Розділ 373:
Минуло чимало часу від початку кризи інфляції сил.
Тим часом «Катедрал» зростав із лякаючою швидкістю.
[[ТЕРМІНОВІ НОВИНИ] Французька Асоціація наразі розгромлена Катедрал, і вся Європа перебуває у стані підвищеної готовності! Головний лиходій британської філії Катедрал вимагає капітуляції, заявляючи: "Ми прагнемо мирного завоювання".]
[Експерти вважають, що підкорення Французької Асоціації відбулося завдяки співпраці між французькими та британськими лиходіями. Спільна робота лиходіїв через Катедрал дала їм набагато більшу міць, ніж раніше, чого Асоціація не очікувала…]
[На азійському боці планети експансія Катедрал також лякає: місцева влада повідомляє, що кількість лиходіїв, які приєднуються до Катедрал у Південно-Східній Азії, зростає так стрімко, що уряди перебувають у хаосі. Досі штаб-квартира Міжнародної Асоціації Героїв не змогла запропонувати жодних чітких контрзаходів, що робить це питання ще більш суперечливим…]
Ідеальним противагою для Міжнародної Асоціації Героїв став Міжнародний Альянс Лиходіїв.
На відміну від суспільства героїв, яке має на меті підтримувати мир, суспільство лиходіїв, яке прагне завоювання, зростає з більш лякаючою швидкістю, ніж будь-коли раніше.
"Мабуть, можна сказати, що це підйом нової сили…"
На моєму ноутбуку відкрита внутрішня мережа, де між членами «Катедрал» ділилися поточними успіхами.
Пробурмотів я це, спостерігаючи за діяльністю «Катедрал» у реальному часі.
Насправді, точнісінько як і в оригінальному творі, «Катедрал» до цього моменту справлявся непогано.
На відміну від різношерстої купи лиходіїв, цей Альянс Лиходіїв мав чітку мету.
Незалежно від того, йшлося про їхню власну країну чи про океани, їхньою метою було саме завоювання, а не руйнування. Як-от Китай та Японія, які лиходіям насправді вдалося підкорити.
…Проблема, звісно, полягала в тому, що в Китаї та Японії вже й так були корумповані уряди, тож це фактично був державний переворот… Проблема ж з іншими країнами полягала в тому, що вони намагалися повалити владу й поглинути країну, навіть якщо з урядом усе було гаразд.
"Але тепер усе інакше."
…Уряди та асоціації в кожній країні, по суті, зіпсувалися.
Сили стають усе потужнішими й потужнішими, а лиходіїв тепер більше, ніж героїв.
У цьому світі завжди було більше лиходіїв, ніж героїв, але тепер цей розрив став максимально полярним.
Настільки, що найсильніші лиходії тепер краще здатні керувати іншими… Світ почав схилятися до логіки сили.
Інакше кажучи, можливо, сама безпека була б кращою в країні, завойованій «Катедрал». Зрештою, у Китаї та Японії, які поглинули Лі Сяофен та Катана, безпека була досить непоганою, а лиходіїв в Альянсі Лиходіїв було більше, ніж героїв в Асоціації.
Звісно, якщо вони втратять контроль, то порятунку не буде…
З іншого боку, це був шанс.
Я міг використати «Катедрал», щоб змінити хід світових подій.
— …Ух.
Я роблю все це, аби запобігти знищенню, але не можна допустити, щоб світу настав кінець іще до того, як Бог Сонця зійде.
По-перше, мені потрібно завоювати прихильність Селести… Перш ніж я зможу переконати її, мені слід спробувати ось це.
"Якраз доречно, що скоро відбудеться зустріч Катедрал…"
…Ідеально.
"Час виходити на глобальний рівень."
З цією думкою я взяв зі своєї книжкової полиці записник, де накидав оригінальний лор.
Ось так просто.
Час минав.
Нарешті настав день, коли «Катедрал» зібрався знову.
Те, що колись було простою зустріччю для обміну інформацією, тепер перетворилося на фактичний альянс лиходіїв, націлений на завоювання світу.
Тому всі численні лиходії тепер стали підлеглими, а ті, хто раніше виступав як представники, перетворилися на керівних офіцерів.
Оскільки ситуація змінилася, змінилося й місце зустрічі, яку організувала Селеста.
— Усі пройдіть сюди.
Цей собор був далекий від тієї маленької церкви, в якій вони перебували раніше, і був настільки величезним, що навіть не було видно стелі.
Стіни та підлога були покриті розкішним матеріалом, схожим на білий мармур, стеля зображувала нічне небо, наче це був усесвіт, а за величезними вітражними вікнами виднілося справжнє небо.
…Був підготовлений величезний прямокутний мармуровий стіл, тепер це навіть не круглий стіл.
Це було нове місце засідань для «Катедрал» — таємна рада для завоювання світу.
— Я бачу, що всі вже зібралися.
Невдовзі прибула Селеста, її біле сріблясте волосся розвівалося, і зустріч розпочалася.
— Ви всі так сильно виросли відтоді, як ми, Катедрал, зібралися з волі богів…
Як зазвичай, я сів поруч із Селестою, прямо біля неї, і слухав із млявим поглядом.
Суть зводилася до того, що «Катедрал» досяг визначних успіхів. Ми зламали старий порядок Асоціації та зробили крок уперед у нашому прагненні до світового панування.
Мені не потрібно було слухати далі.
