Розділ 298:
Вислухавши мене, Лі Соль А зітхнула й відповіла, що все зрозуміла, після чого ми домовилися детальніше поговорити пізніше, і я завершив дзвінок.
— Я зроблю все, що в моїх силах, але, гадаю, твій план із проникненням у табір правильний.
Саме це вона мені й сказала.
Проте...
— Проте, якщо тобі справді вдасться туди потрапити, я, можливо, зможу домовитися, щоб під час суду тебе помістили на найнижчий рівень Каркеаса.
Вона каже, що здатна це влаштувати.
Я подякував їй за пропозицію, але перш ніж закінчити, вона додала:
— І ще, будь обережним. Бережи себе. Ти вічно змушуєш людей хвилюватися.
— Ха-ха. Мені прикро, але це єдиний шлях.
— Гаразд, я досліджу за цим детальніше.
Після того як ми завершили розмову, я сидів із ручкою в руці, поринувши в думки.
Виконавець Бажань. Мені, мабуть, варто позбутися його до початку Фази 4, але...
"Чи правильно я зараз чиню?"
Так. Саме про це я й міркував.
Головна подія за його участю відбувається наприкінці Фази 3. Але зараз лише перша половина третьої фази, тому таймінг досить розмитий. Тож чи варто мені, всупереч оригіналу, убити його вже зараз?
Ну так. Коли це я взагалі йшов суто за оригіналом?
Звісно, було кумедно позбуватися кульмінаційної події кінця Фази 3 на такому ранньому етапі, але я нічого не міг вдіяти. Якщо я не зроблю цього заздалегідь, у мене не буде рішення, якщо все знову піде шкереберть.
Тому я ще раз перевірив свій план.
Мене спіймає Стардаст, я потраплю в Каркеас і переможу Виконавця Бажань. Теоретично — прекрасний план.
І оскільки він є одним із фінальних босів Фази 3... я завжди був готовий до цього, точнісінько як до зупинки корпорації «Хан Ін» та блокування Місячних Врат.
До зустрічі з цим хлопцем я також підготувався.
— ...Пхух.
Виконавець Бажань.
Якщо віддати йому те, що є для вас найдорожчим, він виконає ваше бажання відповідно до його цінності... але в дуже жахливий спосіб.
Як одне зі створінь Бога Сонця, він є вкрай дивною істотою. Починаючи від опису чорного створіння розміром із п'ятирічну дитину, усе тіло якого оповите тінню і яке сидить серед товстих білих щупалець, і закінчуючи тим фактом, що воно зовсім не схоже на людину й справді ніби існує в іншому вимірі, відмінному від нашого — це вкрай клопіткий опонент для протистояння.
Тому я ще на самому початку свого перебування в цьому світі міркував над способами його знищення.
І я підготувався.
Цей щоденник, який я періодично вів.
— Погнали.
Пробурмотів я собі під ніс, дістаючи записник із книжкової полиці й відкриваючи його.
Ці щоденники містили записи, упорядковані з першого дня, як я потрапив у цей світ, і до сьогодні.
Там було так багато особистих деталей, що мені довелося попросити Хан Со Ін накласти на нього печатку, щоб ніхто, крім мене, не міг його відкрити.
І нарешті настав час його використати.
— Гадаю, це лише питання кількох днів, коли мені доведеться його застосувати.
Пробурмотів я собі під ніс, швидко гортаючи щоденник.
Навіть біглого перегляду було достатньо, щоб події минулого свіжо спливли в моїй пам'яті. Добре, цього вистачить.
Залишалося єдине — як зробити так, щоб мене спіймали й посадили в Каркеас.
— Мені доведеться влаштувати терор.
Пробурмотів я, крутячи в руках ручку.
Ну так. Тероризм... Якщо подумати, я вже давненько цим не займався. Справді, я не влаштовував нічого подібного з часів Місячних Врат, а останній раз це було ще до них, коли я тренував Стардаст, обстрілюючи її ракетами.
Зайшовши у своїх думках так далеко, я на мить завмер.
Постривай.
Я лиходій, і я не влаштовував жодного терору вже більше кількох місяців, а натомість займався лише дивними речами на кшталт блокування Місячних Врат та захисту Стардаст від Майстра Підземель?
Хіба це не небезпечно для мого реноме?
З цією думкою я швидко ввімкнув комп'ютер і зайшов у своє фан-кафе.
Одразу ж перед моїми очима з'явився список популярних публікацій.
[Якщо ви не знаєте, чому зараз так багато фанатів Морського Манго, просто гляньте сюди]
[Его-Стар << Якщо це схоже на водяну ракету, то це круто лол]
[Я зробив фігурку Егостика]
[Хххххх!!! Випустіть Майстра Підземель!!!ххххххХ]
[31 причина, чому Аріель — це топ]
[Мертве Манго < Це більш фундаментальна комбінація, ніж Морське Манго, то чому вона не популярна? Га]
[Обов'язково до прочитання для тих, хто зводить наклепи на Аріель. Удар фактами]
[Аква Манго = Якщо це здається просто необґрунтованим пейрингом, то все в порядку.]
