Розділ 24: Полювання на Крокодила
— Стардаст!!!!!! Якщо ти не вийдеш, я тут усе знищу!
Посеред міста, де саме проходив фестиваль.
Але це вже був не фестиваль — усе перетворювалося на похорон.
— Ааааааааааааах!
З усіх боків кричали люди.
Громадяни, які зазнали несподіваного нападу, лежали всюди.
Бух—. Бух—.
Будівлі, ятки, ліхтарі.
Монстр наближався, трощачи абсолютно все на своєму шляху.
Цей тип, чиє тіло повністю вкривала зелена луска, — Крокодил.
Він з’явився в середніх випусках оригінального коміксу.
Я пам’ятав, що цей науковець проводив якісь експерименти з алігатором, а потім стався нещасний випадок, який перетворив його на ось це.
Важливо те, що він не мав з’являтися тут.
Для його появи ще не настав час. Я навіть не вносив його до свого пріоритетного списку, то чому ж він раптово вискочив?
— Стардаст!!!! Чому ти не виходиш?!!!! Чи ти зайнята тим, що лижешся і цілуєшся з цим Егостиком?!!!!!!!
……Е-е, то ось через що він вискочив?
Ну й видовище — він раптово трощить усе навколо, водночас патякаючи таке.
— Хниг, хниг…
Люди падали й тихо стогнали.
Більшість уже втекли, але багато хто потрапив під роздачу під час цього погрому, тому я чув чимало стогонів.
Цей хлопець зазвичай живе як звичайна людина, але стає трохи лютішим, коли за власним бажанням перетворюється на крокодилячого монстра.
Ух, якби не його трансформація, я б просто телепортувався, щоб напасти на нього, вистрілив кулею, і справу було б зроблено. Мені не слід розслаблятися, краще натовкти йому пику.
У будь-якому разі, це вже сталося.
Він з’явився нізвідки й кричить: «Стардаст, виходь!».
Крокодил. Мабуть, він перший, хто справді виглядає як лиходій, якого люди коли-небудь бачили. Він ховався весь цей час.
Асоціація пізніше оцінила його як лиходія А-класу. Чесно кажучи, здається, було б нормально, навіть якби вони дали йому S-клас, бо для них це не має особливого значення. На початковому етапі Асоціація оцінює лиходіїв набагато щедріше, ніж героїв, тому я не розумію, чому йому дали тільки А-клас.
У будь-якому разі, цей тип був міцним горішком в оригінальному коміксі.
Власне, його шкіра вкрита товстою лускою, тому фізичні атаки на нього майже не діють.
Він монстр, чиє тіло здатне витримати постріли, бомби та багато іншого.
Насправді він важкий ворог для Стардаст, чия здібність обмежується лише надлюдською силою. Він може вистояти, хоч би як сильно Стардаст його гатила.
Зокрема, велика проблема полягає в тому, що він схибнутий на Стардаст. Він не перший у цій серії, хто виставляє себе дурнем, саме він кличе Стардаст. Чесно кажучи, коли я викликав Стардаст, я насправді посилався на цього хлопця з оригінального коміксу. Маю на увазі, праведна Стардаст чомусь прибігла до мене, коли я її покликав.
У будь-якому разі, зараз критична ситуація.
Якимось чином цей громіздкий зеленошкірий засмаглий тип намагається вкрасти у мене увагу Стардаст.
Ні! Невже ви думаєте, що я збираюся поступитися своєю Стардаст якомусь зеленому шибенику?
До того ж, з погляду таймінгу, він влаштував терористичну атаку в ситуації, коли Стардаст дуже важко втрутитися. Усе затягнеться, якщо вона заїде в Асоціацію, щоб узяти пристрій нерозпізнавання, адже вона була тут. Усі помруть до цього. Що станеться з тими людьми, які падають і стікають кров’ю?
Так, це 100%. Стовевідсоткова ймовірність, що Стардаст втрутиться без пристрою нерозпізнавання.
Цього не можна допустити.
Під час епізоду Розкриття, з останніх частин оригінального коміксу, світ перетворився на пекло для Шін Хару. Усілякі злісні коментарі, терористичні атаки та цькування посипалися на Шін Хару як водоспад. Звинувачення сипалися безперестанку.
Саме так. Я заприсягся, що зроблю Стардаст щасливою, тому не можу дозволити їй зазнати невдачі прямо на моїх очах.
Тож у мене немає іншого вибору, окрім як втрутитися.
Що, як вони знову назвуть мене антигероєм?
Ось чому я маю придумати виправдання… Я маю на увазі, пояснення. І як я це зроблю?
Я збираюся ввімкнути трансляцію.
Боже, чесно кажучи, я вже сам не знаю, лиходій я чи ютубер.
— Стардаст!!! Ти все ще не виходиш?
Крокодил кричав, збиваючи все на своєму шляху.
Чоловік сердито стиснув кулак.
Його кулак завбільшки майже з людську голову.
— Ну що ж, тоді немає вибору. Я вб’ю всіх людей тут!!!!!
Стиснувши кулаки, він покрокував до місця, де згрупувалися люди, які падали одне на одного.
Коли збиті з ніг люди побачили, що Крокодил іде до них, вони розвернулися й спробували втекти, але вже були пошматовані й не могли поворухнутися.
Коли тінь цього Крокодила накрила їх, вони жахнулися.
— Н-не вбивай мене…
— Не звинувачуй мене, звинувачуй Стардаст!!!!
І він підняв кулак у повітря, готовий ударити, людей міцно заплющили очі, відчуваючи передчуття смерті.
У цьому тихому місці раптово заграла музика.
— Гм?
