Розділ 290:
Ні, що, в біса, Аріель тут забула?
Я панічно дивився на Аріель, яка раптово з'явилася в Пусані.
Ні, що за чортівня взагалі відбувається?
— Вважається, що відповідальність за атаку несе північноатлантична організація лиходіїв Латіс, яку очолює синьоволоса лиходійка. Досі залишається незрозумілим, чому Латіс, які, як відомо, мають пакт про ненапад з «Его-Стрім», здійснили це вторгнення...
Слова ведучого продовжували лунати з телевізора, а на екрані припливна хвиля прохолодної блакитної води обрушувалася на берег.
І там стояла наша Аріель, рівно й гордо.
Ні, що, в біса, відбувається?
Аріель, донька Атласа, та сама, яку я врятував від смерті в оригінальній історії, і яка ходила за мною хвостиком повсюди, аж до глибоководного міста, де перебував Атлас. Вона також була дуже тендітною, бо тривалий час хворіла.
У будь-якому випадку, я вважав її хорошою дитиною з дуже добрим серцем і дуже сором'язливою людиною...
Чому вона там хлюпається?
— Даїн, хіба це не твоя знайома?
Якраз коли я з недовірою вставився в телевізор, Со Ін, яка виглядала так, наче щойно прокинулася, прибігла, дивлячись у свій смартфон, і промовила це.
— Ем, так, але...
Про що вона взагалі говорить, щоб наша хороша, невинна Аріель прокинулася й ні з того ні з сього вдерлася до Південної Кореї?
Спостерігаючи за цією незбагненною сценою, я замислився, чи це мені не сниться.
Мій телефон задзвонив, і це був її батько.
— Атлас?
— Ох... Егостик! Це ти!
Його голос затріщав у слухавці.
Звучало так, ніби він говорив по гучномовцю, тому я на мить відвів трубку від вуха й запитав його:
— Атлас. Ем... Аріель зараз тут, що взагалі відбувається?
Запитав я спантеличеним голосом, а він важко зітхнув, розмовляючи зі мною з ноткою розчарування:
— Аріель викрала мою армію та підводний човен і зникла без жодного слова, а тепер творить ось це! Останнім часом вона була сама не своя, блукала десь сама, а залишила лише записку, що йде побачитися з тобою... Ха, вона моя донька, але я без поняття, про що вона думає. Я прошу вибачення від її імені. Я просто поясню всім, що це не має жодного відношення до нас, Латіс...
— Я розумію, Атлас.
Сказав я з посмішкою, наче намагаючись заспокоїти Атласа, який говорив це вже роздратованим голосом.
Я вже досить добре уявляв, що відбувається.
— Не турбуйся про Аріель, я впевнений, що зможу відмовити її від цього й приструнити.
— Ти зробиш це? Щиро дякую тобі, ха-ха, у мене таке відчуття, що я завдаю тобі лише клопоту, але я віддячу тобі...
— Та нічого, Аріель мені як племінниця, тому, звісно, я допоможу.
Заспокоївши Атласа, я поклав трубку.
І одразу після цього надійшов терміновий дзвінок від нашої героїні А-класу з Пусана, Лі Соль А.
— Алло?
— !!!!
Схлипування Лі Соль А пролунали, щойно я відповів на дзвінок.
Під звуки вітру, що вив навколо неї, Лі Соль А майже кричала:
— Ні... Даїн, хіба ти не казав, що уклав договір із Латіс того лиходійського Атласа, то чому, в біса, його донька зараз тут...!!
— Усе правильно.
Сказав я, підводячись на ноги, тим часом голос Лі Соль А продовжував лунати:
— Ні, по-перше, ти ж знаєш, Даїн... Ти повинен щось із цим зробити, ти можеш її зупинити?
Слухаючи її майже плаксивий голос, я схопив свій плащ і сказав:
— Добре, я подивлюся, що можна зробити, оскільки я знаю дівчину, яка влаштувала цей погром, я скоро буду там, просто спробуй поки її стримати.
— Справді? Даїн... У мене є тільки Даїн.
Заспокоївши Лі Соль А, яка вдавала, що плаче, я попрямував прямо до Бек Ин-Воль.
— Бек Ин-Воль, ти...
— Так, Даїн. Я готова.
Я повернувся, поки говорив це, і не встиг озирнутися, як Бек Ин-Воль, одягнена в колишнє вбрання шаманки й повністю готова до виходу, посміхалася мені.
Перш ніж я встиг промовити бодай слово, вона вже збагнула ситуацію й приготувалася. Я завжди вважав, що Бек Ин-Воль дуже кмітлива й надійна.
У будь-якому випадку, я схопив її за руку, повернувся й гукнув:
— Со Ін, я скоро повернуся!
— Га, прямо зараз? Куди?
Я посміхнувся й промовив це, залишаючи позаду Бек Ин-Воль, яка вже активувала магічне коло.
— Пусан.
"Ходімо, треба втихомирити мою племінницю-підлітка."
— Ух...
У Пусані, цьому прибережному місті, під блакитним небом, де проносився ароматний морський бриз, Лі Соль А летіла крізь повітря, зціпивши щелепи.
"Ні... Чому ти робиш це саме в Пусані?"
Її світло-блакитне волосся розвівалося, вона відмовилася від офіційного костюма на користь зручної футболки та штанів і перелітала від будівлі до будівлі, спускаючись до берегової лінії по крижаних помостах.