[Aріель <= GOAT, яка кинула Латіс, щоб приєднатися до Егостика]
[Добірка красивих фото Аріель.jpg]
[Ці хлопці, схоже, радіють виходу нового парного кільця через довгий час ха-ха]
"..."
Сьогодні, як зазвичай, я був приголомшений цим безладом у постах.
Що, в біса, за Морське Манго? Ні, до того ж після теракту в Пусані минуло вже кілька днів, а ви досі цим займаєтеся? Я навіть камеру з собою тоді не брав, тож вони, мабуть, навіть обличчя Аріель не бачили.
З цією думкою я згадав, навіщо взагалі зайшов на цей сайт. Точно, тероризм. Я занадто довго був відсутній і хотів подивитися, як люди відреагують.
Тому я почав шукати за ключовим словом «терор».
І тоді почали вискакувати пости.
[Якщо ви думаєте, що кафе Егостика — це не терористична організація, ви помиляєтеся]
Так було з першого ж поста, але я спочатку прочитав інші публікації.
[Егостик! Чому він не влаштовує терор???]
[День 113-й без терору Манго]
[Егостик зараз уже відкрито визнає, що він не лиходій і не тероризує]
[(Шок) Існує лиходій, який не вчинив жодного теракту за останні пів року й робив лише добрі справи?]
[Очікування терору від Егостика < Уже мертве]
[Порівняно з 6 місяцями без трансляцій, відсутність тероризму — це не така вже й велика проблема]
[(Побічна думка) Чому ви просите героїв про терор? Я справді без поняття]
"..."
Прочитавши до цього моменту, я зрозумів, що в мене будуть неприємності, якщо так піде й далі.
Тероризм — це причина, чому мене вважають лиходієм, що б я не робив. Точнісінько як убивця залишається вбивцею незалежно від своїх інших вчинків, тероризм — це те, завдяки чому я можу продовжувати підтримувати свою ідентичність як лиходія. Мені байдуже, що ви там кажете, я крутий лиходій, який чинить терор, ось і все.
Але саме тут ситуація стає хиткою. Що довше я не тероризую, то більше сили мої вороги мають надо мною. Звісно, мені особисто байдуже, роблю я це чи ні, але іншим не байдуже. Особливо якщо вони почнуть щось підозрювати.
Тож зараз саме час для терору, у багатьох сенсах. Насправді для терористичної атаки багато не треба, нехай це буде навіть одна будівля...
Ну так.
Я скористаюся цією можливістю, щоб влаштувати один великий вибух, дозволити Стардаст спіймати себе й сісти в камеру.
Я дійшов такого висновку.
Це ж так просто, хіба ні?
— Гаразд. Зробимо це.
Рішуче налаштований, я підвівся й вийшов із кімнати, попрямувавши до вітальні.
І там були вони, усі зібралися разом.
Хан Со Ін щось пояснювала Аріель, яка сиділа поруч із Бек Ин-Воль.
Я посміхнувся, спостерігаючи за тим, як ця трійка ладнає між собою, і коли я підійшов ближче до того, про що вони говорили...
— Отже, слабкість Стардаст — ментальна, а не фізична, тому перед атакою потрібно використовувати слова, щоб пограти з її розумом. Я б почала з того, що назвала б її тітонькою... Її удар кулаком особливо лютий, тому не підставляйтеся під нього...
Хан Со Ін пояснювала, як проходити рейд на Стардаст.
У цей момент Бек Ин-Воль, яка стояла поруч, відкрила рота.
Я думав, що вона намагається зупинити Хан Со Ін.
— І якщо вона спробує торкнутися Даїна, ми маємо швидко тікати. Ми їй цього не дозволимо.
Серйозним голосом промовила Бек Ин-Воль.
Аріель слухала це з непевною посмішкою. Звісно, Аріель щойно одужала від своєї хвороби й була тендітною... Я щойно зробив їй комплімент, сидячи біля її ліжка й розповідаючи історії про Стардаст, тому, на відміну від інших учасників «Его-Стрім», які дивним чином недолюблюють Стардаст, вона не мала до неї жодної ворожості.
У будь-якому випадку, щоб вони припинили забивати Аріель голову дурницями, я швидко підійшов і гукнув їх.
— О, Даїн!
Щойно вона мене побачила, Хан Со Ін привітала мене з широкою посмішкою, наче знала мене цілу вічність.
Я замислився, чи зможу я зробити те саме для Стардаст, але вирішив цього не робити. У будь-якому випадку, я маю сказати дещо важливе.
— Со Ін, мені потрібно тобі дещо сказати.
— Що таке?
— Ми маємо влаштувати вибух.
— Що? Справді? Нарешті!
Хан Со Ін просто сяяла від радості від моїх слів.
А потім я додав найважливішу річ:
— О, і цього разу я збираюся навмисно дозволити Стардаст спіймати себе.
— Що?
Вираз обличчя Хан Со Ін миттєво закам'янів.
Ну, це буде довге пояснення.
Я мовчки зітхнув про себе й задумався.