Розділ 358:
У Сеулі з'явився примарний дракон.
…Після багатьох, багатьох подій.
~Через тиждень~
Я перебуваю у своїй кімнаті, намагаючись упорядкувати думки та підготуватися до наступного кроку.
"Вже майже час для частини 4…"
Фінальний розділ оригінальної історії, «Стардаст!». Розділ, який розкриває справжню причину, чому Шін Хару є головною героїнею цієї історії.
Цей фінальний розділ є завершальною стадією, тому хаос та інфляція сил тут не мають собі рівних у порівнянні з усім, що було досі, і на те є вагомі причини.
Фінальний бос оригінальної гри, Бог Сонця, стає все ближчим і ближчим.
Результатом стає буквальна гіперінфляція, коли здібності кожного героя та лиходія піднімаються на наступний рівень.
Ті, хто раніше міг створити полум'я розміром зі звичайну запальничку, тепер могли створювати вогонь, здатний спалювати будівлі.
Сили, які вже могли створювати вогонь, тепер могли створювати метеорити, здатні знищувати міста.
Це був фестиваль, де всі здібності еволюціонують з B до A, з A до S і так далі.
…і це було буквальним передвісником кінця світу.
Замисліться про це. Лиходії класу A стали лиходіями класу S. Особливо такі, як Атлас, який і так був могутнім? Він виріс настільки, що це просто смішно.
Настільки, що в спільноті фанатів ходили чутки, ніби автор нарешті здався, і це серйозно руйнує світ.
Ось чому, коли я потрапив у цей світ із телекінезом та телепортацією, я впав у розпач від своїх здібностей, бо не думав, що зможу вижити в цій інфляції сил.
Хай там як, в оригіналі світ втрачає контроль і котиться під три чорти.
Навіть попри те, що герої стали так само могутніми, це не утримало баланс сил. Це також через те, що дрібні громадяни, які спочатку мали здібності класу B та класу A, розвинули свої сили й стали радше лиходіями, аніж героями…
"Цілком природно, що світ стане хаотичним, якщо з'явиться більше могутніх людей із неконтрольованими здібностями."
У будь-якому випадку, світ стає ще більш хаотичним із появою сильніших лиходіїв.
У центрі всього цього стоїть «Катедрал», лідер Альянсу лиходіїв.
Вийшовши з тіні, вони нарешті заявили про свою присутність, зібравши під своїм крилом усіх лиходіїв, кількість яких вибухнула в частині 4… Це майже як асоціація лиходіїв. Іронічно, враховуючи, що справжня Асоціація відійшла на задній план із початком частини 4.
І причиною цього, звісно, була Селеста, яка стала ще сильнішою, ніж раніше.
…Менше з тим, суть у тому, що рано чи пізно настане день, коли всі сили будуть посилені, і це стане початком частини 4.
Я не мав жодного наміру дозволити світу прийти до кінця.
Якби там не було, я мусив захистити Корею.
З цими думками я вирушив на пошуки Лі Соль А.
— О, Даїн, чому ти тут?
У кабінеті президента корпорації «Юсон» я привітався з Лі Соль А, яка сиділа там, напівлежачи на дивані.
Побачивши мене, вона посміхнулася, наче мала щось у рукаві.
— Останнім часом ти такий спокійний. О, і до речі… її обличчя останнім часом таке сяюче, ти знаєш, що відбувається?
— Е-ем… Га? Я не знаю.
— Хмм…
Напівлежачи на дивані, вона спостерігала, як я притулився до столу поруч із нею, уникаючи її всезнаючої посмішки.
…
Того дня вона зізналася мені у своїх почуттях, але між нами нічого не змінилося.
Вона зайнята тим, що є героєм, а я зайнятий тим, що є головою Его-Стрім. Ми не бачилися з того дня.
Окрім…
"….."
Я спирався на стіл Лі Соль А, згадуючи події тієї ніч.
~Вечір, коли зірки прикрасили нічне небо~
— Ха, ха, ха…
Після того як ми закінчили цілуватися, Стардаст, яка притискалася до мене в розпатланому стані, узяла хвилину, щоб перевести подих.
…Трохи заспокоївшись, вона відвела обличчя від моїх грудей, подивилася на мене знизу вгору й тихо промовила:
— …Чесно кажучи, є багато речей, про які я хотіла тебе запитати… чому ти продовжуєш поводитися як лиходій, хоча ти ним не є…? Чому ти продовжуєш тероризувати й обираєш бік зла?
— Все ж, у тобі має бути щось особливе. Я герой, а ти лиходій… Так. Я не ставитиму зараз забагато запитань. Просто…
Вона подивилася на мене злегка заплаканими блакитними очима.
— …Принаймні, ти можеш показати мені своє справжнє обличчя тепер? Мені б дуже хотілося побачити справжнього тебе без маски…
Вона зупинилася на цьому, відвернула голову й пробурмотіла:
— Ні. Чи це занадто велике прохання… Ні. Це не має значення. Мені шкода.
Коли вона говорила це в моїх обіймах із похмурим виглядом.
…У такій ситуації не було чоловіка, який не зняв би свою маску.
— …Це не так. Тримай.
Я так і зробив, мовчки знімаючи маску іншою рукою.
…Вона явно відвернула голову, але її очі потайки дивилися в мій бік. Вона подивилася на моє оголене обличчя без маски й сказала з яскравою посмішкою:
— Вау… ти виглядав ось так… Га?
Торкнувшись мого обличчя, вона раптом пробурмотіла щось дивне:
— …Зачекай. Я впізнаю тебе звідкись, га?