Крокодил схилив голову набік.
Раптово залунала весела рок-музика, хоча вона зовсім не пасувала до теперішньої атмосфери цього місця.
Коли десь почулося галасливе соло на електрогітарі, Крокодил повернув голову в той бік.
Це був я, я стояв на даху сусідньої будівлі.
Я стояв на поруччях даху, дивлячись на Крокодила зверху вниз.
Потім праворуч від мене Bluetooth-колонка на максимальній гучності вивергала гучну музику.
Я стою на даху, танцюючи під улюблені ритми музики. Не занадто сильно, просто злегка похитуючись у такт. Іноді я також плескаю в долоні. Перша поява має бути гучною, знаєте.
А ліворуч від мене камера, яку я тримав своїм телекінезом, стрімила мене на Youtube.
Чи варто зараз зробити привітання?
Тепер повернімося до мого концепту.
— Привіт усім! Ми знову зустрілися після минулого разу. Справжній лиходій цієї епохи, ворог суспільства номер один у Кореї — Егостик. Радий зустрічі!
[«Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік!»]
[«Він тут! Моя залежність!»]
[«Боже, це Мангостік? Боже, це Мангостік? Боже, це Мангостік?»]
[«Дідько, він називає себе справжнім лиходієм, ворогом суспільства. Ха-ха-ха-ха»]
[«Ворог Яко. Ха-ха-ха»]
[«Він що, просто помилився? Хіба він не мав назвати себе справжнім героєм цієї епохи?»]
[«Хіба він не був народним героєм? Я справді не знаю.»]
[«Ха-ха-ха-ха-ха-ха, це вже смішно з самого початку. Чому він танцює? Ха-ха-ха-ха-ха»]
[«Зачекайте, то де він зараз?»]
[«Хіба це не те місце, де той зелений монстр тероризує?»]
[«Думаю, так!»]
[«Маю на увазі, чому він знову там? Ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха»]
Усе ще на моїй спині висів мішок, який я прихопив із собою з підземної бази.
Я попорпався там і дістав бездротовий мікрофон. Погляньмо… Якщо я підключу його до тієї колонки? Добре, готово.
Перш ніж я встиг оговтатися, пісня зупинилася, і мікрофон підключився до колонки.
Я постукав по мікрофону.
Тук-.
Гуп.
Я постукав по мікрофону, і з колонки почувся важкий звук.
Так, схоже, підключено.
— Раз, два. Перевірка мікрофона. Перевірка мікрофона.
Коли я заговорив у мікрофон, колонка поруч зі мною зазвучала дуже голосно. О, чорт. Я зараз оглухну.
Мабуть, через те, що Хан Со Ін спеціально модифікувала колонку в минулому, попри свій невеликий розмір, звук такий же гучний, як у великої колонки в концертному залі. Так, він добре мене чує знизу, правда?
Я підніс мікрофон до губ і звернувся до цього Крокодила внизу. Чи варто говорити формально, як зазвичай? Ні, давай просто перейдемо на ти.
— Слухай сюди, ти, крокодилячий шибенику. Ти оточений. Здавайся прямо зараз.
Крокодил, який збирався почати різанину громадян там, внизу, повернувся, щоб подивитися на мене вгору, а потім покрокував у моєму напрямку.
Він запитав мене гучним голосом. Як він може бути таким гучним? Він навіть не використовує колонку, як я.
— Хто ти такий?!!
— Я Егостик, той самий, на якого ти зводив наклеп кілька хвилин тому, ти, покидьку!
— Що ти сказав?!!
Крокодил примружив очі, дивлячись на мене знизу вгору. Повитріщавшись на моє обличчя деякий час і зрозумівши, хто я такий, хлопець розлютився й почав кричати.
— Ти!!!!!! Хіба ти не той самий Егостик?!!!!!!!
— Так, я Егостик.
— Ти, шматок гівна! Я вб’ю тебе!
Потім раптово він побіг на мене. Я був здивований цим раптовим ривком. Що я зробив?
До речі, я перебуваю на даху будівлі, а він хоче дістатися до мене? Він поїде на ліфті?
Перш ніж я встиг про це подумати, він ударив рукою по зовнішній стіні будівлі й почав дертися вгору. Він абсолютно божевільний!
— Ааааааааааааааааах!!!!!
— Що ти робиш?
Хлопець кричав, видираючись на будівлю.
Я просто стояв на місці й озирався навколо. Він справді піднімається швидше за ліфт. У будівлі не так багато поверхів, тому він піднімається швидко.
— Ааааах!!!
Чоловік видерся вгору.
Коли він приземлився на дах із глухим стукотом, уся будівля затремтіла.
— Ти, шматок лайна!!!!! Я збираюся вбити тебе!!!!!!!
— Почекай, давай спочатку поговоримо.
Щойно він піднявся на дах, я легко уникнув його за допомогою телепортації, коли він кинувся на мене. Мені просто потрібно телепортуватися за його спину. Мені навіть не треба йти далеко. Колонки були просто на землі, а я переміщався лише з мікрофоном у руці, а також із речами на спині.
Хлопець був збентежений, бо не міг влучити в мене, оскільки я постійно зникав. Він, мабуть, дізнався про мою навичку телепортації з новин, правда? Що він коїть?
Він повернув голову і подивився за спину, щоб знайти мене, тому деякий час я продовжував телепортуватися в те місце, де він не міг мене бачити. Хлопець був такий шокований. Зачекайте, невже він завжди був таким дурним?
Зрештою я не втримався і дав йому ляпаса по потилиці. Так, ляснув своєю рукою.
— Що ти робиш, ти, покидьку?
Здається, він дурнуватий хлопець…