Розділ 187: Невігластво
Плеск. Плеск. Плеск.
Незліченні вогні вишивали темне нічне небо.
Наче спалахнув ліхтарик, місце, де стояв диявол, вибухнуло білим світлом.
— [АААРРРҐҐҐХХХХХХХХ—-!]
В унісон із цим почулася прекрасна гармонія.
Так, звук того, як диявол тане. Він потрапив під промінь святої гармати десятки разів, тож це безумовно його розплавило.
Поки диявол, який мав такий вигляд, наче міг знищити будь-яку країну, танув, я повернувся спиною до мистецтва світла й подякував глядачам за перегляд мого шоу.
— Дякую. Дякую.
— [Ургххххххх—- Ах—-!]
[Ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха бля]
[Він психопат ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха]
[Хіба це не ми маємо сказати дякую замість цього? Ха-ха-ха]
[Коли він устиг це підготувати? Ха-ха-ха]
[Диявол повільно тане~ (Реально тане)]
[(Гіфка, де Джеррі вітається)]
[Що? Це справді кінець? Так просто???]
Тим часом я дивлюся у вікно чату. Угу. Це було непросто. Було так важко підготуватися до цього.
З цією думкою я спостерігав, як диявол тане у світлі, верещачи, наче дивишся на багаття. Як і очікувалося, я радий, що маю чітку слабкість. В оригіналі я завжди помічав свої слабкості вже після інциденту, тому не залишалося нічого, окрім порожнечі… Але в цьому світі, на щастя, я володію всіма цими знаннями.
Я спостерігав, як диявол добре тане під місячним нічним небом, відчуваючи елегантність.
…Він, мабуть, останній мід-бос, лиходій цієї фази, і майже остання велика подія. Наступною головною подією буде секта Волгванг.
Ми пройшли довгий шлях.
Пробурмотів я сам до себе, всупереч власному бажанню.
Коли я раптово потрапив у цей світ, я думав, що, в біса, мені робити, але я вже зайшов так далеко. Тепер, якщо ми зупинимо терористичні напади під усіма іменами, включаючи наступний інцидент із порталом секти Волгванг та інцидент із брамою, ми зможемо справді відпочити. Звісно, після того як добре прокачаємо Стардаст…
— […Я… Ургххх… повернуся…]
— О, тепер із цим точно покінчено.
Коли я так поринув у думки, лише почувши голос диявола звідкись, я підвівся зі свого місця.
Наказавши Хан Со Ін припинити наступ, я підійшов ближче й побачив лише демонічного короля, який перетворився на чорну калюжу, залишивши свій останній заповіт. Усе пройшло добре.
— Він сказав… «Я повернуся»…
Пф-ф-ф.
Я засміявся, сам того не бажаючи.
Та ні, ти не зможеш повернутися. Живи нормально вже в потойбічному світі.
Я прочитав коротку мовчазну молитву за диявола, який показав такий великий вплив. Це якось абсурдно, що він помер, щойно звільнившись із запечатування, але він усе одно помер би, як і в оригіналі? Він був би мертвий хай там як, навіть якби я цього не зробив. Він просто завдав би більше шкоди Кореї.
…Але тепер, коли я думаю про це, це кумедно. Чи це традиція для дітей під богом місяця — помирати, щойно їх розпечатають і звільнять. Цей диявол і Бек Ин-Воль в оригінальному творі.
Ну, хай там як, висновок такий, що ми нарешті подолали величезну перешкоду.
Думаючи так, я попорпався в рештках мертвого диявола своїм святим списом. Як і очікувалося, видніється місячний камінь. Я знав, що так і буде. Немає місця, куди б ці хлопці з секти Волгванг не встромили свої руки.
Я грубо розтрощив його списом нишком, щоб камера не могла цього побачити, і лише відвернувся, коли він перетворився на порох і розлетівся геть.
— Так, усі! На цьому сьогоднішня трансляція завершується, оскільки ми впіймали цього дивного чоловіка, який втручався в чужі справи. Сподіваюся, ви всі нервуєте, тому що я повернуся з високоякісним терором, який не зрівняється з цим низькосортним тероризмом. Дякую!
[Що???????]
[Ні! Чому ти закінчуєш на цьому?!!!!!!]
[Щойно він заважає лиходію знищити місто, він іде… Це… лиходій?]
[Який високоякісний тероризм? Бля ха-ха-ха-ха]
[Цей лиходій урятував країну]
[Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік! Мангостік!]
[Ми живемо в еру Егостика]
[Дякую Дякую Дякую Дякую Дякую Дякую Дякую Дякую Дякую Дякую]
Залишивши божевільне вікно чату позаду, я вимкнув камеру й приготувався йти додому. Це не має значення, оскільки вони збираються запекло обговорювати це кілька днів і знову забудуть… О боже, я сьогодні ледь не вляпався. Я такий утомлений, оскільки давно не напружував своє тіло.
…Але це зараз не проблема.
Я попрямував до Стардаст, яка знепритомніла раніше. Коли я бачив її раніше, вона виглядала нормально, якщо не зважати на те, що вона здавалася трохи втомленою, але про всяк випадок.
Те, що я побачив, коли повернувся, — вона все ще лежала, спираючись на один бік стіни руїн, точно в тій самій позі, що й раніше. Я, мабуть, втратив голову, заплющивши очі. Зачекайте, невже?
