Розділ 296:
~Назад у часі~
У Пусані, після того як Егостик перехитрив Стардаст і втік разом з Аріель.
— Егостик..!
Після кількох днів люті Стардаст повернула собі самовладання й задумалася.
"Ха..."
Ну так, не варто злитися, це напевно було дещо, що він просто мусив зробити в будь-якому випадку.
Вона не хотіла застрягти в тій ситуації.
Усе ж те, що він так їй збрехав... Від цього на душі ставало кепсько, але була й куди більша проблема.
Навколо нього крутилася інша жінка.
"«Я, я не проти бути другою!»"
"Ха..."
Саме це вона й сказала.
Що ж, наразі вона хоче продовжити.
Насправді вона ніби здогадувалася про це, але почути таке особисто було чималим шоком. Вона впевнена, що інші жінки, які залишаються з ним, мають схожі думки, а він живе в одному будинку разом із ними.
"..."
Чомусь від цієї думки в неї ще сильніше крутило в животі.
Звісно, це не тому, що вона закохана в нього! Це тому, що присутність жінок навколо нього, ну, залишає йому менше часу, щоб зосередитися на ній. Так, саме через це...
"Ха."
Менше з тим, думка про те, що Егостик тримається за руки й гигикає з іншою жінкою так само, як робив це з нею, змушувала одну сторону її грудей стискатися, але вона примудрилася прогнати цю думку геть.
"..."
Того вечора, повернувшись додому після роботи, Стардаст сіла за свій стіл, спершись на руки, і зітхнула.
Насправді її головна турбота полягала в тому, що вона нічого не могла з цим вдіяти, навіть попри те, що він так поводився. Особливо враховуючи, що вони мали б працювати разом, щоб вирішити, що з ним робити, а вона застрягла тут сама...
""
Після інциденту з Місячними Вратами, коли вона остаточно усвідомила, що він лиходій, але не погана людина, у неї на підсвідомому рівні більше не залишалося жодних застережень щодо зближення з ним... але проблема в тому, що вона не знає, що робити. Зрештою, вона герой, а він лиходій...
Із зітханням вона тягнулася до мишки й увімкнула ноутбук перед собою. Щоб трохи розвантажити голову. Немає сенсу виснажувати себе, роздумуючи про це, хух.
Поки вона безцільно гортала інтернет-портал, то злегка завмерла, побачивши новинну статтю зі своїм обличчям.
[[Спецвипуск] Стардаст, найвеличніша героїня S-класу в історії Кореї, все про неї]
Цікавлячись, про що там ідеться, вона клікнула на посилання.
Під фотографією, де вона стояла, дивлячись удалечінь, у статті розповідалося про її досягнення як Стардаст та лунали слова похвали на її адресу.
І, по правді кажучи, вона вже досить сильно звикла до такої надмірної похвали завдяки своєму тривалому перебуванню у фан-кафе Егостика, тому швидко прокрутила сторінку вниз.
Одне речення особливо привернуло її увагу.
[Стардаст, ймовірно, турбується лише про себе та свою країну. Навіть коли ви читаєте це, вона, герой, мабуть, думає лише про те, як може всіх урятувати.]
"..."
Досі вона більше думала про те, як їй розвивати їхні стосунки з Егостиком... Вона відчула, як її совість трохи заколола через думки про просування їхніх стосунків уперед, але, поміркувавши над цим, вона вирішила, що оскільки Егостик лиходій, то думки про нього — це теж свого роду форма захисту країни.
Швидко закривши статтю, поки вона не вжалила її ще сильніше, її увагу привернув інший матеріал із зовсім іншим заголовком.
Це була стаття з фотографією Бурульки, яка заморожує хвилі.
[Героїня А-класу Бурулька заморожує море, ніхто не очікував, що вона на таке здатна!]
— Точно, Соль А...
Пробурмотіла вона собі під ніс і клікнула на статтю.
У матеріалі йшлося про те, що Бурулька зробила чимало й, схоже, стала досить сильною, особливо коли заморозила весь океан біля узбережжя Пусана, настільки, що нетизени прозвали її Крижаною Дівою Південного Моря...
Читаючи статтю, Шін Хару тихо посміхалася, на відміну від того, коли читала матеріал про себе. Розвиток її подруги приносив їй радість... але потім вона згадала.
"..."
Раптово вона згадала одну сцену, і її обличчя закам'яніло.
Якщо бути точним, образ Соль А, яка посміхалася Егостику в Пусані днями, простягаючи руки й тримаючи його за долоню.
Навіть попри те, що вона не мала цього на увазі, вона потай відчувала, ніби між ними щось було...
Для Стардаст це було досить тривожно.
І тоді їй у голову прийшла одна думка.
"Точно."
Раніше вона хвилювалася через «Его-Стрім», і тепер, коли вона про це подумала, у неї з'явилася подруга, з якою можна поділитися своїми турботами.
Лі Соль А, її найдавніша, найкраща подруга та колега-герой.
