Розділ 29: Сходинка
Я прокинувся після того, як три дні перебував у комі.
Щойно я розплющив очі, Хан Со Ін зустріла мене зі сльозами на очах.
— Ти справді божевільний! — Хан Со Ін ударила мене.
Боже, Хан Со Ін. Це справді боляче! Припини це!
Поки я просто сідав у ліжку й намагався її заспокоїти, я відчував, що вона дійсно сильно злякалася. Гадаю, вона хвилювалася, бо я раптово відключився, наче мертве тіло, на три дні.
Все ж я був трохи зворушений сльозами Хан Со Ін, коли прокинувся з коми. Час, який ми прожили разом, не був змарнований, вона проливала за мене сльози. Нарешті я бачу плоди від того, що грав у ігри та гуляв із нею!
Я посміхнувся Хан Со Ін, яка лила сльози й казала мені дбати про себе в майбутньому, і заприсягся бути обережнішим надалі. Ну, немає жодної гарантії, що я не зроблю цього знову.
Я підвівся, щоб утішити Хан Со Ін, і сказав спасибі Лі Су Бін за те, що вона дбала про мене. Потім я відразу ж заглибився у вивчення суспільної думки.
Що люди говорили про мене?
Що вони говорили про Стардаст?
Ну, і результатом аналізу стало те, що моя популярність перебуває на самому піку. У багатьох статтях писали, що люди, схоже, думають про мене, лиходія, як про героя.
Гм… Як і очікувалося, все обернулося саме так.
Я просто вбив його, бо мене зганьбили, але це стало сприятливим фактором. Гадаю, я почуваюся чудово.
І шокуючою частиною виявилося те, що цей Крокодил вижив. Він не помер після того, як потрапив під дію отруйного газу? Ну, звісно, я використав слабкий про всяк випадок… Але я не знав, що він виживе. Ну, він зіткнувся з такою ж ситуацією в оригінальному коміксі, і йому довелося несолодко через це.
Кажуть, що він повернувся до своєї звичайної людської форми з крокодилячого стану і після лікування був поміщений у Східну В’язницю Суперсил.
Ну, все пішло так, як і було написано в оригіналі.
Східна В’язниця Суперсил. Її називають Східним Каркеасом. Якщо бути точним, це місце, де збирають і ув’язнюють лиходіїв із суперздібностями.
Як і Асоціація Героїв, кожна країна має місце під назвою Каркеас. Каркеас — латиною означає в’язниця. Одразу після того, як у США було створено першу Східну В’язницю Суперсил, «Американський Каркеас», усі подібні заклади, побудовані в інших країнах відтоді, позначаються як Каркеас.
Це об’єкт найвищого рівня безпеки в кожній країні, і це також місце, де встановлено всілякі інструменти для обмеження здібностей кожного в’язня відповідно до їхніх характеристик. Вона побудована на безлюдному острові в Східному морі й охороняється під такою суворою безпекою, що існує приказка, ніби ніхто не може вийти звідти, раз потрапивши всередину. Звісно, в оригінальному коміксі Хан Со Ін зламала й зруйнувала її.
У будь-якому разі, він замкнений там живим, тож колись може там і померти. Він трохи дурнуватий, тому, думаю, легко помре. Але я не впевнений, чи він такий тільки в режимі крокодила, чи навіть у людській подобі.
У будь-якому разі, після цього я кілька днів грався й відпочивав.
Я ж у першу чергу звичайний громадянин. Після такої важкої праці я мушу зробити перерву, оскільки повністю виснажився.
…Мені здається, що Хан Со Ін перебуває поруч зі мною і проводитиме зі мною час більше, ніж раніше. Що з нею не так?
Звісно, я не просто валяюся і граюся щодня. Іноді я розповідаю Хан Со Ін та Лі Су Бін про суспільство героїв у Кореї. Вони обидві сиділи у своїх кімнатах і вивчали комп’ютерні технології, тому мало що знали про поточні події.
— Тепер, сьогодні, давайте дізнаємося про реальність героїв у Кореї. Лі Су Бін, ти знаєш, що громадськість думає про героїв?
— Гм… Вони, мабуть, люблять їх, правда? Тому що вони ті, хто рятує людей.
— Ні, це не так. У Кореї все трохи інакше. Тож дозвольте мені навести вам, дівчата, приклад. На сім’ю напав лиходій. Тому вони покликали героя. Але перед тим, як герой прийшов, лиходій уже вбив їх усіх і втік. Тоді чи знаєте ви, кого звинувачують люди?
— Хіба вони не очевидно звинувачуватимуть лиходія?
— О, звісно, вони звинувачуватимуть лиходія. Вони обурюються на лиходія, але вони звинувачуватимуть героя так само сильно, як і лиходія. "Моя сім’я загинула через те, що ти прийшов пізно", — сказали б вони.
— …Але це не провина героїв, чи не так? Вони прийшли пізно не тому, що хотіли цього.
— Усе правильно. Але громадян це не хвилює. Вони могли б просто прийти швидко, але вони теревенили, тому сім’я загинула. Ось як люди обурюються на них. Ну, це ще не все, але в будь-якому разі, ці подібні речі зібралися докупи й перетворилися на недовіру до героїв. На закінчення, корейський народ не дуже довіряє героям.
У мене болить горло, бо я говорив занадто довго.
Я зробив ковток із пластикової пляшки, з якої збоку було здерто етикетку.
