Розділ 370:
— …Прокляття. Жодної відповіді.
У палаючому місті, відкинувши своє засмагле світле волосся, Стардаст тихо пробурмотіла ці слова.
[І-хі-хі-хі-хі! Де це він ховався?]
— Північна Крижана Діва. Яка ситуація наразі?
Голос Стардаст був тихим і хрипким.
У навушнику разом із важким зітханням почувся голос Лі Соль А.
[…У тому районі більше немає вцілілих, відступай. Ми розберемося зі Жнецями пізніше.]
"…."
Лі Соль А передає факти важким голосом.
Стардаст зціпила зуби й нарешті пробурмотіла собі під ніс:
— Зрозуміло. Ми відступаємо…
[Так. Повертайся безпечно.]
З цими словами зв'язок обірвався…. І разом з цим Стардаст пішла геть із руйнованого міста, де єдиним звуком було виття розуму лиходія.
Раптово перед нею затріщала блискавка.
Ква-а-а-ах.
— …Ха.
Жінка з помаранчевим волоссям приземлилася, обіймаючи шатенку поруч із собою.
— …Електра.
Пробурмотіла Стардаст, побачивши цю жінку.
— Я почула, що щось сталося, тому прийшла… Ти тепер тікаєш? Що тут відбувається?
Жінка з помаранчевим хвостом, яку звали Електра, насупилася й озирнулася довкола, а потім запитала.
— …Тут більше немає вцілілих. Ми евакуюємося.
Відповідає Стардаст спокійним, пригніченим голосом .
— Що? Та пішла ти!
Різко кидає Електра.
Шатенка, що стояла поруч із нею, одягнена в білу мантію, тримала її благальним поглядом.
— …Думаю, це правда, Се Хі, прямо зараз тут немає жодної відповіді від уцілілих.
— Дідько…
Пробурмотіла Чхве Се Хі.
Стардаст, стоячи там із холодним обличчям, збиралася пройти повз неї.
— …Ти.
…Вона зупинилася й повернула голову назад до Електри, яка збиралася відкрити рот у гніві.
— Що, в біса, ти робила весь цей час?
"…"
— Що, в біса, ти робила весь цей час, поки всі ці люди гинули, що ти робила!!!
— …Я навіть не мала шансу щось зробити.
— Се Хі, припини!
Шатенка хапає Електру за руку, коли та починає смикатися, але цей дотик не зупиняє Електру, а лише робить її ще злішою.
— Світ докотився до такого стану, і навіть такий дурний лиходій, як я, щось із цим робить. Що, в біса, роблять усі ці самовдоволені асоціації та герої, га?
— Чхве Се Хі!!
"….."
Жінка поруч із нею закричала.
— …Та ні, це тому, що я розлючена.
Глухим голосом бурчить Електра на такий гучний крик.
…Стардаст кинула погляд на жінку, що стояла поруч з Електрою.
Вона вже знала цю шатенку.
Цю жінку кличуть Свята Лиходіїв, Лі Ха Юль.
Вони діяли разом відтоді, як Чхве Се Хі, також відома як Електра, втекла під час останньої великої втечі з в'язниці.
…Тепер це не мало значення.
— Ха…
Чхве Се Хі почухала голову.
Вона різко видихнула, розвернулася й пішла в бік руйнованого міста.
— Та грець із ним, я той самий покидьок, якого ти й очікувала побачити. Ходімо, Ха Юль.
— Добре. Стардаст, вибач мені за неї.
Зі спалахом блискавки Електра та Свята Лиходіїв зникли.
Залишившись знову сама, Стардаст якусь мить дивилася на руйноване місто розфокусованим поглядом, перш ніж продовжити свій крок.
…Вона була виснажена.
Корея здавалася безнадійною.
Після подій Місячних Врат її рідна країна поринула в цілковитий хаос. Уся країна зазнала нападу монстрів, і без того мала кількість героїв у країні була винищена.
Відтоді Лі Соль А кілька разів переносила столицю, але ситуація не стала кращою.
Особливо після зникнення Тіньового Блукача, одного з небагатьох героїв S-класу, вона залишилася напризволяще.
Навіть тоді вона не мала відповідей.
Під час раптового нападу група корейських лиходіїв утекли з в'язниці.
Десятки людей об'єдналися й знищили місто, заявляючи, що помстяться самій Стардаст, і навіть Білій Відьмі, яка все це спланувала. Зокрема, знадобилося занадто багато жертв, аби вбити її.
Але все гаразд, думала вона.
Усе буде добре, справді, тепер.
До події інфляції сил, яка раптово вивільнила здібності всіх надлюдей.
"….."
Після тієї події не лише Корея, але й увесь світ поринув у хаос.
З'явився глобальний альянс лиходіїв, «Катедрал».
Тому більше не було можливості сподіватися на допомогу з-за кордону, як це було за часів Короля Демонів, оскільки страждали всі.
Надпотужні лиходії Кореї з'являлися групами й почали нищити всі місця, де жили люди, одне за одним, настільки сильно, що вона не могла їх зупинити.
