Розділ 371:
Тепер, коли я досяг фінальної стадії, я знаю, що мушу робити.
А саме — зупинити Бога Сонця від його остаточного сходження в цей світ.
Якщо я зможу зупинити його, тоді я справді отримаю щасливий фінал, щасливий фінал, якого я так і не побачив в оригінальній манзі.
Звісно, це було далеко не все, що мені належало зробити. Було ще повно інших справ, і деякі з них, безумовно, полягали в усуненні інших лиходіїв, особливо тих, які стали надзвичайно могутніми після інфляції сил.
"…Зараз я наче тримаю в руках справжню бомбу уповільненої дії."
Була одна причина, чому я почувався особливо тривожно.
Усі лиходії стали сильнішими, і кожен влаштований ними терористичний акт ніс у собі величезну загрозу. Якщо я не зупиню їхню першу ж атаку, кількість загиблих може виявитися дійсно великою.
Інакше кажучи, мені було суджено зупиняти їх, щойно вони починали діяти.
"…І це добре."
Звісно, були й хороші новини.
По-перше, Тіньовий Блукач зараз живий.
На відміну від оригіналу, де він утратив свою дівчину, трохи з'їхав з глузду, а потім осквернився й зник, у цьому світі я врятував його дівчину, і він спромігся з нею одружитися.
Інакше кажучи, на відміну від оригіналу, він досі працює ночами.
Це означає, що Стардаст більше не мусить жити в страху перед нічними нападами, які не давали їй спати вечорами… Яке ж полегшення.
…Звісно, це означає, що лиходії, які тероризували ночами в оригіналі, більше цього не робитимуть, що є сюжетним поворотом порівняно з оригіналом, але це той компроміс, із яким я можу змиритися, особливо враховуючи, наскільки сильнішим став Тіньовий Блукач, який і так був невразливим уночі, після інфляції сил… Не можна заперечувати, що це стало величезним підсиленням моєї могутності.
Незважаючи ні на що, було чітко зрозуміло, що станеться далі.
Я мусив позбутися одного з лиходіїв, який мав скоро з'явитися — Жнеця.
Він носить маску, схожу на мою, і він досить могутній.
Його особлива здатність — Берсерк. Його тіло трансформується у звіра, руки перетворюються на довгі ножі, і він спеціалізується на масових руйнуваннях.
Він також був гедоністичним психопатом, що є рідкістю серед лиходіїв.
Якщо є лиходії, які мають ідеологію і зроблять усе можливе для досягнення своїх цілей, то він — огидний чоловік, який отримує задоволення від самого лише вбивства людей.
Він вирізав сотні людей із моменту своєї першої появи й утік ще до того, як Стардаст узагалі прибула на місце.
…Насправді, до того моменту він здавався досить звичайним лиходієм. Що ж. Убивство сотень людей було буденною справою в оригіналі, світі без мрій чи надії, але справжні неприємності починаються після його першої атаки, коли він усвідомлює, що має ще одну здатність — створення двійників.
"….."
Здатність закликати до п'яти двійників, кожен із яких володіє тими ж силами, що й його власне тіло, тільки менш інтелектуальний.
Навіть якщо один із них гине після відправки, одним клацанням пальців він може змусити його знову з'явитися перед своїм тілом.
…Здавалося б, проста, але водночас потужна здатність для боса середнього рівня, вона призвела до смерті багатьох звичайних людей. Найгірше те, що його неможливо знайти. Справжнє тіло ховається десь під землею, а він продовжує посилати двійників, залишаючи Асоціацію безпорадною.
Що з того, якщо він достатньо слабкий, аби бути розчавленим кулаком Стардаст? Він уже вбив десятки людей і щойно створив ще одного двійника.
Він здається нетямущим покидьком, але насправді вбив купу людей в оригіналі. Особливо через те, що справжнє тіло ховається, а назовні виходить лише двійник, у фан-спільноті Стардаст ходили найрізноманітніші історії про цього Жнеця. Читачі зрештою збагнули, що цей персонаж був створений для того, аби вбити всіх цивільних у Кореї, окрім Стардаст…
Звісно, в оригінальній серії Жнеця зрештою зупинили.
Якщо бути точним, Лі Соль А вирішила цю проблему.
"…Зачекай, хіба він не казав, що максимальна кількість двійників, яку він може створити — п'ять?"
Цей метод з'явився завдяки насмішкам Жнеця над Асоціацією під час його десятків повторюваних атак, коли він заявляв, що має п'ять запасних сердець.
Замість того щоб убивати його двійників на місці, вона захоплює їх одного за одним і ув'язнює.
…Таким чином вони залишаються живими, і Жнець не може створити нового.
Це було досить безнадійне рішення, попри весь той приголомшливий відчай, який він демонстрував.
…Зрештою, правління терору Жнеця закінчилося, коли вона схопила й ув'язнила всі п'ять його двійників.
Справжнє тіло так і не було спіймано.
— …Ха.
І ось тепер, у цей момент, оригінальна історія втілилася в життя.
…Я думав, що для того, аби впіймати Жнеця, мені доведеться впіймати п'ять його двійників. Голова починає боліти від однієї лише думки про це.
І все ж, існував спосіб зламати його.
Його справжнє тіло з'явилося під час першої атаки.
— …Отже, мені просто потрібно все добре зробити з першого разу.
~Вітальня Бази Его~
Пробурмотів я собі під ніс, сидячи на дивані й вдивляючись у календар на стіні.
Я не міг згадати точну дату його першої атаки. Не те щоб я забув, але в оригінальній історії це не уточнювалося. Звісно, це було за кілька місяців після інфляції сил, тож мало статися скоро…
Я сидів там, схрестивши руки під підборіддям, і роздумував.