Хоча вона є таємною правителькою за лаштунками корпорації «Юсон», вона також героїня А-класу, Бурулька.
У часи такого великого терору їй нічого не залишається, окрім як виступати в ролі Бурульки. Причина, чому вона має такий високий рівень суспільної підтримки, незважаючи на те, що є молодою президенткою корпорації, полягає в тому, що вона герой... але досі це не мало великого значення.
Дивно, але в Кореї всі лиходії, схоже, збираються в Сеулі, і більшість терактів відбувається в столиці, тому в Пусані їй мало що доводиться робити.
До того ж, ті нечисленні лиходії, які там з'являлися, усі були в інформації, наданій Егостиком, тож це була просто легка статистика. Час від часу для неї було хорошою рекламою з'явитися в образі Бурульки, щоб придушити терористичну атаку. Героїня, молода жінка й президентка корпорації, перемогла лиходія. Це чудова історія. Звісно, більшість статей про героїв були пов'язані зі Стардаст...
Для неї, яка у вільний час усе ще роздумувала, як контролювати Корею, раптове вторгнення іноземної лиходійки S-класу в Пусан стало шоком.
Цунамі, припливна хвиля... Набережна перетворилася на безлад.
Хороша новина полягає в тому, що вони ще не проникли вглиб центру міста, але ніколи не знаєш напевно.
— Пані, наразі ми евакуювали всіх жителів міста й працюємо за надзвичайними протоколами разом з учасниками Юсон ПВК...
— Добре, я сама про це подбаю, просто переконайтеся, що більше немає руйнувань.
— Зрозуміло, тоді...
Вимкнувши зв'язок із секретарем у своєму вусі, Лі Соль А зітхнула на бігу.
Інша проблема з цією лиходійкою полягала в тому, що вона була знайомою Егостика, тому їй було важко піти на жорсткі заходи у відповідь. Зрештою вона вирішила, що найкраще — узяти все у свої руки й захистити свій імідж.
І судячи з того, що лиходійкою цього теракту була жінка, ситуація була очевидною.
— Даїн... Ух.
Що вона могла вдіяти? Її рідна душа має талант перетворювати всі людські стосунки на стосунки з протилежною статтю. Хіба вона сама із самого початку не потрапила під цю магію?
Це битва, яку вона програє, якщо ці стосунки подобатимуться їй більше.
З волоссям, що розвівалося на вітрі, Лі Соль А нарешті дісталася пляжу.
І прямо перед нею було це.
_Кхаааааааааааааааах!_
Хвилі справді приголомшливих розмірів.
Після Місячних Врат монстри продовжували сунути на пляж, але плазмовий бар'єр, створений корпорацією «Юсон», до певної міри стримував їх, проте навіть він був крихким і ось-ось мав зламатися.
Висновок: наразі зупинити їх було її завданням.
...
"Чи зможу я це зупинити?"
Завмерши на поверхні океану, Бурулька важко ковтнула слину, дивлячись на величезну припливну хвилю, що насувалася на неї з шаленою силою.
Хоча вона була героїнею А-класу, Бурулька насправді була більше підприємницею, ніж героїнею, і це був її перший досвід такого масштабного теракту. Навіть її здібності блідли порівняно з теперішнім S-класом Стардаст.
Усе ж вона мала робити те, що в її силах, до того ж її опонентка, очевидно, маніпулювала водою, тоді як її крижана здібність заморожувала воду, тож вона мала перевагу! Напевно.
Ось так.
— Хмф!
Перед обличчям приголомшливого цунамі, що обрушувалося на місто, Лі Соль А випустила силу льоду зі своєї руки.
_Хрусь, хрусь, хрусь-._
Водночас величезна хвиля почала поступово замерзати з самого центру.
— Ух...
З цими словами Бурулька використала всі свої сили, зрештою зумівши заморозити все цунамі.
— Ух... Ні, справді...
Її крижані сили із самого початку не були аж такими неймовірно потужними.
Зрештою, крижана хвиля, що хитко похитувалася, видала зловісний тріск.
Бурулька щосили намагалася втриматися.
_Крак, крак, крак._
Нарешті лід завалився, і гігантська хвиля врешті-решт обрушилася на місце, де вона стояла.
— Ух...
Це була мить, коли Лі Соль А відчайдушно намагалася заблокувати лід перед собою залишками своїх сил, але прямо перед тим, як її змила хвиля, хтось схопив її ззаду.
Не встигла вона оговтатися, як картинка перед очима змінилася, і вона опинилася високо в повітрі, дивлячись на хвилі внизу.
Вона приголомшено вставилася вниз на припливну хвилю, аж поки нарешті щось помітила й повернулася з усмішкою на обличчі.
І там був він.
— Давно не бачилися, Бурулька.
Її партнер, який посміхався крізь маску — Даїн.
— Термінові новини! Схоже, що цього разу Егостик з'явився в Пусані...
Природно.
Стардаст, корейська героїня S-класу, летіла в небі, а її світле волосся розвівалося навколо вух, поки вона слухала новини.
Коли вона почула, що в Пусані стався великий теракт, то негайно вирушила на допомогу.
Ні в яких найсміливіших мріях вона не думала, що опиниться там... і ось, у Пусані мала відбутися загадкова чотиристороння зустріч.