— Не торкайся губами, коли п’єш із неї.
Я вислухав зауваження Хан Со Ін і виконав його. Боже, Хан Со Ін. Я думав, що ти дивишся у свій телефон, але відколи це ти почала цікавитися мною?
Поки Хан Со Ін дивилася на це, вона зрештою відкрила рота і випила воду. Тобі слід було взяти свою власну воду замість цього…
Коли моє горло зволожилося, я знову продовжив пояснювати:
— Чесно кажучи, герої божевільні й імпульсивні. Ні, це сумно — працювати, ризикуючи життям, але їх навіть проклинають. Насправді в Кореї всього кілька героїв, тому комусь важко вирушити на місце події в разі надзвичайної ситуації. Тому виникають неминучі затримки. Але їх проклинають.
— А-ха… — Лі Су Бін кивнула, оскільки тепер усе зрозуміла. Хан Со Ін, яка дивилася у свій смартфон, також слухає мене. Отже, чи означає це, що я вмію добре пояснювати?
Насправді моєю мрією було стати вчителем до того, як я потрапив у цей світ. Звісно, зараз є так багато інших справ, і я нічого не можу вдіяти, бо в мене в першу чергу немає посвідчення особи. Пізніше, коли все буде зроблено, я спробую відбілити свою особу й стати вчителем.
У будь-якому разі, зараз мова не про це. Я продовжив:
— Тож це ланцюгова реакція, як доміно. Герої, які втомилися від недовіри до героїв, кидають цю справу. Кількість героїв зменшується. Менша кількість героїв змушує повільніше справлятися з місцями злочинів. Це додасть недовіри до героїв. Це замкнене коло. Насправді є причина, чому героїв B-класу та C-класу стає менше. Безпека країни залежить від трьох людей А-класу.
— Було б добре, якби поліція могла їм допомогти, але закон забороняє направляти поліцію в разі злочину з використанням суперздібностей. Насправді один лиходій може знищити всіх копів, які мають зброю, тому вони не будуть великою допомогою.
Отже, ось висновок.
Повний безлад.
Героїв зневажають, а кількість лиходіїв зростає.
Лиходіїв занадто багато порівняно з кількістю героїв.
Це та частина, де можна побачити, чому Стардаст віддувається наодинці.
— …Ось чому ти позбуваєшся лиходіїв? Ти наче темний герой. — Хан Со Ін, яка тихо слухала, висловилася саркастично. Ух, Хан Со Ін. Ти була доброю до мене останні кілька днів, а тепер повернулася на круги своя.
— …Я не темний герой. Мене просто цікавить доля Кореї.
— Ти ж не робиш роботу цієї жінки просто тому, що тобі подобається Стардаст, правда?
— Гей, Хан Со Ін. Що ти маєш на увазі під "цією жінкою"? Ти повинна говорити ввічливо.
Але це правда.
Як вона про це здогадалася?
Але в цій ситуації було б марно визнавати це відразу.
Я недбало змінив тему:
— Справа не в цьому, просто я почуваюся некомфортно…
— Я також думаю, що ви дуже цікавитеся Стардаст. — Лі Су Бін перебила мене й висунула зустрічний аргумент.
Лі Су Бін перебила мене. Наша мила Лі Су Бін.
Коли я щось говорю, Лі Су Бін, яка завжди лякалася і пускала сльози, тепер тільки насідає…
Я виростив тигреня.
Дівчата раптово вп’ялися в мене поглядом.
Оскільки її погляд виглядав так, ніби мене допитують, я був застигнутий зненацька.
— Ну, ну, я цікавлюся нею? Так, це правда, що я цікавлюся нею. Але це не має значення. Тому що немає інших героїв, окрім Стардаст. А лиходієві потрібен герой, щоб бути лиходієм, правда? Тому… маю на увазі. Так, контрастна структура. Я обрав Стардаст своїм заклятим ворогом на даний момент…
Я виявив, що вигадую виправдання, перш ніж встиг це усвідомити. Зачекайте, чому я виправдовуюся за це?
Все ж Хан Со Ін дивилася на мене з підозрою. Хан Со Ін, що з тобою не так? Це несправедливо.
— У будь-якому разі! Це не головне. Давайте почнемо планувати чергову терористичну атаку.
Інтерес Хан Со Ін змістився в інше місце, окрім Стардаст.
— Терористична атака? Знову?
— Так. Ну, моя прихильність піднялася занадто високо. Це не зовсім симпатія, а радше очікування? У будь-якому разі, єдиний спосіб знизити її знову — це масштабний тероризм.
— Хаа… Коли ти збираєшся це готувати?
— Не хвилюйся. Я збираюся зробити перерву на деякий час після цієї терористичної атаки, — сказав я з посмішкою на бурчання Хан Со Ін.
— Ти збираєшся зробити перерву? Справді? Тоді, може, поїдемо в подорож?
— У подорож?
Коли я побачив блискучі очі Хан Со Ін, я мимоволі ствердно кивнув.
— Звісно, в подорож. Це звучить чудово. Поїдемо після цього.
— Ура! Ти пообіцяв!
Потім раптово Хан Со Ін побігла кудись.
Зачекайте, я ж казав тобі готувати терористичну атаку зі мною… Вона ж не збирається готуватися до подорожі, правда?
Лі Су Бін просто тихо посміхалася нам.