Тепер, усього через три місяці, уся країна лежить у руїнах.
…Помірковані лиходії, такі як Електра, тепер залишаються безкарними й недоторканними.
"…."
Стардаст глянула на почервоніле небо, її погляд був гострим.
Вона іноді замислювалася, чи не змовився весь світ проти неї.
Коли вона приховує одну проблему, виникає інша.
Коли вона оплакує смерть одного, гинуть ще десять.
Якраз коли здається, що падати нікуди, дно відкривається ще глибше, наче світ прагне її відчаю.
"….."
Де все пішло не так?
Як цей світ дійшов до такого стану?
З цими думками вона тихо заплющила очі й піднялася в небо.
Вона палко молилася, щоб колись до неї прийшло мирне життя.
_Клацання._
— …Кхм. Хм.
Ранній ранок. Прокинувшись із потом по всьому тілу, Шін Хару схопила своє липке волосся, встала з ліжка й відчинила вікно.
Розсунувши штори, вона побачила синє небо, крізь яке пробивалося тепле сонячне світло.
Подивившись деякий час у вікно, вона взяла пульт дистанційного керування й увімкнула телевізор.
Енергійний голос ведучого транслював новини.
[Так! Повернення Егостика виявилося дуже популярним, і люди раді бачити його знову! Давайте поглянемо на вулиці Сеула, які пожвавішали після тривалого часу, і дізнаємося про головні новини дня. Репортер Рю…]
Екран телевізора показує місто вранці, усе ще бурхливе від людей, навіть попри те, що стільки всього сталося.
Але світ досі спокійний і сповнений людей, які займаються своїм повсякденним життям.
"…."
Вдивляючись у це порожніми очима, Шін Хару тихо задумалася.
…Це було схоже на кошмар, кошмар настільки жахливий, що їй ніколи не хотілося б туди повертатися.
З цією думкою вона обняла подушку поруч із собою й заплющила очі.
Вона відчувала, що мусить цінувати цю мить.
— Ха-ха-ха, ось воно!
Після інфляції сил, яка занурила світ у хаос… Нам, на Базі Его, було якось ще більш галасливо.
— Це сила блискавки, кажу ж вам!
_Ква-гва-гва-гва-гва-гва-гванг_
Чхве Се Хі підняла руку й випустила масивний розряд блискавки на ліс.
— Се Хі, ти так схвильована.
Ха Юль гірко посміхається, дивлячись на неї.
— Ух, чому я не маю такої здатності до бою?
…Со Ін, яка бідкається, що її здібності не зросли.
…Чхве Се Хі, яка була особливо одержима своїми здібностями, була на сьомому небесах від цього зростання.
— Хм. Хіба я не зможу перемогти Стардаст із цим?
— Ні. Я так не думаю.
— Що ти сказала?
Сен Джаянг критикує збуджену Чхве Се Хі, і Чхве Се Хі сперечається, бачачи Сен Джаянг такою.
Бачачи ту саму рутину, що й завжди, я запитав пана Десіка, який поруч доглядав за садом із великими ножицями в руках.
— Лицарю Смерті. Чи відчували ви себе сильнішим останнім часом?
[Хм? Не зовсім, що дуже шкода…. Я почуваюся радше погано, дивним чином. Ха-ха-ха!]
— …Розумію.
Сковтнув я своє розчарування, кажучи це.
Єдиними учасниками Его-Стрім, на яких вплинула інфляція сил, були ті, хто пов'язаний із силою Бога Сонця: Чхве Се Хі, Сен Джаянг, Ха Юль, Аріель та Гало.
Це єдині, на кого це вплинуло безпосередньо, а для Кім Сун-У чи Со Ін нічого не змінилося. Звісно, Кім Сун-У завжди була сильнішою, бо використовувала магію, а Со Ін була розробницею, тож це не мало значення.
О, звісно, були й інші, хто став сильнішим.
— …На що ти витріщаєшся?
Шин Рьон лежала на шезлонгу під парасолькою перед садом, попиваючи напій через соломинку.
Тепер вона зняла білий одяг, який зазвичай носила, і лежала в зручній футболці та сонцезахисних окулярах, як теперішні дітлахи, виглядаючи як молода жінка років 20.
Принаймні здається, що шпилька, яку вона носить за головою — це єдина річ, що захищає її коріння.
Хай там як, Шин Рьон також була однією з тих, хто став сильнішим. …Людиною? Драконом? Та байдуже.
Насправді, враховуючи, що більшість драконів загинули під час битви з місячними монстрами й ніколи не з'являлися в частині 4, цей результат був чимось таким, чого навіть я ніколи не бачив.
Отже, дракони також були створені богами.
— У будь-якому випадку…
Сидячи в саду й спостерігаючи за метушнею в будинку, я тихо зітхнув.
Таке мирне життя. У звичайній манзі це був би час для його завершення, але, звісно, тільки не в цьому клятому світі.
Потрібно було ще багато чого зробити, аби запобігти руйнуванню.
З цією думкою я підвівся зі свого місця.
Настав час переходити до мого наступного плану.