Сказала Стардаст, а потім раптом згадала.
— Зачекай! Гей, ти. Хіба ти не той Даїн, якого я зустріла на пляжі?
— …Ха-ха, правильно.
— Ні… Вау. Справді…
Вона, здавалося, прийшла до тями й сказала з кривою посмішкою:
— …Я казала, що ти справді схожий на Егостика… а ти відповів, що абсолютно ні…
— Ха-ха…
…Ну, хай там як, у такий спосіб ми відкрили один одному свої імена.
Хоча я й так це знав.
— …І відтепер ніякої Стардаст, клич мене Хару. Зрозумів?
— Так, мем… Хару.
Ми побалакали ще трохи, поцілувалися в останній раз і розійшлися. Вона трохи вагалася, наче не хотіла розлучатися зі мною, але… у нас були справи.
Принаймні вона трохи посміхнулася наприкінці, тож, схоже, почувалася набагато краще. Можливо, вона буде більш життєрадісною, коли ми зустрінемося наступного разу.
…Я віддався спогадам до цього моменту.
Потім я подивився на Лі Соль А, яка посміхалася мені, і випалив:
— …Хай там як, це не те, про що я хотів поговорити.
— Хм, ти ж не хочеш сказати, що ви щойно застебнули перший ґудзик?
— Заткнись і слухай…
І ось я пояснив їй, що станеться, коли почнеться частина 4, про зростання сили обдарованих та очікуване руйнування суспільства.
І коли вона це почула, то сказала:
— Ні… Вау. Зачекай.
Куди й поділася її колишня посмішка, вона обхопила голову руками, наче та боліла, і міцно заплющила очі.
— …Тож… ти кажеш, що здібності обдарованих раптово стануть сильнішими, щось, чого було неможливо досягти, скільки б вони не тренувалися?
— Угу.
— Хмм…
Лі Соль А, яка, схоже, кілька разів прокрутила калькулятор у своїй голові, мала стривожений вигляд на обличчі, думаючи про суспільні наслідки, які це викличе.
— …Рівень тероризму, звісно, зросте. Приплив нових героїв… буде не таким високим. Вау, що нам робити?
Сказала вона.
Я засміявся й відповів:
— Усе просто. Нам потрібно збільшити силу нашої Асоціації.
— Як?
— Усі ті дітлахи з Юсон ПВК, яких ми тренували, правильно? Зроби їх усіх героями Асоціації заздалегідь.
— …?
Соль А на мить замислилася над моїми словами, але потім до неї дійшло.
— О, не може бути…
— Ага. Ти ж зараз маєш великий вплив в асоціації, чи не так?
— …Це непогана ідея.
Вона кивнула на знак згоди.
У Кореї теперішнє ставлення до героїв суворе й навіть небезпечне, тому професія героя стала тією, якої намагаються уникати.
Оскільки всі талановиті люди не хотіли бути героями, ми створили Юсон ПВК, також відому як Его Сквад.
Коротше кажучи, ми зібрали сиріт та людей, яким більше нікуди було подітися, платили їм багато грошей і створили ще одну асоціацію героїв із приватними солдатами.
Скоро вони стануть шалено могутніми, але перед цим ми збираємося зробити їх усіх частиною організації й підірвати кількість героїв. Що, якщо станеться подія інфляції сил?
…Медіа-гра та пропаганда корпорації Юсон, яка захопила Корею, могли б привабити людей, які раптово стали надлюдьми, до центру Асоціації. Звісно, їм платитимуть більше. Люди хочуть іти за іншими, і якщо є група, вони хочуть бути її частиною, хіба ні? Ми використовуємо цю психологію.
Ось таку розмову я мав із Лі Соль А.
Метою є стабілізація режиму, заснованого на Асоціації, в Південній Кореї. Я не знаю щодо решти світу, але це був мій спосіб стабілізувати Корею, яку Стардаст мусить захищати…
— …Добре, мені доведеться почати підготовку.
— Ага. Я пішов.
З цими словами я приготувався йти.
Частина 4 вже зовсім поруч, і в мене повно справ. Мені потрібно побачити Селесту ще раз.
— Так, Даїн. І…
І з цими словами я йду.
З останнім хихиканням Лі Соль А повернулася до мене й сказала:
— Фотографії, де ви зі Стардаст у небі перед тим, як того дня пішов дощ, я взяла під контроль і видалила до того, як вони поширилися.
"….."
Я на мить застиг від її слів, а потім тихо відповів:
— …Дякую.
— Прошу.
Життя було нелегким…
Хай там як, ось так просто я повернувся додому.
І поки я лежав там у ліжку, я думав про дещо, пов'язане з частиною 4.
Я намагався думати про…
"Я кохаю тебе, Егостик."
"…"
…Знову і знову я думав про щось інше.
Протягом останнього тижня я перебував у стані, близькому до заціпеніння.
Причиною, звісно, була Стардаст, Хару.
…Те, що вона виявилася настільки залежною від мене, настільки одержимою мною. Це було так несподівано. Або, можливо, я знав про це в глибині душі, але заперечував.
Хай там як, це була серйозна справа, що ми зі Стардаст опинилися в такому становищі. Я ніколи не міг уявити, що вона взагалі виявлятиме інтерес до чоловіків.
Героїня, яка закохується в лиходія — фанат оригіналу був би обурений… Це була серйозна справа.
— Чому куточки мого рота продовжують повзти вгору?
…Це справді була дивна річ.