Про всяк випадок я швидко підбіг і сів на одне коліно на землю, щоб перевірити, чи вона дихає. Хух, на щастя, вона добре відпочиває. Звісно, так і є, але ніколи не знаєш напевно. Якби щось пішло не так, я б спустився в підземний світ і врятував її.
Думаючи про це, я подивився на неї, яка важко дихала, побита… Як людина може бути такою гарною, навіть коли вона вкрита багнюкою після бою, вона справді дивовижна. Це бафф головного героя чи щось таке?
Хай там як, їй, мабуть, довелося несолодко, бо вона навіть знепритомніла. Ставши сильною в другій половині оригінального твору, вона не могла поворухнути тілом, як би не намагалася, але, гадаю, сьогодні було справді важко.
…Я маю на увазі, що сьогодні їй довелося важко. Вона з'їла лише енергетичний батончик вранці, а потім мусила побити всіх цих демонів під землею, навіть б'ючись із дияволом увечері. Я не можу повірити, що вона виконала все це за один день. Це справді відрізняється від оригіналу.
— Хороша робота, Стардаст. Як і очікувалося… від тебе. Ха-ха.
Я підвівся зі свого місця, прошепотівши їй слова, які вона не могла почути. Гаразд, ходімо. Думаю, співробітники асоціації будуть тут за кілька хвилин. І я чую звук гелікоптера. Здається, телевізійні станції наближаються, тому що ситуація закінчилася.
Коли я збирався підвестися й піти під таким прохолодним нічним вітерцем, я раптово побачив Стардаст, яка лежала сама в руїнах… Уже холодно, тож якщо я піду отак, вона може застудитися? Звісно, асоціація скоро прийде, але… тим часом. Хвилювання є хвилювання.
Трохи подумавши, я невдовзі зняв свій плащ зі спини й укрив ним Стардаст. Ну, у мене вдома повно плащів.
Звісно, цікаво, що вона подумає, коли прокинеться й побачити це… Це не було великою проблемою, тому що, гадаю, її мислення щодо ненависті до лиходіїв спрацює за звичною схемою. "Ти насміхаєшся з мене за те, що я лежу тут, нічого не роблячи?", — хіба вона не подумає так і не розлютиться?
Подумавши про це, я несвідомо посміхнувся, потім знову підвівся, повернувся до неї спиною й пішов геть. Щоб телепортуватися. О, мені доведеться взяти ще трохи рідини, коли я повернуся додому.
З цією думкою наостанок я телепортувався.
Я не знав на той момент, оскільки пішов одразу.
— ….
Після того як я пішов, Стардаст злегка поворухнулася.
Ворушіння.
Стискаючи плащ поверх себе однією рукою.
[Шок! K-лиходій Егостик знову захищає Корею? Його неочікувані здібності змусили користувачів мережі вигукнути «Шок!». Ми живемо в епоху Егостика… Усі популярні відео в реальному часі охоплені Егостиком.]
[Шок! Егостик лише завдав фінального удару? Стардаст, яка зробила все сама, від руйнування демонічного замку до ліквідації диявола! «Корея в безпеці, тому що є Стардаст». Чому анонімний співробітник асоціації плакав від сліз, хвалячи Стардаст? Її прекрасна особистість знову підкреслюється!]
Корея, якій і сьогодні вдалося запобігти краху міста та краху країни, з наступного дня була розпалена цим питанням.
Насправді, це не раз і не двічі країна майже руйнувалася й дивом виживала, але медіа щоразу друкують нові й захоплюючі статті, коли проходять крізь це. Звісно, масштаби самопроголошеного диявола цього разу були величезними, тому було природно думати про це. Багато людей казали, що сцена, де диявол падав посеред центру Сеула, і чорні та червоні хмари збиралися, а його червоне око світилося, викликає в них мурашки по шкірі навіть зараз.
Хай там як, диявол помер, і Торговий Центр, який перетворився на демонічний замок, повернувся до свого первісного стану, щойно диявол помер, уся чорна липка рідина зникла. Звісно, їм потрібно відбудувати те, що було розтрощено бійкою… Але це досить непогано.
Коли країна повернула свій спокій, темою для розмов, звісно, були Егостик та Стардаст, які запобігли цьому терористичному нападу.
[[Ексклюзив] Чи могла терористична група «Волгванг», яка породила Місячну Шаманку, бути пов'язана з цим тероризмом? Ексклюзивний репортаж репортерки Чхе Найон!]
Звісно, були щирі люди, які намагалися докопатися до суті нападу, але громадськість не дуже цікавилася минулим.
Досі ефірні мовники крутили нескінченні відео бідолахи Егостика, який є лиходієм і не має прав на портрет, а відео з виступом Стардаст завантажувалися як божевільні під керівництвом голови асоціації, який примарно вхопився за зростання популярності героя та асоціації.
На додачу до цього, кількість підписників, чи то в «Манго Юніон», чи то у Стардаст, злітає пліч-о-пліч, і законодавці негайно порушили це питання й попросили штаб-квартиру асоціації подати петицію про підвищення Стардаст до S-рівня…
Дні такого хаосу.
Я відпочивав у мирному великому будинку, далеко від такого гармидеру.
— О… Друга зустріч Катедрал ось-ось розпочнеться, правильно?
Поки я не подивився на календар.
О, минуло чимало часу відтоді, як ми їздили подивитися на S-клас лиходіїв по всьому світу.
— Скоро побачимося знову, дідусю Атласе.
Я поклав шматочок яблука до рота Сен Джаянг, яка лежала на підлозі, і сам пробурмотів, відкусивши шматок.
…Це буде весело.