— Хе-хе, Даїн~ Про що ти думаєш?
Со Ін, яка прийшла звідкись і протирала очі, підійшла до мене, обняла ззаду й зазирнула через моє плече, поки говорила.
"…'
…З цими думками я відсторонив Со Ін, яка тримала мене за бік звичним рухом, поглянув на календар, зітхнув і сказав:
— Ха-ха, та ні про що таке… просто один божевільний скоро збирається дещо вчинити, і я хвилююся, як його зупинити.
— Хм… Зачекай, ти що, відштовхнув мене?
— Якщо я не зупиню його прямо зараз, він просто збожеволіє, ха-ха, у нас будуть неприємності…
— Хм…
Вона кинула на мене дивний погляд і фиркнула.
Потім вона натягнула каптур, аби приховати своє фіолетове каре, і покрутила головою.
— Але яка в цьому проблема, ти можеш просто побити його, коли він з'явиться?
Я покрутив головою на її репліку.
Проблема в тому, що я зайнятий.
У мене є роль у реорганізованому «Катедрал», і я маю виконати певну роботу з Селестою, тому мені доводиться чимало подорожувати.
Але я починаю сильно нервувати через поїздки за кордон, не знаючи, коли саме з'явиться Жнець. Ух…
— …Зрозуміло. Я подумаю про те, що мені потрібно зробити, після того як Жнець з'явиться.
Пробурмотів я собі під ніс.
Насправді, саме тіло Жнеця саме по собі було досить нікчемним. Берсерк, звірина трансформація. Інакше кажучи, воно спеціалізувалося на геноциді й було дещо слабким у бійках сам на сам. Навіть в оригіналі справжнє тіло використовувало стратегію швидких нападів та відступів, а всі його двійники гинули від одного удару.
Досить іронічно, що Жнець був одним із найгірших лиходіїв в оригіналі. Лиходій, який явно був слабшим за інших, але виїжджав на своїй жорстокості та обманливій природі свого двійника. Звісно, його популярність упала, оскільки до моменту його появи світ уже перетворився на суцільне місиво, тож мало кого він хвилював…
Хай там як, саме тіло нікчемне.
Ось чому я думав про себе.
"…Якщо він сильний лише настільки, хіба я не зможу перемогти його?"
Я був достатньо сильним. Маючи силу за тим самим механізмом, що й Стардаст, мій телекінез досяг певного рівня, хоча це все одно залишалося ризиком.
У будь-якому випадку, цього разу мені хочеться перевірити свою силу. Я подумав, що Со Ін або Чхве Се Хі мають бути поруч про всяк випадок.
Ну, менше з тим. Поки що я чекатиму на появу Жнеця.
Від того дня я почав щодня переглядати новини.
[[ТЕРМІНОВІ НОВИНИ] Лиходій розпочав атаку! Наразі він перебуває на площі Кванхвамун…]
Це був не Жнець.
[Лиходій влаштував терористичний акт, запускаючи феєрверки з неба! Її звати Дивовижна Джой, і вона має судимість…]
Не Жнець.
[Лиходій, який називає себе прибульцем з іншого світу, атакує Пусан! Він володіє мечем та обладунками, і…]
Це був не Жнець.
Після такого тривожного очікування на нього, коли я почувався так, наче чекаю на власну тітоньку.
[[ТЕРМІНОВІ НОВИНИ] У Сеулі з'явився лиходій! Він величезний, схожий на звіра, з довгими схожими на леза руками…]
— Нарешті.
Жнець, нарешті, з'явився.
— Він тут! О! Чхве Се Хі! Живіше, ходімо!
— Е-ем, що? О. Добре! Зачекай!
— Швидше, швидше!
Я квапливо схопив свою маску, одягнув плащ і злетів у небо.
Я не знаю, скільки часу минуло відтоді, як я телепортувався на шаленій швидкості, взявши з собою лише Чхве Се Хі.
— Хе-хе-хе-хе-хе! Де це всі ховаються?
В одну мить я опинився на місці нападу Жнеця.
Маска, схожа на інфрачервоні окуляри на його обличчі, довгі руки-леза й величезна схожа на вовчу шерсть шкура, що тяглася за ним, поки він нишпорив вулицями. Жнець.
Я прибув прямо перед нього.
— Га? Ти ж…
До того моменту, як він упізнає мене, я вже перебуваю в повітрі, націливши на нього зброю зверху вниз.
…Швидко вмикаючи трансляцію.
[Трансляція Егостика увімкнена]
[Ігуогуодун~ Лігуогуодун~ Лігуогуодун~]
[Ах… Відчуття, наче я повернувся додому. Це ж Манго-Трансляція.]
[Кількість глядачів швидко досягла 10 000]
Побачивши вікно чату, що так стрімко летіло вниз, я поглянув на Жнеця, вишкірився й відкрив рот, аби заговорити.
Гаразд, давайте розпочнемо це шоу.
— Ха-ха, пане Жнець. Вітаю, ви заробили собі шанс приєднатися до нас тут, у Катедрал, як щодо того, аби увійти й стати одним із моїх людей?
Природно, тут він відмовить.
Тоді мені просто доведеться вбити його.
— …Хе-хе? Ух… Так, це добре! З тобою…"
— Що? Ти кажеш "ні"? Ну, хай буде так. Бувай!
_Ква-гва-гва-гва-гва-гва-гванг_
І щойно він відкрив рот, аби заговорити, я швидко відповів і почав засипати його шквалом ударів та слів.
…Він ледь не вчинив аварію на трансляції.