Розділ 190: Зростаючий сумнів
Ув Америці є прихований герой S-класу.
Його здібність — повертати час назад.
Одразу після того, як я це сказав, атмосфера за круглим столом трохи заціпеніла.
— …..
Вирази облич у всіх, хто дивився на мене, були на кшталт: "Що за нісенітницю він верзе?".
Ну, більшість лиходіїв тут, мабуть, і не підозрювали, що існує такий герой і що взагалі можлива така здібність.
А тут раптом я, лиходій А-класу, заявляю таке, тож це виглядало ще абсурдніше.
Ось так круглий стіл на мить завмер, коли я закінчив. "Що ти мені тут розказуєш?" — ніхто цього не вимовив уголос, але атмосфера була саме такою.
І дехто навіть кидав погляди на Селесту. "Хіба цей хлопець не з тих дітей, які просто вигадують дивні неправдиві чутки?"
А Селеста.
— ….
Без жодного слова вона мовчала із заплющеними очима, як і зазвичай.
Звісно, тому що цю інформацію вона вже знала.
Герой S-класу Ікс-Макіна.
Єдина людина у світі, яка володіє здатністю повертати час назад.
Хоча США й так переповнені сильними талантами, його здібність унікальна, адже вона звучить приголомшливо, навіть якщо просто почути про неї. Звісно, його існування настільки ретельно приховане Асоціацією, що про нього не відомо зовнішньому світу.
Перебуваючи переважно в підземному бункері американської Асоціації, він навіть має гарячу лінію для миттєвого зв'язку з головою американської Асоціації, урядом США та президентом Міжнародної Асоціації.
І насправді… Щойно я з великим пафосом оголосив: "Він повертає час назад!", але, звісно, ця здібність має величезний дебафф.
Він може повернути час назад лише на кілька хвилин, а не на кілька годин, і навіть після одного використання штраф настільки величезний, що повторно застосувати її вкрай важко.
Проте, попри всі ці недоліки, його сила була просто неперевершеною у світі. Вона потрібна не для чогось іншого, а виключно для запобігання повному знищенню.
Його ім'я всередині Асоціації також відоме як "Остання фортеця людства". Він єдиний, хто може зупинити крах світу.
Згідно з оригінальною історією, він кілька разів відвертав ядерну війну та десятки разів зупиняв терористичні акти, здатні знищити цілі країни.
Коротше кажучи, його значення в оригінальному творі полягає в тому, щоб не дати статися найгіршому, а не в тому, щоб зробити світ кращим.
Якими б божевільними й могутніми не були люди, принаймні світ не буде зруйнований.
І він.
Він помре за кілька місяців.
…Звісно, якщо я скажу це прямо зараз, мене можуть неправильно зрозуміти як справжнього ворожбита, тому варто пояснити його здібність помірковано.
Я продовжував спокійно розтлумачувати все за круглим столом, де панувало повне замішання, усе ще злегка посміхаючись про себе.
— Так. Кажуть, він може повертати час назад. Проте час, який можна відкрутити, дуже обмежений, тому Асоціація контролює його виключно для запобігання знищенню людства.
— …..
Круглий стіл усе ще залишався заціпенілим.
Звісно, вони досі, схоже, не дуже вірили в це, але дехто вже виглядав злегка скептично. Попри це, вони, мабуть, думали, що я просто брешу в такому місці.
Але хіба більше ніхто нічого не скаже? До цього часу хтось уже мав би вигукнути: "Собача брехня!". Так, як той хлопець із червоним ірокезом минулого разу.
До вашого відома, він зараз сидів поруч зі мною з очима, що аж сяяли, і його вираз обличчя говорив: "Як і очікувалося від хьон-німа…". Він дивився на мене так, наче думав: "Ти знаєш навіть таку таємницю…!". Ні, як, у біса, ти взагалі дійшов до такого життя.
…Ну, звісно, це не має значення, якщо ви не вірите.
Навіть якщо ви не вірите зараз, його існування відкриється всьому світу за кілька місяців, прямо перед третьою зустріччю «Катедрал», через смерть Ікс-Макіни.
