Розділ 28: Насіння сумніву
[…Тож, поки Егостик тягне час, іди і готуйся, гаразд?]
Після телефонної розмови з головою Асоціації вона полетіла геть.
Вона збирається забрати пристрій нерозпізнавання і повернутися якомога швидше, хоча й не впевнена, чи не затягнеться це.
Якби Егостика тут не було, це був би звичайний інцидент, у якому постраждали б сотні людей.
— Хаа, хаа…
Вона летіла крізь небо, долаючи десятки й сотні кілометрів.
Вона хвилювалася, чи не занадто пізно і чи не закінчилося вже все, але продовжувала летіти.
Через те, що вона летіла так швидко, у її внутрішньовушних навушниках, які з’єднували її з працівниками Асоціації, нічого не було чути. Але вона не могла сповільнитися. Вона не знала, скільки ще людей постраждає за цю коротку мить її зволікання.
Коли вона дісталася до місця, де лютували лиходії.
Лиходій уже впав.
А поруч чоловік спокійно збирав із землі свої пістолети та автомати й складав їх у мішок.
Це був Егостик, той самий, про якого вона найбільше думала останнім часом.
— Хафф… Хафф…
Вона повернула голову, намагаючись збагнути ситуацію.
Величезний хлопець із крокодилячим обличчям звалився на землю.
Навколо крокодилячого монстра витав зелений дим, а Егостик був у протигазі, тож, схоже, було використано якусь біохімічну зброю.
Де, в біса, він її взяв? Як він до цього додумався?
Проковтнувши свої сумніви, що підступали, вона хотіла лише ще раз підтвердити у нього правду.
— …Це ти його здолав?
— Так, усе правильно. Я його здолав.
Її брови мимоволі насупилися від його безтурботної відповіді. Вона не розуміє. Чому він раптово з’явився й убив цього крокодилячого монстра? Що це для нього означає?
Зібравши всі запитання докупи, вона змогла лише запитати:
— …Чому?
Егостик відкрив рота і заговорив так, наче вже підготував відповідь:
— Ну, я просто відпочивав, і ні з того ні з сього по телевізору раптово показали якесь фрик-шоу. Тож я подумав: "Наша Стардаст стала популярною", і взяв трохи попкорну. Але він раптово згадав мене? Сказав, що ми з тобою лижемося й цілуємося чи щось таке. Це мене розлютило. Що я зробив?
Цей монстр кликав Егостика?
Можливо, вона не почула цього, бо відразу забрала Чхе Хьон з місця події. Поки Шін Хару роздумувала про це, Егостик продовжив:
— Сказав, що ми з тобою лижемося й цілуємося чи щось таке. Це мене розлютило. Що я зробив?
Її обличчя насупилося від його слів.
Що? Вона й Егостик лижуться? Це безглуздий наклеп. Вони з самого початку були ворогами.
…Але коли Егостик сказав, що це його розлютило, вона теж відчула себе трохи засмученою. Чомусь їй ніяково.
— І згідно з моїм словником, мені потрібно проучити людей, які грають зі мною в ігри. Щоб показати приклад, я погрався з ними.
Як і очікувалося, це було головним.
Вираз її обличчя розслабився, перш ніж вона встигла це усвідомити.
Так, цей божевільний хлопець міг так учинити.
Він показував себе як імпульсивна та деструктивна людина.
Коли слабший за самого Егостика чоловік згадав його ім’я, той, схоже, убив його, бо розлютився.
Коли вона розібралася з усіма запитаннями, що були в неї на умі.
Раптово він за допомогою свого телекінезу розвернув камеру, яка його знімала, і став навпроти неї.
Він заговорив до неї тихим звуком:
— …І я кажу це тому, що ми без звуку. Відтепер навіть не думай виходити і розкривати своє обличчя, як сьогодні. У той момент, коли ти це зробиш, твоє життя стане дуже важким.
Що?
Вона здивувалася.
Як він дізнався, що в неї була така думка?
Поки її мозок заклинило, Егостик уже махав рукою в камеру:
— Гаразд! Це все для сьогоднішньої трансляції. Я дуже втомився, тому що сьогодні прийшов без жодних планів. Наступного місяця на вас чекає щось велике, тож, будь ласка, з нетерпінням чекайте на це. Побачимося наступного разу. Бувайте~
Зачекай, щось велике наступного місяця?
Але по-перше, як він дізнався, про що вона думала раніше?
— Зачекай!
Перш ніж вона встигла поспіхом запитати його, він уже зник.
Окрім крокодилячого монстра, який лежав поруч із нею, дах спорожнів.
— …Що за чортівня?
І минуло кілька днів.
Інцидент швидко забувся людьми.
Справа в Асоціації також була закрита з вжиттям дисциплінарних заходів щодо героїв B-класу, які могли бути направлені на місце події в той час.
— Хаа. Я б мав великі неприємності, якби цей хлопець Егостик не прийшов. Цей тип, він скажений пес. Якщо скажений пес кусає нас — це велика проблема, але якщо він біжить на ворога, немає нічого надійнішого за це! Ха-ха.