Я пам'ятаю, як минулого разу Селеста покликала мене, щоб дещо зробити, і я був приголомшений, дізнавшись, що вона просто хотіла, аби я вислухав її слова.
Що ж, я вважав хорошим знаком те, що ми зблизилися.
Після деяких пояснень Селеста подивилася на мене, потім на різних лиходіїв, що сиділи в залі, і заговорила:
— …Це все, що я мала сказати, і відтепер ви вільні обговорювати між собою все, що забажаєте. Якщо у вас є запитання до мене або те, що ви хочете донести до відома кожного, будь ласка, починайте.
Після цих слів Селести… Лиходії в залі переглянулися, наче тільки цього й чекали, і почали говорити.
— Гей, ти! Кавасеупкі. Я прошу тебе позичити мені кількох своїх підлеглих. Можеш виділити? Мені справді здається, що потрібно ще зовсім трохи…
— Я чув, що бразильці останнім часом згуртувалися з героями, чи доходили до вас чутки…
— Ха-ха, я вже розібрався з десятьма лиходіями класу A або нижче, які не підкоряються Катедрал…
Ось так лиходії почали завзято займатися своїми справами.
Селеста, яка сиділа поруч зі мною, закашлялася й заговорила до мене:
— І Егостик. Ти…
— А, Селесто. Вибач мені, мені потрібно дещо обговорити он там.
"….."
Уникаючи не надто задоволеного погляду Селести, я попрямував до найближчого лиходія.
— Вітаю, пане Каструм.
— Га? Хто… О, ти Егостик…?
Чоловік посміхнувся на моє вітання, здригнувшись від несподіванки.
Це був чоловік із дуже виразними вусами, і він здавався трохи знервованим, коли побачив, що я невимушено сів поруч із ним…. Катана казала, що оскільки я сиджу поруч із Селестою як її права рука, інші лиходії думають, що я фігура серйозна..? Хай там як, хоч це й не було навмисним, така реакція не була поганою. Помірне почуття залякування також слугує для підвищення довіри до моїх слів.
— Так. Просто цього разу я відповідаю за загальні операції всередині Катедрал за наказом Селести… Пане Каструм, ви ж наче відповідали за іспанський бік, правильно? Я прийшов сюди, бо маю дещо, що допоможе вам.
— …Допоможе, про яку саме допомогу ти говориш?
Вусатий чоловік відповідає так, не зводячи очей з моїх слів.
Він, мабуть, француз. Я дістав свій ноутбук і тримав його перед ним.
— Ось що я зібрав щодо ситуації в Іспанії та Асоціації. А тут опис іспанських героїв, який ви могли б використати, аби переманити їх на свій бік, якщо забажаєте.
— О…
На мої слова він із глибоким інтересом вдивляється в мій ноутбук.
Він прогортав сторінку донизу, а потім зі здивованим виглядом сказав мені:
— …Чудово розписано. Ні, я маю на увазі, що ти, стороння людина, знаєш більше за мене… Мені аж ніяково.
Він дивиться на речі, які я впорядкував, із захопленням в очах.
Звісно. Це поєднання оригінальної інформації та того, що Со Ін дізналася через хакерство.
— Не варто подяки. О, і ще. Якщо дозволите дати невелику пораду: хіба ваша мета не завоювання країни? Якщо так, то вам слід мати справу лише з героями в цьому процесі й намагатися якомога менше шкодити цивільним, тим паче, що героїв можна буде переконати пізніше…
З цими словами я передав йому інформацію, підвівся й попрямував до своєї наступної цілі.
Те, чим я зараз займаюся — це, ну, сіяння зерен.
Я надаю інформацію лише тим лиходіям, які є поміркованими, як Катана, або чиї уряди настільки згнили, що їм краще бути під контролем лиходіїв.
…По суті, створюючи більше союзників для свого табору.
Зрештою, мені знадобиться їхня допомога, якщо я захочу запобігти знищенню світу пізніше.
Тому я ходив довкола, намагаючись завоювати прихильність різних лиходіїв під виглядом консультування.
Я проробив це з кількома з них, і тепер відчував на собі погляди, коли ходив залою.
— Нарешті ти тут. Ти був зайнятий, чи не так?
— Ха-ха, так. Мені потрібно було дещо з тобою обговорити.
З цими словами я повернувся до свого рідного куточка, місця, де зібралися учасники нашого Східноазійського Альянсу Лиходіїв, і сів, поки Катана віталася зі мною.
…По правді кажучи, мій контроль над «Катедрал» уже був забезпечений у той момент, коли я подружився з Селестою, але я хотів переконатися й спрямувати все в більш помірковане русло…
Мені потрібно було мати людей на своєму боці, коли прийде вирішальний момент.
З цією думкою я оглянув багатьох лиходіїв, що сиділи навколо мене.
Усі вони тепер були досить могутніми, аби завоювати цілу країну силою…
Навіть будучи настільки сильними, усі вони були слабшими за сьогоднішню Стардаст.
"…Звісно, вони про це ще не знають."
У маленькій країні Кореї з'явилася найсильніша серед теперішніх героїв.
Але скоро всі дізнаються. Сила — це не те, що можна приховати, навіть якщо захочеш.
Я гордо посміхнувся…. Поки не помітив, як Селеста посилає мені невдоволений погляд.
"….."
…Мені доведеться піти й задобрити її.
І так решта засідання «Катедрал» минула в чіпких лапах Селести.