До того часу, як я закінчив про це думати.
— …Здається, я чула подібні чутки.
— ?!
Уся увага зосередилася на голосі, що пролунав з одного боку круглого столу.
Селеста, яка весь цей час мовчки слухала, уперше відкрила рот.
— …Хух.
Селеста погодилася з цим.
Інакше кажучи, те, що я щойно сказав, швидше за все, є правдою.
За круглим столом, де знявся легкий гул, я тихо кивнув, не виказуючи жодних емоцій.
Насправді я теж був трохи збентежений.
"…Ні, а ти чому тут відкриваєш рот?"
Приховавши ці думки, я злегка повернув голову й подивився в бік Селести.
Вона все ще сиділа тихо із заплющеними очима, наче й не вона щойно заговорила, злегка прикриваючи обличчя білою формою святої та бавовняною тканиною.
— ….
…Я поняття не маю, про що, в біса, ти думаєш.
Звісно, для мене це добре. Мої слова вмить здобули солідну довіру.
Я продовжую закидати їх бомбічною інформацією, змушуючи інших думати, що я небезпечний хлопець.
Все пішло трохи не так, як планувалося, але… Хай там як, це не мало великого значення, адже про Ікс-Макіну все одно всі дізнаються за кілька місяців.
"Я думав про те, як привернути увагу Селести".
Я не очікував, що це станеться ось так. Але що поробиш, вона така загадкова жінка.
Ось так ми із Селестою знову замовкли, а за круглим столом панував легкий безлад.
Настав час для Атласа оприлюднити свою інформацію.
— Ха-ха, що не так із цією атмосферою? А тепер дозвольте мені розкрити свої дані. Слухайте уважно.
Оскільки Атлас природно перевів увагу на себе, обмін інформацією продовжився знову.
Тільки.
— …..
Таємничий погляд, який я відчував на собі, поки сидів нерухомо.
"Як, у біса, лиходій А-класу може знати таку інформацію?" — у декого були насторожені погляди, змішані з сумнівами.
Потім вони іноді перешіптувалися й дивилися на Атласа. Крім самої інформації, їх дивувало те, чому я тримаюся так відособлено від усіх.
Їм, мабуть, було цікаво, чому я виглядаю таким близьким з Атласом, такою великою фігурою.
Так. Продовжуйте бути насторожі й сумніватися.
Щоб ви, хлопці, думали, що я набагато вищий і небезпечніший, ніж є насправді. До того дня, поки не вирішите, що мене взагалі не варто чіпати.
Я подумав про це й проігнорував погляди, які відчував.
Час летів швидко.
Тривале засідання нарешті підійшло до кінця.
Після слів Селести про те, що ми знову зустрінемося за кілька місяців, усі почали підводитися один за одним.
— Ха-ха! Егостик, звідки ти дізнався таку інформацію? Це несподіванка, що є людина, здатна повертати час назад. Звісно, він не зміг би зупинити і цього Атласа також, ха-ха-ха!
Засміявся той, хто раптово знову розвеселився.
Тим часом наш червоний ірокез вигукнув: "Брате! Я пішов!". І додав: "Будь ласка, кличте мене, коли я вам знадоблюся".
Він залишив свої контактні дані… Чи настане колись день, коли я ними скористаюся?
Коли я підвівся разом з Атласом і попрямував назад до коридору.
— Зачекай хвилинку, Атласе. Мені потрібно зустрітися з деким на короткий час, тож я наздожену тебе.
— Гм? Так, добре.
Попросивши Атласа про розуміння отак, я повернувся до жінки, на яку тихо поглядав іще з самого початку.
Її чорне волосся було зібране ззаду, вона була в сірому одязі самурая, а її очі виглядали втомленими, можливо, для того, щоб було зручніше діяти.
Катана, лідерка найбільшої організації лиходіїв у Японії.
Коли я підійшов до неї, вона помітила моє наближення, на мить зупинилася й здивовано подивилася на мене.