Тож... Хіба вона не може поговорити з нею про свої власні переживання щодо бажання стати ближчою до «Его-Стрім»?
І.
Була ще одна причина запитати її.
"Давай переконаємося, що Соль А чітко це зрозуміє раз і назавжди."
Зі спокійним виразом обличчя Стардаст тихо міркувала.
Егостик.
Він мій.
— Ем, Соль А, ти вільна? Ага, можу я поговорити з тобою на секунду?
Тепер повернемося до теперішнього часу.
— Я... Я хочу ближче пізнати його. Що думаєш?
~Всередині кафе~
Слухаючи свою подругу Хару, яка прийшла провідати її після довгої розлуки й так спокійно говорила, тримаючи чашку кави, Лі Соль А перебирала в голові всілякі думки.
По-перше, вона зрозуміла, що Стардаст іде на таран, всупереч словам Егостика, який стверджував, що тримає дистанцію.
По-друге.
"Але щоб Хару говорила зі мною про це так відкрито..."
"О ні, ні, ні, невже?"
Навіть придушуючи ці думки у своїй голові, Лі Соль А підштовхнула Хару, удаючи, ніби нічого не знає:
— До слова, Хару, хіба Егостик не лиходій? Я не зовсім розумію, що ти маєш на увазі під «хочу стати ближчою з ним»...
Сказавши це, Лі Соль А дечого очікувала. Можливо, Стардаст почне щось заперечувати або продемонструє якесь збентеження через свої ж слова.
Однак усе пішло не так, як вона сподівалася.
— Ем, що більше я спостерігаю за ним, то сильніше розумію, що він не обов'язково є поганою людиною. Я б хотіла дізнатися його краще.
Слухаючи, як герой каже, що хоче ближче пізнати лиходія S-класу, бо той не здається поганою людиною...
Лі Соль А ледь не закотила очі.
"Пан Даїн!!!"
"Стардаст тепер повністю зірвалася з гальм, не кажучи вже про контроль дистанції!"
Лі Соль А інстинктивно збагнула, що це небезпечна ситуація.
Ситуація, в якій Егостик, схоже, твердо вірить, що Стардаст його ненавидить... але всупереч його думкам... Стардаст уже повністю закохалася в нього.
Усе було майже вирішено, особливо якщо вона збиралася заявити про це отак уголос. Це все одно що вона вже прямо каже їй, що їй подобається Егостик. Хоча здавалося, що вона сама ще не до кінця це усвідомила.
— Я маю на увазі... Соль А, ти ж моя подруга, ти можеш допомогти мені стати ближчою до нього?
І якраз коли Соль А обмірковувала свою відповідь, вона подивилася на Стардаст, яка поставила чашку й нахилила голову впритул до неї.
Вона зрозуміла, що мусить зробити вибір.
І в ту саму мить.
"..."
Розум геніальної бізнес-леді почав стрімко працювати.
Альянс лиходіїв «Его-Стрім», створений Егостиком, і незліченні жінки, які були його колегами.
Було очевидно, що більшість із них, схоже, відчували до нього симпатію.
І вони живуть із ним в одному будинку, будуючи потужний картель. Тісно пов'язані.
Вона могла це сказати по тому, як вони насторожено поставилися до неї, коли вона відвідувала їх у минулому. Звісно, зараз вони ладнають краще, але... Усе ще існувала небезпека, що вони можуть об'єднатися. Повноцінна ворожа сила, що проводить разом більше часу, ніж будь-хто інший.
Проте була одна змінна, і полягала вона в тому, що він не виявляв особливого інтересу до жодної іншої жінки, окрім Стардаст.
Тому...
"Я краще працюватиму разом із Хару."
Оскільки вона близька з Хару, вони діятимуть спільно.
Герой проти лиходія, проти величезної злої сили, якою є «Его-Стрім».
"..."
Це вже був аргумент із купою логічних помилок, який таврував «Его-Стрім» злом лише з тієї простої причини, що вони проводять багато часу з Егостиком, але Лі Соль А до цього моменту нічого не помічала.
Звісно, іншим варіантом було б сказати їй: «Думаю, Хару подобається Даїн!», але... Як би вона на це не дивилася, це не піде на користь, якщо зараз між ними вклиниться третя сторона.
Ну так.
— Гаразд, Хару, я подумаю про це разом із тобою.
— Справді?
— Так. Ти ж моя подруга.
Лі Соль А тихо засміялася, коли це сказала.
Ну так. Буквально, хоча вона й не говорить цього вголос, тому що її найважливішою подругою була Хару.
Вона вирішила допомогти Стардаст.
До слова, вона знала, що хорошими речами діляться з друзями.
"Можливо, нам варто змінити правила."
— ...Хммм?
Я, який працював над дослідженням Каркеаса, похитав головою через зловісне відчуття, яке раптово відчув після довгої перерви.
Що це за дивне відчуття?
"Сподіваюся, це не хтось інший замишляє щось каверзне."