Залишивши позаду добродушну посмішку голови, вона вийшла з кабінету.
— Фух…
Вона вийшла з будівлі після завершення всіх звітів, зітхнувши й подивившись на небо.
Це добре. Це добре, але…
Чому в її голові все так складно?
Йдучи вулицею, вона зайшла в університетську спільноту на своєму телефоні.
Вона шукала, вводячи кожне слово в поле пошуку спільноти.
[Егостик]
Дописів не так багато.
Вона здивувалася, але після коротких роздумів ввела інший пошуковий запит.
[Мангостік]
І тоді дописи посипалися рікою.
[«Мангостік! Мангостік! Мангостік!»]
[«Я сьогодні теж прагну Мангостіка»]
[«Маленький Манбонг приєднався до Союзу Манго… Чи можна бути гарячішим?»]
[«Думаю, Мангостік кращий за героїв цими днями. Ха-ха»]
[«Мангостік із нашого університету (у мене є докази)»]
[«Ви, хлопці, хвалили Егостика і захищали лиходія, а потім зупинилися на місяць. Чому ви не робите цього зараз? Дідько, ха-ха-ха-ха»]
[«Прогноз тероризму Мангостіка наступного місяця… реальний факт.»]
Багато дописів хвалили Егостика.
Поки вона продовжувала переглядати дописи зі змішаними емоціями, один допис привернув її увагу.
[«Ви, хлопці, базікали про Мангостіка і підлизувалися до лиходіїв. Корея такими темпами…»]
Саме так, тут є люди, які виявили проблему з поточним соціальним феноменом, так само як і вона сама.
Вона з передчуттям клікнула на допис.
Допис відкрився.
[Автор] Анонім
[Заголовок] Ви, хлопці, базікали про Мангостіка і підлизувалися до лиходіїв. Корея такими темпами…
Райдер
(Зображення Камен Райдера, який простягає руку)
[Анонім 1] Сподіваюся, твій прогноз виявиться успішним.
?[Анонім 2] Добре. Якщо тобі не подобається Google, це місце хороше.
— Прокляття.
Вона вирішила натиснути кнопку "назад".
Зрештою вона вимкнула телефон, так нічого й не знайшовши, і подивилася у вікно транспорту, що рухався, спершись підборіддям на руку.
Окрім неї, всі люблять Егостика.
У якому ж місці світу все пішло не так?
— …Хіба він не призвів до нульових жертв, жодної людини? І через те, що цей хлопець Егостик останнім часом полює на лиходіїв, рівень злочинності знизився. Давай поки залишимо його в спокої. Його важко впіймати, бо він усе одно може телепортуватися.
— Ну. Що, як він влаштує ще один терористичний акт? Ха-ха, тоді ти зможеш його зупинити, я вірю тільки тобі. Наша Асоціація вірить тобі.
…Слова голови Асоціації продовжували лунати в її голові.
Голова Суперсилової Асоціації Кореї сказав так, можливо, Егостик дійсно нешкідливий.
Але це втілення непередбачуваного мислення, судячи лише з того, що він продемонстрував досі…
Чесно кажучи, якби вона їх не зупинила, всі люди на кораблях і ті, хто був прив’язаний до колії, загинули б.
Якби Егостик когось убив, чи продовжували б люди хвалити його так, як зараз?
— …
Так, цього не могло бути.
Вона притулилася обличчям до вікна і заплющила очі.
Егостик, як цей хлопець дізнався, що вона збирається вийти зі своїм відкритим обличчям?
Він що, прочитав її думки? Як читець думок?
Ні за що. Він не має такої здібності.
То як, у біса, він дізнався? Він був там, на фестивалі?
Як він дізнався? Чи означає це, що він знає мою особисту інформацію? Що я Шін Хару?
— …
Так, це не головне.
Важливо те, що Егостик безумовно є лиходієм. Вона його впіймає. Так само, як і інших лиходіїв.
Вона відновила свою рішучість.
Але перш ніж вона встигла це усвідомити, насіння було посіяне в її серці.
Можливо, інші люди мають рацію, можливо, вони помиляються. Це насіння сумніву.
— …Су Бін, він усе ще не прокинувся?
— Так, але його життєві показники зараз набагато кращі. Думаю, він скоро прокинеться.
— Хаа… Про що думав цей ідіот, отак кидаючись усередину…?
Егостик, Даїн спирався на ліжко, а Хан Со Ін дивилася на нього.
Про що він думав, вибігаючи туди без жодних планів отак?
…Стардаст, мабуть, через неї.
— ……
Хан Со Ін чомусь почувалася ніяково, коли думала про Стардаст.
Даїн ніколи не говорив цього сам, але вона інстинктивно це вирахувала.
Цього разу, як і попереднього.
Заради Стардаст Даїн кинувся б і в вогонь, і в воду.
Яка саме частина Стардаст йому подобається?
Більше, ніж це.
— Кха, кха.
— Оппа!
Перш ніж вона змогла продовжити свою думку, Даїн прокинувся.
Минуло вже три дні з того часу, як він знепритомнів.