаймо.
— Так, сер!
Сун-У хижо вишкірився.
— …Асоціація. Цікаво, як саме вони на це зреагують.
Сьогодні вони збиралися атакувати Асоціацію.