І в такому стані.
Я посміхнувся й заговорив до Катани:
— Доброго дня, пані Катана.
— …Що відбувається?
Запитала вона мене з утомленим обличчям.
— Мене звати Егостик, я дію в Кореї. Оскільки ми працюємо по сусідству прямо поруч один з одним, я підійшов, щоб привітатися.
— …Розумію. Рада бачити. Але я зараз зайнята.
Вона спробувала відповісти досить грубо. Так, ти, мабуть, зайнята. Зараз її коаліція продовжуватиме зазнавати поразок від уряду та асоціації.
До неї, яка мала так багато турбот.
Я злегка посміхнувся й звернувся до неї:
— О, і як знак нашої майбутньої дружби, я маю окрему інформацію особисто для пані Катани.
— …Інформацію?
При слові "інформація" вона злегка зацікавилася.
Вона подивилася на мене з легким інтересом до моїх слів, хоч і виглядала втомленою.
— Так. Я скажу вам одну річ зокрема.
Сказавши це, я злегка нахилив голову, тихо до її вуха, і прошепотів:
— Хітомото Нацуха.
— Вона зрадниця.
— ….!
Коли я це вимовив, вона відсахнулася й злегка відступила назад.
Відчуваючи її збентеження й спалах гніву на перший погляд, я сказав, знизавши плечима:
— Ну, я просто сказав це, щоб ми були ближчими. Сподіваюся, моя інформація буде корисною.
— Тоді бувайте.
Після цього я розвернувся й пішов назад до Атласа.
…Ну, я сказав їй.
Тепер вірити в це чи ні, і як діяти — це її вибір.
— Ти закінчив свої справи?
— Так. Ходімо.
Виконавши свою роботу, я повернувся разом з Атласом.
Спиною можна було відчути Катану. Відчути її погляд.
— Що це… Що це таке?
Катана, японський лиходій S-класу.
Вона дивилася в спину чоловікові, який щойно пройшов повз, розмовляючи сама з собою.
Хітомото Нацуха. Вона зрадниця.
"Це нісенітниця… Ні, по-перше, звідки ти взагалі знаєш Нацуху?"
Катана.
Вона виступила вперед, щоб виправити гнилу Японію. Навіть якщо її називали лиходійкою або вважали злочинницею, вона терпіла це. Вона думала, що це не матиме значення, якщо вона зможе змінити цю країну.
На щастя, вона була оточена друзями, які мали ті самі прагнення.
Разом із ними — «СамХьюпПа». Уже кілька років минуло відтоді, як було засновано найбільшу в Японії організацію лиходіїв.
Але тепер, чомусь, вона втрачає позиції перед урядовими силами й асоціаціями. Наче вони знали, як діяти, вони рухалися як божевільні.
У той час, коли вона хвилювалася після такої програшної битви, той чоловік раптово підійшов і сказав. Хітомото Нацуха. Вона зрадниця.
"…Про Нацуху ніхто не може знати, адже її особа не розкрита…"
Природно хороша людина.
Катана, подруга, яка була з нею від самого початку, і її власний надійний кадр.
Я не знаю, звідки цей чоловік знає її, але Нацуха ніколи не могла б бути такою. Я впевнена.
"…Я впевнена, що це неможливо…"
Але в той момент, коли вона це почула.
Вона вже не могла повернутися до того, що було до почутого.
Сумнів — страшна річ, проріс у куточку її серця.
— …..
На додачу до цього — його нетрадиційні зауваження, які він продемонстрував на зустрічі раніше.
Хоча це не мало до неї жодного відношення, його слова про те, що ніхто, схоже, не знав, ніби Америка приховує людину, здатну маніпулювати часом, і навіть згода Селести.
"Що якщо, справді, цей Егостик знав, про що говорить?"
Катана подумала про це й, сама того не помічаючи, продовжувала обмірковувати слова Егостика.
І видовище Егостика та Катани підряд.
— ….
Селеста, яка залишалася з одного боку круглого столу, тихо спостерігала за всім цим.
